Поезії 1847–1850 років (не переписані до «Більшої книжки»)
На сьогодні у шевченкознавстві виділяється окремий розділ творчості Тараса Шевченка, так звані поезії 1847—1850 років, не переписані до «Більшої книжки», до яких входить 42 твори.[2]
1858 року, готуючи у Нижньому Новгороді до друку твори, написані на засланні, Тарас Шевченко значну частину творчого доробку періоду заслання (42 твори) не переписав з Оренбурзької «Малої» до «Більшої» книжки поезій 1847—1861 років. 21 лютого поет занотував у щоденнику, підкреслюючи вимогливе й критичне ставлення до своїх творів: [3]
 | Почав переписувати для друку свою поезію, писану від 1847 до 1858 року. Не знаю, чи багато з цієї полови визбирається доброго зерна. |  |
Безумовно, поет вимогливо й критично ставився до своїх творів. У листі до Михайла Лазаревського від 29 листопада 1857 року він зауважив:
| | …У мене єсть багато дечого, тілько все то те понедороблюване.[4] | |
На сьогодні літературознацям не відомі причини не включення Шевченком до «Більшої книжки» таких вдалих на їх думку творів, як: «Сонце заходить, гори чорніють»,[5], «Мені тринадцятий минало…», «Сон», «О думи мої! О славо злая!», «У тієї Катерини…», «Якби ви знали паничі…», «У Бога за дверми лежала сокира…», «Мені здається, я не знаю…»[6], «Ну що б, здавалося, слова…», «У Вільні, городі преславнім…»[7] тощо, а також поеми «Титарівна»[8], «Неначе цвяшок в серце вбитий…» («Марина»), «У Оглаві…» («Сотник»).[9]
Рукописна Оренбурзька книжка служить єдиним джерелом для публікції цих творів.[10][11]
- Умовні позначення:
- № — Шевченкова нумерація поезій.
- MK — 42 поезії, не переписані 1858 року до «Більшої Книжки».
- ВД — порядок зошитів за Василем Доманицьким (див.: Оренбурзька «Мала книжка»).
- Дод. арк. — додатковий аркуш.
| Назва | Сторінка | № | Зошит | ВД | Примітка | MK |
|---|---|---|---|---|---|---|
| 1847 | — | — | 1 | 1 | — | — |
| Не спалося, а ніч, як море… | 40 | 9 | 3 | 3 | 13 мая 1847. в казематі | 1 |
| Сонце заходить, гори чорніють… N.N. | 51 | 3 | 4 | 4 | — | 2 |
| Мені тринадцятий минало… N.N. | 91 | 7 | 6 | 6 | — | 3 |
| Не гріє сонце на чужині… | 94 | 8 | 6 | 6 | — | 4 |
| Гори мої високії… | 97 | 9 | 7 | 7 | Сон | 5 |
| О думи мої! О славо злая!.. N.N. | 108 | 11 | 7 | 7 | — | 6 |
| То так і я тепер пишу… | 145 | — | 10 | 10 | — | 7 |
| 1848 | 159 | — | 11 | 11 | — | — |
| У Бога за дверми лежала сокира…[12] | 162 | 2 | 11 | 11 | «1848» | 8 |
| Добро, у кого є господа… | 188 | 10 | 12 | 12 | — | 9 |
| Не знаю, як тепер ляхи живуть… | 191 | — | 13 | 27 | початок див. 1850 № 7 | 10 |
| Чи то недоля та неволя… | 200 | 10 | 13 | 27 | — | 11 |
| Буває, іноді старий… | 207 | 13 | 14 | 24 | — | 12 |
| Хіба самому написать… | 208 | 14 | 14 | 24 | — | 13 |
| Готово! Парус розпустили… | 215 | 17 | 14 | 24 | — | 14 |
| 1849 | 223 | — | 15 | 21 | — | — |
| У Оглаві… | 226 | 1 | 15 | 21 | (Сотник) «1849» | 15 |
| Заросли шляхи тернами… | 260 | 8 | 17 | 23 | — | 16 |
| Було, роблю що, чи гуляю… | 270 | 12 | 17 | 23 | — | 17 |
| Неначе цвяшок в серце вбитий… | 278 | 18 | 18 | 14 | (Марина) | 18 |
| На ниву в жито уночі | 295 | 20 | 19 | 15 | (Сичі) | 19 |
| Меж скалами, неначе злодій… | 297 | 21 | 19 | 15 | — | 20 |
| І виріс я на чужині… | 306 | 23 | 20 | 16 | — | 21 |
| Ой я свого чоловіка… | 319 | 30 | 21 | 17 | — | 22 |
| Ой виострю товариша… | 321 | 31 | 21 | 17 | — | 23 |
| Ой не п'ються пива-меди… | 327 | 36 | 21 | 17 | — | 24 |
| На улиці невесело… | 329 | 37 | 21 | 17 | — | 25 |
| У тієї Катерини… | 330 | 38 | 21 | 17 | — | 26 |
| Ой пішла я у яр за водою… | 336 | 40 | 22 | 18 | — | 27 |
| Не так тії вороги… | 337 | 41 | 22 | 18 | — | 28 |
| У неділеньку у святую… | 341 | 45 | 22 | 18 | — | 29 |
| У перетику ходила… | 345 | 46 | 22 | 18 | — | 30 |
| У неділеньку та ранесенько…[13] | 347 | 47 | 22 | 18 | — | 31 |
| Не тополю високую… | 349 | 48 | 22 | 18 | — | 32 |
| Не хочу я женитися… | 354 | 53 | 23 | 19 | — | 33 |
| Чума… | 356 | 54 | 23 | 19 | — | 34 |
| І знов мені не привезла… | 358 | 55 | 23 | 19 | — | 35 |
| 1850 | 367 | — | 24 | 25 | — | — |
| Ми заспівали, розійшлись… | 374 | 2 | 24 | 25 | «1850» | 36 |
| Мені здається, я не знаю… | 388 | 5 | 25 | 26 | — | 37 |
| Якби ви знали, паничі…[14] | 391 | 6 | 25 | 26 | — | 38 |
| Буває, в неволі іноді згадаю... | 395 | 7 | 25 | 26 | продовження на с. 191 | 10 |
| Титарівна. (Унеділю на селі…) | 399 | 12 | 26 | 13 | початок на с. 431 | 39 |
| Ну що б, здавалося, слова… | 410 | 13 | 26 | 13 | — | 40 |
| У Вільні, городі преславнім… | 415 | 59 | 27 | 20 | — | 41 |
| Заступила чорна хмара… | 420 | 60 | 27 | 20 | — | 42 |
| Титарівна. (Давно се діялось…) | 431 | — | Дод. арк. | Дод. арк. | продовження на с. 399 | 39 |
| Поезія 1847—1850 років | ||||||
Коментарі:
- Поезії під номером «59» і «60» підшиті помилково. Вони заключають третю книжечку поезій «1849» року.[2]
- Закінчення поезії «Буває, в неволі іноді згадаю…» (№ 7, сторінки 395—398): «Не знаю, як тепер ляхи живуть…» є на сторінках 191—194 (3-й зошит 1848 року).
- Вступ до «Титарівни» (№ 12, сторінка 399) — на передостанній сторінці рукопису: «Давно се діялось…» (сторінка 431).
- Другий Кобзар
- Поезія 1847–1850 років (Більша книжка)
- Поезія 1857–1861 років (Більша книжка)
- Поезія 1847–1850 років (Оренбурзька або Мала книжка)
- Три літа (книга)
- ↑ Поезія 1847—1850 р. Кобзар Тараса Шевченка. Повне зібрання поезій у чотьрьох книгах. Книга третя. — Львів, 2020.
- ↑ а б Опис рукописів Т. Г. Шевченка — К., 1961. С. 93.
- ↑ Тарас Шевченко. Журнал (Щоденник). [Архівовано 16 липня 2020 у Wayback Machine.] Лютий 1858.— Переклад Леоніда Білецького.
- ↑ Тарас Шевченко. Листи до різних осіб. 1857-1858. [Архівовано 10 серпня 2020 у Wayback Machine.] // Зібрання творів у 6 т. — Т. 6 — К. 2003. С. 114
- ↑ «N.N. - Сонце заходить, гори чорніють» // Шевченківська енциклопедія: — Т.4:М—Па : у 6 т. / Гол. ред. М. Г. Жулинський.. — Київ : Ін-т літератури ім. Т. Г. Шевченка, 2013. — С. 384-386.
- ↑ «Мені здається, я не знаю» // Шевченківська енциклопедія: — Т.4:М—Па : у 6 т. / Гол. ред. М. Г. Жулинський.. — Київ : Ін-т літератури ім. Т. Г. Шевченка, 2013. — С. 167-169.
- ↑ «У Вільні, городі преславнім» // Шевченківська енциклопедія : у 6 т. / Гол. ред. М. Г. Жулинський. — Київ : Ін-т літератури ім. Т. Г. Шевченка, 2015. — Т. 6: Т—Я. — С. 343-344.
- ↑ «Титарівна» // Шевченківська енциклопедія : у 6 т. / Гол. ред. М. Г. Жулинський. — Київ : Ін-т літератури ім. Т. Г. Шевченка, 2015. — Т. 6: Т—Я. — С. 254-257.
- ↑ Леонід Новиченко. Дорогоцінні сторінки. // Тарас Шевченко. Більша книжка. Автографи поезій Шевченка 1847—1860 рр. Передмова. — К. 1989.
- ↑ Шевченко Т. Г. Повне зібрання творів: У 12 т. Т. 1 [1] [Архівовано 4 червня 2020 у Wayback Machine.] [2] — К., 2003.
- ↑ Шевченко Т. Г. Повне зібрання творів: У 12 т. Т. 2 [3] [Архівовано 8 липня 2020 у Wayback Machine.] [4] — К., 2003.
- ↑ У Бога за дверми лежала сокира // Шевченківська енциклопедія : у 6 т. / Гол. ред. М. Г. Жулинський. — Київ : Ін-т літератури ім. Т. Г. Шевченка, 2015. — Т. 6: Т—Я. — С. 339-342.
- ↑ «У неділеньку та ранесенько» // Шевченківська енциклопедія : у 6 т. / Гол. ред. М. Г. Жулинський. — Київ : Ін-т літератури ім. Т. Г. Шевченка, 2015. — Т. 6: Т—Я. — С. 346-347.
- ↑ «Якби ви знали, паничі» // Шевченківська енциклопедія : у 6 т. / Гол. ред. М. Г. Жулинський. — Київ : Ін-т літератури ім. Т. Г. Шевченка, 2015. — Т. 6: Т—Я. — С. 1071-1073.
.png)