Луцький ремонтний завод
Тип | госпрозрахункове підприємство |
---|---|
Галузь | Автомобільна промисловість |
Спеціалізація | ремонтні майстерні |
Попередник(и) | немає |
Наступник(и) (спадкоємці) | Луцький машинобудівний завод |
Засновано | 1955 |
Закриття (ліквідація) | 1959 (перейменування в Луцький машинобудівний завод) |
Штаб-квартира | м.Луцьк, УРСР |
Територія діяльності | УРСР |
Ключові особи | ? |
Продукція | запасні частини до автомобілів, ремонтне обладнання |
Співробітники | 238[1] |
Луцький ремонтний завод — завод у місті Луцьк, УРСР.
2 лютого 1949 року Рада Міністрів УРСР приймає Постанову "Про реорганізацію міжрайонних майстерень капітального ремонту Міністерства сільського господарства УРСР у ремонтні заводи та їх будівництво". Луцьк потрапляє до списку міст, в яких, на переконання вищого партійного керівництва, і необхідно створити такі заводи.
Будівництво було розпочато у 1951 році.[1]
Згідно з наказом Міністерства сільського господарства Української Радянської Соціалістичної Республіки, Луцький ремонтний завод ввели в експлуатацію 25 серпня 1955 року.
Штат працівників 238 є запасні частини до автомобілів ГАЗ-51 та ГАЗ-63, виготовляється ремонтне обладнання, що йде на потреби Міністерства сільського господарства. Виробничі площі налічують майже 2,5 тисяч квадратних метрів.[1]
Четверта сесія Верховної Ради Української РСР приймає Закон "Про вдосконалення організації управління промисловістю і будівництвом в УРСР", а з ним постає нова система – раднаргоспів. Луцький ремонтний завод переводять у підпорядкування Управління загального машинобудування Львівського раднаргоспу.
3 вересня 1959 року Луцький ремонтний завод він стає машинобудівним. [1]
- ↑ а б в г Пасов Г.В. Історія становлення Луцького автомобільного заводу та його перспективи[недоступне посилання з червня 2019] // Вісник Чернігівського державного технологічного університету. Серія "Технічні науки" Збірник наукових праць[недоступне посилання з червня 2019]. — 2011, №59[недоступне посилання з червня 2019]