Долобський з'їзд

Долобський з'їзд — один із значних етапів у намаганнях давньоруських князів припинити чвари та об'єднати зусилля перед половецькою загрозою. Відбувся на початку 1103 року біля Долобського озера поблизу Києва.

На Долобському з'їзді князів Володимир Мономах красномовно змалював тодішнє життя русичів: виїде смерд в поле орати, а половець раптово на нього нападе, вб'є його, забере коня, вирушить у село і там розграбує селянські пожитки, спалить тік, забере в полон дружину смерда і його дітей.^[1]

Переяславський князь Володимир Мономах і київський князь Святополк Ізяславич домовилися виступити спільним походом проти половців. До них приєдналося ще кілька князів.

Долобський з'їзд 1103 року, як і блискуча перемога руського війська, стали визначальними факторами у зміцненні Київської Русі, в певному зближенні руських князів, консолідації державних сил, посиленні авторитету Володимира Мономаха.

Долобське озеро біля якого відбувався з'їзд наймовірніше, одна з заток Труханового острова, що відділяла від нього найсхідніший півострів - сучасну північну частину острова Долобецький. Тому, найімовірншіе, з'їзд відбувся на Трухановому острові у Києві^[2].

• Любецький з'їзд 1097 р.
• Витечівський з'їзд 1100 р.

• Літопис руський. К., 1989
• Грушевський М. С. Історія України-Руси, т. 2. К., 1992
• Толочко П. П.  Київ. Русь. К 1996. С. В. Євтушенко.

• М. Ф. Котляр. Долобський з'їзд 1103 [Архівовано 24 червня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2004. — Т. 2 : Г — Д. — С. 440. — ISBN 966-00-0405-2.

Це незавершена стаття з історії України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.