На набережній Біри Приклади використання їдишу в публічному просторі Біробіджану Біробіджа́н (рос. Биробиджа́н , їд. ביראָבידזשאַן ) — місто , центр Єврейської автономної області Росії . До 1931 року — Станція Тихенька .
Стоїть на річці Бірі (басейн Амуру ).
Місто знаходиться у зоні, котра характеризується вологим континентальним кліматом з теплим літом . Найтепліший місяць — липень із середньою температурою 21.1 °C (70 °F). Найхолодніший місяць — січень , із середньою температурою -22.7 °С (-8.9 °F).[3]
Клімат Біробіджана Показник Січ. Лют. Бер. Квіт. Трав. Черв. Лип. Серп. Вер. Жовт. Лист. Груд. Рік Абсолютний максимум, °C 0,6 5,9 19,4 29,3 33,9 37,1 37,8 35 30,7 26,1 14 1,6 37,8 Середній максимум, °C −15,5 −9,9 −1,1 10,1 18,4 23,9 26,6 24,9 19,3 10,6 −3,4 −13,8 9,8 Середня температура, °C −22,7 −17,4 −7,4 4,3 12,1 17,9 21,1 19,4 12,7 3,8 −9,5 −20,1 3,6 Середній мінімум, °C −30,3 −26,4 −15,9 −2,4 4,7 11,3 15,4 13,7 6 −3,1 −15,9 −27,1 −3,4 Абсолютний мінімум, °C −53,9 −40,1 −37,2 −17,8 −8,1 1 6,8 4 −6 −16,1 −36,1 −47 −53,9 Норма опадів, мм 8.6 8 15.5 36.1 50.2 97.9 117.1 111.6 93.1 23.8 9 7.9 578.8 Днів з опадами 9,3 6,8 8,6 9,5 12 9,5 12,2 10,7 9,2 7,6 7,1 9,1 111,6 Вологість повітря , % 75.7 70.3 66.6 63.2 65.8 74.4 82.4 82.6 76.8 65.7 72 75.1 72.6 Джерело: Weatherbase
Населення: в 2014 році — 74 791 мешканець, 2006 — 78 500 , 1959 — 41 000 мешканців.
10 000
20 000
30 000
40 000
50 000
60 000
70 000
80 000
90 000
1959
1982
2000
2006
2012
2017
Швейна, прядильно-ткацька, трикотажна, взуттєва, меблева, кондитерська фабрики; заводи: автотракторних причепів, металовиробів, фанерний, лісозавод, цегельний, пивоварний, хлібозавод, м'ясокомбінат. Технікум механізації сільського господарства; педагогічне, медичне, художньо-графічне училища, культурно-освітня школа, драматичний театр. Є залізнична станція — Біробіджан I на Транссибірській магістралі . ↑ Численность населения Российской Федерации по муниципальным образованиям на 1 января 2014 года — Федеральна служба державної статистики РФ (рос.) ↑ БД ПМУ Єврейської автономної області. місто Біробіджан [Архівовано 24 вересня 2015 у Wayback Machine .] Процитовано: 2014-12-09 (рос.) ↑ Клімат Біробіджана . Архів оригіналу за 7 травня 2022. Процитовано 7 травня 2022 . ↑ а б в г д е ж и к л Народная энциклопедия «Мой город». Биробиджан ↑ Всесоюзная перепись населения 1959 года. Численность городского населения РСФСР, её территориальных единиц, городских поселений и городских районов по полу (рос.) . Демоскоп Weekly. Архів оригіналу за 28 квітня 2013. Процитовано 25 вересня 2013 . ↑ Всесоюзная перепись населения 1970 года Численность городского населения РСФСР, её территориальных единиц, городских поселений и городских районов по полу (рос.) . Демоскоп Weekly. Архів оригіналу за 28 квітня 2013. Процитовано 25 вересня 2013 . ↑ Всесоюзная перепись населения 1979 года Численность городского населения РСФСР, её территориальных единиц, городских поселений и городских районов по полу (рос.) . Демоскоп Weekly. Архів оригіналу за 28 квітня 2013. Процитовано 25 вересня 2013 . ↑ Народное хозяйство СССР 1922-1982 (Юбилейный статистический ежегодник) ↑ Народне господарство СРСР за 70 років : [арх. 28 червня 2016 ] : ювілейний статистичний щорічник / Державний комітет СРСР зі статистики . — Москва : Фінанси і статистика, 1987. — 766 с. ↑ Всесоюзная перепись населения 1989 года. Численность городского населения . Архів оригіналу за 22 серпня 2011. ↑ Всероссийская перепись населения 2002 года. Том. 1, таблица 4. Численность населения России, федеральных округов, субъектов Российской Федерации, районов, городских поселений, сельских населённых пунктов - райцентров и сельских населённых пунктов с населением 3 тысячи и более . Архів оригіналу за 3 лютого 2012. ↑ Еврейская автономная область. Оценка численности постоянного населения на 1 января 2008-2014 годов ↑ Численность постоянного населения Российской Федерации по городам, посёлкам городского типа и районам на 1 января 2009 года . Архів оригіналу за 2 січня 2014. Процитовано 2 січня 2014 . ↑ Итоги Всероссийская перепись населения 2010 года по Еврейской автономной области. Численность населения по области, городскому округу, муниципальным районам, городским и сельским поселениям, городским населённым пунктам, сельским населённым пунктам . Архів оригіналу (PDF) за 20 квітня 2014. Процитовано 20 квітня 2014 . ↑ Оценка численности населения по муниципальным образованиям Еврейской автономной области на 1 января 2011 года . Архів оригіналу за 10 вересня 2014. Процитовано 10 вересня 2014 . ↑ Численность населения Российской Федерации по муниципальным образованиям. Таблица 35. Оценка численности постоянного населения на 1 января 2012 года . Архів оригіналу за 31 травня 2014. Процитовано 31 травня 2014 . ↑ Численность населения Российской Федерации по муниципальным образованиям на 1 января 2013 года. — М.: Федеральная служба государственной статистики Росстат, 2013. — 528 с. (Табл. 33. Численность населения городских округов, муниципальных районов, городских и сельских поселений, городских населённых пунктов, сельских населённых пунктов) . Архів оригіналу за 16 листопада 2013. Процитовано 16 листопада 2013 . ↑ Таблица 33. Численность населения Российской Федерации по муниципальным образованиям на 1 января 2014 года . Архів оригіналу за 2 серпня 2014. Процитовано 2 серпня 2014 . ↑ Численность населения Российской Федерации по муниципальным образованиям на 1 января 2015 года . Архів оригіналу за 6 серпня 2015. Процитовано 6 серпня 2015 . ↑ Чисельність населення Російської Федерації за муніципальними утвореннями на 1 січня 2016 року ↑ (рос.) Чисельність населення Російської Федерації за муніципальними утвореннями на 1 січня 2017 року . 31 липня 2017. Архів оригіналу за 31 липня 2017. Процитовано 31 липня 2017 . Муніципальні райони Міста