Бузинове

село Бузинове
Країна Україна Україна
Область Одеська область
Район Березівський район Березівський район
Громада Іванівська селищна громада
Код КАТОТТГ UA51020090070077902
Основні дані
Засноване 1792[1]
Населення 1077
Площа 10,118 км²
Густота населення 106,44 осіб/км²
Поштовий індекс 67251
Телефонний код +380 4854
Географічні дані
Географічні координати 46°58′27″ пн. ш. 30°29′13″ сх. д. / 46.97417° пн. ш. 30.48694° сх. д. / 46.97417; 30.48694Координати: 46°58′27″ пн. ш. 30°29′13″ сх. д. / 46.97417° пн. ш. 30.48694° сх. д. / 46.97417; 30.48694
Середня висота
над рівнем моря
18 м
Водойми р. Великий Куяльник
Місцева влада
Адреса ради 67200, Одеська обл., Березівський р-н, смт Іванівка, вул. Центральна, 93
Карта
Бузинове. Карта розташування: Україна
Бузинове
Бузинове
Бузинове. Карта розташування: Одеська область
Бузинове
Бузинове
Мапа
Мапа

CMNS: Бузинове у Вікісховищі

Бузино́ве — село Іванівської селищної громади Березівського району Одеської області в Україні. Населення становить 1777 осіб.

Історія[ред. | ред. код]

Будівля старостату

Ще за часів кріпацтва на території сучасного знаходився хутір, а пана звали Бузин. Після його смерті хутір став осередком роботи для селян, тому сюди стали прибувати люди які й залишалися тут жити. Пізніше утворилося село, яке назвали Бузинове. Після Першої Світової війни село об'єднали з іншим невеличким селом Анастасієво. Колишню назву так і залишили (село Бузинове). Так воно зветься й донині.

Населення[ред. | ред. код]

Старі будинки в селі

На 1 січня 1860 року мешкало 541 особа[2].

Згідно з переписом 1989 року населення села становило 1078 осіб, з яких 491 чоловік та 587 жінок.[3]

За переписом населення 2001 року в селі мешкали 1033 особи.[4]

Мова[ред. | ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[5]

Мова Відсоток
українська 93,78 %
російська 3,99 %
болгарська 1,02 %
румунська 0,74 %
білоруська 0,28 %
гагаузька 0,09 %

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Городскія поселенія въ Россійской имперіи. Томъ пятый. Часть II. — С.-Петербургъ: Типографія Карла Вульфа, 1865. — С. 250.
  2. Городские поселения в Российской империи — Алфавитный каталог — Электронная библиотека Руниверс. runivers.ru. Архів оригіналу за 23 липня 2020. Процитовано 23 липня 2020.
  3. Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Одеська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 1 жовтня 2019.
  4. Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Одеська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 1 жовтня 2019.
  5. Розподіл населення за рідною мовою, Одеська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 1 жовтня 2019.