Глинна

село Глинна
Країна Україна Україна
Область Тернопільська область
Район Тернопільський район
Громада Козівська селищна громада
Облікова картка Глинна 
Основні дані
Засноване 1502
Населення 603
Територія 0.380 км²
Густота населення 1586.84 осіб/км²
Поштовий індекс 47611
Телефонний код +380 3547
Географічні дані
Географічні координати 49°35′20″ пн. ш. 25°10′50″ сх. д. / 49.58889° пн. ш. 25.18056° сх. д. / 49.58889; 25.18056Координати: 49°35′20″ пн. ш. 25°10′50″ сх. д. / 49.58889° пн. ш. 25.18056° сх. д. / 49.58889; 25.18056
Водойми Стрипа
Відстань до
районного центру
21 км
Найближча залізнична станція Зборів
Відстань до
залізничної станції
16 км
Місцева влада
Адреса ради 47601, Тернопільська обл., Тернопільський р-н, смт Козова, вул. Грушевського, буд. 38
Карта
Глинна. Карта розташування: Україна
Глинна
Глинна
Глинна. Карта розташування: Тернопільська область
Глинна
Глинна
Мапа
Мапа

CMNS: Глинна у Вікісховищі

Гли́нна — село в Україні. у Козівській селищній громаді, Тернопільського району Тернопільської області. Розташоване на річці Стрипа, на півночі району. Адміністративний центр колишньої сільради, якій було підпорядковане село Золочівка.

До села приєднано хутір Окопи.

Населення — 585 осіб (2003).

Історія[ред. | ред. код]

Перша писемна згадка — 1502.

1626 року внаслідок нападу татар село було зруйноване на 54%[1].

Діяло товариство «Просвіта» (від 1924).

12 червня 2020 року, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України № 724-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Тернопільської області» увійшло до складу Козівської селищної громади.[2]

17 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Козівського району, село увійшло до складу Тернопільського району.[3]

Населення[ред. | ред. код]

Населення села в минулому[4]:

Рік Число осіб Українців
греко-католиків
Поляків та
римо-католиків
Польських
колоністів
Євреїв
1900 1071 919 74 0 78
1939 1440 1230 35 150 25

Місцева говірка належить до наддністрянського говору південно-західного наріччя української мови.

Пам'ятки[ред. | ред. код]

Є стара церква архістратига Михаїла (1856) та нова церква святого архістратига Михаїла (1994), «фігура» на честь скасування панщини.

Споруджено пам'ятник воїнам-односельцям, полеглим у німецько-радянській війні (1985).

Могила борцям за волю України. Могили австрійських воїнів (1917) та могила німецьких воїнів часів Другої світової війни.

Скульптура святого Іоана Непомука[ред. | ред. код]

Виготовлена із каменю самодіяльними майстрами. Встановлена ХІХ ст. на вулиці Загороди, біля дерев’яної церкви (пам'ятка монументального мистецтва).

Скульптура — 0,9 м, постамент — 0,7х0,4х0,35 м, площа — 0,0003 га.[5]

Соціальна сфера[ред. | ред. код]

Діють гімназія І-ІІ ступеня, Будинок культури, бібліотека, ФАП.

Відомі люди[ред. | ред. код]

Народилися[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Maurycy Horn. Skutki ekonomiczne najazdów tatarskich z lat 1605–1633 na Ruś Czerwoną. — ст. 22-29, 45, 183
  2. Кабінет Міністрів України - Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Тернопільської області. www.kmu.gov.ua (ua) . Архів оригіналу за 23 січня 2022. Процитовано 22 жовтня 2021.
  3. Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
  4. Володимир Бемко. Статистика населення, Статистика громад повіту Бережани // Бережанська земля. Історико-мемуарний збірник. — С. 49-56
  5. Наказ департаменту культури, релігій та національностей Тернопільської ОДА від 01.09.2015 р. № 100-од

Література[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]