Португальська гітара

Португальська гітара

Класифікація	струнний музичний інструмент
Класифікація Горнбостеля-Закса	321.322-5
Подібні інструменти	англійська гітара
Португальська гітара у Вікісховищі

Португальська гітара (порт. guitarra portuguesa) — португальський струнний музичний інструмент, різновид цистри. Походить від англійської гітари, імпортованої в Португалію за часів британського протекторату (XVIII–XIX ст.). Основний музичний інструмент для супроводу модіньї (португальський романс) і фаду (жанр традиційної португальської музики).

Струнний інструмент з грушоподібним корпусом, який звужується ближче до паралельного і плоского грифу. Основна частина корпусу круглої форми з шістьма металевими струнами. У перших гітар було тільки 10 струн — 4 здвоєних і дві одинарні. В даний час всі струни здвоєні. В середньому старі моделі мають такі розміри — 73 см завдовжки, 7 см звуковий ряд грифа, 34 см — корпус, максимальна ширина — 27 см. Сучасні моделі трохи інших розмірів: загальна довжина — 81 см, 14 см звуковий ряд грифа, 43 см — корпус, ширина — 38 см.

Типова настройка струн: c1-e1-g1-c2-e2-g2.

Існує три типи (або три школи) португальської гітари:

• лісабонська — меншого розміру, з низьким і круглим резонуючим корпусом, більше нагадує звичайну гітару. Найбільше підходить для трелі живого фаду. Лісабонська гітара використовується професіоналами, вона виготовляється з скрупульозною точністю і володіє найбільш виразним звуком.
• коїмбрська — найбільша, з крутішою формою резонуючого корпусу і великим звукорядом, чудово підходить для коїмбрських балад, де гітара супроводжує спів розкладеними акордами (арпеджіо).
• портуйська — схожа з коїмбрською, але трохи менша.

Вищезазначені три школи досі існують, а секрет створення португальської гітари залишається власністю кількох родин ремісників, в яких іноді й цілі покоління повністю присвячують себе виготовлення цього інструменту.

Португальська гітара з'явилася у кінці XVIII століття. Початок нотованій музиці для португальської гітари поклав Антоніу да Сілва Лейте, який заснував в Порту школу гри на цьому інструменті (1796) і склав ряд п'єс (у тому числі для гітарного дуету) в різних жанрах: сонати, менуети, марші, гавоти, контрданси , котильйони тощо. У XIX столітті виробники струнних інструментів, так звані violeiros, стали масово продавали португальські гітари у крамницях Лісабона, Порту і Браги.

Значний вклад у вивчення португальської гітари зробив португальський музикознавець та фольклорист Ернешту Вейга де Олівейра (1910—1990). Він детально вивчив історію походження гітари і вніс значний внесок у поширення інструменту в Португалії.

Серед найвідоміших виконавців: Антоніу Шаїнью, Карлуш Паредеш (вивів португальську гітару на широку концертну естраду), Педру Кальдейра Кабрал (також композитор і музикознавець).

• Acoustic analysis of Portuguese guitars ^{(Retrieved on 24-09-2013)}
• Portuguese Guitar for Android

Це незавершена стаття про Португалію. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.

Це незавершена стаття про музичні інструменти. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.