Ацтекський календар
| Календарі |
|---|
 Ацтекський календар |
| Сучасні
|
| Спеціалізовані
|
| Історичні
|
 Категорія • Портал •  Список[en] |
Ацтекський календар — система календарів, якою користувалися мешканці Ацтекської імперії. Поділялася на сонячний (шиуповаллі) цивільний або сільськогосподарський та священний (тональповаллі) календарі.
У повсякденному житті ацтеки користувалися календарем, заснованим на сонячному році, в якому було 365 днів. Рік було поділено на 18 місяців, в кожному з яких було по 20 днів, залишалося ще 5 днів, званих «порожніми» (немонтемі), які вважалися нещасливими. Його було успадковано від тольтеків. Ацтеки знали справжню тривалість року, є відомості, що поправка проводилася шляхом додавання шостого «порожнього» дня кожні 4 роки.
Рік отримав назву того дня по Священному календарю, в якому він починався. Назви місяців відображали, що сонячний календар був основою як сільськогосподарського, так і ритуального року:
| № | Назва місяця | Переклад назви місяця | Покровитель | Ритуали |
|---|---|---|---|---|
| 1 | Атлькауало | Затримка Води | Тлалок, Чальчіутлікуе | Жертвопринесення дітей водним божествам. |
| 2 | Тлакашіпеуаліцтлі | Білування Людини | Шіпе-Тотек | Жертвопринесення воїнів; танок жерця зі шкірою, здертою з жертв. |
| 3 | Тосостонтлі | Мале Бдіння | Коатлікуе, Тлалок | Поховання шкіри жертв, жертвоприношення дітей. |
| 4 | Уейтосостлі | Велике Бдіння | Сінтеотль, Чикомекоатль | Благословення нової кукурудзи; жертвоприношення дівчини. |
| 5 | Тошкатль | Посуха | Тецкатліпока, Уїцилопочтлі | Жертвопринесення персоніфікацій богів. |
| 6 | Ецалькуалістлі | Поїдання бобової каші | Тлалок | Ритуальне удушення людей-персоніфікацій водних божеств; ритуальні обмивання і танці. |
| 7 | Текуілуітонтлі | Малі свята на честь богів | Шуішточіуатль, Шочіпіллі | Жертвопринесення людей-персоніфікацій богів; церемонія солеварів. |
| 8 | Уейтекуіутль | Великі свята на честь богів | Шілонен | Свято богині молодої кукурудзи; роздавання знаттю подарунків та їжі простолюдинам. |
| 9 | Тлашочімако | Принесення квітів | Уїцилопочтлі | Всі зображення богів прикрашаються квітковими гірляндами. Бенкет з кукурудзяними коржиками та індичкою. |
| 10 | Шокотлуеці | Дозрівання фруктів | Шіутекутлі | Спалення жертв для богів вогню. |
| 11 | Очпаністлі | Місяць збирання | Тласольтеотль | Підмітання будинків, відновлення доріг; ігрові битви. |
| 12 | Теотлеко | Повернення богів | Тецкатліпока | Привітальні церемонії на честь повернення богів на землю; ритуальне сп'яніння, вогненні жертвопринесення. |
| 13 | Тепеіуітль | Свято гір | Тлалок | Церемонії, присвячені богам гірських дощів; людські жертвоприношення і ритуальний канібалізм. |
| 14 | Кечоллі | Птах Кечоллі | Мішкоатль-Камаштлі | Пост і подальше ритуальне полювання; жертвоприношення здобичі, ритуальний бенкет. |
| 15 | Панкецалістлі | Підняття прапорів з пір'ям | Уїцилопочтлі | Будинки та плодові дерева прикрашають паперовими прапорами; процесія; масові жертвопринесення. |
| 16 | Атемостлі | Падіння вод | Тлалок | Свято на честь водних богів; жертвоприношення дітей і рабів. |
| 17 | Тітітль | Холодна погода | Іламатекутлі | Магічні ритуали для викликання дощу; побивання жінок мішками з соломою, щоб ті плакали. |
| 18 | Іскаллі | Врожай | Шіутекутлі | Спорудження фігур богів з амарантового тіста; бенкет з тамалес і рослинами. |
Найбільш химерні назви взяті з щомісячних святкувань і церемоній, решта демонстрували заклопотаність селян зміною пір року, врожаєм і, понад усе, дощами та постійно нагадували про те, що навіть у високогірній Мексиці посуха і голод були постійним ризиком. Саагун відзначав, що навіть в XVI столітті ацтекський рік починався 2 лютого за григоріанським календарем.
«Порожні» дні були часом поганих ознак. Ацтеки не наважувались робити що-небудь у ці дні. Особливо вони намагалися уникати сварок, не проводили жодних святкувань і не укладали важливих угод.
Священний календар, який жерці використовували при прогнозі майбутнього, називався «Рахунок днів». В основі його лежав 260-денний цикл, що базується на комбінації чисел з 1 по 13 з 20 назвами днів ацтекського календаря. Кожен день мав свій знак.
- Сіпактлі (Крокодил).
- Еекатль (Вітер).
- Каллі (Будинок).
- Куецпаллін (Ящірка).
- Коатль (Змія).
- Мікістлі (Череп).
- Масатль (Олень).
- Точтлі (Кролик).
- Атль (Вода).
- Іцкінтлі (Собака).
- Осоматлі (Мавпа).
- Маліналлі (Трава).
- Акатль (Очерет).
- Оцелотль (Ягуар).
- Куаутла (Орел).
- Коскакуаутлі (Стерв'ятник).
- Оллін (Землетрус).
- Текпатль (Кремінь).
- Кіауітль (Дощ).
- Шочітль (Квітка).
Календар був досить незалежним від Сонячного Року і використовувався тільки для астрології і пророкувань. Інформація була закодована в піктографічних схемах тоналаматл(Книги Днів). Здійснюючи свої передбачення, жерці повинні були вивчити і оцінити різні, найчастіше суперечливі, чинники, які могли вплинути на певний день.
Рік складався з 20 тижнів по 13 днів, при настанні нового дня до дати додавалися одиниця і новий знак. Так, перший тиждень починався в день 1 Крокодила і закінчувався в день 13 Очерету. Після цього числа повторювалися, а знаки продовжували йти по порядку: другий тиждень починався в 1 день Ягуара і закінчувався в 13 день Черепа, і так далі.
Найважливішим елементом часу був 52-річний період, іноді званий «Календарний Цикл», який був комбінацією 260-денного Священного року та 365-денного Сонячного року. Також їх ацтеки називали шіумолпіллі («зв'язка років»). Кожний з цих циклів повторювався нескінченну кількість разів, і будь-який день можна було виразити термінами цих двох різних календарів.
Новорічний день (1-й день першого місяця Сонячного року) випадав на 1-й день Очерету Священного року, комбінація, яка повторювалася кожні 52 роки. Ця цифра виходила шляхом взяття загального найменшого кратного 260 і 365. Обидва числа ділилися на 5 — 260 дає коефіцієнт 52, а 265 — коефіцієнт 73. Загальне найменше кратне є 5 х 52 х 73, тобто 18 980 днів, або 52 роки. Подія, що мала місце в 1-й рік Очерету, могла статися в 1415, 1467, 1519 році в межах 52-річного інтервалу.
Найтривалішим елементом часу було два календарних цикли, або 104 роки. У циклі Венери було 584 дні, 5 циклів Венери дорівнювали 8 сонячним рокам. 104-річний період, який ацтеки називали «одна епоха», був елементом першорядної важливості, оскільки на його початку збігалися Свщенний, Сонячний і Венеріанський роки.
- Townsend, Richard F. (2000). The Aztecs (2nd edition, revised ed.). London: Thames & Hudson. ISBN 0-500-28132-7.
- Smith, Michael E. (2003). The Aztecs (2nd edn. ed.). Malden, MA: Blackwell Publishing. ISBN 0-631-23015-7.
- Boone, Elizabeth Hill (2007). Cycles of Time and Meaning in the Mexican Books of Fate. Joe R. and Teresa Lozano Long series in Latin American and Latino art and culture. Austin: University of Texas Press. ISBN 978-0-292-71263-8.
