Карло Мірабелло
| Карло Мірабелло | |||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| італ. Carlo Mirabello | |||||||||||||
 | |||||||||||||
| Ім'я при народженні | італ. Carlo Mirabello | ||||||||||||
| Народження | 17 листопада 1847 Тортона, Провінція Алессандрія, П'ємонт, Італія | ||||||||||||
| Смерть | 24 березня 1910 (62 роки) Мілан, Королівство Італія | ||||||||||||
| Країна | _crowned.svg){kind=small} Королівство Італія | ||||||||||||
| Звання | адмірал | ||||||||||||
| Війни / битви | Австро-італійська війна 1866 | ||||||||||||
| Нагороди |
| ||||||||||||
 Карло Мірабелло у Вікісховищі | |||||||||||||
Карло Мірабелло (італ. Carlo Mirabello; 15 листопада 1847, Тортона — 24 березня 1910, Мілан) — італійський адмірал та політик, начальник генерального штабу ВМС Італії протягом 1898-1900 років.
Біографія[ред. | ред. код]
Карло Мірабелло народився 15 листопада 1847 року в Тортоні. У віці 14 років вступив до військово-морської школи. У званні молодшого лейтенанта брав участь у австро-італійській війні (1866). Дослужився до звання адмірала (1898 рік).
Карло Мірабелло зацікавився дослідами Гульєльмо Марконі з передачі радіосигналів на далекі відстані та надавав йому повну підтримку. У 1902 році на крейсері «Веттор Пізані» було встановлене відповідне обладнання. Під час походу крейсера на Далекий Схід у 1902 році були здійснені сеанси радіозв'язку між кораблем та італійським посольством у Пекіні.
У 1902 році король Італії Віктор Емануїл III на крейсері «Карло Альберто» прибув у Велику Британію на коронацію короля Едуарда VII та королеви Олександри. На борту крейсера перебували також Карло Мірабелло та Гульєльмо Марконі.
Потім крейсер відвідав Росію, де у Кронштадті на палубу судна прибув російський імператор Микола II. «Карло Альберто» був першим кораблем, з борта якого була здійснена радіопередача сигналів. Коли крейсер перебував у Кронштадті, Марконі у присутності Віктора Емануїла III та Миколи II продемонстрував можливість радіозв'язку між Кронштадтом та станцією у Корнуолі, розташованою за 2600 км[1].
У 1904 році Карло Мірабелло був призначений Міністром військово-морських сил Італії, і перебував на цьому посту до 1909 року. Він започаткував програму будівництва нових кораблів для італійського флоту.
Карло Мірабелло тричі обирався депутатом Палати депутатів Італії.
Помер 24 березня 1910 року в Мілані.
Нагороди[ред. | ред. код]
Італійські нагороди[ред. | ред. код]
Кавалер Великого хреста Ордена Святих Маврикія та Лазаря
Кавалер Великого хреста Ордена Корони Італії
Кавалер Савойського військового ордена
Маврикіанська медаль
Медаль за вислугу на військовій службі
Медаль за 20 років служби на флоті
Пам'ятна медаль за участь у війні за незалежність Італії
Пам'ятна медаль за участь в африканських кампаніях
Пам'ятна медаль за участь в китайській кампанії
Іноземні нагороди[ред. | ред. код]
Кавалер Ордена Червоного орла (Пруссія)
Кавалер Ордена Корони II класу (Пруссія)
Вшанування[ред. | ред. код]
На честь Карло Мірабелло був названий есмінець однойменного типу.
Посилання[ред. | ред. код]
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Карло Мірабелло- Senato della Repubblica [Архівовано 16 квітня 2021 у Wayback Machine.] (італ.)
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Storia sconosciuta di Guglielmo Marconi un articolo di Lodovico Gualandi pubblicato in Russi KRONSTADT 16 LUGLIO 1902 il luogo e la data di uno storico evento nella storia del... Архів оригіналу за 2 липня 2011. Процитовано 16 квітня 2021.
|
