Роберт Шеклі

Роберт Шеклі
англ. Robert Sheckley
Роберт Шеклі в 2005
Народився16 липня 1928(1928-07-16)[1][2][…]
Мейплвуд, Ессекс, Нью-Джерсі, США[4]
Помер9 грудня 2005(2005-12-09)[5][1][…] (77 років)
Пукіпсі, Нью-Йорк, США
ГромадянствоСША США
Діяльністьписьменник наукової фантастики, прозаїк-романіст, сценарист, письменник
Сфера роботинаукова фантастика[6], літературний твір у жанрі фентезі[6], детективна література[d][6] і науково-фантастична літератураd[6]
Alma materНью-Йоркський університет (1951) і Колумбійська старша школаd
Роки активностіз 1952
Жанрнаукова фантастика і класичний детективd
Magnum opusПринеси мені голову прекрасного принца
У шлюбі зZiva Kwitneyd[7]
ДітиAlisa Kwitneyd
Нагороди
Сайт: sheckley.com
CMNS: Роберт Шеклі у Вікісховищі
Q:  Висловлювання у Вікіцитатах

Ро́берт Ше́клі (англ. Robert Sheckley; 16 липня 1928, Нью-Йорк — 9 грудня 2005, Пукіпсі) — американський письменник і класик світової фантастики, загальновизнаний майстер гумористичної та сатиричної фантастики.

Життєпис

[ред. | ред. код]
Близько 1954 р.

Народився 16 липня 1928 року в нью-йоркському Брукліні[8]. Його батько Девід був страховим брокером[9], походив з роду польських єврейських імігрантів. Мати Рейчел працювала вчителькою[10]. В Роберта була сестра Джоан, з якою він часто бував на фермі в дядька[11]. Коли Роберту виповнилося приблизно чотири роки, батьки переїхали з Нью-Йорка до Нью-Джерсі, спочатку до Вест-Оранджу, потім до Мейплвуда. З дитинства багато читав і ще бувши школярем пробував написати роман[10].

В юності Шеклі мав різні підробітки: працював ландшафтним садівником, продавцем кренделів, барменом, молочником і в студії ручного розпису краваток[12]. Щойно йому виповнилося 18, Роберт пішов добровольцем до війська[13]. 1946—1948 служив в армії США під час Корейської війни[8], де друкував документи та редагував полкову газету[13].

Після армії повернувся до Нью-Йорка, де вступив до Нью-Йоркського університету, 1951 здобув ступінь бакалавра мистецтв[8]. Бувши студентом, познайомився з Барбарою Скадрон, його першою дружиною[14]. Він винайняв квартиру в Риджфілд Парку, а працював металургом та робітником на авіазаводі[12], не покидаючи мрії писати оповідання[14]. Свої перші твори написав під час двотижневого страйку робітників[15]. У наступні роки продавав свої оповідання всім науково-фантастичним журналам, таким чином було опубліковано кілька сотень його творів, переважно — в журналі «Galaxy»[8].

В 1960-і журнали стали втрачати популярність через поширення телебачення. Роберт Шеклі взявся видавати романи, розлучився з Барбарою та одружився з Зівою Квітні[16], придбав вітрильник[17]. З середини 1960-х років часто подорожував, жив у Мексиці, на Ібіці, в Лондоні та Парижі[18]. Під час проживання на Ібіці став вживати наркотики: марихуану, ЛСД, псилоцибінові гриби, гашиш. Впав у залежність від барбітуратів, які приймав як снодійне[19]. Здоров'я Шеклі дедалі погіршувалося, він пережив два інфаркти і лікар порадив повернутися до США, де письменник міг отримати лікування[20]. Перед поверненням у Нью-Йорк здійснив подорож по Азії та до Франції[21]. 1980 року повернувся до США, де кілька років працював редактором художньої літератури в журналі «Omni»[18]. Наприкінці життя страждав на емфізему легень[9].

У квітні 2005 письменник відвідав Україну, був запрошений на фестиваль «Портал-2005». Проте в Києві фантастові стало зле. Анонімний шанувальник оплатив його лікування. Коли Робертові Шеклі покращало, його доправили на батьківщину. Після повернення до США, йому стало гірше і 9 грудня 2005 в приватній лікарні в Поукіпсі (штат Нью-Йорк) він помер[22] від аневризми в мозку[9].

Творчість

[ред. | ред. код]
Обкладинка «Galaxy», грудень 1956 р. Перше оповідання в номері — «Проблема туземців» Роберта Шеклі

Роберт Шеклі відомий як майстер гумористичної наукової фантастики, зокрема оповідань. Утім, за життя він видав і декілька успішних романів. Провідна тема творчості Шеклі — самообмани, якими супроводжуються уявлення про розвиток науки й техніки[8]. Часто в його творах розвиток технологій посилює проблеми суспільства, які повинен був би вирішувати; гадані прекрасні й утопічні місця при ближчому розгляді виявляються жахливими. Герої Шеклі — це типово звичайні, невиразні люди, що потрапляють у незвичайні ситуації[23]. Він багато висміював популярні теми наукової фантастики та іноді називається попередником Дугласа Адамса, автора «Автостопом по галактиці» (1979)[8]. Роберт Шеклі називав своїми натхненниками Олдоса Гакслі, Марка Твена, О. Генрі та Віктора Гюго, і зазначав, що форма його оповідань була сформована більше поезією, ніж прозовими романами[18]. Сам Шеклі не раз заявляв, що волів би, щоб його порівнювали з Францом Кафкою[24].

У 1950-і Роберт Шеклі писав багато короткої прози, яку публікував у журналах, таких, як «Galaxy Science Fiction» і «Fantasy & Science Fiction»[25]. Першим оповіданням стало «Заключний іспит» (1951)[24]. Він був настільки плідним автором, що редактори наполягали, аби Шеклі публікувався під псевдонімами і відповідно до одного номера журналу поміщалося декілька його творів[8]. Ці журнали значною мірою завдячують своєму успіху Шеклі, чиї оповідання задавали тон, який наслідували інші письменники[18]. На початку письменницької кар'єри він крім того створював сценарії для епізодів науково-фантастичного телесеріалу «Капітан Відео» та сценарій для фільму «Пастка на людей»[26].

Другий період його творчості почався з публікації роману «Корпорація „Безсмертя“» (1958—1959). У 1960-х роках Шеклі написав кілька романів, які поєднували «химерні» сюжети, метафізичні спекуляції та комічну сатиру. Типовий сюжет від Шеклі є епізодичною оповіддю, структурованою як своєрідна екскурсія в певне сатиричне науково-фантастичне середовище[25], де головний герой має доволі пасивну роль[18].

На 1970-1980-і роки припав спад творчості Шеклі, але саме в цей час він написав декілька своїх найсильніших романів[25].

Шеклі повернувся до написання оповідань у 1990-і[25]. В цей час він видавав також романи-новелізації за мотивами відомих кінофільмів і телесеріалів: «Чужі», «Вавилон 5» і «Зоряний шлях»[27].

Родина

[ред. | ред. код]

Був одружений п'ять разів з: Барбарою Скадрон, Зівою Квітні, Еббі Шульман, Джей Ротбелл, Гейл Даною[24]. Мав доньок від другої та третьої дружин[18].

Бібліографія

[ред. | ред. код]

Псевдоніми: Філліпс Барбі (Phillips Barbee), Філліп Барбі (Phillip Barbee), Нед Ленг (Ned Lang), Фінн О'Донневан (Finn O'Donnevan)[28]. Загалом написав 15 романів і понад 400 оповідань[9].

Переклади українською

[ред. | ред. код]
  • Царська воля // Кришталеві небеса. Збірка, переклад Леоніда Василенка, 1969
  • Планета за кошторисом (Budget Planet) // Колиска на орбіті. Збірка, переклад Петра Соколовського, 1983
  • Координати чудес (Dimension of Miracles), переклад Анатолія Онишка, 1991
  • Злочинна цивілізація (The Status Civilization), переклад Олександра Коваленка, 1991
  • Жертва з космосу // Пригоди, подорожі, фантастика. Збірка, переклад Людмили Бутенко, 1991
  • Безіменна гора // «Всесвіт», 1991/3, переклад Ігоря Гарника
  • Безсмертя задарма // Всесвіт, 1995/8-9, переклад Владислава Носенка
  • Ворогові — вдвічі більше // Всесвіт, 1996/4, переклад Івана Яндоли
  • Заборонена зона, 83/6
  • Найперша жертва // Всесвіт, 1992/5-6, переклад Людмили Бутенко
  • Прохач у космосі // Всесвіт, 1998/7, переклад Петра Таращука
  • Дипломатичний імунітет / Всесвіт, 1998/7, переклад Петра Таращука
  • Запах думок // Всесвіт, 2001/7-8, переклад Вячеслава Вишневого
  • Незамінна річ // Всесвіт, 2001/7-8, переклад Вячеслава Вишневого
  • Сезон риболовлі // Всесвіт, 2001/7-8, переклад Вячеслава Вишневого
  • Смак пудингу // Всесвіт, 2001/7-8, переклад Вячеслава Вишневого
  • Остаточна зброя // Всесвіт, 2001/7-8, переклад Вячеслава Вишневого
  • Остання збірка: Оповідання. — К.: Зелений пес. Гамазин, 2006
    • Сьома жертва (Seventh Victim) (1953)
    • Необхідна річ (The Necessary Thing) (1955)
    • Паломництво на Землю (Pilgrimage to Earth) (1956)
    • Битва (The Battle) (1954)
    • Сторожовий птах (Watchbird) (1953)
    • Заколот рятувального човна (The Lifeboat Mutiny) (1955)
    • Між морквою та цибулею (Cordle to Onion to Carrot) (1969)
    • Безглузді запитання (Ask a Foolish Question) (1953)
    • Особливий старательський (Prospector's Special) (1959)
    • Лаксіанський ключ (The Laxian Key) (1954)
    • Нечутна зброя (The Gun without a Bang) (1958)
    • Демони (The Demons) (1953)
    • Те саме, але вдвічі більше (The Same to You Doubled) (1970)
    • Запах думки (The Odor of Thought) (1953)
    • Тіло (The Body) (1956)
    • Привид V (Ghost V) (1954)
    • Мисливське завдання (Hunting Problem) (1955)
    • Захист (Protection) (1956)
    • Заповідна зона (Restricted Area) (1953)
    • Рейс молочного фургона (Milk Run) (1954)
    • Дещо задарма (Something for Nothing) (1954)
    • Нічні страхіття (Fear in the Night) (1952)
    • Абсолютна зброя (The Last Weapon) (1953)
    • Білчине колесо (Squirrel Cage) (1955)
    • Бухгалтер (The Accountant) (1954)
  • Роберт Шеклі. Пастка на людей / пер. з анг. Ольга Бершадська. — К. : Book Chef, 2019. — 272 с. — ISBN 978-617-7559-91-6.
  • Роберт Шеклі. Цивілізація статусу / пер. з анг. Ольга Бершадська. — К. : Book Chef, 2020. — 208 с. — ISBN 978-966-993-202-0.
  • Роберт Шеклі. Чи відчуваєте ви щось, коли я роблю ось так? / пер. з анг. Ольга Бершадська. — К. : Book Chef, 2021. — 480 с. — ISBN 978-966-993-599-1.

Екранізації творів

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ а б Deutsche Nationalbibliothek Record #122222717 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
  2. ↑ а б SNAC — 2010.
  3. ↑ Internet Speculative Fiction Database — 1995.
  4. ↑ The New York Times / J. Kahn — Manhattan: New York Times Company, A. G. Sulzberger, 1851. — ISSN 0362-4331; 1553-8095; 1542-667X
  5. ↑ а б Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  6. ↑ а б в г Чеська національна авторитетна база даних
  7. ↑ Fancyclopedia 3
  8. ↑ а б в г д е ж Jonas, Gerald (10 грудня 2005). Robert Sheckley, 77, Writer of Satirical Science Fiction, Is Dead. The New York Times (амер.). ISSN 0362-4331. Процитовано 26 серпня 2024.
  9. ↑ а б в г X (20 грудня 2005). Robert Sheckley, 77; Writer Blended Satire, Sci-fi. Los Angeles Times (амер.). Процитовано 26 серпня 2024.
  10. ↑ а б Robert Sheckley Autobiography. aaasheckley.com. Процитовано 26 серпня 2024.
  11. ↑ Robert Sheckley Autobiography Page 4. aaasheckley.com. Процитовано 26 серпня 2024.
  12. ↑ а б Robert Sheckley. The Nebula Awards® (амер.). Процитовано 26 серпня 2024.
  13. ↑ а б Robert Sheckley Autobiography Page 5. aaasheckley.com. Процитовано 26 серпня 2024.
  14. ↑ а б Robert Sheckley Autobiography Page 6. aaasheckley.com. Процитовано 26 серпня 2024.
  15. ↑ Robert Sheckley Autobiography Page 7. aaasheckley.com. Процитовано 26 серпня 2024.
  16. ↑ Robert Sheckley Autobiography page 10. aaasheckley.com. Процитовано 26 серпня 2024.
  17. ↑ Robert Sheckley Autobiography Page 11. aaasheckley.com. Процитовано 26 серпня 2024.
  18. ↑ а б в г д е Priest, Christopher (20 грудня 2005). Robert Sheckley. The Guardian (брит.). ISSN 0261-3077. Процитовано 26 серпня 2024.
  19. ↑ Robert Sheckley Autobiography Page 12. aaasheckley.com. Процитовано 26 серпня 2024.
  20. ↑ Robert Sheckley Autobiography Page 14. aaasheckley.com. Процитовано 26 серпня 2024.
  21. ↑ Robert Sheckley Autobiography Page 17. aaasheckley.com. Процитовано 26 серпня 2024.
  22. ↑ Robert Sheckley. The Telegraph (англ.). 29 грудня 2005. Процитовано 26 серпня 2024.
  23. ↑ September 2000, David Horwich Issue: 25 (25 вересня 2000). Irony and Misunderstanding in the Stories of Robert Sheckley. Strange Horizons (англ.). Процитовано 26 серпня 2024.
  24. ↑ а б в Robert Sheckley. Kafkaesque science-fiction writer. Independent. 17 грудня 2005. Процитовано 26.08.2024.
  25. ↑ а б в г SFE: Sheckley, Robert. sf-encyclopedia.com. Процитовано 26 серпня 2024.
  26. ↑ Sheckley. www.sheckley.com. Процитовано 26 серпня 2024.
  27. ↑ Robert Sheckley. Worlds Without End (англ.). Процитовано 26 серпня 2024.
  28. ↑ Summary Bibliography: Robert Sheckley. www.isfdb.org. Процитовано 5 лютого 2021.

Посилання

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Роберт_Шеклі&oldid=43408130