Вагінальний секс
 |
.jpg)
| Частина серії | ||||||
| Жіноче здоров'я | ||||||
|---|---|---|---|---|---|---|
| ||||||
| Нерепродуктивне здоров'я | ||||||
| Фактори
| ||||||
Портал .svg){kind=small} Проєкт Стиль | ||||||
Вагіна́льний (проникаючий) секс (англ. vaginal intercourse, vaginal sex, sexual intercourse; copulation), коїтус (лат. coitus) — сексуальна практика введення у вагіну пеніса або секс-іграшок з метою задоволення чи розмноження. При потраплянні сперми або навіть передеякуляту у вагіну можливе запліднення. Таким чином вагінальний секс за участі пеніса виконує репродуктивну функцію (див. Контрацепція). Інфекції, що передаються статевим шляхом, передаються незалежно від еякуляції, тривалості акту та статі людей, що беруть участь у сексі (див. Безпечний секс). Використання фалопротезу (у випадку проблем з потенцією або ампутації пеніса), фалоімітатора, вібратора, страпона чи інших секс-іграшок (як лесбійська сексуальна практики, мастурбації, кіберсексу) також розглядається як вагінальний секс.
- При вагінальному сексі найімовірніша (порівняно з іншими формами контакту) передача ХПСШ, зокрема, ВІЛ, сифілісу, гонореї, гепатитів, хламідіозу, уреаплазмозу. Вагінальний секс будь-якої тривалості та формату має бути захищеним.
- Вагінальний секс — природній та найрозповсюдженіший спосіб запліднення для людського розмноження, оскільки (якщо гамети здорові) еякуляція у вагіну за наявності зрілої яйцеклітини у репродуктивному тракті партнерки та за відсутності контрацептивних заходів прямо спричинює вагітність. Вагінальному сексу без контрацептивів (основним з яких є презерватив) має передувати раціональне планування сім'ї.
- Вагінальний секс без згоди партнерки є найпоширенішою формою зґвалтування; вагінальне проникнення (а також терор проникнення у культурі зґвалтування) посідає чільне місце у насильстві проти жінок.
- З першим вагінальним проникненням (дефлорацією) пов'язані сакралізація та ритуалізація концепту цноти (див. Вагінальна корона) та тяглі міжкультурні традиції шлюбного сексуального насильства.
Вагінальний секс супроводжується фрикціями (зворотно-поступальним рухом пеніса, фалоімітатора чи вібратора у вагіні) завдяки тазовим рухам одного(-ієї) чи обох партнерів(-ок).
Стимуляція пеніса досягається за рахунок скорочення вагінальних м'язів; стимуляція вагіни — тиском пеніса чи його замінника на багаті нервовими закінчення тіло та ніжки клітора і частково його голівку.
Взаємна та одночасна стимуляція геніталій (при класичному гетеросексуальному проникненні) за однакового рівня збудження приводить партнерів до оргазму. Під час оргазму чоловік еякулює.
За статистикою, чоловіки зазвичай легше за жінок досягають оргазму при проникаючому сексі. Серед причин цього:
- Недостатнє сексуальне збудження жінки. Через культуру зґвалтування та поширену в ній фіксацію на чоловічому задоволенні, тривалі традиції ігнорування жіночої згоди на секс та табуювання жіночої сексуальності, а також те, що жіноче збудження менш помітне за чоловіче, сексуальній прелюдії (завдяки якій жінка має змогу увійти в вагінальний контакт згідно з фізіологічним циклом сексуальних реакцій людини), часто приділяється замало часу. Через це партнерка витрачає час безпосереднього контакту на досягнення оптимального збудження, якого партнер досяг до початку фрикцій, і, відповідно, знаходиться у фазі «плато», коли чоловік досягає фази оргазму. Ознаки достатнього збудження жінки (готовності до сексуальної взаємодії) гомологічні такому у чоловіка: ерекція та зволоження геніталій (ерегований клітор є анатомічним гомологом пеніса, а вагінальна секреція аналогічна виділенню смегми).
- Відсутнє або недостатнє збудження партнерки через випадки нонконкордантності (невідповідність реального збудження реакції геніталій: наприклад, ерекція клітора та виділення вагінальної лубрикації при відсутності сексуального збудження).
- Недостатня стимуляція клітора через анатомічні особливості жінки (завелику відстань між уретрою та голівкою клітора).
- Відсутність стимуляції прямої голівки клітора (70-80 % жінок досягають оргазму з залученням стимуляції клітора).
- Брак стимуляції ерогенних зон, бідність сексуальних практик та поз (обмеження сексуальної взаємодії лише генітальним контактом).
- Вплив суспільних обмежень щодо жіночої сексуальності (таких як табуювання жіночої сексуальності, завищені вимоги до жіночого тіла (фетшеймінг, культ молодості), порностандарти, менструальні табу), внаслідок яких тривожність жінки щодо «належного» вигляду та поведінки блокує спонтанність її сексуального імпульсу.
- Брак комунікації про заходи безпеки, контрацепцію (а тим паче відсутність контрацептивів), плановані сексуальні практики, та спричинене ними психологічне напруження (страхи вагітності, сексуального насильства, ситуації нерівності та домагань, відсутність змоги дати повноцінну згоду).
Якісному і своєчасному жіночому оргазму сприяє повноцінна прелюдія, урізноманітнення форм сексуальної активності (наприклад, кунілінгус і мастурбація, пряма стимуляція голівки клітора) та чітка комунікація сексуальної активності (отримання недвозначної згоди на секс, обговорення бажаних та небажаних сексуальних практик укріплює атмосферу безпеки — базис розвитку та реалізації сексуального збудження)[джерело?].
- Безпечний секс (Презерватив)
- Контрацепція і Планування сім'ї
- Цикл сексуальних реакцій людини
- Хвороби, що передаються статевим шляхом
- Emily Nagoski Ph.D.: Come as You Are: The Surprising New Science that Will Transform Your Sex Life, 2015, ISBN 1476762090 (Эмили Нагоски. Как хочет женщина: Мастер-класс по науке секса).
 | |
|---|---|
| Нормативний контроль |