Сереховичі

село Сереховичі
Герб Сереховичів	Прапор Сереховичів
Країна	Україна
Область	Волинська область
Район	Ковельський район
Тер. громада	Сереховичівська сільська громада
Код КАТОТТГ	UA07060370010089665
Облікова картка	Сереховичі
Основні дані
Засноване	1502
Населення	883
Площа	5,543 км²
Густота населення	159,3 осіб/км²
Поштовий індекс	44442
Телефонний код	+380 3346
Географічні дані
Географічні координати	51°24′48″ пн. ш. 24°40′41″ сх. д. / 51.41333° пн. ш. 24.67806° сх. д.
Середня висота; над рівнем моря	164 м
Водойми	Серех
Відстань до; обласного центру	101 км
Відстань до; районного центру	19,4 км
Місцева влада
Адреса ради	44442, Волинська обл., Старовижівський р-н, с. Сереховичі
Карта
	Сереховичі
	Сереховичі
Мапа
	Сереховичі у Вікісховищі

Серехо́вичі — село в Україні, центр Сереховичівської сільської громади Ковельського району Волинської області. Відстань до Старої Вижівки становить близько 16 км та проходить автошляхом Т 0309. На відстані 4,5 км проходить міжнародний автошлях М19.

Населення становить 883 особи.

Сераховичівський скарб

Влітку 1935 року в урочищі Лють (Люте) у західній частині Сераховичів було знайдено скарб римських монет, об'ємом біля піввідра. Скарб був захований у шкіряному мішечку-гаманці, що лежав на дні човна-довбанки, відкопаного в торфі. Чимало монет розібрали сільчани, а частина скарбу у січні 1937 року була передана Державному археологічному музеї у Варшаві (пол. Państwowe Muzeum Archeologiczne w Warszawie, PMA). До Другої світової війни у PMA зберігалися 166 римські срібні денарії та 15 уламків срібних прикрас.^[1]

Під час німецької окупації Варшави колекцію в музеї було втрачено.

Джерела

Брайчевський, М. Ю. (1959). Римська монета на території України, Київ.
Кропоткин, В. В. (1951). Клады римских монет в Восточной Европе. Вестник древней истории, 4, 243-281.
Липовська, Л., Панишко, С. (2013). Про обставини знахідки, склад та долю скарбу римського часу з с. Сераховичі Старовижівського району Волинської області. // на с. 447-448 у книзі: Минуле і сучасне Волині та Полісся: Ковель і Ковельщина в українській та європейській історії. Наук. зб. Вип. 65. / Упоряд. Г. Бондаренко, І. Прокопів, А. Семешок, А. Силюк. – Ковель, 2018. – 624 с.
Archiwum Państwowego Muzeum Archeologicznego w Warszawie, teczka «Serechowicze».
Cynkałowski, A. (1961). Materiały do pradziejów Wołynia i Polesia Wołyńskiego. Warszawa.
Majewski, K. (1939). Importy rzymskie na ziemiach Polski w epoce cesarstwa. Sprawozdania Towarzystwa naukowego we Lwowie, XVIII, X 264-267.
Mitkowa-Szubert, K. (1991). Serechowicze (Serechovićy). Wiadomości Numizmatyczne, 35, 3-4 (137-138), 178.
Pasternak, J. (1961). Archaeology of Ukrainę. Toronto.
Piotrowska, D. (2006). Z działalności instytucji II Rzeczypospolitej chroniących zabytki archeologiczne na zachodniej Ukrainie. Przegląd Archeologiczny, 54, 61-98.

Історія

На 1897 рік у Сереховичах мешкало 1219 осіб (569 чоловіків та 650 жінок), з них православних — 1201^[2].

У 1906 році село Несухоїзької волості Ковельського повіту Волинської губернії. Відстань від повітового міста 22 верст, від волості 10. Дворів 196, мешканців 1304^[3].

До 12 липня 2017 року було центром Сереховичівської сільської ради.

Населення

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 946 осіб, з яких 441 чоловік та 505 жінок.^[4]

За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 888 осіб.^[5]

Мова

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:^[6]

Мова	Відсоток
українська	98,75 %
російська	1,13 %

Постаті, пов'язані з селом

У селі народились:

Володимир Балюк — український військовик, сержант Збройних сил України, учасник російсько-української війни. Герой України (2022, посмертно).
Андрій Бондарчук (12 грудня 1936 р.) — народний депутат України 1-го скликання, почесний громадянин Луцька (2013).
Анатолій Карпук (1954) — український науковець-лісівник.
Юхим Ярощук (1922—1972) — депутат Верховної Ради УРСР.^[7]

Примітки

↑ Максим Левада. Історія Сераховичівського скарбу // Матеріали і дослідження з археології Прикарпаття і Волині. 2021. Вип. 25. С. 317-332
↑ Населенные места Российской империи в 500 и более жителей с указанием всего наличного в них населения и числа жителей преобладающих вероисповеданий, по данным первой всеобщей переписи населения 1897 г. Процитовано 14 листопада 2020. {{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання)
↑ Список населених місць Волинської губернії. — Житомир: Волинська губернська типографія, 1906. — 219 с.
↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Волинська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 20 жовтня 2019. [Архівовано 2014-07-31 у Wayback Machine.]
↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Волинська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 20 жовтня 2019. [Архівовано 2014-07-31 у Wayback Machine.]
↑ Розподіл населення за рідною мовою, Волинська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 20 жовтня 2019. [Архівовано 2014-07-31 у Wayback Machine.]
↑ Кость Гарбарчук. Його називали народним головою. Газ. «Волинь», 13 грудня 2014 р., с. 11

Література

Оксенюк Р.Н., Сміян П.К. Серехо́вичі // Історія міст і сіл Української РСР : у 26 т. / П.Т. Тронько (голова Головної редколегії). — К. : Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1967 - 1974. — том Волинська область / І.С. Клімаш (голова редколегії тому), 1970 : 747с. — С.658-665

Посилання

Погода в селі Сереховичі

Це незавершена стаття з географії Волинської області.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.

[1] Максим Левада. Історія Сераховичівського скарбу // Матеріали і дослідження з археології Прикарпаття і Волині. 2021. Вип. 25. С. 317-332

[2] Населенные места Российской империи в 500 и более жителей с указанием всего наличного в них населения и числа жителей преобладающих вероисповеданий, по данным первой всеобщей переписи населения 1897 г. Процитовано 14 листопада 2020. {{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання)

[Список_населених_місць_Волинської_губернії._—_Житомир:_Волинська_губернська_типографія,_1906._—_219_с.-3] Список населених місць Волинської губернії. — Житомир: Волинська губернська типографія, 1906. — 219 с.

[населення_1989-4] Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Волинська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 20 жовтня 2019. [Архівовано 2014-07-31 у Wayback Machine.]

[населення_2001-5] Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Волинська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 20 жовтня 2019. [Архівовано 2014-07-31 у Wayback Machine.]

[населення_2001_мова-6] Розподіл населення за рідною мовою, Волинська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 20 жовтня 2019. [Архівовано 2014-07-31 у Wayback Machine.]

[7] Кость Гарбарчук. Його називали народним головою. Газ. «Волинь», 13 грудня 2014 р., с. 11

[1]

[2]

[3]

[4]

[5]

[6]

[7]