Греко-католицька церква

Гре́ко-католи́цька це́рква (гре́цька католи́цька це́рква) або візанті́йсько-католи́цька це́рква (візанті́йська католи́цька це́рква) — східна католицька церква sui iuris візантійської літургійної традиції.

Означення «греко-католицька» дозволяє відрізняти її від католицьких церков інших традицій — передусім від Латинської церкви, а також від Вірменської католицької церкви та церков александрійського, антіохійського та ассирійського обрядів. Разом із останніми греко-католицька церква належить до східних католицьких церков.

Греко-католицька церква з'явилася внаслідок унії частини православної церкви з католицькою церквою, однак не всі — так Греко-католицька церква Південної Італії не мусила складати унію, оскільки ніколи не розривала церковної єдності з Римом. Таким чином греко-католицькі церкви не можна автоматично ототожнювати з уніатськими.

1204 року, коли хрестоносці захопили столицю Візантії та утворили Латинську імперію було створено «латинські патріархії» Александрії, Єрусалиму, Антіохії та Константинополя. Таким чином, разом з новою політичною владою, була встановлена і нова влада церковна.

1261 року з падінням Латинської імперії Константинопольський патріарх переїхав до Кандим (о. Крит), а потім у Негропонте (о. Евбея, Греція).

Відбулось декілька спроб об'єднання православних та католицької церков: Другий Ліонський собор, Флорентійська унія, Берестейська унія, Ужгородська унія та інші.

Спільним для греко-католицьких церков є грецький (візантійський) обряд, який, однак, існує в різних варіантах, навіть у межах однієї церкви. Богослужіння відправляються різними літургічними мовами. Спільною є також і догматика, в основі якої є православна догматика, повністю, однак, узгоджена з римо-католицькою.

Найчисельнішою у світі греко-католицькою церквою є Українська греко-католицька церква.

Нижче подано список греко-католицьких церков (в алфавітному порядку), вказано країни їх поширення та час заснування.

• Албанська греко-католицька церква (апостольська адміністрація): Албанія у (1628)
• Білоруська греко-католицька церква (без встановленої ієрархії на цей час): Білорусь (1596)
• Болгарська греко-католицька церква (апостольський екзархат): Болгарія (1861)
• Греко-візантійська католицька церква (два апостольських екзархати): Грецька республіка, Османська імперія (1829)
• Греко-католицька церква Хорватії та Сербії або візантійські церкви єпархії Крижевці (єпархія та екзархат апостольський): Боснія і Герцеговина, Хорватія, Сербія і Чорногорія (1611)
• Італо-албанська католицька церква (дві єпархії і територіальне абатство): Італія (не була відділена)
• Македонська греко-католицька церква (апостольський екзархат): Північна Македонія (1918)
• Мелькітська греко-католицька церква (патріархат): Сирія, Ліван, Йорданія, Палестина, Ізраїль, Єрусалим, Бразилія, США, Канада, Мексика, Ірак, Єгипет, Судан, Кувейт, Австралія, Венесуела, Аргентина (1726)
• Російська греко-католицька церква: (два апостольські екзархати): Російська імперія, Китай (1905); в наш час^[коли?] близько 20 парафій та громад, розкиданих по всьому світу, в тому числі 5 в самій Росії
• Румунська греко-католицька церква (верховне архиєпископство): Румунія, США (1697)
• Русинська візантійська католицька церква (митрополія, єпархія, та апостольський екзархат): США, Україна, Чехія (1646)
• Словацька греко-католицька церква (митрополія і три єпархії): Словаччина, Канада (1646)
• Угорська греко-католицька церква (єпархія та екзархат апостольський): Угорське королівство (1646)
• Українська греко-католицька церква (верховне архиєпископство): Україна, Польща, США, Канада, Велика Британія, Австралія, Німеччина та Скандинавські країни, Франція, Бразилія, Аргентина (1596)

• Jan Paweł II: Kodeks Kanonów Kościołów Wschodnich. Watykan: 1990.
• Ks. Andrzej Orczykowski SChr, Uniwersytet Kard. S. Wyszyńskiego w Warszawie: Problemy migracji w Kodeksie Kanonów Kościołów Wschodnich.

• Ісаєвич Я. Д. Греко-католицькі церкви [Архівовано 2 лютого 2017 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2004. — Т. 2 : Г — Д. — С. 191. — ISBN 966-00-0405-2.
• Степовик Д. В. Греко-католицизм [Архівовано 16 серпня 2021 у Wayback Machine.] | Енциклопедія Сучасної України, електронна версія (дата звернення: 16.08.2021).

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Греко-католицька церква

• The Catholic Church in the world [Архівовано 31 серпня 2011 у Wayback Machine.]
• Сайт УГКЦ [Архівовано 25 січня 2009 у Wayback Machine.]

• Уніятська церква // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Накладом Адміністратури УАПЦ в Аргентині. — Буенос-Айрес, 1966. — Т. 8, кн. XV : Літери Ст — Уц. — С. 1963-1965. — 1000 екз.

1. ↑ Українські греко-католики мають також вікаріат у Румунії, громади у Литві (Вільнюс), Латвії (Рига, Даугавпілс та Резекне), Естонії (Таллінн), Молдові (Кишинів), Австрії, Параґваї, Венесуелі, Португалії, Іспанії, Греції, Швейцарії, Бельгії, Казахстані, Об’єднаних Арабських Еміратах, Південно-Африканській Республіці (Кейптаун) та Росії.