Бруно Бранчіфорте
| Бруно Бранчіфорте | |||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 | |||||||||||||
| Народження | 6 листопада 1947 (76 років) Неаполь, Італія | ||||||||||||
| Країна |  Італія | ||||||||||||
| Звання | Адмірал ескадриd | ||||||||||||
| Нагороди |
| ||||||||||||
.png){kind=small}
Бруно Бранчіфорте (італ. Bruno Branciforte, нар. 6 листопада 1947, Неаполь) - італійський адмірал, начальник генерального штабу ВМС Італії протягом 2010-2012 років.
Біографія[ред. | ред. код]
Бруно Бранчіфорте народився 6 листопада 1947 року в Неаполі. Протягом 1965-1969 років навчався у Військово-морській академії в Ліворно, закінчивши її у звання гардемарина. Ніс службу на корветах «Умберто Гроссо» та «Сальваторе Тодаро», на есмінці «Імпавідо» та на крейсері-вертольотоносці «Кайо Дуіліо». Потім був ад'ютантом командувача 2-ю морською дивізією. У той же період навчався у Школі морського командування (італ. Scuola di Comando Navale) за спеціальністю «Телекомунікації».
Протягом 1976-1977 років командував корветом «Аквіла». Протягом 1977-1978 років був ад'ютантом командувача оперативними силами флоту та навчався в Інституті морської війни (італ. Istituto di Guerra Marittima). У 1979 році був переведений на службу у 2-й відділ розвідки у генеральному штабі флоту. Там він ніс службу до 1985 року, зрештою обійнявши посаду директора центру оперативної розвідки і потім начальником департаменту розвідки.
У 1985 році у званні капітана I рангу був помічником капітана крейсером-вертольотоносцем «Вітторіо Венето» і потім командував фрегатом «Алізео».
У 1987 році Бруно Бранчіфорте знову був переведений на службу у генеральному штабі флоту, де був начальником 2-го відділу розвідки. З 1989 по 1992 рік був військово-морським аташе Італії у США. Повернувшись до Італії, протягом 1992-1993 років командував авіаносцем «Джузеппе Гарібальді», після чого пройшов навчання Центрі високих досліджень у галузі оборони (італ. Centro alti studi per la difesa).
У 1995 році отримав звання контрадмірала і до 1998 року був керівником 2-го відділу розвідки, а згодом 3-го відділу планування та операцій у генеральному штабі флоту. Протягом 1998-2000 років був начальником 3-го відділу загального планування. З 2001 по 2004 роки був начальником штабу оперативних сил флоту. У 2004 році отримав звання ескадреного адмірала і протягом 2004-2006 років був командувачем оперативних сил флоту. З 2006 по 2010 рік був керівником розвідувальних служб SISMI (італ. Servizio per le informazioni e la sicurezza militare) і потім AISE (італ. Agenzia informazioni e sicurezza esterna).
З 23 лютого 2010 року по 2 березня 2012 року Бруно Бранчіфорте був начальником генерального штабу ВМС Італії.
Нагороди[ред. | ред. код]
Італійські[ред. | ред. код]
Кавалер Великого хреста Ордена «За заслуги перед Італійською Республікою»
Великий офіцер Ордена «За заслуги перед Італійською Республікою»
Командор Ордена «За заслуги перед Італійською Республікою»
Офіцер Ордена «За заслуги перед Італійською Республікою»
Золота медаль за довголітнє командування військово-морськими силами
Бронзова медаль за довголітнє судноводіння (10 років)
Золотий хрест за вислугу років (40 років)
Пам'ятний хрест за операції в Афганістані «Нескорена свобода»
Іноземні[ред. | ред. код]
Легіонер Легіону Заслуг (США)
Медаль заслуг Тамандаре (Бразилія)
Посилання[ред. | ред. код]
- Бруно Бранчіфорте на сайті marina.difesa.it (італ.)
- Бруно Бранчіфорте на сайті repubblica.it (італ.)
