Смолярі

село Смолярі
Країна Україна Україна
Область Волинська область
Район Ковельський район
Тер. громада Старовижівська селищна громада
Код КАТОТТГ UA07060410120068234
Основні дані
Засноване 1543
Населення 1028
Площа 4,337 км²
Густота населення 237,03 осіб/км²
Поштовий індекс 44425
Телефонний код +380 3346
Географічні дані
Географічні координати 51°27′42″ пн. ш. 24°17′28″ сх. д. / 51.46167° пн. ш. 24.29111° сх. д. / 51.46167; 24.29111
Середня висота
над рівнем моря
168 м
Місцева влада
Адреса ради вул. Незалежності, 50, смт Стара Вижівка, Старовижіський район, Волинська область, 44401

староста — с. Галина Воля, Старовижівський р-н, Волинська обл., 44424

Карта
Смолярі. Карта розташування: Україна
Смолярі
Смолярі
Смолярі. Карта розташування: Волинська область
Смолярі
Смолярі
Мапа
Мапа
Див. також: Смолярі

Смолярі́ — село в Україні, у Старовижівській селищній громаді Ковельського району Волинської області. Населення становить 1028 осіб.

Географія

[ред. | ред. код]

Село Смолярі розташоване у північно-західній частині Старовижівської громади за 12 км від центру громади — Старої Вижівки. Має автобусне сполучення з м. Ковелем, Луцьком і Старою Вижвою. Межує з такими селами: Стара ГутаГалина Воля, Залюття, Кримне, Любохини, смт. Стара Вижівка. Площа села Смолярі — 436,7. Населення — 1040 чоловік. Всього 276 дворів і 36 хат — пусток.

Історія

[ред. | ред. код]

За переказами людей, які підтверджує Крук Петро Савич, село Смолярі виникло на початку XVII століття.  Археологічні пам'ятки доводять, що на даній території жили люди у ранньому і пізньому палеоліті, тобто давньої кам'яної доби і неоліту — нової кам'яної доби. Доказом цього є кам'яні знаряддя праці. Знайдені скребачки і кам'яна сокира — свідчення того, що осіло люди спочатку не жили, а жили кочуючи і займалися скотарством, мисливством, рибальством.

На даній території росло багато дрімучих лісів, в них знаходилась сировина  для виготовлення смоли. Спочатку люди з навколишніх пунктів прибували копати пні, різали хвойні дерева і з цього топили смолу. Людям стало невигідно їздити в далекі дороги на роботу і вони почали будувати курні хатки і переходити на постійне місце проживання, а згодом появились і дерев'яні будівлі. Першими жителями села Смолярі були Крук Семен Захарович і Галян Давид Вакулович, які переселились з села Краска. Із легенд відомо, що на території села жив багатий пан, який збудував тут смоловарню. Із сусіднього села він виселяв своїх кріпаків і наказував селитися поблизу смільні. Цей хутір назвали Новосілки, який є тепер частиною села. Через те, що головним ремеслом людей було виробництво смоли, звідси пішла назва урочища — Смільня, а згодом села — Смолярі.

До 11 липня 2018 року село належало до Галиновільської сільської ради.

Сьогодення

[ред. | ред. код]

У селі є храм, загальноосвітня школа І-ІІІ ступеня, бібліотека, медпункт, клуб, заклади торгівлі. Відродження села триває. Крім православних християн, на парафії проживають християни-баптисти, які становлять 30 % усього населення.

Населення

[ред. | ред. код]

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 1077 осіб, з яких 521 чоловік та 556 жінок.[1]

За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 1028 осіб.[2] 100 % населення вказало своєю рідною мовою українську мову.[3]

В селі Новосілках, що нині у складі Смолярів, народився Ариванюк Іван Іванович (нар. 1948) — майстер декоративного мистецтва.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Волинська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 20 жовтня 2019. [Архівовано 2014-07-31 у Wayback Machine.]
  2. Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Волинська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 20 жовтня 2019. [Архівовано 2014-07-31 у Wayback Machine.]
  3. Розподіл населення за рідною мовою, Волинська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 20 жовтня 2019. [Архівовано 2014-07-31 у Wayback Machine.]

Посилання

[ред. | ред. код]