Ближні печери

Ближні печери
Ближні печери. Автор Абрахам ван Вестервельд, 1651 рік.
50°26′02″ пн. ш. 30°33′41″ сх. д. / 50.434° пн. ш. 30.5614° сх. д. / 50.434; 30.5614
Тип	підземна споруда комплекс будівельd і монастир
Статус спадщини	пам'ятка архітектури місцевого значення України
Країна	Україна : ISO3166-1 alpha-3:UKR; ISO3166-1 цифровий:804;
Розташування	Київ
Засновано	11 століття
Ближні печери (Київ)
Ближні печери у Вікісховищі

Ближні печери — частина Києво-Печерської Лаври, включає в себе як власне комплекс підземних споруд (відомих також як Антонієві печери) де почивають мощі печерських подвижників, так і групу наземних будівель, що складають окремий архітектурний ансамбль. Разом з Дальніми печерами складають так звану Нижню Лавру. У 1990 році Ближні печери рішенням уряду були повернути відродженому Києво-Печерському монастирю (у складі УПЦ МП).

Цей розділ статті ще не написано. Ви можете допомогти проєкту, написавши його.

Печери, в яких знаходиться поховання засновника Печерського монастиря преподобного Антонія, називаються Ближніми, або Антонієвими печерами. З трьох існуючих входів до Ближніх печер первісним, ймовірно, був західний, у який можна було потрапити з притвору Хрестовоздвиженської церкви. Ближні печери споконвічно складались з трьох вулиць, зв'язаних між собою переходами. Головною є Печерна вулиця, до якої примикає церква Введення Богородиці до Храму — найдавніша у Ближніх печерах.

Ще одне з найдавніших відгалужень у Ближніх печерах веде до так званої «трапези спільної» печерських отців, де при прп. Антонії братія збиралася на спільну трапезу. У цьому печерному коридорі є велика кількість локул. Можливо вони викопані самим Марком Печерником. Тут він копав поховальні локули і ховав померлих ченців. У тих місцях печер, де розташовані церкви, збереглася велика кількість житлових келій. Планування келії передбачало розташування обабіч входу двох виступів, один з яких слугував ліжком, а протилежний — столом. У стіні робилися ніші для ікони або свічки.

Поховання Антонія розташовано в перекритому завалом відгалуженні печер. Навпроти — церква на його честь. Церква Антонія Печерського була побудована наприкінці XVI — початку XVII ст. Бічне відгалуження від неї веде до крипти «Батиєм убієнних». У 1696 р. Київський митрополит Варлаам (Ясинський) побудував третю церкву в Ближніх печерах, на честь Варлаама, першого ігумена Печерського. Церква преподобного Варлаама була улаштована в колишній келії. У 1830 р. підлогу у печерах виклали чавунними плитами, виготовленими в Тулі.

У печерному коридорі привертають увагу вмуровані в товщу стіни віконця затвірників. Внаслідок пізніших переробок ходи Ближніх печер утратили первісні габарити. Тепер їхня ширина сягає 1,5 м, висота — 2,5 м. Загальна довжина підземних коридорів Ближніх печер становить 383 м.

Для відвідування печери відкриті майже кожен день, вхід до 16-30.

• преподобний Антоній Печерський
• преподобний Єронім Печерський

Ключове місце дії романів Костянтина Матвієнка «Час настав», «Гроза над Славутичем», «Багряні крила», «Добрий шлях».

• Києво-Печерська лавра
• Києво-Печерські святі
• Дальні печери
• Національний Києво-Печерський історико-культурний заповідник

• Воронцова О. А. Лаврські печери. Путівник. — К.: Амадей, 2000. — 114 с.
• Вечерський В. В. Українські монастирі. — К.: Наш час, 2007. — 400 с. — (Сер. «Невідома Україна»). ISBN 978-966-15-3006-4
• Національний Києво-Печерський історико-культурного заповідник [Архівовано 10 червня 2017 у Wayback Machine.] — ресурс використано за дозволом видавця.
• Патерик Києво-Печерський [Архівовано 5 грудня 2008 у Wayback Machine.]

Це незавершена стаття про Київ. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.

Це незавершена стаття про християнство. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.

Ця стаття містить перелік джерел, але походження окремих тверджень у ній залишається незрозумілим через практично повну відсутність виносок. Будь ласка, допоможіть поліпшити цю статтю, додайте виноски з посиланнями на відповідні джерела до тексту статті. (лютий 2018)