Населення Оману
Населення Оману | |
---|---|
Ріст чисельності населення країни | |
Чисельність | 3,286 млн осіб |
Густота | 14,5 особи/км² |
Коефіцієнт міграції | 0,43 ‰ |
Природний рух | |
Природний приріст | ▲2,07 % |
Народжуваність | 24,44 ‰ |
Фертильність | 2,86 дітей на 1 жінку |
Смертність | 3,36 ‰ |
Смертність немовлят | 13,55 ‰ |
Вікова структура | |
• до 14 років | 30,23 % |
• 15–64 років | 66,4 % |
• старіші за 65 років | 3,37 % |
Середня тривалість життя | 75,21 року |
• чоловіків | 73,29 року |
• жінок | 77,23 року |
Статева структура | |
загалом | 1,2 чол./жін. |
при народженні | 1,05 чол./жін. |
до 15 років | 1,05 чол./жін. |
15–64 років | 1,39 чол./жін. |
після 65 років | 0,99 чол./жін. |
Етнічні групи | |
Нація | оманці |
Найбільший етнос | араби |
Нацменшини | белуджі, індійці, пакистанці |
Мови | |
Офіційна | арабська |
Також у побуті | англійська, белуджійська, урду |
Населення Оману. Чисельність населення країни 2015 року становила 3,286 млн осіб (135-те місце у світі)[1]. За даними ООН частка мігрантів в населенні країни становить до 41 %. Чисельність оманців стабільно збільшується, народжуваність 2015 року становила 24,44 ‰ (56-те місце у світі), смертність — 3,36 ‰ (218-те місце у світі), природний приріст — 2,07 % (47-ме місце у світі) .
Природний рух[ред. | ред. код]
Відтворення[ред. | ред. код]
Народжуваність у Омані, станом на 2015 рік, дорівнює 24,44 ‰ (56-те місце у світі)[1]. Коефіцієнт потенційної народжуваності 2015 року становив 2,86 дитини на одну жінку (59-те місце у світі)[1]. Рівень застосування контрацепції 24,4 % (станом на 2008 рік)[1].
Смертність у Омані 2015 року становила 3,36 ‰ (218-те місце у світі)[1].
Природний приріст населення в країні 2015 року становив 2,07 % (47-ме місце у світі)[1].
Вікова структура[ред. | ред. код]
Середній вік населення Оману становить 25,4 року (153-тє місце у світі): для чоловіків — 26,5, для жінок — 24 роки[1]. Очікувана середня тривалість життя 2015 року становила 75,21 року (103-тє місце у світі), для чоловіків — 73,29 року, для жінок — 77,23 року[1].
Вікова структура населення Оману, станом на 2015 рік, мала такий вигляд:
- діти віком до 14 років — 30,23 % (509 465 чоловіків, 484 068 жінок);
- молодь віком 15—24 роки — 19,51 % (336 286 чоловіків, 304 994 жінки);
- дорослі віком 25—54 роки — 43 % (822 302 чоловіка, 590 937 жінок);
- особи передпохилого віку (55—64 роки) — 3,9 % (68 460 чоловіків, 59 756 жінок);
- особи похилого віку (65 років і старіші) — 3,37 % (55 081 чоловік, 55 587 жінок)[1].
Шлюбність — розлучуваність[ред. | ред. код]
Розселення[ред. | ред. код]
Густота населення країни 2015 року становила 14,5 особи/км² (216-те місце у світі)[1].
Урбанізація[ред. | ред. код]
Оман високоурбанізована країна. Рівень урбанізованості становить 77,6 % населення країни (станом на 2015 рік), темпи зростання частки міського населення — 8,54 % (оцінка тренду за 2010—2015 роки)[1].
Головні міста держави: Маскат (столиця) — 838,0 тис. осіб (дані за 2015 рік)[1].
№ | Назва | Мухафаза | Населення | ||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Маскат Ес-Сіб | 1 | Маскат | Маскат | 797 000 | Салала Баушар | ||||
2 | Ес-Сіб | Маскат | 237 816 | ||||||
3 | Салала | Дофар | 163 140 | ||||||
4 | Баушар | Маскат | 159 487 | ||||||
5 | Сухар | Ель-Батіна | 108 274 | ||||||
6 | Ес-Сувайк | Ель-Батіна | 107 143 | ||||||
7 | Ібрі | Ез-Захіра | 101 640 | ||||||
8 | Сахам | Ель-Батіна | 89 327 | ||||||
9 | Барка | Ель-Батіна | 81 647 | ||||||
10 | Рустак | Ель-Батіна | 79 383 |
Міграції[ред. | ред. код]
Річний рівень еміграції 2015 року становив 0,43 ‰ (132-ге місце у світі)[1]. Цей показник не враховує різниці між законними і незаконними мігрантами, між біженцями, трудовими мігрантами та іншими.
Біженці й вимушені переселенці[ред. | ред. код]
Станом на 2016 рік, в країні постійно перебуває 5,0 тис. біженців з Ємену[1].
Расово-етнічний склад[ред. | ред. код]
Головні етноси країни: араби, белуджі, індійці, пакистанці, цейлонці, бенгальці, африканці.
Українська діаспора[ред. | ред. код]
Мови[ред. | ред. код]
Офіційна мова[2]: арабська. Інші поширені мови: англійська, белуджійська, урду, різноманітні індійські мови й діалекти.
Релігії[ред. | ред. код]
Головні релігії й вірування, які сповідує, і конфесії та церковні організації, до яких відносить себе населення країни: іслам — 85,9 % (сунізм — державна релігія, 75 % населення сповідують ібадизм), християнство — 6,5 %, індуїзм — 5,5 %, буддизм — 0,8 %, юдаїзм — 0,1 %, інші — 1 %, не сповідують жодної — 0,2 % (станом на 2010 рік)[1].
Освіта[ред. | ред. код]
Рівень письменності 2015 року становив 91,1 % дорослого населення (віком від 15 років): 93,6 % — серед чоловіків, 85,6 % — серед жінок[1]. Державні витрати на освіту становлять 5 % ВВП країни, станом на 2013 рік (100-те місце у світі)[1]. Середня тривалість освіти становить 14 років, для хлопців — до 14 років, для дівчат — до 14 років (станом на 2011 рік).
Середня і професійна[ред. | ред. код]
Вища[ред. | ред. код]
Охорона здоров'я[ред. | ред. код]
Забезпеченість лікарями в країні на рівні 2,43 лікаря на 1000 мешканців (станом на 2012 рік)[1]. Забезпеченість лікарняними ліжками в стаціонарах — 1,7 ліжка на 1000 мешканців (станом на 2012 рік)[1]. Загальні витрати на охорону здоров'я 2014 року становили 3,6 % ВВП країни (185-те місце у світі)[1].
Смертність немовлят до 1 року, станом на 2015 рік, становила 13,55 ‰ (110-те місце у світі); хлопчиків — 13,85 ‰, дівчаток — 13,23 ‰[1]. Рівень материнської смертності 2015 року становив 17 випадків на 100 тис. народжень (122-ге місце у світі)[1].
Оман входить до складу ряду міжнародних організацій: Міжнародного руху (ICRM) і Міжнародної федерації товариств Червоного Хреста і Червоного Півмісяця (IFRCS), Дитячого фонду ООН (UNISEF), Всесвітньої організації охорони здоров'я (WHO).
Захворювання[ред. | ред. код]
2014 року було зареєстровано 2,4 тис. хворих на СНІД це 0,16 % населення в репродуктивному віці 15-49 років (101-ше місце у світі)[1]. Смертність 2014 року від цієї хвороби становила приблизно 100 осіб (114-те місце у світі)[1].
Частка дорослого населення з високим індексом маси тіла 2014 року становила 26,5 % (94-те місце у світі); частка дітей віком до 5 років зі зниженою масою тіла становила 9,7 % (оцінка на 2014 рік)[1]. Ця статистика показує як власне стан харчування, так і наявну/гіпотетичну поширеність різних захворювань.
Санітарія[ред. | ред. код]
Доступ до облаштованих джерел питної води 2015 року мало 95,5 % населення в містах і 86,1 % в сільській місцевості; загалом 93,4 % населення країни[1]. Відсоток забезпеченості населення доступом до облаштованого водовідведення (каналізація, септик): в містах — 97,3 %, в сільській місцевості — 94,7 %, загалом по країні — 96,7 % (станом на 2015 рік)[1]. Споживання прісної води, станом на 2003 рік, дорівнює 1,32 км³ на рік, або 515,8 тонни на одного мешканця на рік: з яких 10 % припадає на побутові, 1 % — на промислові, 88 % — на сільськогосподарські потреби[1].
Соціально-економічне становище[ред. | ред. код]
Співвідношення осіб, що в економічному плані залежать від інших, до осіб працездатного віку (15—64 роки) загалом становить 30 % (станом на 2015 рік): частка дітей — 26,7 %; частка осіб похилого віку — 3,4 %, або 29,8 потенційно працездатного на 1 пенсіонера[1]. Загалом дані показники характеризують рівень затребуваності державної допомоги в секторах освіти, охорони здоров'я і пенсійного забезпечення, відповідно. Дані про відсоток населення країни, що перебуває за межею бідності, відсутні. Дані про розподіл доходів домогосподарств в країні відсутні[1].
Станом на 2013 рік, в країні 100 тис. осіб не має доступу до електромереж; 98 % населення має доступ, в містах цей показник дорівнює 99 %, у сільській місцевості — 93 %[1]. Рівень проникнення інтернет-технологій високий. Станом на липень 2015 року в країні налічувалось 2,438 млн унікальних інтернет-користувачів (96-те місце у світі), що становило 74,2 % загальної кількості населення країни[1].
Трудові ресурси[ред. | ред. код]
Загальні трудові ресурси 2012 року становили 968,8 тис. осіб, 60 % яких іноземці (144-те місце у світі)[1]. Дані по структурі зайнятості економічно активного населення у господарстві країни відсутні[1]. Безробіття 2004 року дорівнювало 15 % працездатного населення (152-ге місце у світі)[1].
Кримінал[ред. | ред. код]
Торгівля людьми[ред. | ред. код]
Згідно зі щорічною доповіддю про торгівлю людьми (англ. Trafficking in Persons Report) Управління з моніторингу та боротьби з торгівлею людьми Державного департаменту США, уряд Оману докладає значних зусиль в боротьбі з явищем примусової праці, сексуальної експлуатації, незаконною торгівлею внутрішніми органами, але законодавство відповідає мінімальним вимогам американського закону 2000 року щодо захисту жертв (англ. Trafficking Victims Protection Act’s) не в повній мірі, країна знаходиться у списку другого рівня[3][4].
- Країни-донори (червоний) і країни-реципієнти кримінальних потоків (англ.)
- Глобальна боротьба з торгівлею людьми (англ.)
Гендерний стан[ред. | ред. код]
Статеве співвідношення (оцінка 2015 року):
- при народженні — 1,05 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої;
- у віці до 14 років — 1,05 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої;
- у віці 15—24 років — 1,1 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої;
- у віці 25—54 років — 1,39 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої;
- у віці 55—64 років — 1,15 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої;
- у віці за 64 роки — 0,99 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої;
- загалом — 1,2 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої[1].
Демографічні дослідження[ред. | ред. код]
Населення Оману[5] | ||
---|---|---|
Рік | Населення | Зміна |
1950 | 456 000 | — |
1960 | 557 000 | +22.1% |
1970 | 732 000 | +31.4% |
1980 | 1 181 000 | +61.3% |
1990 | 1 868 000 | +58.2% |
2000 | 2 264 000 | +21.2% |
2010 | 2 782 000 | +22.9% |
Демографічні дослідження в країні ведуться рядом державних і наукових установ:
- .
Переписи[ред. | ред. код]
Див. також[ред. | ред. код]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б в г д е ж и к л м н п р с т у ф х ц ш щ ю я аа аб ав аг ад ае аж аи ак ал ам ан ап ар ас Oman : [англ.] // The World Factbook. — Washington, D.C. : Central Intelligence Agency, . — Дата звернення: 21 лютого 2017 року. — ISSN 1553-8133.
- ↑ Значна кількість держав і територій розрізняють статуси державної, національної і офіційної мов. Державні мови у різних країнах мають різний правовий статус, або його відсутність, сферу застосування. У даному випадку під офіційною мовою розуміється мова, якою користуються державні, адміністративні, інші управлінські органи конкретних територій у повсякденному діловодстві.
- ↑ Trafficking in Persons Report 2013 : [англ.] / Office to Monitor and Combat Trafficking in Persons // U.S. State Department. — . — Дата звернення: 12 січня 2018 року. — щорічна доповідь про моніторинг та боротьбу з торгівлею людьми за 2013 рік.
- ↑ UNODC report on human trafficking exposes modern form of slavery : [англ.] // UNODC. — . — Дата звернення: 12 січня 2018 року. — доповідь про стан боротьби з торгівлею людьми у світі за 2009 рік.
- ↑ ' World Population Prospects: The 2012 Revision : [англ.] : [арх. 30 січня 2018 року] // Department of Economic and Social Affairs of the United Nations Secretariat. — . — Дата звернення: 29 січня 2018 року.
Література[ред. | ред. код]
Українською[ред. | ред. код]
- Атлас. 10-11 клас. Економічна і соціальна географія світу / упорядники : О. Я. Скуратович, Н. І. Чанцева. — К. : ДНВП «Картографія», 2010. — ISBN 978-966-475-639-3.
- Атлас світу / голов. ред. І. С. Руденко ; зав. ред. В. В. Радченко ; відп. ред. О. В. Вакуленко. — К. : ДНВП «Картографія», 2005. — 336 с. — ISBN 9666315467.
- Безуглий В. В. Економічна і соціальна географія зарубіжних країн : Навчальний посібник. — К. : ВЦ «Академія», 2007. — 704 с. — ISBN 978-966-580-239-6.
- Безуглий В. В., Козинець С. В. Регіональна економічна і соціальна географія світу : Навчальний посібник. — видання 2-ге, доп., перероб. — К. : ВЦ «Академія», 2007. — 688 с. — ISBN 966-580-144-9.
- Головченко В. І., Кравчук О. Країнознавство: Азія, Африка, Латинська Америка, Австралія і Океанія. — К., 2006. — 335 с. — ISBN 966-8939-04-2.
- Гудзеляк І. І. Географія населення: Навчальний посібник / І. Гудзеляк. — Л. : Видавничий центр ЛНУ імені Івана Франка, 2008. — 232 с. — ISBN 978-966-613-599-8.
- Дахно І. І. Країни світу: Енциклопедичний довідник / І. І. Дахно, С. М. Тимофієв. — К. : Мапа, 2011. — 606 с. — (Бібліотека нового українця) — ISBN 978-966-8804-23-6.
- Дахно І. І. Економічна географія зарубіжних країн : навчальний посібник. — К. : Центр учбової літератури, 2014. — 319 с. — ISBN 978-611-01-0682-5.
- Джаман В. О. Регіональні системи розселення: демографічні аспекти. — Чернівці : Рута, 2003. — 392 с. — ISBN 9665685988.
- Дорошенко Л. С. Демографія: Навчальний посібник. — К. : МАУП, 2005. — 112 с. — ISBN 966-608-442-2.
- Дубович І. А. Країнознавчий словник-довідник. — 5-те вид., перероб. і доп. — К. : Знання, 2008. — 839 с. — ISBN 978-966-346-330-8.
- Економічна і соціальна географія країн світу. Навчальний посібник / За ред. Кузика С. П. — Л. : Світ, 2002. — 672 с. — ISBN 966-603-178-7.
- Загальна медична географія світу / В. О. Шевченко [та ін.] — К. : [б.в.], 1998. — 178 с.
- Ігнатьєв П. М. Країнознавство: Країни Азії. — Ч. : Книги-ХХІ, 2004. — 383 с. — ISBN 966-8029-53-4.
- Книш М. М., Мамчур О. І. Регіональна економічна і соціальна географія світу (Латинська Америка та Карибські країни, Африка, Азія, Океанія) : навч. посіб. — Л. : ЛНУ ім. Івана Франка, 2013. — 368 с. — ISBN 978-617-10-0007-0.
- Крисаченко В. С. Динаміка населення: Популяційні, етнічні та глобальні виміри. — К. : Видавництво Національного інституту стратегічних досліджень, 2005. — 368 с. — ISBN 966-554-083-1.
- Любіцева О. О., Мезенцев К. В., Павлов С. В. Географія релігій. — К. : АртЕК, 1999. — 504 с. — ISBN 966-505-006-0.
- Масляк П. О. Країнознавство. — К. : Знання, 2007. — 292 с. — (Вища освіта XXI століття)
- Масляк П. О., Дахно І. І. Економічна і соціальна географія світу / П. О. Масляк, І. І. Дахно ; за ред. П. О. Масляка. — К. : Вежа, 2003. — 280 с. — ISBN 966-7091-53-8.
Російською[ред. | ред. код]
- (рос.) Оман // Демографический энциклопедический словарь / главн. ред. Валентей Д. И. — М. : Советская энциклопедия, 1985. — 608 с.
- (рос.) Оман // Страны и народы. Зарубежная Азия. Общий обзор. Юго-Западная Азия / Редкол. : Н. И. Прошин (отв. ред.), И. А. Дементьев и др. — М. : «Мысль», 1979. — 381 с. — (Страны и народы) — 180 тис. прим.
- (рос.) Атлас народов мира / Отв. ред. С. И. Брук и В. С. Апенченко. — М. : ГУГК ГГК СССР и Институт этнографии им. Н. Н. Миклухо-Маклая АН СССР, 1964. — 185 с. — 20 тис. прим.
- (рос.) Численность и расселение народов мира. Этнографические очерки / под ред. С. И. Брука. — М. : Издательство АН СССР, 1962. — 487 с.
- (рос.) Лаппо Г. М. География городов: Учебное пособие для географических факультетов вузов. — М. : Туманит, изд. центр ВЛАДОС, 1997. — 476 с. — ISBN 5-691-00047-0.
- (рос.) Ягельский А. География населения. — М. : Прогресс, 1980. — 383 с.
Посилання[ред. | ред. код]
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Населення Оману |
- World Population Prospects : [англ.] // United Nation. Department of Economic and Social Affairs. — демографічні показники населення світу.
- Global Health Observatory. Oman : [англ.] // World Health Organization (WHO). — медико-статистичні показники Оману.
- Demographic and Health Surveys : [англ.] // U.S. Agency for International Development. — репрезентативні дані про стан здоров'я і населення в країнах, що розвиваються.
- At a glance: Oman. Statistics and Monitoring : [англ.] // UNICEF. — статистичні дані про стан і положення дітей Оману.
- Oman. World Bank Open Data : [англ.] // The World Bank. — статистично-економічні показники Оману.
- Oman. Country Profile : [англ.] // International Labor Organization. — економіко-статистичні показники Оману від Міжнародної організації праці.
- United Nations Development Programme in Arab states : [англ.] // UNDP. — сторінка локального відділення Програми розвитку ООН в арабських країнах.
- United Nations Economic Commission for Europe (UNECE) : [англ.]. — Європейська економічна комісія ООН (ЄЕК ООН).
- World Population Estimates : [англ.] // U.S. Census Bureau. — оцінки населення світу.
|
|