Вернер Шроер
| Вернер Шроер | |||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Werner Schröer | |||||||||||||
 | |||||||||||||
| Народження | 12 лютого 1918.svg){kind=small} Мюльгайм-на-Рурі, Рейнська провінція | ||||||||||||
| Смерть | 10 лютого 1985 (66 років) Оттобрунн, Баварія | ||||||||||||
| Країна | .svg){kind=small} Третій Рейх | ||||||||||||
| Приналежність | .svg){kind=small} Вермахт | ||||||||||||
| Вид збройних сил |  Люфтваффе | ||||||||||||
| Рід військ | винищувальна авіація | ||||||||||||
| Роки служби | 1937–1945 | ||||||||||||
| Звання |  майор | ||||||||||||
| Формування | JG 27, JG 3 | ||||||||||||
| Командування | 8./JG 27, II./JG 27, JG 3 | ||||||||||||
| Війни / битви | |||||||||||||
| Нагороди |
| ||||||||||||
 Вернер Шроер у Вікісховищі | |||||||||||||
Вернер Шроер (нім. Werner Schröer; нар. 12 лютого 1918, Мюльгайм-на-Рурі, Рейнська провінція — пом. 10 лютого 1985, Оттобрунн, Баварія) — німецький льотчик-ас винищувальної авіації, майор люфтваффе. Кавалер Лицарського хреста Залізного хреста з Дубовим листям і мечами.
В 1937 році вступив в люфтваффе. Після закінчення авіаційного училища в серпні 1940 року зарахований в 1-у групу 27-ї винищувальної ескадри, яка діяла в районі Ла-Маншу. Перший бойовий виліт здійснив у серпні 1940 року під час битви за Британію. В квітні 1941 року група Шроера була переведена в Північну Африку. З 1 березня 1942 року — ад'ютант 1-ї групи своєї ескадри. 1 липня 1942 року переведений у 8-у ескадрилью. В Африці Шроер став одним з найрезультативніших експертів люфтваффе: збив 61 літак. З 20 квітня 1943 року — командир 2-ї групи 27-ї винищувальної ескадри. В березні-липні 1944 року командував 3-ю групою 54-ї винищувальної ескадри. В липні 1944 року направлений в командне училище винищувальної авіації. З 14 лютого 1945 року і до кінця війни командував 3-ю винищувальною ескадрою «Удет», з якою діяв на Східному фронті.
Всього за час бойових дій здійснив 197 бойових вильотів і збив 114 літаків, в тому числі 10 радянських, 61 — в Північній Африці, 43 — на Західному фронті, з них 24 4-моторні бомбардувальники. Шроер був другим рекордсменом за кількістю перемог у Північній Африці після Ганса-Йоахіма Марселя.
- Німецька імперська відзнака за фізичну підготовку в бронзі (1937)
- Нагрудний знак пілота (жовтень 1938)
- Медаль «У пам'ять 1 жовтня 1938» (9 жовтня 1939)
- Залізний хрест
- 2-го класу (19 квітня 1941)
- 1-го класу (15 вересня 1941)
- Авіаційна планка винищувача
- в сріблі (15 вересня 1941)
- в золоті (15 вересня 1942)
- Хрест «За військову доблесть» (Італія) з мечами (5 листопада 1941)
- Нагрудний знак пілота (Італія) (22 червня 1942)
- Почесний Кубок Люфтваффе (6 серпня 1942)
- Німецький хрест в золоті (9 вересня 1942)
- Лицарський хрест Залізного хреста з дубовим листям і мечами
- лицарський хрест (20 жовтня 1942) — за 49 перемог.
- дубове листя (№ 268; 2 серпня 1943) — за 84 перемоги.
- мечі (№ 144; 19 квітня 1945) — за 100 перемог.
- Нарукавна стрічка «Африка» (1943) — за 110 перемог.
- Медаль «За італо-німецьку кампанію в Африці» (2 серпня 1943)
- Нагрудний знак «За поранення» в чорному
Військова кар'єра
- Список асів Люфтваффе Другої світової війни
- Список асів-пілотів Другої світової війни
- Йозеф Вурмгеллер
- Ганс Філіпп
- Ернст-Вільгельм Рейнерт
- Адольф Дікфельд
- Berger, Florian (1999). Mit Eichenlaub und Schwertern. Die höchstdekorierten Soldaten des Zweiten Weltkrieges. Selbstverlag Florian Berger. ISBN 3-9501307-0-5.
- Fellgiebel, Walther-Peer (2000). Die Träger des Ritterkreuzes des Eisernen Kreuzes 1939—1945. Podzun-Pallas. ISBN 3-7909-0284-5.
- Forsyth, Robert (2009). Fw 190 Sturmböcke vs B-17 Flying Fortress Europe 1944-45. Oxford, UK: Osprey Publishing. ISBN 978-1-84603-941-6.
- Obermaier, Ernst (1989). Die Ritterkreuzträger der Luftwaffe Jagdflieger 1939—1945. Mainz, Germany: Verlag Dieter Hoffmann. ISBN 3-87341-065-6.
- Roba, Jean-Louis & Pegg, Martin (2003). Jagdwaffe Vol 4, Sec2: The Mediterranean 1942—1943 Hersham, Surrey: Ian Allan Publishing ISBN 1-903223-35-0
- Scherzer, Veit (2007). Die Ritterkreuzträger 1939—1945 Die Inhaber des Ritterkreuzes des Eisernen Kreuzes 1939 von Heer, Luftwaffe, Kriegsmarine, Waffen-SS, Volkssturm sowie mit Deutschland verbündeter Streitkräfte nach den Unterlagen des Bundesarchives. Jena, Germany: Scherzers Miltaer-Verlag. ISBN 978-3-938845-17-2.
- Scutts, Jerry (1994). Bf 109 Aces of North Africa and the Mediterranean. London, UK: Osprey Publishing. ISBN 978-1-85532-448-0.
- Thomas, Franz (1998). Die Eichenlaubträger 1939—1945 Band 2: L-Z. Osnabrück, Germany: Biblio-Verlag. ISBN 3-7648-2300-3.
- Weal, John (1996). Focke-Wulf Fw 190 Aces of the Western Front. London, UK: Osprey Publishing. ISBN 1-85532-595-0.
- Weal, John (2000). Jagdgeschwader 2 'Richthofen'. Oxford, UK: Osprey Publishing. ISBN 1-84176-046-3.
- Залесский К. А. Люфтваффе. Военно-воздушные силы Третьего рейха. — М.: Эксмо, 2005. — 736 с. — 5000 экз. — ISBN 5-699-13768-8
- Михаил Зефиров. Асы Люфтваффе. Кто есть кто: Скорость. — М. : АСТ, Астрель, ВКТ, 2010. — 480 с. — (Неизвестные войны) — ISBN 978-5-17-057677-7. (рос.)
- Schroer, Werner. на lexikon-der-wehrmacht.de. Архів оригіналу за 1 січня 2016. Процитовано 26 лютого 2014. (нім.)
- Werner Schröer. на desertwar.net.[недоступне посилання з листопадаа 2019] (англ.)
- Schroer, Werner — нагороди майора Шроера (англ.)
- Шроер Вернер (Werner Schroer). на warbirds.ru. (рос.)
- Werner Schroer
- Werner Schröer
- Werner Schröer
- Major Werner Schroer
 | |
|---|---|
| Нормативний контроль |
 | Це незавершена стаття про військового діяча або діячку. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
.svg){kind=small}
,_werd_verleend_aan_de_Stuka_piloot_Hans-Ulrich_Rudel.jpg)
