Беца Йожеф Йожефович
 | ||
 | ||
| Особисті дані | ||
|---|---|---|
| Повне ім'я | Йожеф Йожефович Беца | |
| Народження | 6 листопада 1929 | |
| Мукачево | ||
| Смерть | 24 лютого 2011 (81 рік) | |
| Мукачеве | ||
| Поховання | Мукачево | |
| Зріст | 177 | |
| Вага | 72 | |
| Громадянство |  СРСР →  Україна | |
| Позиція | півзахисник | |
| Професіональні клуби* | ||
| Роки | Клуб | І (г) |
| 1946 1947—1949 1950—1951 1951—1953 1953—1954 1955—1958 | «Більшовик» (Мукачеве) «Спартак» (Ужгород) ГБО (Станіслав) «Спартак» (Станіслав) ОБО (Львів) ЦСК МО (Москва) | 22 (0) 35 (2) |
| Національна збірна | ||
| Роки | Збірна | І (г) |
| 1955—1956 | .svg){kind=small} СРСР | 2 (0) |
| Тренерська діяльність** | ||
| Сезони | Команда | Місце |
| 1953 1961,1963—1968 1969—1970 1971—1972 1972—1973 1975 1976—1978 1979—1981 1982 1985 1989 1989—1990 | «Спартак» (Станіслав) (граючий тренер) СКА (Ростов-на-Дону) СКА (Львів) СКА (Ростов-на-Дону) Північна група військ СКА (Ростов-на-Дону) «Металург» (Запоріжжя) «Арарат» (Єреван) «Кайрат» (Алма-Ата) СКА (Одеса) «Торпедо» (Запоріжжя) СКА (Ростов-на-Дону) | |
| Звання, нагороди | ||
| Нагороди | ||
| * Ігри та голи за професіональні клуби | ||
| ** Тільки на посаді головного тренера. | ||
Йо́жеф Йо́жефович Бе́ца (угор. Becza József; 6 листопада 1929, Мукачево, Закарпаття — 24 лютого 2011, Мукачево) — український радянський футболіст, півзахисник угорського походження. Гравець збірної СРСР, Олімпійський чемпіон 1956 року. Майстер спорту (з 1961), заслужений майстер спорту СРСР (з 1991), заслужений тренер Вірменської РСР (з 1980), заслужений тренер РСФРР. Орден «За заслуги» III ступеня (2004).
Розпочав грати в футбол у 1943 році в юнацькій команді мукачівської тютюнової фабрики. Потім перейшов у місцевий «Більшовик», звідти — в ужгородський «Спартак». Армійську службу проходив у ГБО (Станіслав), «Спартаку» (Станіслав), львівському ОБО[1], а потім перейшов у ЦБРА. У чемпіонатах СРСР провів 35 матчів, забив 2 голи.
За збірну СРСР провів 2 матчі (в тому числі 1 матч за олімпійську збірну СРСР).
У віці 29 років змушений був завершити ігрову кар'єру через хворобу[2]. Після завершення кар'єри гравця закінчив Ленінградський фізкультурний інститут ім. Лесгафта. У 1961—1972 роках з невеликими перервами тренував ростовський СКА. Потім 2,5 роки працював у Польщі з командою Північної групи військ. Надалі тренував різноманітні команди СРСР.
У 2004 році в Ужгороді вийшла книга журналіста Івана Жироша про Йожефа Бецу «Шлях до Олімпу».
Як гравець
- Бронзовий призер чемпіонату СРСР (1955, 1956, 1958)
- Володар Кубка СРСР (1955)
Олімпійський чемпіон: 1956- Чемпіон ДСТ Спартак-1953.
Як тренер
- ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 7 січня 2009. Процитовано 28 листопада 2009.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання) - ↑ http://www.ukrsoccerhistory.com/pages.aspx?page=starstext&cp=10314[недоступне посилання з червня 2019]
- Профіль на сайті «Сборная России по футболу» [Архівовано 30 червня 2020 у Wayback Machine.] (рос.)
- На сайті КЛИСФ (рос.)
- Профіль на Nationall Football Teams (англ.)
- Пилипчук П. Футбольні постаті Львова. — Львів: Галицька видавнича спілка, 2008. — С. 13
| Словники та енциклопедії | |
|---|---|
| Нормативний контроль |
ВР Яшин • ВР Разинський • ЗХ Тищенко • ЗХ Башашкін • ЗХ Огоньков • ЗХ Б. Кузнецов • ПЗ Парамонов • ПЗ Нетто • ПЗ Масльонкін • ПЗ Беца • НП Татушин • НП Ісаєв • НП Симонян • НП Сальников • НП Ільїн • НП Іванов • НП Стрєльцов • НП Рижкін • Тренер: Гаврило Качалін | | |