Комишувате (Новоукраїнський район)
| село Комишувате | |
|---|---|
| Країна |  Україна |
| Область | Кіровоградська область |
| Тер. громада | Рівнянська сільська громада |
| Код КАТОТТГ | UA35060210120058700 |
| Облікова картка | Комишувате |
| Основні дані | |
| Засноване | 1843 |
| Колишня назва | Татарівка (до 07.03.1946) |
| Населення | 1160 |
| Поштовий індекс | 27152 |
| Телефонний код | +380 5251 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 48°10′35″ пн. ш. 31°35′52″ сх. д.H G O |
| Середня висота над рівнем моря | 218 м |
| Водойми | р. Грузька |
| Найближча залізнична станція | Новоукраїнка |
| Відстань до залізничної станції | 15 км |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 27160, Кіровоградська обл., Новоукраїнський р-н, с.Рівне, вул.Центральна,116 |
| Сільський голова | Дащук Микола Євгенович |
| Карта | |
  Комишувате | |
 Комишувате | |
| Мапа | |
 | |
Комишува́те (до 7 березня 1946 — Татарівка, Татаринівка[1]) — село в Україні, у Рівнянській сільській громаді Новоукраїнського району Кіровоградської області. Колишній центр Комишуватської сільської ради.
Населення становить 1160 осіб.
1859 року у власницькому містечку Єлисаветградського повіту Херсонської губернії, мешкало 395 осіб (195 чоловічої статі та 200 — жіночої), налічувалось 48 дворових господарств, існували православна церква, єврейський молитовний будинок, відбувались базари[2].
Станом на 1886 рік у колишньому власницькому містечку, центрі Татарівської волості, мешкало 64 особи, налічувалось 15 дворових господарств, існували православна церква, єврейський молитовний будинок, школа, земська станція, лавка, відбувались базари щонеділі[3].
За даними 1896 року у містечку мешкало 111 осіб (56 чоловічої статі та 55 — жіночої), налічувалось 20 дворових господарств, існували православна церква, єврейський молитовний будинок, церковно-парафіяльна школа на 25 учнів (21 хлопчик й 4 дівчинки), 5 лавок, шинок[4].
7 березня 1946 року Президія ВР УРСР своїм указом перейменувала село Татарівку на Комишувате.[5]
В 1958 році архітектор Лідія Федорівна Крейтор розробила проект планування й забудови села Комишуватого, який став переможцем серед робіт кіровоградських, київських і московських спеціалістів. Згодом за цю роботу її автора нагородили бронзовою медаллю Виставки досягнень народного господарства СРСР[6].
Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 1361 особа, з яких 665 чоловіків та 696 жінок.[7]
За переписом населення України 2001 року в селі мешкали 1163 особи.[8]
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[9]
| Мова | Відсоток |
|---|---|
| українська | 96,64 % |
| російська | 2,67 % |
| молдовська | 0,60 % |
| білоруська | 0,09 % |
- Олександр Гіталов — український хлібороб, депутат Верховна Рада СРСР кількох скликань;
- Григорій Крикун — український режисер-документаліст.
- Погода в селі Комишувате [Архівовано 20 Грудня 2011 у Wayback Machine.]
- ↑ Карта частей Киевского, Черниговского и других наместничеств, 1787
- ↑ рос. дореф. XLVII. Херсонская губернія. Списокъ населенныхъ мѣстъ по сведеніям 1859 года. Изданъ Центральнымъ Статистическимъ комитетомъ Министерства Внутреннихъ делъ. СанктПетербургъ. Въ типографіи Карла Вульфа. 1868. LXXX + 191 стор., (код 1875)
- ↑ Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По данным обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутренних Дѣл, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпуск VIII. Губерніи Новороссійской группы. СанктПетербургъ. 1886. — VI + 157 с. (рос. дореф.)
- ↑ рос. дореф. Списокъ населенныхъ мѣстъ Херсонской губерніи. Статистическія данныя о каждом полесеніи. Изданіе Губернскаго Статистическкаго комитета. Херсонъ. Типографія Губернскаго Правленія. 1896. XXIV + 544 стор., (код 3153)
- ↑ Указ Президії ВР УРСР від 7.3.1946 «Про збереження історичних найменувань та уточнення … назв … Кіровоградської області» — Вікіджерела. uk.wikisource.org. Архів оригіналу за 9 серпня 2020. Процитовано 4 травня 2020.
- ↑ Її слід вагомий i довговічний. Архів оригіналу за 6 Квітня 2017.
- ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Кіровоградська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
- ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Кіровоградська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
- ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Кіровоградська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
 Населені пункти Новоукраїнського району | |
|---|---|
| Міста | |
| Селища | |
| Села | Арепівка · Варварівка · Вербівка · Веселий Кут · Висоцьке · Вишневе · Вільне · Вільні Луки · Водяне · Войнівка · Воронівка · В'юнки · Ганнівка · Глодоси · Григорівка · Громуха · Далеке · Димине · Єгорівка · Захарівка · Звірівка · Іванівка · Іванівці · Кам'яний Міст · Караказелівка · Квітка · Ковалівка · Козакова Балка · Комишувате · Кропивницьке · Куликова Балка · Леонтовичеве · Ліски · Лозуватка · Мала Помічна · Мала Тимошівка · Мар'янівка · Мар'янопіль · Михайлівка · Нерубаївка · Нововодяне · Новоєгорівка · Новомиколаївка · Новоолександрівка · Новопавлівка · Новоподимка · Острівка · Петрівка · Піддубне · Піщанське · Подимка · Помічна · Приют · Радісне · Рівне · Семенасте · Солдатське · Сотницька Балка · Софіївка · Степове · Схід · Трудолюбівка · Улянівка · Фурманівка · Червоний Розділ · Червоний Ташлик · Шишкине · Шутеньке · Щасливка · Юр'ївка · Яблунівка |
 | Це незавершена стаття з географії Кіровоградської області. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |