Конопляне
село Конопляне | |
---|---|
Будинок культури | |
Країна | Україна |
Область | Одеська область |
Район | Березівський район |
Тер. громада | Коноплянська сільська громада |
Код КАТОТТГ | UA51020110010032278 |
Основні дані | |
Засноване | 1842 |
Населення | 1707 |
Площа | 1,828 км² |
Густота населення | 933,81 осіб/км² |
Поштовий індекс | 67220 |
Телефонний код | +380 4854 |
Географічні дані | |
Географічні координати | 47°3′2″ пн. ш. 30°28′42″ сх. д. / 47.05056° пн. ш. 30.47833° сх. д. |
Середня висота над рівнем моря | 26 м |
Водойми | Великий Куяльник |
Місцева влада | |
Адреса ради | 67220, Одеська область, Березівський район, с. Конопляне, вул. Перемоги, 152 |
Карта | |
Мапа | |
|
Конопля́не (кол. Розенфельд, Євгеніївка, Амосіївське) — село Коноплянської сільської громади в Березівському районі Одеської області в Україні. Населення становить 1707 осіб. Адміністративний центр Коноплянської сільської громади.
Засноване 1842 року при річці Великий Куяльник переселенцями з Воронезької губернії. У містечку була православна церква, школа, лавка, паровий млин, базари. Головне заняття мешканців — землеробство. У 1886 році містечко Євгеніївка входило до складу Євгенівської волості та було її центром. Налічувало 253 особи та 55 дворів.
У 1893 році — 105 дворів та 525 мешканців.
Станом на 1 січня 1926 року входило до складу Тарасо-Шевченківського району Одеської округи[1]. У селі був млин, орендарі Шварман і Вакс (б. Корчева), де працювало 2 робітника.
Під час Голодомору 1932—1933 років помер щонайменше 1 житель села[2].
Згідно з переписом 1989 року населення села становило 1562 особи, з яких 714 чоловіків та 848 жінок.[3] За переписом населення 2001 року в селі мешкало 1685 осіб.[4]
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[5]
Мова | Відсоток |
---|---|
українська | 90,86 % |
російська | 5,8 % |
гагаузька | 1,05 % |
вірменська | 0,88 % |
румунська | 0,76 % |
болгарська | 0,64 % |
- Жаборюк Анатолій Андрійович — літературознавець, мистецтвознавець, професор.
- Вигляд на село
- Вулиці села
- Вулиці села
- Братська могила радянських воїнів
- Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По данным обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутренних Дѣл, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпуск VIII. Губерніи Новороссійской группы. СанктПетербургъ. 1886. — VI + 157 с. (рос. дореф.)
- ↑ Матеріали до опису округ УСРР. Одеська округа. Центральне статистичне управління УСРР. 1926.
- ↑ Конопляне. Геоінформаційна система місць «Голодомор 1932—1933 років в Україні». Український інститут національної пам'яті. Процитовано 18 червня 2020.[недоступне посилання]
- ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Одеська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 1 жовтня 2019.
- ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Одеська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 1 жовтня 2019.
- ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Одеська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 1 жовтня 2019.
Це незавершена стаття з географії Одеської області. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |