Крампус

Крампус і Святий Миколай відвідують домівку у Відні у 1896

Кра́мпус — персонаж різдвяного фольклору низки європейських країн, антропоморфна істота з рогами, яку описують як «напівкозла-напівдемона»[1], яка в різдвяні дні карає дітей, що погано себе поводили. Він був повною протилежністю Святому Миколаю, який нагороджував хороших дітей подарунками. Крампус має стосунок до Святого Миколая в таких країнах та регіонах, як Австрія, Баварія, Хорватія, Чехія, Угорщина, Словаччина, Словенія, Больцано і в деяких частинах Північної Італії[2][3]. Походження цієї постаті до кінця не з'ясовано; деякі фольклористи та антропологи вважають його походження дохристиянським.

У традиційних парадах і таких святкових подіях, як Krampuslauf (в перекладі: Крампус біжи), молодий хлопець переодягався в Крампуса; така церемонія відбувається щорічно в більшості альпійських міст[4].

Етимологія

[ред. | ред. код]

Назва Крампус походить від нім. krampen — пазур[1].

Зовнішній вигляд

[ред. | ред. код]
Листівка 1900их років із 'Привітаннями від Крампуса!'

Хоча Крампус фігурує в багатьох варіаціях, але більшість з них має ряд спільних ознак. Він покритий волоссям, зазвичай коричневого або чорного кольору, мав розщеплені копита замість рук і роги козла. Він мав довгий звисаючий загострений язик[5][6], та ікла[1].

Крампус носить ланцюги, що за задумом символізують ув'язнення диявола в традиціях Християнської церкви. Для більш драматичного ефекту він ляскає ланцюгами. На ланцюги іноді вішали дзвони різного розміру[7]. У пізніших язичницьких версіях, Крампус носив із собою березові різки якими він при нагоді бив дітей[5]. Такі березові різки (нім. ruten) ймовірно мають історію походження з дохристиянських язичницьких обрядів посвяти[5]. У деяких версіях березові гілки замінялися батогом. Іноді Крампуса змальовують із мішком або кошиком за спиною; в якому він забирав поганих дітей аби потопити, з'їсти, або відправити у пекло. У деяких старих версіях, є згадка, що він клав не слухняних дітей у мішок і забирав з собою[5]. Таку ж саму рису мають і інші соратники Санта Клауса, наприклад Чорний Петро[8].

Ніч Крампуса — Krampusnacht

[ред. | ред. код]

У частині Європи свято Св. Миколая святкують 6 грудня[9]. Попереднього вечора, 5 грудня, у Ніч Крампуса або Крампуснахт (нім. Krampusnacht), на вулицях з'являється злий волохатий демон. Іноді разом зі Св. Миколаєм, іноді сам, Крампус навідується у домівки і на роботу до людей[5]. Святий зазвичай вдягнений у церковну ризу єпископа, і несе золотий церемоніальний жезл. На відміну від Санта Клауса, відомого у Північній Америці, в цьому святкування Святий Миколай приходить лише до хороших діток, в той час як Крампус відповідальний за відвідування поганих. Миколай дарує подарунки, а Крампус дарує вугілля і березові різочки[10].

Походження

[ред. | ред. код]
Людина переодягнена в Крампуса у Зальцбурзі (Австрія)

Історію походження Крампуса пояснюють як продовження дохристиянських Альпійських традицій у сучасності. У короткій статті в якій обговорювали цю постать, опублікованій в 1958, Моріс Брюс писав:

Мабуть мало сумнівів є щодо його справжньої ідентичності, що є нічим іншим як повна регалія вцілілого Рогатого Бога відьом. Березові різки можуть бути пов'язані із обрядами посвячення на певних відьмацьких шабашах; обряди яких імітували прив'язування і побиття. Ланцюги можуть означати християнські спроби 'зв'язати диявола' але знову ж таки вони можуть бути частиною обрядів язичницької посвяти[5].

Описуючи свої спостереження в 1975 перебуваючи у невеличкому місті Ірднінг[en] в Штирії, антрополог Джон Дж. Гонігманн писав:

Описуваний фестиваль Святого Миколая, включає культурні елементи, загально поширені в Європі, що в деяких випадках мають корені в далекі до християнські часи. Сам Миколай став популярним в Німеччині приблизно в дванадцятому столітті. Свято, присвячене цьому покровителю дітей, відбувається лише один раз взимку, в якому діти стають об'єктами особливої уваги, іншими святами є День святого Мартіна, біблійний День побиття невинних немовлят, і Новий Рік. Переодягнені біси, що поводять себе шалено і приносять різні капості, відомі в Німеччині що найменше із шістнадцятого століття, в той час як біси із масками тварин, що поєднують страхітливі і комічні (schauriglustig) гримаси з'явилися в виставах середньовічних церков. У великій літературі, у більшості європейських фольклористів висвітлюються ці істоти. … У Австрійській спільноті, яку ми вивчали цілком усвідомлюють що «язичницькі» елементи поєднуються з християнськими обрядами, пов'язаними із Святим Миколаєм та іншими зимовими церемоніями. Вони вірять, що Крампус походить від язичницької надприродної істоти, яка асимілювалася із християнським образом диявола[11].

Постать Крампуса збереглася, і у XVII столітті Крампус був включений до християнських зимових святкувань, де Крампус і Святий Миколай існували разом[12].

Країни минулої Габсбурзької Імперії здебільшого запозичили традиції святкування 5 грудня пов'язані із Крампусом і Святим Миколаєм з австрійських.

Сучасна історія

[ред. | ред. код]

Після виборів 1923 року в Австрії, традиції пов'язані з Крампусом були заборонені режимом Долффуса[13] завдяки Вітчизняному фронту (Vaterländische Front) і Християнсько-соціальній партії. В 1950-их, уряд розповсюджував брошури із назвою «Крампус це зла людина»[14]. До кінця століття святкування із Крампусом відродилися і залишаються популярними сьогодні[15]. Традиції пов'язані із Крампусом також відроджуються у Баварії, разом із місцевими традиціями вирізьблених дерев'яних масок[16][17].

У Сполучених Штатах подекуди влаштовуються вечірки Крампуса, місцеві Крампуснахти (у таких містах, як Вашингтон, округ Колумбія та Новий Орлеан) і перегони на тему Крампуса. Цей персонаж сприймається як атрибут «темного боку» Різдва[1].

Галерея

[ред. | ред. код]
  • Кольорова листівка віком приблизно 1911 року що називається, Krampus mit Kind (Крампус із дитиною)
    Кольорова листівка віком приблизно 1911 року що називається, Krampus mit Kind (Крампус із дитиною)
  • Святий Миколай і Крампус відвідують дитину
    Святий Миколай і Крампус відвідують дитину
  • Миколай і Крампус в Австрії на початку XX століття
    Миколай і Крампус в Австрії на початку XX століття
  • Крампус із Светого Мартина-на-Мурі, що в північній Хорватії, на місцевому карнавалі в м. Чаковець (2015)
    Крампус із Светого Мартина-на-Мурі, що в північній Хорватії, на місцевому карнавалі в м. Чаковець (2015)
  • Вашингтон, округ Колумбія, прогулянка Крампуса (2016)
    Вашингтон, округ Колумбія, прогулянка Крампуса (2016)
  • Процесія Св. Миколая із Крампусом і іншими дійовими персонажами, 1910
    Процесія Св. Миколая із Крампусом і іншими дійовими персонажами, 1910
  • Св. Миколай із 12 Крампусами у Берхтесгадені, Німеччина (2016)
    Св. Миколай із 12 Крампусами у Берхтесгадені, Німеччина (2016)
  • Сесто, Італія (2016)
    Сесто, Італія (2016)

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ а б в г Basu, Tanya (19 December 2013) «Who is Krampus?» [Архівовано 3 січня 2018 у Wayback Machine.] National Geographic Magazine
  2. ↑ Williams, Victoria (30 листопада 2016). Celebrating Life Customs around the World: From Baby Showers to Funerals [3 volumes]. ABC-CLIO. ISBN 9781440836596. Архів оригіналу за 7 січня 2019. Процитовано 3 січня 2018.
  3. ↑ Brunner, Christian (17 серпня 2015). Mountain Magic : Celtic Shamanism in the Austrian Alps. Lulu.com. ISBN 9781312995192. Архів оригіналу за 7 січня 2019. Процитовано 3 січня 2018.
  4. ↑ Crimmins, Peter (15 December 2011). Horror For The Holidays: Meet The Anti-Santa. NPR. Архів оригіналу за 19 листопада 2015. Процитовано 25 November 2015.
  5. ↑ а б в г д е Bruce, Maurice (March 1958). The Krampus in Styria. Folklore. 69 (1): 44—47. doi:10.1080/0015587X.1958.9717121.
  6. ↑ Zeller, Tom (24 грудня 2000). Have a Very Scary Christmas. The New York Times. Архів оригіналу за 12 червня 2018. Процитовано 3 січня 2018.
  7. ↑ Gatzke, Gretchen (1 грудня 2009). Krampus? Who's That?. The Vienna Review. Архів оригіналу за 16 грудня 2021. Процитовано 17 грудня 2011.
  8. ↑ Christian Slaves, Muslim Masters: White Slavery in the Mediterranean, the Barbary Coast, and Italy, 1500—1800, Robert Davis, 2004
  9. ↑ Horror for the Holidays: Meet the Anti Santa. National Public Radio. Архів оригіналу за 22 грудня 2011. Процитовано 22 грудня 2011.
  10. ↑ Siefker, Phyllis (1997). Santa Claus, last of the Wild Men: the origins and evolution of Saint Nicholas. Jefferson, North Carolina: McFarland and Co. с. 155–159. ISBN 0-7864-0246-6.
  11. ↑ Honigmann, John J (Autumn 1977). The Masked Face. Ethos. Wiley (on behalf of the American Anthropological Association. 5 (3): 263—80.
  12. ↑ Run, Kris Kringle, Krampus is Coming!. Der Spiegel. Архів оригіналу за 7 вересня 2012. Процитовано 17 грудня 2011.
  13. ↑ Krampus disliked in Fascist Austria; Genial Black and Red Devil, Symbol of Christmas Fun, Is Frowned Upon. The New York Times. 23 грудня 1934. Архів оригіналу за 13 листопада 2013. Процитовано 3 січня 2018.
  14. ↑ Throw Out Krampus. Time. 7 грудня 1953. с. 41. Архів оригіналу за 13 грудня 2011. Процитовано 18 грудня 2011.
  15. ↑ Silver, Marc (30 листопада 2009). Merry Krampus?. NGM Blog Central. National Geographic Society. Архів оригіналу за 22 September 2010. Процитовано 17 грудня 2011.
  16. ↑ Erik Olsen, «In Bavaria, Krampus Catches the Naughty [Архівовано 9 липня 2017 у Wayback Machine.].» New York Times [Архівовано 8 січня 2014 у Wayback Machine.], 21 December 2014.
  17. ↑ Alexandra, Zawadil (6 грудня 2006). Santa's evil sidekick? Who knew?. Reuters. Архів оригіналу за 20 листопада 2015. Процитовано 3 січня 2018.

Посилання

[ред. | ред. код]
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Крампус
Отримано з https://uk.wikipedia.org/wiki/Крампус