EC-130
| EC-130 | |
|---|---|
 | |
| Lockheed EC-130 | |
| Призначення: | літак РЕБ (EC-130H) літак ІПсО (EC-130J) |
| Перший політ: | 1978 |
| На озброєнні у: |  ПС США Повітряні сили Національної гвардії |
| Розробник: | Lockheed Corporation |
| Виробник: | Lockheed Corporation (Палмдейл, Каліфорнія) Lockheed Martin |
| Всього збудовано: | 14 EC-130H 7 EC-130J |
| Вартість одиниці: | $90 млн. |
| Конструктор: | Lockheed Corporation Lockheed Martin |
| Екіпаж: | 10-16 осіб |
| Крейсерська швидкість: | 540 км/год |
| Дальність польоту: | 4 260 км |
| Практична стеля: | 8 500 м |
| Довжина: | 29,7 м |
| Висота: | 11,8 м |
| Розмах крила: | 40,3 м |
| Порожній: | 69 750 кг |
| Двигуни: | 4 × турбогвинтові двигуни Rolls-Royce AE 2100D3 |
| Тяга (потужність): | 4 637 к.с. |
 EC-130 у Вікісховищі | |
EC-130[1][a] — сімейство літаків, розроблених на базі класичного варіанту військово-транспортних літаків C-130 «Геркулес» та C-130J «Супер Геркулес» фірми Lockheed, для виконання завдань спеціальних операцій, переважно для проведення інформаційно-психологічних операцій та радіоелектронної боротьби.
- EC-130E Airborne Battlefield Command and Control Center (ABCCC) — повітряний пункт управління, створений на базі літака C-130E, що становить платформу системи управління військами наземними та повітряними компонентами тактичного різня. Перебували у складі ВПС до 2002 року, потім їх змінили E-8 «Джойнт Старз» та E-3 AWACS
- EC-130E Commando Solo — ранішня версія повітряної платформи для проведення психологічних операцій на базі C-130E з встановленням електронного оснащення з застарілого EC-121S «Коронет Соло». Літаки застосовувалися в операціях «Дезерт шторм», «Підтримка демократії», «Свобода Іраку», «Нескорена свобода». З 2006 поступово замінені на EC-130J Commando Solo.
- Lockheed EC-130H Compass Call — повітряний пункт електронного придушення радіоелектронних засобів противника на базі C-130H. Літак володіє потужними засобами РЕБ, здатними придушити роботу засобів управління та контролю противника та порушити його систему управління військами з метою підтримки авіаційних та інших компонентів, зокрема сил спеціальних операцій.
- EC-130J Commando Solo — модифікована версія C-130J «Геркулес» для ведення психологічних операцій, а також з метою мовлення засобів військово-цивільного адміністрування на частотах AM, FM, HF, TV та військових каналах зв'язку. Літак здатний довготривало вдень чи вночі патрулювати в повітрі на максимальній висоті для більшої ефективності роботи засобів пропаганди; має обладнання для дозаправлення у повітрі.
- EC-130Q Hercules TACAMO — літак військово-морських сил США, повітряний пункт управління берегового базування, призначений для забезпечення роботи вищого керівництва ВМС підводними човнами-носіями балістичних ракет за єдиним інтегрованим оперативним планом (англ. Single Integrated Operational Plan, SIOP). Для забезпечення надійності та стійкості процесу управління, в разі необхідності TACAMO діє автономно на значній відстані від решти повітряних пунктів управління. Замінений на E-6 «Мерк'юрі».
- ↑ Як і транспортний варіант, має назву від англ. Hercules — Геркулес
Індекс C (cargo) в чинній системі позначень авіації та ракет означає «транспортний літак», а індекс E означає, що літак модифіковано для встановлення електронного обладнання.
- ↑ Model Designation Of Military Aerospace Vehicles (PDF) (англійською) . Department Of Defense Office Of The Under Secretary Of Defense For Acquisition And Sustainment. 2018. Архів оригіналу (PDF) за 19 січня 2022.
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: EC-130
- EC-130E Commando Solo [Архівовано 20 серпня 2015 у Wayback Machine.]
- EC-130 [Архівовано 12 вересня 2015 у Wayback Machine.]
- Factsheets: EC-130J Commando Solo [Архівовано 12 квітня 2010 у Wayback Machine.]
- Video of receiving Commando Solo transmission to Libya [Архівовано 11 квітня 2016 у Wayback Machine.]
