Фрідріх Шляєрмахер

Фрідріх Шляєрмахер
нім. Friedrich Schleiermacher
Ім'я при народженні	нім. Friedrich Daniel Ernst Schleiermacher
Псевдо	Pacificus Sincerus[1]
Народився	21 листопада 1768(1768-11-21)[2][5][…] Бреслау, Королівство Пруссія, Священна Римська імперія[3]
Помер	12 лютого 1834(1834-02-12)[2][3][4] (65 років) Берлін, Королівство Пруссія[7]
Поховання	Dreifaltigkeitskirchhof IId
Країна	Королівство Пруссія
Діяльність	філософ, богослов, перекладач, викладач університету, письменник, педагог
Галузь	богослів'я[1], етика[1], діалектика, педагогіка[1], філософія[1] і Герменевтика[1]
Alma mater	Університет Мартіна Лютера
Відомі учні	Карл Отфрід Мюллерd і Август Бьок
Знання мов	німецька[2][8]
Заклад	Університет Мартіна Лютера, Берлінський університет[d] і HU Berlin
Членство	Прусська академія наук і Баварська академія наук
Напрямок	Німецька класична філософія
Magnum opus	Християнська віраd
Конфесія	лютеранство
Батько	Gottlieb Adolf Schleyermacherd
Медіафайли у Вікісховищі

Ця стаття стосується теми
Лютеранство
Троянда Лютера
Походження Раннє християнство Розповсюдження християнства Католицтво Реформація Протестантизм
Книга злагоди Апостольський символ віри Нікейський символ віри Афанасіївський символ віри Аугсбурзьке сповідання Апологія Ауґзбурзького віросповідання Малий катехізис Мартіна Лютера Великий катехізис Мартіна Лютера Шмалькальдські статті Про владу і примат папи Формула Злагоди
Богослів'я Богослів'я Мартіна Лютера П'ять основ протестантського богослів'я Sola scriptura Sola fide Sola gratia Solus Christus Soli Deo gloria Закон і Євангеліє Христологія Свячення Два царства Теологія хреста Священство усіх вірних Божественне Провидіння Лютеранське вчення про Діву Марію Сакраментальний союз Лютеранство і гомосексуальність
Таїнства й обряди Хрещення Євхаристія Сповідь Конфірмація Вінчання Єлеопомазання Ординація Лютеранські гімни Церковна музика в лютеранстві Лютеранське мистецтво
Організація Конфесійна євангелічна лютеранська конференція Глобальний конфесійний і місіонерський лютеранський форум Міжнародна лютеранська рада Всесвітня лютеранська федерація Список лютеранських деномінацій Лютеранство у світі
Історія 95 тез Початок Реформації Реформація Криптолютерани Гнесіолютерани Лютеранська ортодоксія Пієтизм Гауґеанство Лестадіанство Фінське пробудження (релігійний рух) Старолютеранство Неолютеранство Високоцерковне лютеранство Конфесійне лютеранство
Лютеранство в Україні Німецька євангелічно-лютеранська церква України (НЄЛЦУ) Синод Євангелічно-Лютеранських Церков України Українська Лютеранська Церква (УЛЦ) Німецька євангелічно-лютеранська громада (Київ) Кірха Святої Катерини (Дніпро) Кірха Святої Катерини (Київ) Кірха Святого Вознесіння (Харків) Кірха Святої Катерини (Поділ) Кірха Христа Спасителя (Бердянськ) Лютеранська кірха (Житомир) Лютеранська кірха (Луцьк) Нойбурзька кірха Петропавлівська кірха (Полтава) Центральний лютеранський кафедральний собор України Св. Павла Лікарня лютеранської громади Школа св. Мартіна
Місіонери Бартоломей Ціґенбальґ Вільгельм Зілер Ганс Еґеде Ганс Шредер Йоганн Генріх Калленберґ Йоганн Філіпп Фабріціус Йоганн Флірль Джон Крістіан Фредерік Гаєр Карл Ґрауль Крістіан Кайзер Ларс Ольсен Скрефсруд Людвіґ Інґвер Номменсен Мартти Раутанен Онесімос Несіб Пауль Улаф Боддінґ Теодор Ярчук
Перекладачі Библії Мартін Лютер Касіодоро де Рейна Якуп Даль Вільям Тіндейл Джон Роджерс Йозеф Рогачек Йоганнес Аветаранян Ґюдбрандур Торлакссон Пауль Еґеде Отто Фабріціус Олаус Петрі Лаурентіус Петрі Неріціус Примож Трубар Юрій Далматин Себастіан Крель Мікаель Аґрікола Станіслав Раполіоніс Лаврентій Андрее Ганс Таусен Йонас Бреткунас Антоніо Бручолі Матей Бел Йоганн Ернст Ґлюк Вільям Ф. Бек
Богослови Мартін Лютер / Катаріна фон Бора Філіпп Меланхтон Йоганн Буґенгаґен Юстус Йонас Йоганнес Бренц Маттіас Флаціус Мартін Хемніц Йоганн Ґергард Абрагам Калов Йоганн Андреас Квенштедт Йоганн Вільгельм Баєр Філіпп Якоб Шпенер Давид Голлац Авґуст Герман Франке Генріх Мельхіор Мюленберґ Фрідріх Шлейєрмахер Ларс Леві Лестадіус Чарльз Портерфільд Краут Карл Фердінанд Вільгельм Вальтер Фредерік Вільям Штелльгорн Серен К'єркегор Рудольф Отто Ернст Трьольч Рудольф Карл Бультман Пауль Тілліх Герман Зассе Дітріх Бонхеффер Вольфгарт Паненберґ
п о р

Фрідріх Данієль Ернст Шляєрмахер (Шлеєрмахер)^[9](нім. Schleiermacher; 21 листопада 1768(17681121), Бреслау — 12 лютого 1834, Берлін) — німецький філософ, теолог і проповідник.

Філософія Шляєрмахера має еклектичний характер: у гносеології він примикав до Канта, симпатизуючи разом з тим раціоналізму Спінози; не схильний до метафізики в релігії, водночас вступав у союз із романтичною містикою. Шляєрмахер безсумнівно мав здатність поєднувати непоєднуване.

Його загальнофілософські погляди викладені в «Діалектиці», що з'явилася в пресі тільки після його смерті. Під діалектикою він розуміє мистецтво філософського обґрунтування. Можливість філософського пізнання обумовлюється повною відповідністю мислення і буття. Логічному зв'язку понять відповідає причинний зв'язок зовнішньої дійсності. Як родові поняття служать логічною підставою для видових, так точно вищі роди буття реально обумовлюють існування нижчих. Пізнання виникає з взаємодії двох чинників: органічної або чуттєвої та інтелектуальної функцій. Органічна дає матеріал, інтелектуальна — форму. Перша обумовлює хаотичне різноманіття сприйняття, друга вносить систему, визначеність і єдність. У переважанні тієї чи іншої з цих функцій постійно коливається людське мислення, переходячи від чистого сприйняття до абстрактних понять. Сходячи від конкретних уявлень чуттєвості до все більш і більш загальних понять, мислення, нарешті, приходить до ідеї абсолютної єдності буття. Ця ідея вже не є поняттям, бо вона не виражає нічого певного. Вона належить до невизначеного суб'єкта нескінченної кількості суджень.

Двом чинникам мислення відповідають два роди буття: реальне та ідеальне. Самосвідомість доводить внутрішню тотожність буття і мислення реального й ідеального. В основі всього буття лежить абсолютна світова єдність або Бог. Ця єдність неминуче передбачається нашим мисленням, але ніколи не може бути здійснена в думці. Позбавлене такої єдності, наше пізнання є завжди відносним. Метафізичні та релігійні поняття про Бога, на думку філософа, анітрохи не висловлюють Його сутності. Приписувані звичайно Богу різні якості або властивості суперечать Його єдності.

• Шляєрмахер, Фридрих Даніель // Філософський енциклопедичний словник / В. І. Шинкарук (гол. редкол.) та ін. — Київ : Інститут філософії імені Григорія Сковороди НАН України : Абрис, 2002. — С. 724. — 742 с. — 1000 екз. — ББК 87я2. — ISBN 966-531-128-X.
• Фрідріх Даніель Ернст Шляєрмахер // Мислителі німецького романтизму / упор. Л. Рудницький, О. Фешовець. — Івано-Франківськ, 2003. — С. 210—304
• Предко О. І. Релігія у філософії Фрідріха Шлейєрмахера // Наука. Релігія. Суспільство. — 2004. — № 3. — С. 168—174.

• Шлейєрмахер Фрідріх Даніель Ерне [Архівовано 4 квітня 2022 у Wayback Machine.] // Українська Релігієзнавча Енциклопедія

Ця стаття має кілька недоліків. Будь ласка, допоможіть удосконалити її або обговоріть ці проблеми на сторінці обговорення. Ця стаття містить текст, що не відповідає енциклопедичному стилю. Будь ласка, допоможіть удосконалити цю статтю, погодивши стиль викладу зі стилістичними правилами Вікіпедії. Можливо, сторінка обговорення містить зауваження щодо потрібних змін. (листопад 2017) Ця стаття є сирим перекладом з іншої мови. Можливо, вона створена за допомогою машинного перекладу або перекладачем, який недостатньо володіє обома мовами. Будь ласка, допоможіть поліпшити переклад. (листопад 2017)