Балезінський район

Балезінський район
рос. Балезинский район; удм. Балезино ёрос
Герб Балезінського району	Прапор Балезінського району
Основні дані
Суб'єкт Російської Федерації:	Удмуртія
Утворений:	15 липня 1929 року
Населення (2019):	30459 осіб
Площа:	2434,67 км²
Густота населення:	12,51 осіб/км²
Телефонний код:	7-34166
Населені пункти та поселення
Адміністративний центр:	селище Балезіно
Сільських населених пунктів:	136
Влада
Голова місцевої думи:	Васильєв Олександр Володимирович
Голова району:	Мухгалімов Рішат Шайхразієвич
Мапа

Балезі́нський район (рос. Балезинский район, удм. Балезино ёрос) — муніципальний округ у складі Удмуртської Республіки Російської Федерації. Адміністративний центр — селище Балезіно.

Географія[ред. | ред. код]

Округ розташований на півночі Удмуртської республіки. Межує на сході із Кезьким районом, на півдні з Ігринським та Красногорським районами, на заході — із Глазовським районом Удмуртії, на півночі має спільний кордон із Кіровською областю та Пермським краєм. Площа територія становить 2434,67 км².

Рельєф[ред. | ред. код]

Північна частина округу зайнята південними схилами Верхньокамської височини. Біля присілку Новосели знаходиться одне з найвищих місць республіки — пагорб висотою 323 м над рівне моря. Вся територія відноситься до середньоросійської провінції південно-тайгової лісової зони, яка розташована у прикамській частині Східноєвропейської рівнини, яка носить назву Західне Приуралля. Територія погорбована, височини чергуються із низовинами.

Клімат[ред. | ред. код]

Клімат в окрузі різко-континентальний, характеризується довгою холодною багатосніжною зимою та коротким теплим літом. Надходження з півночі арктичного повітря супроводжується сильними морозами. Проникнення морського повітря помірних широт викликає взимку різке підняття температури та короткочасні відлиги. Влітку морське повітря навпаки приносить прохолодну та вологу погоду. Спекотна та суха погода влітку спостерігається лише при надходженні з півдня та південного сходу дуже теплих повітряних мас. Так як округ витягнутий з півночі на південь більш як на 100 км, то кліматичні показники у різних місцях відрізняються між собою. Так, на півдні підняття температури вище 0 °C розпочинається на тиждень раніше, аніж на півночі. Безморозний період продовжується всього 120 днів. Перші осінні заморозки спостерігаються у другій половині вересня, а останні — у кінці травня. Товщина снігового покриву становить у середньому 60-70 см. Танення снігу проходить з кінця березня до початку травня. Скресання та льодохід відбувається частіше всього між 15 та 20 квітня. Протягом року переважають південно-західні, південні та західні вітри. Пересічна швидкість вітру 3,3 м/с, сильні вітри швидкістю 15 м/с трапляються рідко, не більше 13 днів за рік.

Мінеральні ресурси[ред. | ред. код]

Округ багатий на корисні копалини. Тут знаходяться Турецьке та Карсовайське родовища нафти, розвідані також поклади у басейнах річок Чепца, Пизеп, Люк на Юнда. У багатьох місцях, особливо на правобережжі Чепци, є значні поклади вапняку, який використовується для вапнування кислих місцевих ґрунтів. Зустрічаються дрібнопідйомні мергелі. Окрім того розвідані родовища будівельних матеріалів — в околицях Балезіного та Карсовая знайдена глина, на покладах якої працює місцевий Падеринський цегляний завод. Є родовища піску та гравію, найбільше з яких Сед'ярське піщано-гравійне родовище. Розвідано багато покладів торфу, є доволі рідкісна корисна копалина волконскоїт (зелена фарба) біля присілку Ахмаді^[2].

Гідрографія[ред. | ред. код]

Територією округу протікають багато річок, найбільша з яких Чепца, басейн якої займає більшу частину округу. На півночі протікає Кама з притоками. До Чепци в межах округу впадають Пулибка, Верхній Пизеп, Люк, Унтемка, Кеп, Юнда, Кестимка; протікають також Сепич, Нижній Пизеп та його притока Вариж. Довжина Чепци в межах округу становить понад 60 км, ширина до 120 м. У порівнянні з іншими річками Удмуртії вона відрізняється доволі швидкою течією: на плесах 0,4-0,5 м/с, на перекатах 1,3 м/с. Під час весняних паводків швидкість течії збільшується. Живлення за рахунок атмосферних опадів, у меншій мірі — за рахунок ґрунтових вод. Чепца часто змінює своє русло, але не виходить за межі заплави. На півночі головною річкою є Кама з притоками Лоп'я та Кампизеп. Русло Ками нестійке через легку розмивність порід, які утворюють заплаву. Саме тому річка має багато рукавів, проток та стариць. У заплаві Чепци та Ками багато озер-стариць, які мають серпоподібну чи витягнуту форму. Глибина водойм незначна. Суттєву роль в балансі гідрологічних умов району відіграють ставки, створені на річках. Найбільшими ставками району є Великосазановський (площа 34 га) та Коршунівський (25 га). У заплавах більших річок значні площі займають низинні та заплавні болота.

Ґрунти та природні ресурси[ред. | ред. код]

Основну частину оуруг займають середні та слабкі дерново-підзолисті ґрунти, утворення яких відбувалось під дією достатньої зволоженості поверхні та відносно слабкого випаровування. Високій рівень ґрунтових вод у зниженнях обумовив формування заболочених та болотних ґрунтів. В долині Чепци виділяються ділянки алювіальних ґрунтів. 57,5 % території району займають землі сільськогосподарського значення. Значну територію округу займають землі лісового фонду — 40,1 %, головним чином ялицево-ялинові ліси, зустрічаються також модринові та листяні.

Екологічний стан[ред. | ред. код]

Жителі округу використовують воду з різних джерел: артезіанських свердловин, джерел, річок, ставків та криниць. Всі річки округу мають водогосподарське значення. Великими водокористувачами річки Чепца є МП «Водоканал», річне споживання води якого становить 1867 тисяч м³, та військова частина № 25850 (Балезіно-3), споживання якої складає 528,3 тисяч м³ за рік. Серйозною проблемою для округу є забруднення поверхневих вод та якість питної води. Скид стічних вод становить 1,2 млн м³ за рік. Нараховується 12 випусків, з яких очисні споруди мають лише 8. Нормативно чисту воду випускають лише 2 очисні споруди каналізації — центральна окружна лікарня та село Андрійшур. Основними джерелами викидів у атмосферне повітря району є підприємства селища Балезіно (39 %), військова частина № 25850 (31 %) та сільські підприємства (30 %). Через роздрібненість джерел забруднення у сільські місцевості забруднення атмосферного повітря небезпеки не представляє.

Для охорони навколишнього середовища в межах округу створено 20 особливо охоронних об'єкти, найбільшим з яких у південно-західній частині створено Кепський комплексний заказник площею 27,2 тисяч га.

Історія[ред. | ред. код]

Балезінський район утворений 15 липня 1929 року у складі 18 сільських рад та 189 населених пунктів. Адміністративним центром було село Балезіно, 1931 року перенесено до однойменного селища, яке утворилось 1898 року при будівництві залізничної станції на новій залізниці Кіров-Перм. На початку 1963 року до Балезінського був приєднаний Карсовайський район. Після перетворення у 1990-их роках сільських рад у сільські адміністрації у складі району виділялось 16 сільських адміністрацій: Андрейшурська, Великоваризька, Верхньо-Люкинська, Воєгуртська, Еркешевська, Ісаковська, Кам'яно-Задільська, Карсовайська, Кестимська, Кіршонська, Кожильська, Люцька, Пиб'їнська, Сергинська, Турецька та Юндинська; селищна рада та 119 населених пунктів.

2021 року Балезінський район був реорганізований в муніципальний округ зі старою назвою, при цьому були ліквідовані усі сільські поселення^[3]:


Поселення	Площа, км²	Населення, осіб (2002^[4])	Населення, осіб (2010^[5])	Населення, осіб (2019^{[джерело?]})	Центр	Населені пункти
Андрійшурське сільське поселення	266,21	1624	1517	1192	Андрійшур	12
Балезінське сільське поселення	11,54	16974	16121	14716	Балезіно	1
Великоваризьке сільське поселення	47,24	430	314	253	Великий Вариж	3
Верх-Люкінське сільське поселення	68,30	652	508	405	Верх-Люкіно	10
Воєгуртське сільське поселення	133,00	4082	2934	2538	Воєгурт	15
Еркешевське сільське поселення	72,05	948	755	599	Еркешево	7
Ісаковське сільське поселення	75,12	1145	914	749	Ісаково	7
Каменно-Задільське сільське поселення	73,32	745	671	631	Каменне Задільє	7
Карсовайське сільське поселення	282,87	2998	2482	1987	Карсовай	17
Кестимське сільське поселення	72,78	1112	994	892	Кестим	5
Кіршонське сільське поселення	52,86	556	459	356	Кіршонки	9
Кожильське сільське поселення	117,02	1697	2210	2101	Кожило	8
Люцьке сільське поселення	78,94	1010	910	766	Люк	5
Пиб'їнське сільське поселення	56,75	974	742	670	Пиб'я	5
Сергинське сільське поселення	145,14	1269	1053	870	Сергино	13
Турецьке сільське поселення	44,01	669	553	425	Турецьке	2
Юндинське сільське поселення	149,90	1658	1503	1309	Юнда	10

Населення[ред. | ред. код]

Населення — 30495 осіб (2019; 36320 в 2010, 38443 в 2002). Національний склад станом на 2001 рік — удмурти 57,6 %, росіяни 28,2 %, татари 12,1 %, інші національності — 2,1 %. Міське населення становило 78,4 %.

Національний склад населення станом на 2010 рік^[6]:


Народність	Чисельність, осіб (2010)	%
Удмурти	17964	51,89
Росіяни^[7]	12332	35,62
Татари	3276	9,46
Інші^[8]	718	2,07
Особи, що не вказали національність	327	0,95

Населені пункти[ред. | ред. код]


№	Населений пункт	Населення, осіб (2002)	Населення, осіб (2010)
1	Адам (Воєгуртське)	23	22
2	Адам (Карсовайське)	58	54
3	Андрієвці	342	236
4	Андрійшур	672	693
5	Архипята	38	36
6	Афонино	82	55
7	Ахмаді	150	131
8	Базани	222	185
9	Балезіно (селище)	16804	16121
10	Балезіно (село)	605	501
11	Бахтієво	25	2
12	Бектиш	27	14
13	Бидипі	337	321
14	Біляни	23	12
15	Бісарпі	2	2
16	Бітчимшур	43	43
17	Бозгон	3	6
18	Бурино	135	112
19	Ваньки	59	50
20	Ванягурт	0	0
21	Васенки	26	17
22	Василята	65	62
23	Васютенки	171	113
24	Велике Сазаново	200	183
25	Великий Вариж	281	208
26	Великий Унтем	220	169
27	Верх-Кестим	65	42
28	Верх-Люк	45	35
29	Верх-Люкіно	402	349
30	Верх-Туга	26	15
31	Воєгурт	511	538
32	Возешур	26	16
33	Вотіно	10^[9]	0
34	Гаревська	112	99
35	Гарченці	24	26
36	Гордино	174	110
37	Гуменки	12	7
38	Деміно	52	32
-	Денисенки	0	-
39	Дениспі	41	33
-	Діньшур	0	-
-	Дома 5 км	0	-
40	Дома 1186 км	10	4
-	Дома 1187 км	0	-
41	Дома 1189 км	14	11
-	Дома 1197 км	0	-
-	Дома 1199 км	0	-
42	Дома 1205 км	23	18
43	Дома 1208 км	6	7
44	Дома 1211 км	6^[10]	0
45	Дома 1214 км	6	4
46	Еркешево	308	269
47	Єрмілово	8^[11]	0
48	Жобшур	33	24
49	Зам'ятьєво	9	4
50	Зарічний	282	179
51	Зілай (село)	33	32
52	Зілай (присілок)	18	9
53	Зотіно	171	120
54	Зянієво	20	18
55	Зятчашур	132	89
56	Ісаково	602	526
57	Каменне Задільє	450	416
58	Карйил	6	6
49	Карсовай	1781	1652
60	Кер-Нюра	51	41
61	Кестим	826	804
62	Кіпрята	130	94
63	Кіренки	33	20
64	Кірино	34	40
65	Кіршонки	280	265
66	Кобіньпі	5	1
67	Кожило	681	743
68	Коньково	10	3
-	Кордон	0	-
69	Коровай	45	29
70	Коровино	56	36
71	Коршуново	138	135
72	Котегово	338	271
73	Котомка	57	47
74	Кузем	25	15
-	Лаврушонки	0	-
75	Лебеді	2	2
76	Люк (село)	544	480
77	Люк (присілок)	230	195
78	Максенки	30	13
79	Мале Сазаново	61	50
80	Малий Ягошур	3^[11]	0
81	Мартеленки	22	16
82	Марченки	100	69
-	Митино	0	-
83	Мокіно	5^[11]	0
84	Мосени	58	39
85	Мувир'яг	7	3
86	Некрасовці	25	19
87	Нове Липово	17	17
88	Новий Кеп	90	60
89	Нововолково	466	454
90	Новосели	71	31
91	Нуризово	158	140
92	Оросово	315	254
93	Павлушата	34	13
94	Падера	473	493
95	Петровці (Карсовайське)	34	32
96	Петровці (Сергинське)	3	2
97	Петухово	53	35
98	Пиб'я	482	465
99	Пишкець	121	92
100	Пібаньшур (селище)	2301	1841
101	Пібаньшур (присілок)	19	86
102	Підборново	169	95
103	Піроково	25	21
104	Полішонки	22	10
105	Порошино	0	0
106	Потьомкіно	0	0
107	Пулиб	12	11
108	Рахмал	8	1
109	Річка Люк	85	69
110	Руський Пібаньшур	7	3
111	Сед'яр	23	19
112	Сенькачум	7	1
113	Сергино	511	444
114	Сєвер	20^[12]	0
115	Сизево	49	36
116	Сосновка	119	100
117	Старий Кеп	2^[13]	0
118	Такапі	397	420
119	Торліно	0	0
120	Тугей	24	1
121	Тукташ	98	59
122	Турецьке	449	361
123	Удмуртський Пібаньшур	34	33
124	У Річки Даниловка	12^[11]	0
-	У Річки Кузі	0	-
125	Ушур	451	344
126	Чебани	27	19
-	Чепецький^[14]	170^[15]	-
127	Чуялуд	125	90
128	Шарпа	138	113
129	Шолоково	210	179
130	Шур (починок)	2^[11]	0
131	Шур (присілок)	53	52
132	Юлдир	67	62
133	Юнда	489	463
134	Ягвар	4	1
135	Ягошур (Верх-Люкінське)	26	19
136	Ягошур (Юндинське)	144	108

Господарство[ред. | ред. код]

В окрузі діє декілька промислових підприємств, в тому числі ВАТ «Балезінський ливарно-механічний завод», ВАТ «Балезінський ліспромгосп», ЗАТ «Балезінський завод будівельних матеріалів», льонозавод ВАТ «Балезінський льон», цех з виробництва спирту ЛГЗ «Глазовський» (пущений 1998 року). Будівництвом у районі займається ВАТ «Балезінська міжгосподарська будівельна організація». Основний напрямок сільського господарства — м'ясо-молочне тваринництво та рослинництво. Вирощують зернові та кормові культури, льон, картоплю, менше овочі. Сільськогосподарські підприємства обслуговують ВАТ «Балезінське ремонтно-технічне підприємство», ВАТ «Балезіноагропромхімія», ВАТ «Карсовайська машинно-технічна станція». Окрім цього в окрузі зареєстровано понад 800 приватних підприємств та підприємців.

1895 року прокладена залізниця Кіров-Перм, на якій знаходиться залізнична станція Балезіно. По південній частині району проходить автодорога Іжевськ-Глазов.

Соціальна сфера[ред. | ред. код]

В окрузі 35 загальноосвітніх шкіл (1996), 1 спеціалізована школа, ПТУ № 48, школа мистецтва та 2 її філіали, ДЮСШ, дитячий будинок, 36 садочків (1996). Центральна окружна лікарня на 235 місць, в селі Зарічний — лікарня Міністерства охорони здоров'я Удмуртії. Є 43 будинки культури та сільських клуби, будинок дитячої творчості, 29 бібліотек, 1 кінотеатр, окружний краєзнавчий музей, 54 пам'ятки культури, в тому числі 22 археологічних, 2 архітектури, 30 історичних та монументальних. Виходить місцева газета «Вперед» (з 1931 року).

Примітки[ред. | ред. код]

↑ Численность населения Российской Федерации по муниципальным образованиям на 1 января 2019 года — Федеральна служба державної статистики РФ (рос.)
↑ Между Камой и Чепцой. Взгляд сквозь годы и века. Балезинский район — Ижевск: Удмуртия, 2002. — 384 с.: ил. [Архівовано 5 березня 2016 у Wayback Machine.] (рос.)
↑ http://publication.pravo.gov.ru/Document/View/1800202105200008
↑ Результати перепису населення 2002 року в Удмуртії (рос.) [Архівовано 2022-08-17 у Wayback Machine.]
↑ Результати перепису населення 2010 року в Удмуртії (рос.) [Архівовано 2022-08-17 у Wayback Machine.]
↑ Архівована копія (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 18 жовтня 2013. Процитовано 18 жовтня 2013.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
↑ З них козаків — 2 особи
↑ Бесерм'яни — 240 осіб, азербайджанці — 127, українці — 106, марійці — 23, чуваші — 23, білоруси — 22, грузини — 20, башкири, вірмени — по 19, цигани — 16, таджики — 12, узбеки, чеченці — по 11, молдовани — 10, комі-перм'яки — 8, інгуші — 7, казахи, німці — по 5, каракалпаки, комі, мордва — по 4, лезгини, поляки — по 3, гагаузи, євреї, селькупи — по 2, аварці, греки, даргинці, кумики, осетини, перси, табасарани, тувинці, туркмени — по 1, інші — 1 особа
↑ З них росіяни - 80%.
↑ З них удмурти - 100%.
↑ ^а ^б ^в ^г ^д З них удмурти - 100%.
↑ З них росіяни - 95%.
↑ З них удмурти - 50%, росіяни - 50%.
↑ Приєднано до селища Балезіно.
↑ З них удмурти - 53%.

Джерела[ред. | ред. код]

Удмуртская республика: Энциклопедия / Гл. ред. В. В. Туганаев. — Ижевск: Удмуртия, 2000. — 800 с. — 20000 экз. — ISBN 5-7659-0732-6

[rus-population2019-1] Численность населения Российской Федерации по муниципальным образованиям на 1 января 2019 года — Федеральна служба державної статистики РФ (рос.)

[2] Между Камой и Чепцой. Взгляд сквозь годы и века. Балезинский район — Ижевск: Удмуртия, 2002. — 384 с.: ил. [Архівовано 5 березня 2016 у Wayback Machine.] (рос.)

[3] ttp://publication.pravo.gov.ru/Document/View/1800202105200008

[rus-ud-popstat-4] Результати перепису населення 2002 року в Удмуртії (рос.) [Архівовано 2022-08-17 у Wayback Machine.]

[rus-ud-popstat-2010-5] Результати перепису населення 2010 року в Удмуртії (рос.) [Архівовано 2022-08-17 у Wayback Machine.]

[6] Архівована копія (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 18 жовтня 2013. Процитовано 18 жовтня 2013.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)

[7] З них козаків — 2 особи

[8] Бесерм'яни — 240 осіб, азербайджанці — 127, українці — 106, марійці — 23, чуваші — 23, білоруси — 22, грузини — 20, башкири, вірмени — по 19, цигани — 16, таджики — 12, узбеки, чеченці — по 11, молдовани — 10, комі-перм'яки — 8, інгуші — 7, казахи, німці — по 5, каракалпаки, комі, мордва — по 4, лезгини, поляки — по 3, гагаузи, євреї, селькупи — по 2, аварці, греки, даргинці, кумики, осетини, перси, табасарани, тувинці, туркмени — по 1, інші — 1 особа

[9] З них росіяни - 80%.

[10] З них удмурти - 100%.

[:1-11] а ^б ^в ^г ^д З них удмурти - 100%.

[12] З них росіяни - 95%.

[13] З них удмурти - 50%, росіяни - 50%.

[14] Приєднано до селища Балезіно.

[15] З них удмурти - 53%.

[1]

[2]

[3]

[4]

[5]

[6]

[7]

[8]

[9]

[10]

[11]

[12]

[13]

[14]

[15]