Тарасівці (село)

село Тарасівці
Країна Україна Україна
Область Чернівецька область
Район Чернівецький район
Громада Ванчиковецька сільська громада
Облікова картка Тарасівці 
Основні дані
Населення 5330
Поштовий індекс 60350
Телефонний код +380 3733
Географічні дані
Географічні координати 48°12′10″ пн. ш. 26°22′02″ сх. д. / 48.20278° пн. ш. 26.36722° сх. д. / 48.20278; 26.36722Координати: 48°12′10″ пн. ш. 26°22′02″ сх. д. / 48.20278° пн. ш. 26.36722° сх. д. / 48.20278; 26.36722
Середня висота
над рівнем моря
127 м
Водойми р. Прут
Місцева влада
Адреса ради 60350, с. Тарасівці вул. Центральна, 150
Карта
Тарасівці. Карта розташування: Україна
Тарасівці
Тарасівці
Тарасівці. Карта розташування: Чернівецька область
Тарасівці
Тарасівці
Мапа
Мапа

Тара́сівці — село в Україні, у Ванчиковецькій сільській громаді Чернівецького району Чернівецької області.

Географія[ред. | ред. код]

Село розташоване на лівому березі річки Прут. Через село проходить автошлях Н10 Чернівці-Кишинів.

Історія[ред. | ред. код]

За даними на 1859 рік у власницькому селі Хотинського повіту Бессарабської губернії мешкало 2422 особи (1226 чоловічої статі та 1196 — жіночої), налічувалось 439 дворових господарств, існувала православна церква.[1]

Станом на 1886 рік у колишньому власницькому селі Новоселицької волості мешкала 3241 особа, налічувалось 579 дворових господарств, існували православна церква, школа та кордон[2].

За переписом 1897 року кількість мешканців зросла до 3159 осіб (1537 чоловічої статі та 1622 — жіночої), з яких 3138 — православної віри[3].

З 24 серпня 1991 року село входить до складу незалежної України.

17 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи і ліквідації Новоселицького району, село увійшло до складу Чернівецького району[4].

Населення[ред. | ред. код]

Населення села становить понад 5 тисяч осіб, з яких 95 % — румуни та молдавани[5].

Мова[ред. | ред. код]

Молдавська мова визнана в Тарасівці регіональною.[6]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[7]:

Мова Відсоток
румунська 97,43%
українська 98,05%
російська 0,54%

Уродженці села[ред. | ред. код]

  • Апопій Віктор Володимирович - доктор економічних наук.
  • Мойсей Антоній Аркадійович - доктор історичних наук.
  • Мойсей Микола Іванович 1923 р. н., стрілець 4 ср 800 сп 143 сд, молдованин, в Червоній армії з 15.06.1944 р., призваний Новоселицьким РВК. На фронті з 15.12.1944 р., поранений 26.03.1945 р. Нагороджений медаллю «За відвагу», наказ № 60-Н від 17.01.1945 р. Дружина — Мойсей Євгенія Павлівна, с. Тарасівці Новоселицького району. 26.03.1945 р. у бою за безіменну висоту, що південніше м. Цедан, червоноармієць Мойсей під жорстоким вогнем противника висунувся вперед і влучним автоматним вогнем знищив обслугу двох кулеметів, які заважали просуванню вперед нашої піхоти. При виконанні цього завдання червоноармієць Мойсей був важко поранений. Гідний урядової нагороди — ордена Слави 3-го ступеня*. *Нагороджений орденом Слави 3-го ступеня. Наказ № 003-Н від 12.04.1945 р. ЦАМО, ф. 1369, оп. 2, спр. 60, арк. 19.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Бессарабская область. Список населенных мест по сведениям 1859 года. Санкт-Петербург, 1861 (рос.), (код 899)
  2. Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По данным обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутренних Дѣл, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпуск VIII. Губерніи Новороссійской группы. СанктПетербургъ. 1886. — VI + 157 с. (рос. дореф.)
  3. Населенные места Российской империи в 500 и более жителей с указанием всего наличного в них населения и числа жителей преобладающих вероисповеданий : по данным первой всеобщей переписи населения 1897 г. / Под ред. Н. А. Тройницкого — С.-Пб. : Типография «Общественная польза»: [паровая типолитография Н. Л. Ныркина], 1905. — С. 1-9. — X, 270, 120 с.(рос. дореф.)
  4. Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
  5. В одному з сіл Буковини румунська стала регіональною[недоступне посилання]
  6. «Popov: No bilingualism in Kyiv», Kyiv Post, September 19, 2012
  7. Рідні мови в об'єднаних територіальних громадах України — Український центр суспільних даних

Посилання[ред. | ред. код]