Погодін Михайло Петрович

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Погодін.
Михайло Погодін
рос. Михаил Погодин
Ім'я при народженніМихайло Петрович Погодін
Народився11 (23) листопада 1800[1][2]
Москва, Російська імперія[1][3][2]
Помер8 (20) грудня 1875[1][2] (75 років)
Москва, Російська імперія[1][3][2]
ПохованняНоводівичий цвинтар
Країна Російська імперія
Місце проживанняМосква[4]
Діяльністьмовознавець, історик, журналіст, філософ, редактор, письменник, видавець
Галузьісторія[5], творче та професійне письмоd[5], журналістика[5] і колекціонування[5]
Alma materІмператорський Санкт-Петербурзький університет[d]
Науковий ступіньдоктор (1836)
Відомі учніNikolay Trubetskoyd і Соловйов Сергій Михайлович
Знання мовросійська[6]
ЗакладІмператорський Московський університетd
ЧленствоПетербурзька академія наук і Російська академія наук
Суспільний станселянин
Нагороди
орден Святого Станіслава I ступеня орден Святого Володимира III ступеня орден Святого Станіслава II ступеня
Демидовська премія

Миха́йло Петро́вич Пого́дін (рос. Михаил Петрович Погодин; 11 (23) листопада 1800(18001123) — 8 (20) грудня 1875) — російський історик, письменник і журналіст, професор Московського університету, академік Петербурзької АН (з 1841).

Один з ідеологів теорії російської «офіційної народності».

Життєпис

[ред. | ред. код]

Син кріпака, що був відпущений на волю 1808 року. В 1821 закінчив Московський університет. У 1825 захистив магістерську дисертацію «Про походження Русі». Виступаючи з позицій норманської теорії, заперечував положення про автохтонність слов'янського походження Київської Русі.

«Науково» розвинув та обґрунтував концепцію «офіційної народності»[7]

У 1826-44 професор Московського університету.

В 1827-30 видавав журнал «Московський Вістник», у 1841-56 разом з С. Шевирьовим — «Москвітянін». У своїх працях висунув ряд помилкових тверджень з історії України. Автор шовіністичної «теорії» («Теорія Погодіна — Соболевського»), за якою до татарської навали Подніпров'я було заселене великоросами, а українці вийшли з Карпат і поселилися над Дніпром лише у XVI столітті. Те, що у Подніпров'ї за часів Київської Русі жили предки росіян, а не українців, Погодін аргументував, між іншим, тим, що у Росії збереглися билини, а в Україні їх не було[8].

На думку Погодіна, українські козаки були окремим племенем-сумішшю слов'янських елементів з тюркськими. Погодін заперечував факт існування українського народу. У дискусії, яка розгорнулася навколо поглядів Погодіна, українські історики та філологи (М. Максимович, В. Антонович, М. Грушевський, О. Котляревський, П. Житецький, А. Кримський) переконливо довели їх безпідставність і ненауковість.

Погодін став також духовним батьком галицького москвофільства. Після відвідин Погодіним Львова в 1835 і 1838—1840 під його ідейним впливом і фінансовою допомогою виник гурток прихильників етнічної і мовної єдності Галицької Русі з Російською імперією, відомий під назвою «Погодинская колония».

В 1860-х рр. Погодін виступив одним з ідеологів російського панславізму — ідеї створення могутнього російського царства, яке мало об'єднати всіх слов'ян.

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ а б в г д Бернштейн Д. И. Погодин // Краткая литературная энциклопедия — Москва: Советская энциклопедия, 1962. — Т. 5.
  2. ↑ а б в г д Д. Корсаков Погодин, Михаил Петрович // Русский биографический словарь / под ред. А. А. Половцов — СПб: 1905. — Т. 14. — С. 154–166.
  3. ↑ а б Погодин Михаил Петрович // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохорова — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
  4. ↑ Бобров Е. А. А. С. Пушкинъ въ Казани. // Пушкин и его современники: Материалы и исследования — Комиссия для издания сочинений Пушкина при Отделении русского языка и словесности Императорской академии наук, 1905. — Т. 3. — С. 24–25.
  5. ↑ а б в г Чеська національна авторитетна база даних
  6. ↑ Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  7. ↑ Идейная борьба 30—40-х годов: Охранители // Николай Троицкий (рос.)
  8. ↑ М. П. Погодин. Исследования, замечания и лекции о русской истории, т. VII, гл. 9. // М, 1856, стор. 420. (рос.)

Джерела та література

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Погодін_Михайло_Петрович&oldid=39427887