Деніс Ліндбом

Деніс Ліндбом
швед. Dénis Lindbohm
Народився11 липня 1927(1927-07-11)
Транос, Йончепінг, Швеція
Помер24 жовтня 2005(2005-10-24) (78 років)
Мальме
ГромадянствоШвеція Швеція
Діяльністьпрозаїк
Мова творівшведська
Роки активності1952—2005
Напрямокнаукова фантастика
Жанрфандом

Деніс Ліндбом (швед. Dénis Lindbohm11 липня 1927 — 24 жовтня 2005) — шведський письменник, що писав переважно в жанрі фантастики, зокрема містикинаукової фантастики і фентезі, був помітною фігурою у середовищі шведської наукової фантастики.

Біографія

[ред. | ред. код]

Перш ніж стати письменником, Деніс наприкінці 1960-х, працював фототехніком в Мальме. Згодом він став одним із засновників шведського фандому, відкривши клуб «Метеор» у 1950-ті. 

До кінця 1950-х років Ліндбом зіграв кілька ролей в науково-фантастичних чорно-білих фільмах, але відомо достуменно лише про один — «Велика ніч духу» (Den stora nattens vålnad). У фільмі йдеться про те, як літаюча тарілка падає в Сконе і з неї висаджуються інопланетні істоти. У цій стрічці знімалися члени клубу «Метеор», а також родичі письменника. Фільм у підсумку став класикою фандому, його й досі показують на шведських науково-фантастичних конвенціях.

В рамках клубу Ліндбом також видавав фензин «Clloev», який нерегулярно публікувався протягом 1960-х. Пікантною особливістю тогочасного шведського фендому стали так звані «фанатські війни». Ліндбом і Сем Дж. Лундвалл (прізвисько Повелитель) придумали своєрідний поєдинок, де два боги сперечались за панування світом. Цей насправді жартівливий процес імітує і своєрідно показує справжнью холодну війну, що тривала того часу в світі.

Будинок Ліндсбома на початку шістдесятих став місцем зустрічі для багатьох згодом відомих любителів наукової фантастики, початківців-письменників і редакторів. ДІндбому в 1962 році було лише 35 років, він жартома приймав друзів як «патріарх» науково-фантастичного руху.

Після низки невеликих творів на початку п'ятдесятих, а також кілька оповідань, Деніс став писати значно активніше, випустивши сексуально відвертий роман «Зуби дракона» («Draksådd») 1965 року. Роман розказував про психологічну користь сексуальної свободи — але і критикував її в класичному стилі антиутопії. Події в романі нагадували за стилем «Місто світла» і «Чудовий новий світ». Герої старанно відвідували збори і брали участь у колективних заняттях сексом для того, щоб «зцілитися». Роман, який був написаний і 1965—1966 роках, але його вперше опублікували 1979 року. Романи «Едем без Адама» і «Солдат з Землі» («Eden utan Adam» та «Soldat från Jorden») були також написані досить рано, але згодом повністю переписані автором.

Після сімдесятих Ліндбом багато писав, особливо в стилі наукової фантастики і навіть видав кілька романів і кілька окультних книг, які він опублікував за свій власний кошт.

Спадщина

[ред. | ред. код]

Ліднбом посів центральне місце у шведській науковій фантастиці. Те ж саме можна сказати про його місце в окультній і містичній літературі Швеції. В житті він був більш замкнутим, аніж могло здатись із його творів, Деніс мав добре почуття гумору і іронії.

Бібліографія

[ред. | ред. код]
  • Draksådd (Зуби дракона, 1965)
  • Mörker över Malmö (Темрява над Мальме, 1969)
  • Mörkrets fåra (Темні борозни, 1970)
  • Jagets eld (Самотній вогонь, 1971)
  • Soldat från jorden (Солдат з землі, 1973)
  • Stjärnpesten (Зірка чуми, 1975)
  • Eden utan Adam (Едем без Адама, 1975)
  • Літаючий подарунок (1975)
  • Stjärnvargen (Подарунок, що літає, 1978)
  • Domens stjärnor (Розмови про зірки, 1978; повний текст)
  • Den gyllene randen (Золоті краї, 1979)
  • Regression (Регресія, 1979)
  • Nattens lösen (Нічний удар, 1979)
  • Bevingaren (1980)
  • Frostens barn (1980)
  • Solens vargar (Сонце вовків, 1980)
  • A-ett (1980)
  • Eko över bron (1982)
  • Edens nyckel (Ключ від раю, 1982)
  • Domens rötter (1983)
  • Eldens barn (Дитина вогню, 1983)
  • Nattsidan (Темна сторона, 1983)
  • Gaias gudbarn (1983)
  • Spegelspelet (Гра з дзеркалом, 1984)
  • Allt har sin tid (Всьому свій час, 1984)
  • Vägens förra slut (Остання дорога, 1984)
  • Glömda gudars väg (Забуті шляхи богів, 1985)
  • Vatten över huvud taget (1985)
  • Blå tornet (Синя вежа, 1985)
  • Siaren som sover (Провидець, що спить, 1985)
  • Vägen bortom Lövestad (Дорога до Льовестаду, 1986)
  • Domedagens skymning (Час сутінків, 1986)
  • Evig exil (1986) 
  • Droppar av dis och eld (1987) 
  • Världförvist (1987) Trollmakt (1987) 
  • Dockan från Fomalhaut (1987) 
  • Pentagram, Maktens portal (1988) 
  • Det kom en orm till Eden (1988) 
  • Skuggor över Elysion (1989) 
  • Spegelns tredje sida (1989) 
  • Blod på solen (1990) 
  • Den magiska gåvan (1990) 
  • Där blott andar vandrar (1991) 
  • Stjärnbollen (1991) 
  • Ljuset är själens färg (1992) 
  • Den trolska världen (1992) 
  • Magins system (1993) 
  • Vägen som mörkret belyste (1993) 
  • Fången är den fries dröm (1994) 
  • Bortom barriären (1994) 
  • Gudarnas lekskola (1995) 
  • Pentagram — Maktens portal (andra upplagan) (1995) 
  • Vi som är svärmen (1996) 
  • Möten med makterna (1996) 
  • Magins program (1997) 
  • Legenden av stoft och stjärnor (1997) 
  • Magi (1998) 
  • Genom det inres port (1998) 
  • Drömmens dimension (1998) 
  • Makten som skapar och förgör (1999) 
  • De ofödda (1999) 
  • Bevingaren (Ny utgåva) (2000) 
  • Vid stjärnhjulets rand (2000) 
  • Vägen genom pentagram (2001) 
  • Magins problem (2002) 
  • Makten som botar (2002) 
  • Vi möttes i Babylon (2003) 
  • Väktarna vid världens rand (2003) 
  • Pentagrams andra sida (2004) 
  • Den inre väktaren (2004) 
  • Världar runt hörnet (2005) 
  • Kvatur-Glon (2005)

Посилання

[ред. | ред. код]