Янош Кішфалві
Янош Кішфалві (угор. Kisfalvi János, 1942, Боцонад, Угорщина) — угорський дипломат. Надзвичайний і Повноважний Посол Угорщини в Україні.
Народився у 1942 році в Боцонаді, Угорщина.
У 1966 закінчив Київський політехнічний інститут, механічний факультет.
З 1967 по 1969 - інженер-механік заводу "Ікарус".
З 1969 по 1973 - секретар районного комітету молодіжної організації Угорської соціал-робітничої партії (УСРП).
З 1973 по 1987 - співробітник відділу закордонних справ ЦК УСРП.
У 1987 - заступник начальника 6-го територіального управління МЗС Угорщини.
З 1987 по 1990 - Надзвичайний і Повноважний Посол Угорщини в Осло (Норвегія).
З 1990 по 1991 - заступник начальника 1-го територіального управління МЗС Угорщини.
З 1991 по 1992 - заступник начальника Управління Протоколу МЗС Угорщини.
З 1992 по 1996 - головний радник Управління Протоколу МЗС Угорщини.
З 1996 по 1997 - начальник Управління Протоколу МЗС Угорщини.
З 1997 по 2001 - Надзвичайний і Повноважний Посол Угорщини в Києві (Україна).
- Українська дипломатична енциклопедія: У 2-х т./Редкол.:Л.В.Губерський (голова) та ін. - К.:Знання України, 2004 - Т.1 - 760с. ISBN 966-316-039-X
- "День" Янош Кішфалві: «Залізну завісу на кордонах ми не хочемо опускати»
| Населення та кордон |  | |
|---|---|---|
| Посли Угорщини в Україні | Йоганн Форгач (1917–1918) • Андраш Палді (1992) • Іштван Варга (1992–1995) • Лоранд Тот (1995–1997) • Янош Кішфалві (1997–2001) • Ференц Контра (2001–2003) • Янош Тот (2003–2008) • Андраш Баршонь (2008–2010) • Мігай Баєр (2010–2014) • Ерно Кешкень (2014–2018) • Іштван Ійдярто (2018-2022) • Онтал Гейзер (2023-) | |
| Посли України в Угорщині | Яросевич Роман (1919) • Ґалаґан Микола Михайлович (1919–1920) • Кобилянський Люцій Ремігійович (1920) т.п. • Сікевич Володимир Васильович (1920–1921) • Ткач Дмитро Іванович (1992–1998) • Климпуш Орест Дмитрович (1998–2002) • Дурдинець Василь Васильович (2002–2003) • Мушка Юрій Юрійович (2003–2006) • Ткач Дмитро Іванович (2006–2010) • Мушка Юрій Юрійович (2010–2014) • Юнгер Михайло Бейлович (2014–2016) т.п. • Непоп Любов Василівна (2016—2022) | |
