Ян Фігель

Ян Фігель
Ján Figeľ
словац. Ján Figeľ
Ян Фігель Ján Figeľ
Ян Фігель
Ján Figeľ
Заступник голови парламенту Словацької Республіки
Нині на посаді
На посаді з 4 квітня 2012
Президент Іван Гашпарович
Міністр транспорту, будівництва та регіонального розвитку Словацької Республіки
9 липня 2010 — 4 квітня 2012
Президент Іван Гашпарович
Попередник Любомір Важни
Наступник Ян Почятек
Єврокомісар з питань освіти, навчання, культури та молоді
1 січня 2007 — 1 жовтня 2009
Попередник він сам (освіта, навчання, культура та багатомовність)
Наступник Марош Шефчович
Єврокомісар з питань освіти, навчання, культури та багатомовності
22 листопада 2004 — 1 січня 2007
Попередник

Вів'єн Редінг

Даля Грибаускайте (освіта та культура)
Наступник

він сам
(освіта, навчання, культура та молоді)

Леонард Орбан (багатомовність)
Єврокомісар з питань підприємництва та інформаційного суспільства
1 травня 2004 — 22 листопада 2004
Попередник Ерккі Ліїканен
Наступник Гюнтер Ферхойген (підприємництво і промисловість)
Вів'єн Редінг (інформаційне суспільство та ЗМІ)

Народився 20 січня 1960(1960-01-20) (64 роки)
с. Чаклов, Чехословаччина
Відомий як політик
Громадянство Словаччина Словаччина
Alma mater Технічний університет у Кошицях
Політична партія Християнсько-демократичний рух
У шлюбі з Марія Фігель
Діти четверо
Нагороди
ec.europa.eu/commission_barroso/figel/index_en.htm

Ян Фігель (словац. Ján Figeľ; нар. 20 січня 1960 р., с. Чаклов, Вранов-над-Топльоу, Пряшівський край, Словаччина) — словацький політичний діяч, колишній Європейський комісар з питань освіти, культури, багатомовності та молоді.[1] Його зона відповідальності також охоплювала спорт, молодь, і взаємини з громадянським суспільством.

Життєпис[ред. | ред. код]

Народився в селі Чаклов на Пряшівщині. Вивчав силову електроніку в Технічному університеті в Кошицях, де навчався протягом п'ятьох років, починаючи з 1978 року. З 1983 до 1992 року працював науковцем в галузі інноваційної діяльності на ZPA в Пряшеві. В 1990 році вступив до лав консервативного Християнсько-демократичного руху. В 1992 році його було обрано в Національну раду Словацької Республіки, де він працював в її комітеті у закордонних справах і через рік увійшов до складу делегації Словаччини в Раді Європи.

У 1994 р. пройшов семестровий курс у Джорджтаунському університеті та семестровий курс європейської економічної інтеграції в Антверпенському університеті. У 1998 році Фігель залишив парламент і був призначений державним секретарем міністерства закордонних справ Словаччини. На відміну від більшості своїх колег у Європейській комісії, він ніколи не піднімався до рівня міністра, але до 2003 року відповідав за переговори про вступ Словаччини в Євросоюз. Також представляв уряд Словаччини в Європейському конвенті, який розробив Європейську Конституцію. Повернувся до Національної ради в 2002 році, де став головою її комітету у закордонних справах, пішовши з посади в 2004 році, щоб приступити до виконання своїх повноважень Єврокомісара. З 1995 по 2000 рік викладав міжнародні відносини в Університеті Трнави.

Фігель оголосив про свою відставку з поста Єврокомісара 21 вересня 2009 року, після його обрання на посаду керівника Християнсько-демократичного руху в Словаччині.[2] 1 жовтня 2009 року його в Єврокомісії змінив Марош Шефчович.

Див. також[ред. | ред. код]

Європейський комісар з цифрової економіки та суспільства

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Meeting between Rogge and Figel’ on European Council Declaration. Webwire. 26 лютого 2009. Архів оригіналу за 17 липня 2013. Процитовано 24 лютого 2011.
  2. Michaela Terenzani – Stanková. EC representative leaves post for KDH chair – The Slovak Spectator. Spectator.sme.sk. Архів оригіналу за 17 липня 2013. Процитовано 12 жовтня 2011.

Посилання[ред. | ред. код]