Береза (Шосткинський район)
| село Береза | |||||
|---|---|---|---|---|---|
| |||||
| Країна |  Україна | ||||
| Область | Сумська область | ||||
| Район | Шосткинський район | ||||
| Громада | Березівська сільська громада | ||||
| Облікова картка | Береза | ||||
| Основні дані | |||||
| Населення | 1579 | ||||
| Площа | 3,5 км² | ||||
| Поштовий індекс | 41437 | ||||
| Телефонний код | +380 5444 | ||||
| Географічні дані | |||||
| Географічні координати | 51°44′08″ пн. ш. 33°52′01″ сх. д.H G O | ||||
| Середня висота над рівнем моря | 166 м | ||||
| Місцева влада | |||||
| Адреса ради | 41437, Сумська обл., Шосткинський р-н, с. Береза, вул. Центральна, 1а | ||||
| Карта | |||||
  Береза | |||||
 Береза | |||||
| Мапа | |||||
 | |||||
| | |||||
Бере́за — село в Україні, центр Березівської сільської громади Шосткинського району Сумської області. Населення станом на 2001 рік становило 1579 осіб.
Географія[ред. | ред. код]
Село Береза розміщене на відстані 3 км від правого берега річки Есмань. За 4 км розташоване місто Глухів. По селу протікає пересихає струмок із загатами. Через село проходять автомобільні дороги М02 (E101), Т 1915 і Т 2502. Поруч проходить залізниця, станція Берізка.
Історія[ред. | ред. код]
За легендою на місці сучасної Берези протікала широка і бурхлива річка. На її березі і оселився на початку XVII століття вільний козак та побудував млин. Згодом тут виросло село.
1859 в козацькому та власницькому селі налічувалося 378 дворів, мешкало 2489 осіб (1243 чоловічої статі та 1346 — жіночої), була православна церква[1].
Станом на 1885 рік у колишньому державному та власницькому селі Глухівської волості Глухівського повіту Чернігівської губернії, мешкало 2678 осіб, налічувалось 422 дворових господарств, існувала православна церква, 6 постоялих будинків, крупорушка[2].
За переписом 1897 року кількість мешканців зросла до 2907 осіб (1407 чоловічої статі та 1500 — жіночої), з яких 2897 — православної віри[3].
У селі були розвинені традиції самодіяльної музики та грі на бандурі, окремі з виконавців набули великої слави.
З 1917 року — у складі УНР, з квітня 1918 — у складі Української Держави Гетьмана Павла Скоропадського. З 1921 року тут панує стабільний окупаційний режим комуністів, якому чинили опір місцеві мешканці.
1924 комуністи здійснили спробу зігнати людей у артіль «Запорожець»[4], а згодом довели до голоду 1932.
Село постраждало внаслідок геноциду українського народу, проведеного урядом СРСР в 1932–1933 роках[5].
Населення[ред. | ред. код]
За даними на 1973 рік у Березі населення становило 2271 особа[4].
| 1859 | 1885 | 1897 | 1973 | 1980[6] | 2001 |
|---|---|---|---|---|---|
| 2 489 | 2 678 | 2 907 | 2 271 | 2 597 | 1 579 |
| ▲ | ▲ | ▼ | ▲ | ▼ |
Мова[ред. | ред. код]
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[7]:
| Мова | Кількість | Відсоток |
|---|---|---|
| українська | 1543 | 97.72% |
| російська | 31 | 1.96% |
| білоруська | 1 | 0.06% |
| болгарська | 1 | 0.06% |
| інші/не вказали | 3 | 0.20% |
| Усього | 1579 | 100% |
Соціальна сфера[ред. | ред. код]
У селі є середня школа, будинок культури з залою на 450 місць, бібліотека, фельдшерсько-акушерський пункт, дитсадок, відділення зв'язку.
Пам'ятки[ред. | ред. код]
В Березі споруджено меморіальний комплекс на честь односельчан, які загинули на фронтах війни.[4]
У листопаді 2000 року в селі завершилось будівництво церкви Успіння Пресвятої Богородиці. Храм був освячений 4 листопада того ж року і переданий РПЦ Московського патріархату. Після визнання неканонічності РПЦ в Україні 2018, храм далі перебуває у розпорядженні Московського патріархату.
Відомі люди[ред. | ред. код]
- Олексій Богданович — український актор театру і кіно.
- Петро Манжос — самодіяльний поет, музикант, композитор організував в селі самодіяльний народний хор.
- Оксеня Сліпушко — український філолог, літературознавець, письменниця.
- Павло Сокира (5 серпня 1932 року — 28 грудня 1995 р.) — музикант, бандурист.
- Давид Шевченко (1891-1982) — український громадський діяч у Маньчжурії.
Галерея[ред. | ред. код]
._%D0%A5%D1%80%D0%B0%D0%BC_%D0%A3%D1%81%D0%BF%D1%94%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%9F%D1%80%D0%B5%D1%81%D0%B2%D1%8F%D1%82%D0%BE%D1%97_%D0%91%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%B8%D1%86%D1%96._%D0%92%D0%B8%D0%B3%D0%BB%D1%8F%D0%B4_1.jpg) | ._%D0%A5%D1%80%D0%B0%D0%BC_%D0%A3%D1%81%D0%BF%D1%94%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%9F%D1%80%D0%B5%D1%81%D0%B2%D1%8F%D1%82%D0%BE%D1%97_%D0%91%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%B8%D1%86%D1%96._%D0%92%D0%B8%D0%B3%D0%BB%D1%8F%D0%B4_2.jpg) |
Вигляд 1 | Вигляд 2 |
._%D0%9F%D0%B0%D0%BC%27%D1%8F%D1%82%D1%8C_%D0%B3%D0%B5%D1%80%D0%BE%D1%8F%D0%BC,_%D1%89%D0%BE_%D0%B7%D0%B0%D0%B3%D0%B8%D0%BD%D1%83%D0%BB%D0%B8_%D0%BF%D1%96%D0%B4_%D1%87%D0%B0%D1%81_%D0%92%D0%92%D0%B2._%D0%92%D0%B8%D0%B3%D0%BB%D1%8F%D0%B4_1.jpg) | ._%D0%9F%D0%B0%D0%BC%27%D1%8F%D1%82%D1%8C_%D0%B3%D0%B5%D1%80%D0%BE%D1%8F%D0%BC,_%D1%89%D0%BE_%D0%B7%D0%B0%D0%B3%D0%B8%D0%BD%D1%83%D0%BB%D0%B8_%D0%BF%D1%96%D0%B4_%D1%87%D0%B0%D1%81_%D0%92%D0%92%D0%B2._%D0%92%D0%B8%D0%B3%D0%BB%D1%8F%D0%B4_2.jpg) |
Вигляд 1 | Вигляд 2 |
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ рос. дореф. Черниговская губернія. Списокъ населенныхъ мѣстъ по свѣдѣніямъ 1864 года, томъ XLIII. Изданъ Центральнымъ статистическимъ комитетомъ Министерства Внутренних Дѣлъ. СанктПетербургъ. 1866 — LXI + 196 с.
- ↑ Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ III. Губерніи Малороссійскія и Юго-Западныя / Составилъ старшій редактор В. В. Зверинскій — СанктПетербургъ, 1885. (рос. дореф.)
- ↑ Населенные места Российской империи в 500 и более жителей с указанием всего наличного в них населения и числа жителей преобладающих вероисповеданий : по данным первой всеобщей переписи населения 1897 г. / Под ред. Н. А. Тройницкого — С.-Пб. : Типография «Общественная польза»: [паровая типолитография Н. Л. Ныркина], 1905. — X, 270, 120 с.(рос. дореф.)
- ↑ а б в Селения, Береза село[недоступне посилання з травня 2019] (рос.)
- ↑ Голодомор на Сумщині. Спогади очевидців: Збірник матеріалів / Упорядкув., передм., приміт. С. В. П'ятаченка. — Суми : МакДен, 2008. — Т. 2. — С. 42—43. — ISBN 978-966-7222-78-9.
- ↑ «История городов и сел Украинской ССР», Том «Сумская область» (рос.)
Джерела[ред. | ред. код]
- Береза, Глухівський район // Історія міст і сіл Української РСР: В 26 т. Сумська область / Ред. кол. тома: Макухін І. Я. (гол. редкол.), Гриченко І. Т. (заст. гол. редкол.), Долгін Г. С., Калітаєв К. Г., Кафтарян С. М., Козирєв П. В., Косяк О. О., Малкієль С. В., Підопригора А. Я., Полохов В. М., Сахарова Н. Ф. (відп. секр. редкол.), Скрипник В. Д.,Ступак Ю. П. АН УРСР. Інститут історії. – К.: Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1973. — 696 с.
Посилання[ред. | ред. код]
- Офіційний сайт села Береза [Архівовано 4 березня 2016 у Wayback Machine.]
- Погода в селі Береза [Архівовано 20 грудня 2011 у Wayback Machine.]
| ||||||||
| ||||||||||||||||
_(1782).png)