Теорба

Теорба
Теорба
Теорба
Теорба
Інші назвиТеорбо (англ. theorbo), теорбе (фр. téorbe, нім. theorbe), тіорба (італ. tiorba).
Класифікаціяструнні музичні інструменти, струнні щипкові інструменти, хордофон
Класифікація Горнбостеля-Закса321.321-5
Подібні інструменти
CMNS: Теорба у Вікісховищі

Теорба — щипковий струнний інструмент, басовий різновид лютні.

Будова

[ред. | ред. код]

Теорба відрізняється від звичайної лютні великим корпусом та довгим грифом, а також більшою кількістю басових (бурдонних) струн, які удвічі довші від басових струн лютні. Таким чином, інструмент має 2 колкових механізми та два резонансні ящики.

Історія

[ред. | ред. код]

З'явилась у середині XVI століття у зв'язку з необхідністю розширення списку інструментів басового діапазону в опері та інших музичних творах. Теорба — ансамблевий інструмент, на ній також супроводжували спів. Винахідник теорби — Антоніо Барді (італ. Antonio Bardi).

В XVII — початку XVIII століття теорба була розповсюджена не тільки в Італії, але й у Британії та Німеччині й Голландії. Але з часом теорба перестала відповідати новим виконавським вимогам та була менш пристосована до нових акустичних умов великих будівель епохи бароко. Можливо, тому в середині XVIII століття вона вийшла з ужитку (останній виконавець на теорбі згадується як член Віденської капели в документах 1755 року).

На теренах Речі Посполитої й України зокрема, теорба перетворилась на торбан, інструмент трохи іншої будови і призначений для супроводження співу, який часто плутають із теорбою.

Стрій теорби

[ред. | ред. код]

Як правило, теорби мають 14 хорів струн, хоча на деяких інструментах знайдемо 15 чи навіть 19 хорів (Капсбергер).

Стрій 15-хорової теорби

Техніка гри

[ред. | ред. код]

На теорбі грають так само, як на лютні — притискаючи лівою рукою струни до грифа, вкорочуючи струни і таким чином видобуваючи ноти різної висоти, відтворюючи мелодії, басові ходи чи акорди. Права ж грає щипком, як на ренесансній лютні чи сучасній класичній гітарі.

Найбільш суттєві відмінності між технікою гри на теорбі та лютні в положенні великого пальця правої руки. На теорбі він протиставляється долоні, на відміну від гри на ренесансній лютні — де його положення — під рештою пальців. Як правило, при грі на теорбі великий палець повністю відповідає за гру на басових струнах. Гра відбувається м'якою частиною пальців, хоч є і випадки гри нігтями, як це рекомендували Піккініні, Томас Мейс чи Сільвіус Леопольд Вайс. Використання нігтів пропонувалось в контексті ансамблевої гри, де якість тону підпорядковується гучності інструмента[1].

Твори для теорби

[ред. | ред. код]

Твори для теорби створювала низка європейських композиторів, серед яких —

  • Беллерофонте Кастальді (1580—1649)
  • Жан-Батіст Безар (1567—1617)
  • Йоган Єронім Карсбергер (1580—1651)
  • Алессандро Піччіні (1566—1638)

Галерея

[ред. | ред. код]

Джерела

[ред. | ред. код]
  • [1][недоступне посилання з липня 2019] стаття в БСЭ
  • Теорба[недоступне посилання з липня 2019] — стаття в Музикальному словнику.

Див. також

[ред. | ред. код]
  • Торбан — різновид теорби, поширений із першої половини XVIII до початку XX століття в Україні, Польщі та Росії.
  • Лютня
  • Канцона

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. North, Nigel (1987). Continuo Playing on the Lute, Archlute, and Theorbo (англ.). Indiana University Press. ISBN 9780253314154.

Посилання

[ред. | ред. код]

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Теорба