Коршунов Сергій Олександрович

Сергій Коршунов
Особисті дані
Повне ім'я	Сергій Олександрович Коршунов
Народження	8 жовтня 1928(1928-10-08)
	Москва
Смерть	12 грудня 1982(1982-12-12) (54 роки)
	Москва
Поховання	Кузьмінське кладовище
Зріст	175 см
Вага	70 кг
Громадянство	СРСР
Позиція	центральний, правий нападник; напівсередній нападник (інсайд)
Професіональні клуби*
Роки	Клуб	І (г)
1946—1948 1949—1953 1953 1954 1955—1956 1956—1957 1958—1960	«Крила Рад» (Москва) ВПС (Москва) «Динамо» (Москва) ЦБРА (Москва) «Спартак» (Москва) «Динамо» (Київ) «Металург» (Запоріжжя) (клас «Б»)	56 (12) 64 (43) 12 (4) 18 (4) 8 (4) 26 (8) 71 (25)
Тренерська діяльність**
Сезони	Команда	Місце
1961 1962 1963 1964 1970 1971 1973 1974 1975 1976 1977 1978—1979 1979 1981—1982	«Металург» (Запоріжжя) «Металург» (Запоріжжя) «Локомотив» (Гомель) «Карпати» (Львів) «Будівельник» (Ашхабад) «Спартак» (Орджонікідзе) «Даугава» (Рига) «Даугава» «Даугава» «Даугава» юніорська збірна СРСР юнацька збірна СРСР юніорська збірна СРСР друга збірна СРСР і збірна клубів СРСР	8 (клас «Б», зона УРСР) 6 (клас «Б», зона УРСР) 18 (2 група класу «А») 10 (2 група класу «А») 22 (1 група класу «А») 5 (1 ліга) 2 (2 ліга) 2 (2 ліга) 3 (2 ліга) 19 (1 ліга) 1 (турнір УЄФА) 2 (чемпіонат світу)
Звання, нагороди
Нагороди
* Ігри та голи за професіональні клуби враховуються лише в національному чемпіонаті.
** Тільки на посаді головного тренера.
Дані оновлено 2006.

Сергій Олександрович Коршунов (рос. Сергей Александрович Коршунов; нар. 8 жовтня 1928, Москва — пом. 12 грудня 1982, Москва) — радянський футболіст і тренер. Нападник «Крил Рад» (Москва), «Динамо» (Москва), ЦБРА (Москва) і «Динамо» (Київ).

У футбол почав грати в 1944 році в юнацькій команді СЮП (Стадіон юних піонерів, Москва).

У 1946—1948 роках грав у «Крилах Рад» (Москва), що виступав у найвищому дивізіоні СРСР. Упродовж 1949—1953 — гравець ВПС (Москва). Коли в травні 1953 року клуб розформували, дограв сезон у «Динамо» (Москва).

У сезоні 1954 виступав за ЦБРА (Москва), 1955—1956 — «Спартак» (Москва). У першостях 1956—1957 грав за «Динамо» (Київ), входив до складу команди УРСР на Спартакіаді народів СРСР 1956 (3-є місце).

Закінчував кар'єру (1958—1960) у «Металургу» (Запоріжжя), що виступав у класі «Б», з вересня 1959 року був гравцем-тренером.

Після першості 1960 завершив ігрові виступи за «Металург» (Запоріжжя) та увійшов до тренерського штабу команди. Переміг з командою в українській зоні класу «Б» 1960 року, але в перехідних матчах за право грати в класі «А» з «Шахтарем» (Сталіно), що посів останнє місце в класі «А», поступився (1:0 удома, 0:2 в гостях). Улітку 1961 року призначений головним тренером «Металурга».

Закінчив Вищу школу тренерів у Москві.

З літа був головним тренером «Локомотива» (Гомель), що посів останнє (18-е) місце в другій групі класу «А» 1963, головним тренером «Карпат» (Львів), з якими посів 10 місце у тій же лізі в сезоні 1964, а в 1965—1966 роках був начальником «Карпат».

У сезоні 1970 був наставником «Будівельника» (Ашхабад), з яким посів останнє місце в першій групі класу «А» (перша ліга). У першій половині чемпіонату 1971 очолював «Спартак» (Орджонікідзе).

Довго і продуктивно працював у друголіговому клубі «Даугава» (Рига) — після приходу на посаду головного тренера в 1973 році команда три сезони поспіль фінішувала в першій трійці, але щоразу вилітала в боротьбі в міжзональному турнірі. У сезоні 1975 команда нарешті перемогла у перехідному турнірі, вийшовши до першої ліги, за що тренер отримав звання заслуженого тренера Латвійської РСР, але в першій лізі 1976 «Даугава» посіла передостаннє, 19-е місце й повернулася до другої ліги.

Досяг успіхів на міжнародному рівні зі збірними Радянського Союзу різних вікових груп. У 1977 році був головним тренером юніорської збірної СРСР, готував її до першості світу, але через начебто схильність до вживання спиртного йому заборонили поїхати на юніорський чемпіонат світу 1977, який у підсумку команда СРСР виграла. Головний тренер юнацької збірної СРСР у 1978—1979 роках, з якою виграв турнір УЄФА 1978 (чемпіонат Європи серед юнацьких команд), а з юніорською збірною здобув срібні медалі на чемпіонаті світу 1979.

У 1981—1982 роках тренував другу збірну СРСР, збірну клубів СРСР.

Молодший брат, Анатолій Коршунов, також був відомим футболістом, грав за московські «Динамо» та «Спартак», а племінник Андрій Коршунов тренував дитячі футбольні команди^[1].

Гравець

• Кубок СРСР: 1953
• віце-чемпіон СРСР: 1955
• у списку 33 найкращих: 1953 — № 3 (неофіційна класифікація)

Тренер

• Чемпіон Європи (U-18): 1978

• Мультимедійна енциклопедія ФК «Динамо» Київ
• Статистика гравця на КЛІСФ (рос.)
• Три стаканчика на Гоголевском (sport-ru.narod.ru) [Архівовано 14 жовтня 2008 у Wayback Machine.] (рос.)

• Нисенбойм Э., Расинский В. «Спартак» Москва. Официальная история 1922—2002. — Москва, 2002. — С. 681.
• Пилипчук П. «Карпати» від А до Я (1963—2005 рр.). — Львів: Галицька видавнича спілка, 2006. — С. 5–6.