Бовтишка

село Бовтишка
Герб Прапор
Країна Україна Україна
Область Кіровоградська область
Район Кропивницький район
Тер. громада Олександрівська селищна громада
Код КАТОТТГ UA35040250080030499
Облікова картка Бовтишка 
Основні дані
Засноване 1764
Населення 663 (2009)
Поштовий індекс 27335
Телефонний код +380 5242
Географічні дані
Географічні координати 48°52′26″ пн. ш. 32°10′28″ сх. д. / 48.87389° пн. ш. 32.17444° сх. д. / 48.87389; 32.17444
Середня висота
над рівнем моря 		134 м
Водойми р. Бовтиш
Найближча залізнична станція Фундукліївка
Відстань до
залізничної станції 		17 км
Місцева влада
Карта
Бовтишка. Карта розташування: Україна
Бовтишка
Бовтишка
Бовтишка. Карта розташування: Кіровоградська область
Бовтишка
Бовтишка
Мапа
Мапа

CMNS: Бовтишка у Вікісховищі

Бо́втишка — село в Україні, в Олександрівській селищній громаді Кропивницького району Кіровоградської області.

Через село протікає річка Бовтиш. У Бовтишці жив герой Французько-російської війни, генерал Раєвський Микола Миколайович, бував російський поет Олександр Пушкін.

Історія

[ред. | ред. код]

Станом на 1885 рік у колишньому власницькому селі, центрі Бовтиської волості Чигиринського повіту Київської губернії, мешкало 2870 осіб, налічувалось 563 дворових господарства, існувала православна церква, школа, 3 постоялих будинки, 3 лавки, водяний та 2 вітряних млини, цегельний завод[1].

За переписом 1897 року кількість мешканців зросла до 3398 осіб (1692 чоловічої статі та 1706 — жіночої), з яких 3345 — православної віри[2].

В 1905 році тут спалахнуло селянське повстання, яке придушили козацькі ескадрони.[3]

Населення

[ред. | ред. код]

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 1380 осіб, з яких 602 чоловіки та 778 жінок.[4]

За переписом населення України 2001 року в селі мешкали 822 особи.[5]

Мова

[ред. | ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[6]

Мова Відсоток
українська 98,18 %
російська 1,82 %

Інфраструктура

[ред. | ред. код]

У селі працюють школа, фельдшерсько-акушерський пункт, Будинок культури, пошта. В Бовтишці є пам'ятник загиблим односельцям у роки німецько-радянської війни, пам'ятний знак жертвам голодомору 1932–1933 років, меморіальна дошка на будинку, де в січні — лютому 1944 року знаходився штаб Другого Українського фронту під командуванням І. С. Конєва.

Надра

[ред. | ред. код]

В 60-х роках у районі с. Бовтишка знайдено великі запаси горючих сланців. Бовтиське родовище знаходиться у великій округлій западині типу кратера, яка має діаметр 30 км. Прошарки горючих сланців, що залягають серед цієї товщі, утворюють 5 горизонтів, з яких основний залягає на глибині 220—250 м в центрі родовища і на глибині 30-50 м по периферії. Сумарна корисна товщина прошарків коливається в межах 10-15 метрів. Горючі сланці характеризуються середньою наявністю золи — 62-63 %, середнім теплоутворенням 2850 ккал/кг та наявністю 18 % смоли. Запаси сланців складають близько 3,7 млрд тонн, і в наш час[коли?] знаходяться у резерві.[7]

Природна аномалія

[ред. | ред. код]

Поблизу села розташований Бовтиський кратер. Цей метеоритний кратер, вік якого становить близько 88 млн років, має розмір близько 30 км в діаметрі і майже 1 км в глибину. Бовтиський метеоритний кратер — найбільший в Україні та входить до двадцятки найбільших на Землі.[8]

Відомі люди

[ред. | ред. код]
  • Петренко Іван Данилович — краєзнавець, член Національної спілки краєзнавців України, педагог. Заслужений працівник культури України. Почесний член Національної спілки краєзнавців України. Почесний краєзнавець Кіровоградщини.
  • Білоус Василь Тимофійович — керівник бовтиської підпільної групи, партизан, автор книжки поезій: «Ритми зраненого серця», вид."Сучасний письменник", 2009 р.
  • Білоус Володимир Васильович — автор документально-художньої книжки про події в с. Бовтишка « У вирі вогню та омани», вид."Сучасний письменник", 2008 р., документально — художньої книжки «Мова чи «нарєчіє», вид. «Юніверс», К, 2016 р., документально-художньої книжки «Гіркі яблука» вид. «Юніверс», 2021 р., документально-художньої книжки "Доле-доленько", вид. "Видавничий дім "АртЕк", 2024 р.; відомий вчений автор понад 90 наукових праць і винаходів; Луреат Премії Кабінету Міністрів України за розроблення і впровадження іноваційних технологій (Розпорядження Кабміну України №916-р. від 18 жовтня 2022 р.).
  • Піддубний Микола Олегович — генерал-лейтенант міліції; Заслужений юрист України.
  • Воєводин Олег Володимирович — генерал-майор, начальник управління Служби безпеки України в Закарпатській області.
  • Скляренко Василь Іванович — голова Олександрівської районної ради Кіровоградської області (2010—2014)

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ III. Губерніи Малороссійскія и Юго-Западныя / Составилъ старшій редактор В. В. Зверинскій — СанктПетербургъ, 1885. (рос. дореф.)
  2. ↑ Населенные места Российской империи в 500 и более жителей с указанием всего наличного в них населения и числа жителей преобладающих вероисповеданий : по данным первой всеобщей переписи населения 1897 г. / Под ред. Н. А. Тройницкого — С.-Пб. : Типография «Общественная польза»: [паровая типолитография Н. Л. Ныркина], 1905. — С. 1-83. — X, 270, 120 с.(рос. дореф.)
  3. ↑ Проценко, В. (1973). Тясмин чекає на вас. Дніпропетровськ: Промінь.
  4. ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Кіровоградська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення, Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
  5. ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Кіровоградська область (осіб) - Регіон, Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
  6. ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Кіровоградська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік, Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
  7. ↑ Сайт районного центру Олександрівка. Архів оригіналу за 6 квітня 2012. Процитовано 29 січня 2010.
  8. ↑ Укрінформ N016005 від 19.11.2001[недоступне посилання]

Джерела

[ред. | ред. код]
  • Кузик Б. М., Білошапка В. В. У плині часу. Енциклопедія Олександрівщини.- Мистецтво, 2002.
  • Кузик Б. М., Білошапка В. В. Олександрівський меридіан: люди, події, час: [Кн.-календар].— Мистецтво, 2003.
  • Білошапка В. В., Петренко І. Д. Голодомор 1932—1933: Олександрівський вимір. — Кіровоград: Центрально-Українське видавництво, 2006. — 296 с.

Посилання

[ред. | ред. код]
Це незавершена стаття з географії Кіровоградської області.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Бовтишка&oldid=43517020