Бундесвер
Федеральні Сили Оборони Німеччини | |
---|---|
Bundeswehr | |
Гасло | Wir. Dienen. Deutschland.[1] ("Ми. Служимо. Німеччині.") |
Засновані | 12 листопада 1955 року |
Поточна форма | 3 жовтня 1990 року |
Види збройних сил | |
Сухопутні війська Військово-морський флот Повітряні сили Об'єднана служба забезпечення Центральна медична служба Служба Кібер-інформаційної сфери | |
Штаб | Берлін Бонн Потсдам |
Командування | |
Головнокомандувач |
|
Федеральний канцлер Німеччини | Олаф Шольц |
Федеральний міністр Оборони | Борис Пісторіус |
Генеральний інспектор Бундесверу | генерал Карстен Бройер[4] |
Людські ресурси | |
Вік | 17-23 років[5] |
Призов | відсутній (2013)[5] |
Населення у призовному віці | 18.529.299 ч., віком 16-49 (оц. 2010[5]), 17.888.543 ж., віком 16-49 (оц. 2010[5]) |
Придатних для військової служби | 15.027.886 ч., віком 16-49 (оц. 2010[5]), 14.510.527 ж., віком 16-49 (оц. 2010[5]) |
Щорічно досягають призовного віку | 405.438 ч. (оц. 2010[5]), 384.930 ж. (оц. 2010[5]) |
Активні службовці | 183 400 (2022)[6] |
Резерв | 145.000 (2013)[7] |
Службовці за кордоном | 2 107 |
Витрати | |
Бюджет | € 51,95 млрд (2024)[8] € 71,75 млрд (2024) в т.ч. 2-й транш спеціальних активів[8] |
Відсоток у ВВП | 2.01% (2024)[9] |
Промисловість | |
Національні постачальники | Airbus Rheinmetall Howaldtswerke-Deutsche Werft Krauss-Maffei Wegmann Hensoldt MBDA Deutschland GmbH Heckler & Koch Diehl Defence Carl Walther GmbH |
Закордонні постачальники | Європейський Союз США |
Річний імпорт | $ 1.162 млрд (2010–2021)[10] |
Річний експорт | $ 17.765 млрд (2010–2021)[10] |
Історія | |
Військова історія Німеччини Операція НАТО в Боснії та Герцеговині (1995) Бомбардування Югославії силами НАТО Війна в Афганістані Війна в Афганістані (з 2015) | |
Однострої та звання | |
Військові звання Німеччини | |
Нагороди | |
Військові нагороди Німеччини | |
Бундесвер у Вікісховищі |
Бундесве́р (Німецька: [ˈbʊndəsˌveːɐ̯] ( прослухати), букв. Федеративна оборона) — збройні сили Федеративної Республіки Німеччини. Бундесвер поділяється на військову (збройні сили або Streitkräfte) та цивільну частину. Військова складова складається з Армії Німеччини, Військово-морського флоту Німеччини, Повітряних Сил Німеччини, Об'єднаної служби забезпечення, Центральної медичної служби та Служби Кібер-інформаційної сфери.
Бундесвер було створено через десять років після закінчення Другої світової війни 7 червня 1955 року. Того дня було відкрито міністерство оборони ФРН. 12 листопада 1955 в Бонні перші сто добровольців нової німецької армії присягнули на вірність вітчизні згідно з традиціями й ритуалом прусського війська. Однак назва «бундесвер» з'явилася лише в 1956 році.
Заснуванню німецької армії передувало підписання угод 1954 року в Парижі, за якими на території ФРН було скасовано окупаційний режим, відновлено її державний суверенітет. 6 червня 1955 Західну Німеччину прийняли до НАТО. Кабінет канцлера Конрада Аденауера прийняв нову конституційну концепцію армії під контролем парламенту. В Основному законі країни було закріплено заборону на використання німецької армії за межами ФРН. Протягом перших 40 років після свого створення бундесвер, відповідно до конституції ФРН, не брав участі в бойових операціях. Лише в середині 1990-х років німецьких військовослужбовців стали залучати до участі в миротворчих операціях за кордоном.
Главою бундесверу є федеральний міністр оборони, що є головнокомандувачем у мирний час. У разі необхідності військових дій командування переходить до канцлера Німеччини (стаття 115b конституції Німеччини). Найвищим званням у бундесвері є звання генерал-інспектора, який, хоча й має звання генерала, проте не є командувачем Бундесверу.
За розробку і закупівлю систем озброєнь для Бундесверу відповідає Федеральне управління Бундесверу з обладнання, інформаційних технологій і технічної підтримки (Bundesamt für Ausrüstung, Informationstechnik und Nutzung der Bundeswehr; BAAINBw).
В організаційному відношенні сухопутні війська складаються з підрозділів (відділення, взвод, рота), частин (окремий батальйон, полк), з'єднань (бригада, дивізія, корпус) та об'єднань (окремий корпус, армія, фронт). У своєму складі сухопутні війська мають різні роди військ, спеціальні війська та служби. Всього у складі сухопутних сил: 23 бригади (дев'ять розгорнутих механізованих, дві повітрянодесантні, дві тилового забезпечення, гірськопіхотна, повітряномеханізована, армійської авіації, артилерійська, інженерна, протиповітряної оборони (ППО), військ радіаційного, хімічного та біологічного захисту (РХБЗ) і три механізовані скороченого складу); командування сил спеціального призначення; німецький компонент франко-німецької бригади.
Військово-морські сили включають: флот, морську авіацію та підрозділи спеціального призначення (Морська піхота, SEK M). Керівництво військово-морськими силами здійснює інспектор ВМС через головний штаб ВМС. Йому підпорядковані оперативне командування та центральне управління. Військово-Морський Флот є головною складовою та основою морського потенціалу Німеччини, одним з інструментів зовнішньої політики держави та призначений для забезпечення захисту інтересів Німеччини і її союзників у Світовому океані військовими методами, підтримки військово-політичної стабільності в прилеглих до неї морях, військової безпеки з морських та океанських напрямів.
Військово-повітряні сили очолює інспектор, який здійснює керівництво ними через головний штаб ВПС. Загальна чисельність Люфтвафе становить 34 тис. військовослужбовців, в їх складі: чотири дивізії, що включають одну розвідувальну, чотири винищувально-бомбардувальних, три винищувальних ескадри та чотири ескадри ППО, чотири райони управління оперативним застосуванням та батальйон прикриття об'єктів; командування військово-транспортної авіації, що включає три ескадри ВТА й авіагрупу перевезень міністерства оборони Німеччини; командування оперативного управління ВПС; два полки матеріально-технічного забезпечення та центр обслуговування озброєнь.
Об'єднані сили забезпечення очолює інспектор в ранзі заступника генерального інспектора бундесверу. Із завершенням формування ОСЗ, на них планується покласти завдання управління, забезпечення та навчання. Серед найважливіших функцій нового компонента НД названі такі: оперативне управління, централізоване забезпечення, обробка інформації, забезпечення оборони національної території, утримання складів центрального підпорядкування.
Медико-санітарну службу бундесверу очолює інспектор, у розпорядженні якого розташоване близько 23 тис. військовослужбовців. Оперативному командуванню медико-санітарної служби підпорядковано оперативне командування МСС і чотири військові округи. У квітні 2001 року почалося формування центрального управління МСС.
Засновані 5 квітня 2017 як самостійне воєнне управління. Має у своєму складі три підрозділи: Штаб стратегічної розвідки, Службу інформаційної техніки та Центр геоінформації. Нараховує у своєму складі 13.500 службовців (2017). Командувач — генерал-лейтенант Людвиг Ляйнхорст.[11]
- ↑ 'Wir. Dienen. Deutschland.' Das Selbstverständnis der Bundeswehr. Архів оригіналу за 17 лютого 2022. Процитовано 20 травня 2022.
- ↑ Art 65a Basic Law. Gesetze-im-internet.de. Архів оригіналу за 3 листопада 2012. Процитовано 7 червня 2011.
- ↑ Art 115b Basic Law. Gesetze-im-internet.de. Архів оригіналу за 3 листопада 2012. Процитовано 7 червня 2011.
- ↑ Generalinspekteur der Bundeswehr (нім.). bmvg.de. Процитовано 13 лютого 2024.
- ↑ а б в CIA The World Factbook. «Central Intelligence Agency». Архів оригіналу за 30 травня 2015. Процитовано 7 вересня 2015.
- ↑ Active Military Manpower. «Global Firepower». Архів оригіналу за 24 вересня 2014. Процитовано 7 вересня 2015.
- ↑ Active Reserve Military Manpower. «Global Firepower». Архів оригіналу за 16 вересня 2015. Процитовано 7 вересня 2015.
- ↑ а б Verteidigungshaushalt 2024 (нім.). bmvg.de. 1 лютого 2024. Процитовано 13 лютого 2024.
- ↑ Deutschland meldet Militärausgaben in Höhe des Nato-Ziels (нім.). ZEIT Online. 14 лютого 2024. Процитовано 8 березня 2024.
- ↑ а б TIV of arms imports/exports data for India, 2010-2021. Stockholm International Peace Research Institute. 7 лютого 2022.
- ↑ Kommando Cyber- und Informationsraum [Архівовано 8 серпня 2017 у Wayback Machine.]. (нім.)
- Офіційна сторінка збройних сил Німеччини [Архівовано 27 травня 2007 у Wayback Machine.] (нім.)
- Офіційна сторінка міністерства оборони Німеччини [Архівовано 2 квітня 2013 у Wayback Machine.] (нім.)
- Homepage der Bundeswehr
- Homepage der Territorialen Wehrverwaltung
- Homepage des Verteidigungsministeriums [Архівовано 30 жовтня 2005 у Wayback Machine.]
- Chronik der Gründung der Bundeswehr [Архівовано 22 грудня 2008 у Wayback Machine.]
- Die Bundeswehr im Wandel
- Informationen über die Einsatzgebiete der Bundeswehr [Архівовано 7 лютого 2009 у Wayback Machine.]
- Німеччина планує повернути обов'язковий призов на військову службу, - Der Spiegel