Кемеровська область

Кемеровська область
рос. Кемеровская область
Прапор Кемеровської області Герб Кемеровської області
Країна	Росія
Фед. округ	Сибірський
Адмін. центр	Кемерово
Глава	Ilya Seredyukd
Дата утворення	26 січня 1943[1]
Оф. вебсайт	ako.ru​(рос.)
Географія
Координати	55°21′18″ пн. ш. 86°05′24″ сх. д. / 55.355° пн. ш. 86.09° сх. д. / 55.355; 86.09
Площа	95 500 км² (37-а)
• внутр. вод	0,2 %
Часовий пояс	MSK+4 (UTC+7)
Населення
Чисельність	2 600 000 (2024)
Густота	29,9/км²
Економіка
Економ. район	Західно-Сибірський
Коди
ISO 3166-2	RU-KEM
ЗКАТО	32
Суб'єкта РФ	42
Телефонний	(+7)
Карти
Кемеровська область у Вікісховищі

Ке́меровська о́бласть — Кузба́с (також Ке́меровська о́бласть або Кузба́с, рос. Ке́меровская о́бласть — Кузба́сс) — область у південній частині Західного Сибіру, утворена 26 січня 1943.

• Площа — 95,5 тис. км²
• Населення — 2600 тис. осіб. Щільність населення: 29,9 осіб/км² (2005), питома вага міського населення: 85,0 % (2005)
• Адміністративний центр області — місто Кемерово.
• Межує з Новосибірською і Томською областями, Алтайським і Красноярським краями, республіками Алтай і Хакасія.
• У Кемеровській області 20 міст, 19 районов.
• Більшість населения проживає в містах, є значні території з низькою щільністю населення.
  Живуть росіяни, шорці, татари, українці, чуваші, німці.

Єдина область, що має другу офіційну назву^[2].

Більшу частину області займає Кузнецька улоговина, на заході — Салаїрський кряж, на сході — Кузнецький Алатау, на півдні — Гірська Шорія. Річки — Кондома, Мрас-Су, Том, Іня, Кія, Сари-Чумиш.

Кемеровська область розташована на південно-сході Західного Сибіру, займаючи відроги Алтаю — Саянської гірської країни. Довжина області з півночі на південь майже 500 км, із заходу на схід — 300 км. Більша різниця висот поверхні визначає різноманітність природних умов. Найвища точка — голець Верхній Зуб на кордоні з Республікою Хакасія — піднімається на 2178 м, найменша — 78 метрів над рівнем моря лежить у долині річки Млой на кордоні з Томською областю. По рельєфу територія області ділиться на рівнинну (північна частина), передгірні й гірські райони (Кузнецький Алатау, Салаїрський кряж, Гірська Шорія), міжгірну Кузнецьку улоговину.

У надрах області виявлені різноманітні корисні копалини: кам'яні й бурі вугілля, залізні й поліметалеві руди, золото, фосфорити, будівельний камінь і інші мінеральні ресурси. По сполученню й наявності природних багатств область можна назвати унікальної.

Клімат Кемеровської області континентальний: зима холодна й тривала, літо коротке, але тепле. Середні температури січня −17 … −20 °C, липня — +17 … +18 °C. Середньорічна кількість опадів коливається від 300 мм на рівнинах і в передгірній частині до 1000 мм і більше в гірських районах. Тривалість безморозного періоду триває від 100 днів на півночі області до 120 днів на півдні Кузнецької улоговини.

Річкова мережа належить басейну Обі й відрізняється значною густотою. Найбільші річки — Том, Кія, Іня, Яя. Озер в області небагато, в основному вони розташовані в горах і долинах річок. Самим унікальним за своїм характером є озеро Берчикуль.

Різноманітність рельєфу й клімату створює строкатість ґрунтового й рослинного покриву. Найбільшу площу займають різновиди дерено-підзолистих ґрунтів, у Кузнецькій улоговині переважають чорноземи, що володіють високою родючістю.

Рослинність досить різноманітна. На гірських вершинах зустрічаються рослини тундри й альпійських лугів, середнегір'я й нізкогір'я поростило «черню» — смереково-осиковими лісами з високотрав'ям і реліктовими рослинами. Передгір'я й міжгірські улоговини зайняті рослинністю степів і лесостепів. Острівцями зустрічаються соснові бори, а в Гірській Шорії й у басейні річки Кондоми в Кузедєєво є реліктовий гай сибірської липи.

З великих тварин живуть лось і олень благородний, сарна сибірська й північний олень, останній зустрічається тільки в горах Кузнецького Алатау. З хижих найхарактерніші ведмідь бурий, рись, росомаха. Промислове значення мають вивірка звичайна та ондатра, із птахів — глушець, орябок, тетерук.

Кемеровська область — найгустонаселеніша частина Сибіру. Росіяни становлять більше 90 % населення. З нечисленних народів в області проживають шорці, телеути, калмики, що зберегли свої культурні традиції.

Корінне населення — шорці й телеути. В 1618 почалося заселення території нинішньої Кемеровської області росіянами, з'явився Кузнецький острог. В 1721 році рудознатец Михайло Волков відкрив у районі сучасного м. Кемерово перше родовище вугілля. На початку XX століття починаються роботи зі створення вугільних і металургійних підприємств. В 1943 році Президія Верховної Ради СРСР ухвалив рішення щодо виділенні з Новосибірської області Кузбасу й про створення на його території Кемеровської області.

На території області розвинена вугільна промисловість, найважливіші її центри — Прокоп'євськ із виробничим об'єднанням Прокопьевскуголь, Междурєченськ, Кемерово, Новокузнецьк, Осічняки. Шахти розташовані на більшій частині області. На півдні розвинена металургія й гірничодобувна промисловість (Новокузнецьк, Таштагол). Також в області є машинобудування (Юрга) й хімічна промисловість (Кемерово). Добре розвинені залізничний транспорт і теплова енергетика (Калтан, Миски).

Кемеровська область має два вугільні басейни (більшу частину території займає Кузнецький кам'яновугільний басейн та промислове об'єднання Кузбассуголь, від Малинівки (селище, що входить в Осічняки), до районів Новосибірської області), і частина Кансько-Ачинського кам'яновугільного басейну. У рік добувається до 150 млн т кам'яного вугілля, найбільші підприємства розташовані в Междурєченські, Прокоп'євські й Кіселевські.

Металургія представлена кольоровий (Бєловський цинковий, і Новокузнецький алюмінієвий), і чорної (заводи в Новокузнецьку, Гур'євську, Юргі); ресурсна база — Теміртауське родовище, Шерегешськое родовище, Казьке й Таштагольськое родовище.

Підприємства сільського господарства розташовані на півночі області й недалеко від міст. Є зовнішньоекономічні зв'язки із країнами СНД, ЄС, АСЕАН, також Китаєм, Монголією, Польщею, Німеччиною.

По території проходить Транссиб, Південно-Кузбаська гілка Західно-Сибірської залізниці, міжнародні аеропорти Кемерово й Новокузнецьк-Спіченково, Прокоп'євський район.

Станом на 2022 рік Кемеровська область поділяється на 16 міських округів, 16 муніципальних округів та 2 муніципальних райони:

Населені пункти з населенням понад 10 тисяч осіб:

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Кемеровська область

• Офіційний сайт Адміністрації Кемеровської області (рос.)
• Історія територіального поділу (рос.)

• ІНДУСТРІАЛІЗАЦІЯ, ЯК ЦЕ БУЛО [Архівовано 5 жовтня 2016 у Wayback Machine.](рос.)

	Томська область	Красноярський край
Новосибірська область  Алтайський край		Хакасія
	Республіка Алтай