Дармштадтій

Дармштадтій (Ds)
Атомний номер110
Зовнішній вигляд простої речовиниМетал, ймовірно знаходиться
в твердому стані при 298 K (25 °C).
Колір невідомий, але, ймовірно,
металічний та сріблясто–білий або сірий
Властивості атома
Атомна маса (молярна маса)281 а.о.м. (г/моль)
Радіус атомапм
Енергія іонізації (перший електрон)кДж/моль (еВ)
Хімічні властивості
Ковалентний радіуспм
Радіус іонапм
Термодинамічні властивості
Густинаг/см³
Молярна теплоємністьДж/(К·моль)
ТеплопровідністьВт/(м·К)
Температура плавленняК
Теплота плавленнякДж/моль
Температура кипінняК
Теплота випаровуваннякДж/моль
Молярний об'ємсм³/моль
Кристалічна ґратка
Період ґраткиÅ
Температура ДебаяК
H He
Li Be B C N O F Ne
Na Mg Al Si P S Cl Ar
K Ca Sc Ti V Cr Mn Fe Co Ni Cu Zn Ga Ge As Se Br Kr
Rb Sr Y Zr Nb Mo Tc Ru Rh Pd Ag Cd In Sn Sb Te I Xe
Cs Ba * Hf Ta W Re Os Ir Pt Au Hg Tl Pb Bi Po At Rn
Fr Ra ** Rf Db Sg Bh Hs Mt Ds Rg Cn Nh Fl Mc Lv Ts Og
* La Ce Pr Nd Pm Sm Eu Gd Tb Dy Ho Er Tm Yb Lu
** Ac Th Pa U Np Pu Am Cm Bk Cf Es Fm Md No Lr
CMNS: Дармштадтій у Вікісховищі

Дармштадтій (лат. Darmstadtium, колишній унуннілій) — штучно синтезований хімічний елемент VIII групи періодичної системи, атомний номер 110, позначення Ds. Для ізотопів з атомними масами 267—273 період напіврозпаду становить мікросекунди. Але для важчих ізотопів з масами 280 та 281 період напіврозпаду досягає від 7,6 секунд до 1,1 хвилини.

Історія

[ред. | ред. код]

Елемент отримав назву за місцем відкриття. Вперше його синтезовано 9 листопада 1994 в Центрі дослідження важких іонів (Gesellschaft für Schwerionenforschung (GSI)) у місті Дармштадт, С. Гоффманном (S. Hofmann), В. Ніновим (V. Ninov), Ф. П. Гессберґером (F. P. Hessberger), П. Армбрустером (P. Armbruster), Х. Фольґером (H. Folger), Г. Мюнценберґом (G. Munzenberg), Х. Дж. Шоттом (H. J. Schott) та іншими. Виявлений ізотоп мав атомну масу 269. 16 серпня 2003 42-а Генеральна асамблея ІЮПАК, що відбулась у канадському місті Оттава, і Рада ІЮПАК офіційно присвоїли елементу № 110 назву «дармштадтій». Раніше 110-й елемент називали унуннілій.

Отримання

[ред. | ред. код]

Відомі ізотопи

[ред. | ред. код]
Ізотоп Маса Період напіврозпаду Тип розпаду
267Ds 267 2,8+13,3−1,2 мкс α-розпад в 263Hs
269Ds 269 179+245−66 мкс α-розпад в 265Hs
270Ds 270 0,10+0,14−0,4 мс α-розпад в 266Hs
271Ds 271 1,63+0,44−0,29 мс α-розпад в 267Hs
273Ds 273 0,17+0,17−0,06 мс α-розпад в 269Hs
279Ds 279 0,18+0,05−0,03 с спонтанний поділ (90 %), α-розпад в 275Hs (10 %)
281Ds 281 9,6+5,0−2,5 с спонтанний поділ

Джерела

[ред. | ред. код]