Ейнштейній

Ейнштейній (Es)
Атомний номер99
Зовнішній вигляд простої речовиниРадіоактивний метал
Властивості атома
Атомна маса (молярна маса)252,083 а.о.м. (г/моль)
Радіус атома292 пм
Енергія іонізації (перший електрон)0,0(0,00) кДж/моль (еВ)
Електронна конфігурація[Rn] 5f11 7s2
Хімічні властивості
Ковалентний радіусn/a пм
Радіус іонаn/a пм
Електронегативність (за Полінгом)1,3
Електродний потенціалEs←Es3+ -2,0В
Es←Es2+ -2,2В
Ступені окиснення3
Термодинамічні властивості
Густинаn/a г/см³
Молярна теплоємністьn/a Дж/(К·моль)
Теплопровідністьn/a Вт/(м·К)
Температура плавленняn/a К
Теплота плавленняn/a кДж/моль
Температура кипіння1130 К
Теплота випаровуванняn/a кДж/моль
Молярний об'ємn/a см³/моль
Кристалічна ґратка
Період ґраткиn/a Å
Відношення с/аn/a
Температура Дебаяn/a К
Інші властовості
Критична точкан/д
H He
Li Be B C N O F Ne
Na Mg Al Si P S Cl Ar
K Ca Sc Ti V Cr Mn Fe Co Ni Cu Zn Ga Ge As Se Br Kr
Rb Sr Y Zr Nb Mo Tc Ru Rh Pd Ag Cd In Sn Sb Te I Xe
Cs Ba * Hf Ta W Re Os Ir Pt Au Hg Tl Pb Bi Po At Rn
Fr Ra ** Rf Db Sg Bh Hs Mt Ds Rg Cn Nh Fl Mc Lv Ts Og
* La Ce Pr Nd Pm Sm Eu Gd Tb Dy Ho Er Tm Yb Lu
** Ac Th Pa U Np Pu Am Cm Bk Cf Es Fm Md No Lr
CMNS: Ейнштейній у Вікісховищі
Зразок ізотопу 253Es

Ейнште́йній, або айнштайній[1] (Es) — трансурановий хімічний елемент із атомним номером 99, радіоактивний, важкий сріблястий метал. Найважчий елемент, добутий у вагових кількостях. Названий на честь Альберта Ейнштейна. Усього відомо 19 ізотопів і 3 ізомери. Найстабільніший з ізотопів 252Es має період напіврозпаду 471,7 доби.

Електронна конфігурація [Rn]5f117s2; період 7, f-блок (актиноїд). 253Es (період напіврозпаду 20 днів) утворюється при нейтронному опроміненні Am, Pu, Cm. Відомі ступені окиснення +3 (типова для актинідів, EsBr3) та +2 (EsBr2).

Проста речовина — ейнштейній (айнштайній).

Історія

[ред. | ред. код]

Відкритий у грудні 1952 року шляхом аналізу ґрунту з атолу Еніветок (Маршаллові острови), де було здійснено випробування першого американського термоядерного пристрою «Майк».

Утворення

[ред. | ред. код]

Утворюється захопленням ядрами плутонію нейтронів:

або при обстрілі каліфорнію ядрами дейтерію[2]:


Інші ізотопи отримані при обстрілі берклію альфа-частинками[3]:

Використання

[ред. | ред. код]

Використовується лише як сировина (ядерна мішень) з метою отримання інших трансуранових елементів методом «важких іонів». Комерційного значення не має.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Національний стандарт України ДСТУ 2439:2018 «Хімічні елементи та прості речовини. Терміни та визначення основних понять, назви й символи». — [Чинний від 01.10.2019.] — К. : ДП «УкрНДНЦ», 2019. — С. 2.
  2. Physical Review 1956, 104 (5), 1314—1314
  3. Physical Review 1956, 104 (5), 1315—1319

Посилання

[ред. | ред. код]

Література

[ред. | ред. код]