Будилів (Тернопільський район)

село Будилів
Країна Україна Україна
Область Тернопільська область
Район Тернопільський район
Громада Козівська селищна громада
Облікова картка Будилів 
Основні дані
Засноване 1450
Населення 785
Територія 0.370 км²
Густота населення 2121.62 осіб/км²
Поштовий індекс 47623
Телефонний код +380 3547
Географічні дані
Географічні координати 49°31′38″ пн. ш. 25°14′25″ сх. д. / 49.52722° пн. ш. 25.24028° сх. д. / 49.52722; 25.24028Координати: 49°31′38″ пн. ш. 25°14′25″ сх. д. / 49.52722° пн. ш. 25.24028° сх. д. / 49.52722; 25.24028
Водойми Стрипа
Відстань до
районного центру
22 км
Місцева влада
Адреса ради 47601, Тернопільська обл., Тернопільський р-н, смт Козова, вул. Грушевського, буд. 38
Карта
Будилів. Карта розташування: Україна
Будилів
Будилів
Будилів. Карта розташування: Тернопільська область
Будилів
Будилів
Мапа
Мапа

CMNS: Будилів у Вікісховищі

Буди́лів — село в Україні, у Козівській селищній громаді Тернопільського району Тернопільської області. Розташоване на правому березі річки Стрипа, у центрі району. До 2020 - адміністративний центр сільради, якій було підпорядковане село Медова.

До Будилова приєднано хутори Висока Гора, Дуби, Млинець і Надстав.

Населення — 918 осіб (2003).

Історія[ред. | ред. код]

На території села знайдено археологічні пам'ятки періоду неоліту.

Перша писемна згадка — 1456 року[джерело?].

1626 року внаслідок нападу татар село було повністю знищене[1]. Дідичем села був батько київського каштеляна Яроша (Героніма) Станіслава Куропатніцького гербу Нечуя Анджей[2].

До 1939 в селі діяли українські товариства «Просвіта», «Січ», «Братство тверезості».

12 червня 2020 року, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України № 724-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Тернопільської області» увійшло до складу Козівської селищної громади.[3]

17 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Козівського району, село увійшло до складу Тернопільського району.[4]

Населення[ред. | ред. код]

Населення села в минулому[5]:

Рік Число осіб Українців
греко-католиків
Поляків та
римо-католиків
Польських
колоністів
Євреїв
1900 1850 854 931 0 66
1939 2320 980 1200 110 130

Мова[ред. | ред. код]

За даними перепису населення 2001 року мовний склад населення села був таким[6]:

Мова Число ос. Відсоток
українська 99,49
російська 0,51

Місцева говірка належить до наддністрянського говору південно-західного наріччя української мови.

Пам'ятки[ред. | ред. код]

Є церква святої Параскеви П'ятниці (1932; кам'яна), каплиця Пречистої Божої Матері (2000).

Споруджено:

  • кам'яний хрест на честь скасування панщини,
  • пам'ятник полеглим у німецько-радянській війні воїнам-односельцям (1971),
  • насипано могилу УСС (1991; відновлено),
  • встановлено хрест на пам'ять про виселення польських селян і знищення костьолу (2000).

Відбудована нова каплиця на тому місці де колись була стара.

Соціальна сфера[ред. | ред. код]

Діють:

  • загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів
  • бібліотека
  • будинок культури
  • дошкільний навчальний заклад «Теремок»
  • медпункт

Відомі люди[ред. | ред. код]

Народилися[ред. | ред. код]

Проживали[ред. | ред. код]

  • Михайло Фіцула — педагог, професор, академік АН ВШ;
  • С. Югас — народний умілець, різьбяр,
  • 3. Коваль — диригент, навчався в школі.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Horn M. Skutki ekonomiczne najazdów tatarskich z lat 1605—1633 na Ruś Czerwoną. — S. 22—29, 45, 183. (пол.)
  2. Trawicka Z. Kuropatnicki Hieronim (Jarosz) Stanisław herbu Nieczuja (zm. 1696) // Polski Słownik Biograficzny. — Wrocław — Warszawa — Kraków : Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich, Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1970. — T. XVI/1. — Zeszyt 68. — S. 253. (пол.)
  3. Кабінет Міністрів України - Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Тернопільської області. www.kmu.gov.ua (ua) . Архів оригіналу за 23 січня 2022. Процитовано 22 жовтня 2021.
  4. Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
  5. Бемко В. Статистика населення, Статистика громад повіту Бережани // Бережанська земля. Історико-мемуарний збірник. — С. 49—56.
  6. Розподіл населення за рідною мовою, Тернопільська область. Архів оригіналу за 6 березня 2016. Процитовано 30 травня 2022.

Джерела[ред. | ред. код]