Джибуті (місто)
Джибуті جيبوتي | ||||
---|---|---|---|---|
| ||||
Основні дані | ||||
11°36′ пн. ш. 43°10′ сх. д. / 11.600° пн. ш. 43.167° сх. д. | ||||
Країна | Джибуті | |||
Адмінодиниця | Djibouti Regiond | |||
Столиця для | Джибуті, Французьке Сомалі, Французька територія афарів та ісса і Djibouti Regiond | |||
Засновано | 1888 | |||
Населення | 603 900 осіб (2018)[1] | |||
Висота НРМ | 14 м | |||
Водойма | Gulf of Tadjourad | |||
Міста-побратими | Мале, Ріміні, Кі-Вест, Вікторія, Суец, Джизан, Порт-Судан, Аден, Ізола, Кайлуа-Кона, Ла-Пас, Альхесірас, Хартум, Гранада, Вікторія | |||
Часовий пояс | UTC+3 | |||
GeoNames | 223817 | |||
Міська влада | ||||
Мапа | ||||
| ||||
| ||||
Джибуті у Вікісховищі |
Джибу́ті (араб. جيبوتي; сом. Jabuuti; фр. Ville de Djibouti) — столиця та найбільше місто східно-африканської держави Джибуті.
Джибуті знаходиться на Африканському Розі, біля входу в затоку Таджура[en] Аденської затоки, на південь від Баб-ель-Мандебської протоки.
Місто розташоване у східній частині Джибуті, за 21 км. на північний захід від кордону Сомаліленду.
Джибуті поділяється на дві частини — порт на півостровах Марабут та Херон і торговельні, ділові й житлові квартали.
Місто знаходиться у зоні, котра характеризується кліматом тропічних пустель, де дуже спекотне бездощове літо та теплою зимою.
Більшість річних опадів випадає у період з жовтня по травень.
Найтепліший місяць — липень із середньою температурою 35,6 °C (96 °F). Найхолодніший місяць — січень, із середньою температурою 25,6 °С (78 °F).[2]
Клімат Джибуті | |||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Показник | Січ. | Лют. | Бер. | Квіт. | Трав. | Черв. | Лип. | Серп. | Вер. | Жовт. | Лист. | Груд. | Рік |
Абсолютний максимум, °C | 31 | 32 | 33 | 36 | 42 | 45 | 46 | 45 | 45 | 37 | 35 | 31 | 46 |
Середній максимум, °C | 27 | 27 | 28 | 30 | 33 | 36 | 38 | 38 | 35 | 31 | 29 | 27 | 32 |
Середня температура, °C | 25 | 26 | 27 | 28 | 31 | 34 | 35 | 35 | 32 | 30 | 27 | 26 | 30 |
Середній мінімум, °C | 23 | 24 | 25 | 27 | 29 | 31 | 32 | 32 | 31 | 27 | 25 | 23 | 28 |
Абсолютний мінімум, °C | 16 | 18 | 18 | 21 | 21 | 25 | 27 | 27 | 23 | 18 | 17 | 17 | 16 |
Днів з опадами | 2 | 2 | 2 | 2 | 1 | 0 | 0 | 1 | 1 | 1 | 2 | 3 | 17 |
Днів з дощем | 2 | 2 | 2 | 2 | 1 | 0 | 0 | 1 | 1 | 1 | 2 | 3 | 17 |
Джерело: Weatherbase |
Місто було засновано 1888 року, а 1892 року отримало статус адміністративного центру колонії Французький Берег Сомалі. З 1977 року Джибуті — столиця незалежної однойменної держави.
Зміни населення | ||
---|---|---|
Рік | Населення | Зміна |
1916 | 17 981 | — |
1930 | 22 046 | +22.6% |
1940 | 27 987 | +26.9% |
1950 | 35 564 | +27.1% |
1960 | 39 962 | +12.4% |
1965 | 50 071 | +25.3% |
1970 | 70 100 | +40.0% |
1977 | 110 248 | +57.3% |
1982 | 149 316 | +35.4% |
1987 | 230 891 | +54.6% |
1992 | 279 912 | +21.2% |
1999 | 312 447 | +11.6% |
2003 | 379 353 | +21.4% |
2005 | 452 447 | +19.3% |
2012 | 496 013 | +9.6% |
2015 | 529 000 | +6.7% |
2018 | 603 900 | +14.2% |
Населення міста — 603,900 мешканців (2018) (понад 50 % населення країни).
Найбільшою етнічною групою міста є сомалійці, другою за чисельністю є афари, обидві ці народи належать до кушитів.
Місто Джибуті є великим портом в Аденській затоці. Більшість компаній країни мають свої штаб-квартири в місті Джибуті.
Економіка міста переважно базується на експорті ефіопських товарів (порт обслуговує понад половину зовнішньоторговельних операцій Ефіопії), а також на сервісному обслуговуванні й заправці кораблів, що проходять по Червоному морю.
Крім того, тут працює безліч фірм що займаються експортом кави, шкіри й солі.
Джибуті є великим транспортним вузлом, який обслуговується розгалуженою мережею громадського транспорту.
Порт Джибуті є одним із найбільших та найзавантаженіших морських портів у регіоні.
У місті є міжнародний аеропорт (Міжнародний аеропорт Джибуті-Амбулі, англ. Djibouti-Ambouli International Airport).[3]
На березі океану розташований збудований у неомавританскому стилі президентський палац, але більшість будинків міста мають типові риси колоніального стилю[4][5].
- Amina Saïd Chiré (2012). Le Nomade et la ville à Djibouti. Stratégies d'insertion urbaine et production de territoires. Paris: Karthala. ISBN 9782811105983.(фр.)
- Denis Langlois (2001). L'Aboyeuse de Djibouti. Éditions Acoria. с. 190.(фр.)
- ↑ The CIA World Factbook — 2018.
- ↑ Клімат Джибуті. Архів оригіналу за 3 жовтня 2015. Процитовано 4 серпня 2020.
- ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 21 листопада 2017. Процитовано 24 жовтня 2017.
{{cite web}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання) - ↑ Д. П. Урсу (2007). Джібуті, Республіка Джібуті. Енциклопедія сучасної України. 23997. Архів оригіналу за 1 червня 2023. Процитовано 31 жовтня 2023.
- ↑ Пам'ятки Джибуті «Поїхали з нами»
№ | Назва | Провінція | Населення | ||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Джибуті Алі-Сабіх | 1 | Джибуті | Джибуті | 623 890 | Таджура Дікіль | ||||
2 | Алі-Сабіх | Алі-Сабіх | 55 000 | ||||||
3 | Таджура | Таджура | 45 000 | ||||||
4 | Дікіль | Дікіль | 54 000 | ||||||
5 | Обок | Обок | 21 000 | ||||||
6 | Арта | Арта | 11 043 | ||||||
7 | Голгол | Алі-Сабіх | 3 519 | ||||||
8 | Дорра | Таджура | 1 873 | ||||||
9 | Галафі | Дікіль | 1 849 | ||||||
10 | Лояда | Арта | 1 646 |
Це незавершена стаття з географії Джибуті. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |