Втрати силових структур внаслідок російського вторгнення в Україну (березень — липень 2014)
У статті наведено список втрат силових структур України у перші 162 доби російсько-української війни з 20 лютого по 31 липня 2014 року (включно).
|
|
|
|
|
| |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Список загиблих з початку окупації території Криму 20 лютого — 31 липня 2014 року[ред. | ред. код]
| № | Світлина | Прізвище, ім'я, по батькові | Про особу | Дата смерті | Обставини смерті |
|---|---|---|---|---|---|
Березень[ред. | ред. код] | |||||
| 1 |  |  Кокурін Сергій Вікторович | 1 січня 1978, Сімферополь, Кримська область (АР Крим). Прапорщик, начальник служби тилу 13-го фотограмметричного центру Центрального управління воєнно-топографічного та навігації ГУ оперативного забезпечення ЗСУ (Сімферополь). На військовій службі з 1997 року. Залишилась вагітна дружина та 4-річний син. | 18 березня 2014 | Вбитий зі стрілецької зброї під час штурму фотограмметричного центру в Сімферополі російськими збройними формуваннями. Похований на міському кладовищі Сімферополя[1]. |
| 2 |  | Мартинюк Олександр Володимирович | 24 березня 1993, Забара (Калинівський район) Вінницька область. Солдат, номер розрахунку САУ 26 ОАБр. Ніс службу за контрактом. | 21 березня 2014 | Загинув вночі біля смт Каланчак (Херсонська область) внаслідок вибуху самохідної артилерійської установки. Похований в рідному селі[2]. |
Квітень[ред. | ред. код] | |||||
| 3 |  | Карачевський Станіслав Володимирович | 19 квітня 1981, Бердянськ Запорізька область. Майор, начальник оперативного відділення штабу 10 ОМАБр ВМС. Залишились дружина та двоє дітей. | 6 квітня 2014 | Вбитий сержантом ЗС РФ в офіцерському гуртожитку в смт Новофедорівка Сакського району АР Крим двома пострілами впритул з автомата АК-74. Похований у Бердянську[3]. |
| 4 |  | Аранчій Максим Олегович | 3 червня 1989, Харсіки Чорнухинський район Полтавська область. Мешкав у Пирятині. Солдат запасу, санінструктор реактивної артбатареї реактивного артдивізіону 27 РеАП. Мобілізований 26.03.2014. Залишились дружина та син. | 13 квітня 2014 | Загинув в результаті ДТП під час передислокації біля с. Довгополівка (Роменський район) Сумської області. Похований в с. Харсіки[4]. |
| 5 | | Вдовенко Олексій Віталійович | 12 лютого 1983, Вороніж Шосткинський район Сумська область. Солдат запасу, старший механік–водій реактивної артбатареї реактивного артдивізіону 27 РеАП. Мобілізований 26.03.2014. Залишились дружина та донька. | 13 квітня 2014 | Загинув в результаті ДТП під час передислокації біля с. Довгополівка (Роменський район) Сумської області. Похований в смт Вороніж[4]. |
| 6 |  | Біліченко Геннадій Васильович | 14 грудня 1972, Камишне, Костанайська область Казахстан. Проживав у с. Гожули Полтавська область, у м. Полтава. Капітан СБУ, оперативний співробітник Полтавського відділу ЦСО «Альфа». В СБУ з 1995. Залишилися дружина і син. | 13 квітня 2014 | Загинув від чисельних вогнепальних поранень у бою поблизу Слов'янська (Донецька область), під час нападу російських терористів на групу українських офіцерів. Похований в Полтаві[5]. |
| 7 |  | Андрусенко Дмитро Олександрович | 24 вересня 1992, Салават Башкортостан РФ. З дитинства мешкав у м. Кременчук та с. Кривуші Кременчуцький район Полтавська область. Молодший сержант, старший розвідник 3 ОПСпП. На військовій службі за контрактом з 2011. Залишилась цивільна дружина, після смерті Дмитра народилася донька. | 19 квітня 2014 | Вбитий на території аеропорту Донецька вартовим, який вночі прийняв Дмитра за диверсанта і застосував зброю. Похований в с. Піщане[6]. |
| 8 |  | Станіславенко Михайло Олександрович | 19 квітня 1983, Київ. Боєць ДУК ПС. Залишилися батьки. | 20 квітня 2014 | Загинув під час першого значного бою добровольців ДУК ПС з сепаратистами на блокпосту під с. Билбасівка в околицях м. Слов'янськ (Донецька область). Похований в м. Києві[7]. |
| 9 |  | Куриленко Дмитро Олександрович | 12 березня 1992, Ріпки Чернігівська область. Солдат, водій відділенні інженерної техніки інженерно-позиційного взводу інженерно-саперної роти 95 ОАеМБр. 13.02.2014 вступив на військову службу за контрактом. | 28 квітня 2014 | Підірвався на міні під час обстеження території базового табору в с. Кутузовка (Добропільський район Донецька область). Від отриманих поранень помер у гелікоптері дорогою до Харківського шпиталю. Похований в смт Ріпки[8]. |
| 10 |  | Середа Борис Миколайович | 23 жовтня 1972, Кривовілька Теофіпольський район Хмельницька область. Мешкав у с. Тросник Виноградівський район Закарпатська область. Підполковник, начальник артилерії 128 ОГПБр. З березня 2014 виконував завдання з охорони державного кордону в Сумській області. Залишилися дружина та син. | 30 квітня 2014 | Загинув у ДТП на автодорозі «Глухів — Путивль — Суми» поблизу с. Піски (Буринський район) Сумської області. Похований на Виноградівщині[9]. |
Травень[ред. | ред. код] | |||||
| 11 |  | Руденко Сергій Сергійович | 13 квітня 1979, Броди Львівська область. Підполковник, командир вертолітної ланки 16 ОБрАА. Миротворець (Ліберія, Конго). Залишились дружина та донька. | 2 травня 2014 | Близько 3:00 поблизу с. Карпівка під Слов'янськом російські бойовики з ПЗРК збили вертоліт Мі-24П «09 жовтий», який здійснював патрулювання. Вертоліт впав і вибухнув. Загинули двоє членів екіпажу. Похований у м. Броди[10]. Прим. Один член екіпажу, Євген Краснокутський, встиг зістрибнути з парашутом. |
| 12 | | Грішин Ігор Іванович | 11 січня 1975, Слов'янськ, Донецька область. Капітан, бортовий авіаційний технік вертолітної ланки 16 ОБрАА. Випускник Київського інституту ВПС (інженер-механік), ІПОДП (2006, правознавство). У березні 2014 добровільно повернувся в армію. Залишились дружина та дві доньки. | 2 травня 2014 | Близько 3:00 поблизу с. Карпівка під Слов'янськом російські бойовики з ПЗРК збили вертоліт Мі-24П «09 жовтий», який здійснював патрулювання. Вертоліт впав і вибухнув. Загинули двоє членів екіпажу. Похований у с. Берлин Бродівського району[10]. |
| 13 | | Плоходько Руслан Володимирович | 14 січня 1975, Харків. Підполковник, командир вертолітної ланки 16 ОБрАА. Випускник ХІ ВПС. Миротворець (Ліберія, Конго). Залишились дружина, син і донька. | 2 травня 2014 | Вертоліт Мі-24П «40 жовтий» вилетів на допомогу вертольоту «09 жовтий», але теж був збитий з ПЗРК поблизу с. Карпівка під Слов'янськом. Екіпаж загинув. Похований у м. Броди[10]. |
| 14 | | Сабада Олександр Борисович | 9 жовтня 1979, Мошни Черкаський район Черкаська область. Мешкав у Чернігові, Бродах. Підполковник, начальник штабу — перший заступник командира вертолітної ескадрильї 16 ОБрАА. Випускник ХІ ВПС (2000). Миротворець (Ліберія, 2008; Конго, 2011). Займався авіамоделюванням. Залишились дружина та двоє синів. | 2 травня 2014 | Вертоліт Мі-24П «40 жовтий» вилетів на допомогу вертольоту «09 жовтий», але теж був збитий з ПЗРК поблизу с. Карпівка під Слов'янськом. Екіпаж загинув. Похований у м. Кропивницький[10]. |
| 15 | | Топчій Микола Миколайович | 1 липня 1973, Близнюки, Харківська область. Майор, бортовий авіатехнік вертолітної ланки 16 ОБрАА. Випускник ХНУПС. Миротворець (Ліберія). Залишилась дружина та донька. | 2 травня 2014 | Вертоліт Мі-24П «40 жовтий» вилетів на допомогу вертольоту «09 жовтий», але теж був збитий з ПЗРК поблизу с. Карпівка під Слов'янськом. Екіпаж загинув. Похований в смт Близнюки[10]. |
| 16 | | Панасюк Сергій Іванович | 20 жовтня 1985, Коростишів, Житомирська область. Старший солдат, оператор протитанкового взводу 1-го АеМДБ 95 ОАЕМБр. Мобілізований у березні 2014 як доброволець. | 2 травня 2014 | Загинув біля с. Андріївка під Слов'янськом від кулі снайпера, під час нападу терористів, які прикривалися місцевими мешканцями. Похований у Коростишеві[11]. |
| 17 | | Коваленко Петро Миколайович | 25 лютого 1994, 20 років, Рахнівка, Вінницька область. Солдат, механік-водій аеромобільно-десантного взводу 1-го АеМДБ 95 ОАЕМБр. З 2013 року служив за контрактом. | 2 травня 2014 | Загинув біля с. Андріївка під Слов'янськом від вибуху гранати з підствольного гранатомета, під час нападу терористів, які прикривалися місцевими мешканцями. Похований у Рахнівці[11]. |
| 18 | | Аніщенко Олександр Григорович | 17 грудня 1969, Суми. Полковник СБУ, заступник начальника відділу «А» УСБУ в Сумській області. Випускник СумДПІ (1993). Під час навчання працював у школі вчителем фізкультури, в пожежній частині. В СБУ з 1993 року. Під час Революції Гідності відмовився від участі в силовій операції. Залишилась дружина та донька. Герой України (посмертно). | 5 травня 2014 | Загинув у бою з терористами від вибуху гранати, в мкр Семенівка на околиці Слов'янська, прикривши собою товаришів. Похований в Сумах[12]. |
| 19 | | Лужевський Руслан Михайлович | 31 серпня 1975, Волошинівка Баришівський район Київська область. Мешкав у м. Києві. Майор СБУ, співробітник інструкторського відділу спецпідрозділу «Альфа». В СБУ з 2000 року. 2007 виконував завдання в Іраку. Призер міжнародних, всеукраїнських та київських турнірів з кульової стрільби, майстер спорту зі стрільби та рукопашного бою. Залишилися дружина та двоє синів. Герой України (посмертно). | 5 травня 2014 | Загинув від численних поранень у бою з терористами в мкр Семенівка на околиці Слов'янська, врятувавши пораненого товариша. Похований у Волошинівці[13]. |
| 20 |  | Долінський Віктор Григорович | 8 квітня 1980, Нижчий Ольчедаїв, Вінницька область. Прапорщик, інструктор-гранатометник взводу вогневої підтримки 4-ї роти 8 ПОП НГУ «Ягуар», в/ч 3028. З 2000 року на військовій службі за контрактом. Залишились дружина та 12-річний син. | 5 травня 2014 | Загинув у бою з терористами від вибуху гранати, в мкр Семенівка на околиці Слов'янська. Похований в рідному селі[14][15]. |
| 21 |  | Шлемкевич Богдан Васильович | 7 березня 1993, Білоберізка Верховинський район Івано-Франківська область. Старший солдат строкової служби, старший дресирувальник кінологічної групи 2-ї патрульної роти 1-го патрульного батальйону 45 ПОП НГУ. Випускник Волинської богословської академії. Залишились мати, два брати, сестра і наречена. | 9 травня 2014 | О 10:10 терористи групи «Мангуста» здійснили озброєний напад на міське управління міліції Маріуполя, з вулиці їх прикривали бойовики з автоматами і снайпери. Богдан загинув від вогнепальних поранень під час боїв на підході до будівлі управління. Похований в с. Білоберізка[16]. |
| 22 |  | Демиденко Сергій Володимирович (Позивний «СВД») | 10 грудня 1972, Чирчик Узбецька РСР. Мешкав у с. Гвардійське Дніпропетровська область. Полковник (посмертно), заступник командира батальйону 20 БТО «Дніпропетровськ». Кадровий військовий. Залишилися дружина і троє дітей. | 9 травня 2014 | О 10:10 терористи групи «Мангуста» здійснили озброєний напад на міське управління міліції Маріуполя, з вулиці їх прикривали бойовики з автоматами і снайпери. Підполковник Демиденко загинув від кулі снайпера на 3-му поверсі будівлі управління, відбиваючи атаку терористів. Похований в селі Вільне[16]. |
| 23 | | Ейсмант Олег Володимирович | 16 травня 1974, Дніпро. Солдат, кулеметник 20 БТО «Дніпропетровськ». Активіст Євромайдану, доброволець. Залишилися дружина та донька 2003 р.н. | 9 травня 2014 | О 10:10 терористи групи «Мангуста» здійснили озброєний напад на міське управління міліції Маріуполя, з вулиці їх прикривали бойовики з автоматами і снайпери. Олег загинув від вогнепальних поранень біля будівлі управління. Похований на Краснопільському цвинтарі м. Дніпро[16]. |
| 24 |  | Добродомов Родіон Костянтинович | 30 жовтня 1984, Київ. Рядовий міліції, міліціонер 1-го взводу 1-ї роти БПСМОП «Азов». По факту виконував обов'язки командира роти. Активний учасник Революції Гідності та Автомайдану, доброволець. Залишились дружина та 5-річна донька. | 9 травня 2014 | О 10:10 терористи групи «Мангуста» здійснили озброєний напад на міське управління міліції Маріуполя, з вулиці їх прикривали бойовики з автоматами і снайпери. Вбитий пострілом у спину, коли прикривав вхід групи «Азова» до будівлі управління. Похований на Байковому кладовищі Києва[16]. |
| 25 |  | Саєнко Віктор Олександрович | 26 вересня 1972, Малинівка (Нікольський район) Донецька область. Мешкав у м. Маріуполь. Підполковник міліції, начальник відділу ДАІ Маріупольського МУ ГУ. В міліції з 1993 року, на посаді начальника ДАІ Маріуполя з 2008-го. Залишились дружина та троє синів. | 9 травня 2014 | О 10:10 терористи групи «Мангуста» здійснили озброєний напад на міське управління міліції Маріуполя, з вулиці їх прикривали бойовики з автоматами і снайпери. Підполковник Саєнко вистрибнув з 3-го поверху, і вже у дворі був вбитий автоматною чергою. Похований в Маріуполі[16]. |
| 26 |  | Єрмоленко Михайло Володимирович | 30 грудня 1976, Маріуполь Донецька область. Прапорщик міліції, молодший інспектор зв'язку батальйону патрульної служби міліції Маріупольського МУ ГУ. В міліції — з 1995 року. Залишились дружина та 7-річна донька. | 9 травня 2014 | О 10:10 терористи групи «Мангуста» здійснили озброєний напад на міське управління міліції Маріуполя, з вулиці їх прикривали бойовики з автоматами і снайпери. Прапорщик Єрмоленко, почувши постріли, побіг на допомогу і потрапив під обстріл на 2-му поверсі будівлі. О 16:00 помер в лікарні від поранень. Похований в Маріуполі[16]. |
| 27 |  | Гейсун Ігор Володимирович | 17 травня 1978, Деражня Хмельницька область. Мешкав у с. Новостроївка (Деражнянський район). Старший лейтенант міліції, командир 3-го відділення 1-го резервного батальйону НГУ. Служив у спецпідрозділі «Беркут», в карному розшуку. Активний учасник Революції Гідності (3-тя сотня). В березні підписав контракт в НГУ. Залишились дружина та 6-річна донька. | 11 травня 2014 | Повертаючись з відпустки, потрапив у засідку під Слов'янськом 9 травня. Терористи розстріляли гвардійця і вкрали його гроші з картки. Безіменну могилу розшукали вже після звільнення Слов'янська. Перепоховали Ігора у селі Новостріївка 1 вересня[17]. |
| 28 | | Заброцький Вадим Йосипович | 17 червня 1979, Житомир. Майор (посмертно), заступник начальника штабу 2-го аеромобільно-десантного батальйону 95 ОАеМБр. Випускник ХІТВ НТУ «ХПІ» 2001 року. Миротворець (Косово, 2007). Залишились дружина та дві доньки 2004 та 2005 р.н. | 13 травня 2014 | О 12:30 біля мосту на околиці села Маячка (Слов'янський район), військова колона потрапила в засідку терористів. В бою загинуло 5 десантників, ще один помер від поранень у гелікоптері під час евакуації; 8 дістали поранення. Похований в с. Світин[18] |
| 29 | | Дульчик Віталій Георгійович | 30 квітня 1986, Нойштрелиць, НДР Мешкав у Житомирі та Бердичеві. Капітан (посмертно), командир аеромобільно-десантного взводу 4-ї АеМДР 2-го АеМДБ 95 ОАеМБр. Випускник ОІСВ 2010 року, служив у 80 ОАеМП, наприкінці 2000-х звільнився в запас. Мобілізований у березні 2014. Залишилась дружина. | 13 травня 2014 | О 12:30 біля мосту на околиці села Маячка (Слов'янський район), військова колона потрапила в засідку терористів. В бою загинуло 5 десантників, ще один помер від поранень у гелікоптері під час евакуації; 8 дістали поранення. Похований в Житомирі[18]. |
| 30 | | Рудий Віталій Валентинович | 31 серпня 1984, Головине Черняхівський район Житомирська область. Сержант, командир відділення АеМДВз 4-ї АеМДР 2-го АеМДБ 95 ОАеМБр. Служив у Внутрішніх військах, певний час працював в міліції Києва. Мобілізований 11.03.14. Залишилась дружина і 2-річних син. | 13 травня 2014 | О 12:30 біля мосту на околиці села Маячка (Слов'янський район), військова колона потрапила в засідку терористів. В бою загинуло 5 десантників, ще один помер від поранень у гелікоптері під час евакуації; 8 дістали поранення. Похований в с. Федорівка (Черняхівський район)[18]. |
| 31 | | Славіцький Олег Вікторович | 9 серпня 1975, Миньківці (Сквирський район) Київська область. Проживав у с. Зоряне (Ружинський район) Житомирська область. Сержант, стрілець — номер обслуги АеМДВз 4-ї АеМДР 2-го АеМДБ 95 ОАеМБр. Мобілізований. Залишились дружина та двоє дітей. | 13 травня 2014 | О 12:30 біля мосту на околиці села Маячка (Слов'янський район), військова колона потрапила в засідку терористів. В бою загинуло 5 десантників, 8 дістали поранення. Тяжкопоранений сержант Славіцький помер у гелікоптері під час евакуації. Похований в Зоряному[18]. |
| 32 | | Хрущ Сергій Юрійович | 3 жовтня 1975, Верхівня Ружинський район Житомирська область. Молодший сержант, навідник АеМДВз 4-ї АеМДР 2-го АеМДБ 95 ОАеМБр, мобілізований 26.03.14. Залишилась дружина та троє дітей. | 13 травня 2014 | О 12:30 біля мосту на околиці села Маячка (Слов'янський район), військова колона потрапила в засідку терористів. В бою загинуло 5 десантників, ще один помер від поранень у гелікоптері під час евакуації; 8 дістали поранення. Похований у Верхівні[18]. |
| 33 | .png) | Якимов Олександр Валерійович | 4 червня 1993, Кулиничі (Харків). Старший солдат, старший навідник мінометного взводу мінометної батареї 13 ОАеМБ 95 ОАеМБр. З осені 2011 служив за контрактом. Залишилась вагітна дружина, народився син. | 13 травня 2014 | О 12:30 біля мосту на околиці села Маячка (Слов'янський район), військова колона потрапила в засідку терористів. В бою загинуло 5 десантників, ще один помер від поранень у гелікоптері під час евакуації; 8 дістали поранення. Похований в Кулиничах (Харків)[18]. |
| 34 | | Верещак Віктор Олександрович | 29 листопада 1971, Никонівка (Бердичівський район) Житомирська область. Сержант, номер обслуги гаубичного самохідно-артилерійського взводу 2-го дивізіону 26 ОАБр. Мобілізований 19.03.2014. Залишились дружина та двоє дітей. | 13 травня 2014 | Загинув поблизу села Рівне (Генічеський район) Херсонської області внаслідок пожежі та вибуху САУ, під час передислокації на кордоні з окупованим Кримом. Похований у рідній Никонівці[19]. |
| 35 | | Котвіцький Володимир Вікторович | 20 липня 1994, 19 років, Вироби Новоград-Волинський район Житомирська область. Старший солдат, старший навідник гаубичного самохідно-артилерійського взводу 2-го дивізіону 26 ОАБр. Наймолодший з 6 братів. З весни 2013 проходив строкову службу. | 13 травня 2014 | Загинув поблизу села Рівне (Генічеський район) Херсонської області внаслідок пожежі та вибуху САУ, під час передислокації на кордоні з окупованим Кримом. Похований у рідній Никонівці[19]. |
| 36 |  | Гіржеу Руслан Станіславович | 10 квітня 1994, 20 років, Десантне Кілійський район Одеська область. Мешкав у с. Новомиколаївка (Кілійський район). Солдат, механік-водій парашутно-десантного відділення 25 ОПДБр. Навчався на агронома. 2012 року призваний на строкову службу, через рік підписав контракт. | 16 травня 2014 | Загинув в районі Краматорська внаслідок нещасного випадку, від наскрізного вогнепального кульового поранення грудної клітки. Похований у Новомиколаївці[20] |
| 37 | | Беляк Геннадій Йосипович | 28 березня 1978, Рихальське Ємільчинський район Житомирська область. Солдат, номер обслуги мінометного взводу мінометної батареї 1-го АеМДБ 95 ОАеМБр, мобілізований 20.03.14. Залишилась дружина та двоє дітей. | 19 травня 2014 | Загинув від отриманих поранень під час мінометного обстрілу терористами гори Карачун поблизу Слов'янська. Похований в с. Рихальське[21]. |
| 38 |  | Полінкевич Леонід Олександрович | 19 вересня 1983, смт Колки Маневицький район Волинська область. Майор, командир 3-ї батальйонно-тактичної групи 51 ОМБр. Випускник ХІТВ 2005 року, з того часу служив у 51 ОМБр. Залишились дружина та 5-річна донька. | 22 травня 2014 | Близько 4:30 терористи групи Безлера («Бєс») здійснили збройний напад на 10-й блокпост 51-ї бригади поблизу смт Ольгинка (Волноваський район Донецька область). Внаслідок масованого обстрілу та спричиненого ним вибуху боєкомплекту у бойовій машині загинули 16 військовослужбовців, багатьох було поранено, один з поранених, Михайло Рибак, помер 14 жовтня. Першими загинули майор Полінкевич з водієм — їх розстріляли сплячими прямо в УАЗі. Похований в смт Колки[22]. Див. Бій під Волновахою. |
| 39 | | Овчарук Володимир Борисович | 8 вересня 1979, Велика Кужелева Дунаєвецький район Хмельницька область. Мешкав у м. Хмельницький. Лейтенант, командир взводу 3-го механізованого батальйону 51 ОМБр. Закінчив ХмНУ (механічний факультет і військова кафедра). Підприємець (ремонт с/г техніки). Мобілізований у березні 2014. Залишились дружина, син та донька. | 22 травня 2014 | Загинув внаслідок збройного нападу терористів на 10-й блокпост 51-ї бригади поблизу смт Ольгинка Волноваського району. Похований у с. Лисець[22]. Див. Бій під Волновахою. |
| 40 | | Артемук Олександр Іванович | 11 вересня 1977, Ковель Волинська область. Старший сержант, командир відділення 3-го МБ 51 ОМБр. Приватний підприємець. Учасник Революції Гідності. Мобілізований у березні 2014. Залишилась дружина та троє дітей. | 22 травня 2014 | Загинув внаслідок збройного нападу терористів на 10-й блокпост 51-ї бригади поблизу смт Ольгинка Волноваського району. Похований у Ковелі[22]. Див. Бій під Волновахою. |
| 41 | | Йовзик Дмитро Васильович | 2 квітня 1983, Луцьк, Волинська область. Молодший сержант, заступник командира бойової машини — навідник-оператор БМП 3-го МБ 51 ОМБр. Далекобійник, водій «маршрутки». Грав на трубі. Мобілізований. Залишились мати, брат і дружина. | 22 травня 2014 | Загинув внаслідок збройного нападу терористів на 10-й блокпост 51-ї бригади поблизу смт Ольгинка Волноваського району. Похований на кладовищі Гаразджа[22]. Див. Бій під Волновахою. |
| 42 | | Махновець Віталій Іванович | 7 квітня 1981, Луцьк Волинська область. Солдат, гранатометник 3-го МБ 51 ОМБр. Працював у «Луцьксантехмонтаж-536» електриком. Мобілізований 08.04.2014. Залишились мати і сестра. | 22 травня 2014 | Помер у лікарні Донецька від поранень внаслідок збройного нападу терористів на 10-й блокпост 51-ї бригади поблизу смт Ольгинка Волноваського району. Похований на кладовищі Гаразджа[22]. Див. Бій під Волновахою. |
| 43 | | Прокопчук Володимир Іванович | 2 березня 1991, Луцьк Волинська область. Солдат, механік-водій 3-го МБ 51 ОМБр. Закінчив педагогічний коледж. Грав у ФК «Магніт» (с. Буяни). Мобілізований. Залишились батьки і брат. | 22 травня 2014 | Помер у лікарні від поранень внаслідок збройного нападу терористів на 10-й блокпост 51-ї бригади поблизу смт Ольгинка Волноваського району. Похований на кладовищі Гаразджа[22]. Див. Бій під Волновахою. |
| 44 | | Біда Євгеній Миколайович | 11 лютого 1992, Кантелина Іллінецький район Вінницька область. Старший солдат, гранатометник 3-го МБ 51 ОМБр. Працював охоронцем. Мобілізований у квітні 2014. Залишились батьки і брат. | 22 травня 2014 | Помер у лікарні від поранень внаслідок збройного нападу терористів на 10-й блокпост 51-ї бригади поблизу смт Ольгинка Волноваського району. Похований в с. Кантелина[22]. Див. Бій під Волновахою. |
| 45 | | Бондарук Микола Петрович | 5 квітня 1991, Заріччя (Володимир-Волинський район) Волинська область. Солдат, навідник 3-го МБ 51 ОМБр. Строкову службу проходив у 80 ОАЕМБр. Працював електрослюсарем «Волиньобленерго». Мобілізований 10.04.2014. Залишились батьки і сестра. | 22 травня 2014 | Загинув внаслідок збройного нападу терористів на 10-й блокпост 51-ї бригади поблизу смт Ольгинка Волноваського району. Похований в с. Заріччя[22]. Див. Бій під Волновахою. |
| 46 | | Ліщук Віталій Леонідович | 14 травня 1986, Зоря (Володимир-Волинський район) Волинська область. Солдат, навідник 3-го МБ 51 ОМБр. Працівник с/г. Мобілізований у квітні 2014 як доброволець. Залишилась мати й сестри. | 22 травня 2014 | Загинув внаслідок збройного нападу терористів на 10-й блокпост 51-ї бригади поблизу смт Ольгинка Волноваського району, згорів у підірваній БМП. Похований в с. Зоря[22]. Див. Бій під Волновахою. |
| 47 | | Грицюк Михайло Михайлович | 5 червня 1984, Риковичі Іваничівський район Волинська область. Мешкав у с. Милятин (Іваничівський район). Солдат, розвідник 3-го МБ 51 ОМБр. Мав власне господарство в селі, їздив на заробітки до Польщі. Член ВО «Батьківщина». Мобілізований 08.04.2014. Залишилась дружина та двоє маленьких дітей. | 22 травня 2014 | Загинув внаслідок збройного нападу терористів на 10-й блокпост 51-ї бригади поблизу смт Ольгинка Волноваського району. Похований в с. Милятин[22]. Див. Бій під Волновахою. |
| 48 | | Зарадюк Володимир Володимирович | 14 липня 1991, Кульчин (Ківерцівський район) Волинська область. Мешкав у Луцьку. Солдат, кулеметник 3-го МБ 51 ОМБр. Працювати на завод у Луцьку, на будівництвах і ремонтах. Мобілізований. Залишились батьки. | 22 травня 2014 | Загинув внаслідок збройного нападу терористів на 10-й блокпост 51-ї бригади поблизу смт Ольгинка Волноваського району. Похований в с. Кульчин[22]. Див. Бій під Волновахою. |
| 49 | | Попов Павло Володимирович | 30 червня 1991, Нововолинськ Волинська область. Солдат, стрілець-помічник гранатометника 3-го МБ 51 ОМБр. Після строкової служби в «Десні» працював в автосервісі. Мобілізований наприкінці березня 2014. Залишились мати і сестра. | 22 травня 2014 | Загинув внаслідок збройного нападу терористів на 10-й блокпост 51-ї бригади поблизу смт Ольгинка Волноваського району. Похований у Нововолинську[22]. Див. Бій під Волновахою. |
| 50 | | Шкрібляк Дмитро Олександрович | 19 травня 1993, Криворівня Верховинський район Івано-Франківська область. Мешкав у с. Іллінці (Снятинський район). Солдат, розвідник-снайпер розвідвзводу 3-го МБ 51 ОМБр. Здобув професію кухаря-кондитера. Їздив на заробітки. Мобілізований 10.04.2014. Залишились батьки, брат і сестра. | 22 травня 2014 | Загинув внаслідок збройного нападу терористів на 10-й блокпост 51-ї бригади поблизу смт Ольгинка Волноваського району, у підірваній БМП. Похований в Іллінцях[22]. Див. Бій під Волновахою. |
| 51 | | Озеранчук Леонід Вікторович | 1 грудня 1991, Томашгород Рокитнівський район Рівненська область. Мешкав у с. Осницьк. Солдат, розвідник розвідвзводу 3-го МБ 51 ОМБр. Строкову службу проходив у ВВ МВС в Криму. Працював на лісопилорамі. Мобілізований. Залишилися батьки, сестри, наречена. | 22 травня 2014 | Загинув внаслідок збройного нападу терористів на 10-й блокпост 51-ї бригади поблизу смт Ольгинка Волноваського району. Похований в Осницьку[22]. Див. Бій під Волновахою. |
| 52 | | Маринич Віталій Петрович | 2 лютого 1992, Рокитне, Рівненська область. Солдат, розвідник розвідвзводу 3-го МБ 51 ОМБр. До лютого 2014 працював у пожежній частині, пожежний-рятівник, молодший сержант служби цивільного захисту. Мобілізований 10.04.2014. Залишилися батьки, брати, наречена. | 22 травня 2014 | Загинув внаслідок збройного нападу терористів на 10-й блокпост 51-ї бригади поблизу смт Ольгинка Волноваського району. Похований в Рокитному[22]. Див. Бій під Волновахою. |
| 53 | | Нечипорук Андрій Дмитрович | 18 лютого 1981, Рідків Радивилівський район Рівненська область. Мешкав у м. Рівне, с. Бронники (Рівненський район). Солдат, водій-санітар, командир відділення 3-го МБ 51 ОМБр. Служив у прикордонних військах ДПСУ на Одещині. Працював охоронцем в ПАТ «Рівнеазот», водієм «швидкої» в Рівному. Мобілізований як доброволець 11.04.2014. Залишились дружина та дві доньки. | 22 травня 2014 | Загинув внаслідок збройного нападу терористів на 10-й блокпост 51-ї бригади поблизу смт Ольгинка Волноваського району, від кульового поранення у серце. Похований в с. Рідків[22]. Див. Бій під Волновахою. |
| 54 |  | Ярошенко Сергій Григорович | 10 травня 1978, Лісове (Тальнівський район) Черкаська область. Мешкав у с. Радовель. Сержант, командир відділення гранатометного взводу 30 ОМБр. Їздив на заробітки до Польщі, працював на ремонтах в Києві. Учасник Революції Гідності. Мобілізований 26.03.2014. Залишились дружина, донька та син. | 22 травня 2014 | Загинув близько 5:00 від кульового поранення голови в бою з терористами, які здійснили напад на військову колону, що рухалась від м. Рубіжне у бік Новодружеська, поблизу мосту через Сіверський Донець. Похований в Тальному[23]. Див. Засідка під Рубіжним (2014). |
| 55 | | Ковальчук Олександр Володимирович | 21 березня 1984, Лопатичі Олевський район Житомирська область. Солдат, кулеметник механізованого відділення 30 ОМБр. Закінчив Житомирське ПТУ за фахом муляра-штукатура. Мобілізований 26.03.2014. Залишились мати й сестра. | 22 травня 2014 | Загинув близько 19:00 у бою, відбиваючи атаку терористів на блокпост в 2-х км від м. Рубіжне на Луганщині. Похований в Лопатичах[24]. Див. Засідка під Рубіжним (2014). |
| 56 | | Фурман Олександр Валентинович | 27 грудня 1986, Зороків Черняхівський район Житомирська область. Солдат 30-ї окремої механізованої бригади (Новоград-Волинський). Строкову службу проходив вісім років тому, був водієм-кіномеханіком. Працював на пилорамі в смт Черняхів. Мобілізований 12 квітня. Залишилася дружина та дві доньки (3 роки і 8 місяців), а в січні 2015 народився син. | 22 травня 2014 | Загинув у бою з терористами поблизу міста Рубіжне (Луганська область). 0 4:00 бойовики, що перебували на обладнаних позиціях на березі річки Сіверський Донець, вчинили напад із застосуванням стрілецької зброї та гранатометів на колону механізованого взводу, яка рухалась через міст автошляхом у напрямку Новодружеська. Олександр був поранений у плече, «швидку» обстріляли, після того його ніхто не бачив. Була ймовірність, що Олександр потрапив у полон, але це не підтвердилося. У квітні 2016 року Черняхівським районним судом прийнято рішення про оголошення військовослужбовця таким, що загинув при виконанні військового завдання.[25][26] Див. Засідка під Рубіжним (2014). |
| 57 | | Кузьмін Любомир Ігорович | 28 серпня 1990, Славське Сколівський район Львівська область. Старший солдат, водій-електрик медичного пункту 1-го мехбатальйону 51 ОМБр. Працював різноробом та водієм. Мобілізований наприкінці березня 2014. Залишились дружина й 3-річний син. | 23 травня 2014 | Загинув внаслідок обстрілу автоматною чергою санітарної машини УАЗ-452 поблизу села Новопавлівка (Волноваський район). Офіцер, який сидів поряд, отримав важкі поранення, а Любомир загинув на місці. Похований у Славському[27]. |
| 58 |  | Сітяєв Юрій Миколайович | 3 лютого 1977, Донецьк. З дитинства мешкав у місті Кобеляки Полтавська область. Старший солдат, механік-водій танку 93 ОМБр. Закінчив Кобеляцьке ПТУ. Строкову службу проходив у десантних військах, миротворець (1996—1997, Югославія). Мобілізований 02.04.2014 як доброволець. Залишилась 17-річна донька. | 23 травня 2014 | Загинув у бою від кулі снайпера під час нападу терористів на блокпост біля села Золотий Колодязь на трасі Добропілля — Краматорськ. Похований в Кобеляках[28]. |
| 59 | | Абросімов Андрій Вікторович | 28 липня 1992, Павлоград Дніпропетровська область. Старший солдат, заступник командира бойової машини — навідник-оператор 93 ОМБр. Займався кікбоксингом. Член МОПО «Козацтво України» з 2008. Закінчив ЗДПЛ. Після строкової служби працював охоронцем в «АТБ». Мобілізований у квітні 2014. Залишились батьки. | 23 травня 2014 | Загинув у бою від кулі снайпера під час нападу терористів на блокпост біля села Золотий Колодязь на трасі Добропілля — Краматорськ. Похований в Павлограді[29] |
| 60 |  | Архіпов Василь Васильович (Позивний «Архіп»/«Дід») | 31 жовтня 1956, 57 років, Макіївка, Донецька область. Боєць батальйону територіальної оборони «Донбас» Донецької області. Пенсіонер. Пішов добровольцем захищати свою землю попри вік і здоров'я. Залишились дружина та дорослі діти, син і 24-річна донька.[30] Прим. В соцмережах повідомлялось про поховання 27 травня жителя Макіївки, титулованого кінолога, тренера і судді зі службового собаківництва, який загинув від обстрілу[31]. | 23 травня 2014 | Загинув у бою з терористами угруповання «Восток» біля села Карлівка, потрапивши у засідку. Був важко поранений. Відстрілювався до останнього патрона. Був розстріляний при спробі самопідриву[32][33] |
| 61 | | Мірошниченко Олексій Костянтинович (Позивний «Федір») | 22 вересня 1977, Донецьк. Боєць батальйону територіальної оборони «Донбас» Донецької області. Підприємець. Залишилась дружина і маленький син. | 23 травня 2014 | Загинув у бою з терористами угруповання «Восток» біля села Карлівка, потрапивши у засідку. Заблокований у будівлі, відстрілювався до останнього патрона. Отримав поранення, був розстріляний. Терористи (за повідомленням очевидців це були чеченці-кадирівці) вирізали бійцю серце, прив'язали його до Камазу і тягали вулицями.[32][34][35][33] |
| 62 | | Ковалишин Олег Ярославович (Позивний «Рейдер») | 18 серпня 1978, Бахмут. Мешкав у Києві. Боєць батальйону територіальної оборони «Донбас» Донецької області. Програміст, активний дописувач української Вікіпедії. | 23 травня 2014 | Загинув у бою з терористами угруповання «Восток» біля села Карлівка, потрапивши у засідку. Знаходився у групі (з чотирьох бійців), яка, захищаючи евакуацію решти батальйону, потрапила в оточення. Був тяжко поранений, відмовився здаватися. На переконання бойових побратимів, загинув у пожежі. За іншими даними, розстріляний з підствольних гранатометів. За місяць, що минув з дня загибелі, рідним і бойовим побратимам так і не вдалося знайти його тіло.[32][36][33] |
| 63 | | Рябенко Денис Володимирович (Позивний «Рябий») | 2 грудня 1980, Донецьк. Боєць батальйону територіальної оборони «Донбас» Донецької області. | 23 травня 2014 | Потрапивши у засідку біля села Карлівка, прикривав відхід товаришів, отримав важке поранення у бою з терористами угруповання «Восток». Виповз через болото до своїх і зберіг особисту зброю. Помер у лікарні[32][33] |
| 64 | | Козлов Микола Володимирович (позивний «Матвій») | 24 липня 1953, 61 рік, Пермська область РРФСР. Проживав у Запоріжжі. Майор у відставці, боєць батальйону територіальної оборони Донецької області «Донбас». Переїхав з батьками в Україну, на Донбас наприкінці 60-х років минулого століття. Працював на шахті. Після служби в армії вступив до Московського вищого прикордонного командного училища. Служив у Грузії начальником прикордонної застави, в тому числі під час війни 1991—1992 років. По закінченні служби у 1992 році переїхав із дружиною та двома синами в Україну. Вже в Україні у Миколи народилася донька. Військовий пенсіонер. Миколу як російського офіцера вразило, що війська РФ окупували Крим. Йому відмовили у мобілізації за віком, і тоді він пішов до батальйону Донбас. Залишились дружина та троє дорослих дітей. Один з синів — десантник, в зоні АТО з березня. | 23 травня 2014 | Прикривав відхід товаришів та загинув у бою з терористами угруповання «Восток» біля села Карлівка, потрапивши у засідку.[32]. Тіло бійця забирали з Карлівки. За інформацією голови штабу Самооборони Запорізької області Сергія Тіунова був встановлений контакт з сепаратистами. Вони погодились віддати тіло на блокпосту за умови прибуття відкритої машини під білим прапором, в якій буде перебувати не більше чотирьох осіб без зброї. 27 травня у Запоріжжі біля штабу Самооборони відбулося прощання з бійцем. Похований у селі Вищетарасівка Томаківського району Дніпропетровської області поряд з батьками.[37][33] |
| 65 | | Зінчик Станіслав Михайлович | 22 вересня 1975, Гайшин Переяслав-Хмельницький район Київська область. Солдат резерву, стрілець 1-го резервного батальйону НГУ. Закінчив ПХДПУ (2001), вчитель української мови в ЗОШ № 237, гімназії № 261 м. Києва. Спортсмен, альпініст (Ельбрус, 2012). Активний учасник Революції Гідності. Доброволець. Залишились дружина та 6-місячний син. | 24 травня 2014 | Загинув від поранень осколками гранати, прикривши побратимів, під час збройного нападу терористів на блокпост НГУ на східній околиці Слов'янська. Похований в с. Гайшин[38]. |
| 66 |  | Поліщук Юрій Васильович | 3 серпня 1982, Токарів Новоград-Волинський район Житомирська область. Прапорщик, головний сержант — командир відділення роти глибинної розвідки 54 ОРБ. 13 років служив у ЗСУ за контрактом. Миротворець (Косово, 2007). Капітан ФК «Граніт» (с. Токарів). Залишилась дружина та син. | 25 травня 2014 | За офіційною версією, отримав ЧМТ через падіння з БТРа під час навчань у Запорізькій області. На 11-й день помер в реанімації Запорізької обласної клінічної лікарні, не виходячи з коми. Похований в с. Токарів[39] |
| 67 |  | Кульчицький Сергій Петрович | 17 грудня 1963, 50 років, Веймар Східна Німеччина. Мешкав у м. Львів. Генерал-майор, начальник управління бойової та спеціальної підготовки ГУ НГУ. Народився в родині військового. Закінчив ДСВЗКУ (РРФСР, 1985), НУОУ (2010). Служив у морської піхоти Північного флоту. 1992 року у званні капітана переїхав до України, служив на командних посадах у в/ч НГУ, ВВ МВС в Тернополі, Криму, Івано-Франківську, Львові, з 2010 — в Західному територіальному командуванні та у Головному управлінні. Брав активну участь у формуванні 1-го резервного батальйону добровольців. Залишились дружина та син. Герой України (посмертно). | 29 травня 2014 | Близько 12:30, поблизу Слов'янська, повертаючись з району гори Карачун, був обстріляний з лісосмуги та підбитий терористами з ПЗРК гелікоптер Мі-8МТ (борт «16») НГУ. Загинули 6 військовослужбовців Націгвардії, включаючи двох членів екіпажу, та 6 представників спецпідрозділу МВС. Штурман старший лейтенант Олександр Макеєнко у тяжкому стані доправлений до Харкова. Похований на Личаківському цвинтарі у Львові[40]. |
| 68 | | Курилович Віталій Іванович | 18 грудня 1973, Тернопіль. Проживав у Павлограді. Майор, начальник групи бойової та спеціальної підготовки 4-го полку охорони НГУ, в/ч 3024. З 1993 служив у Павлоградському полку, за 22 роки пройшов шлях від солдата до майора начальника групи. Заочно закінчив ВІВВ МВС. Залишилась дружина та двоє синів. | 29 травня 2014 | Близько 12:30, поблизу Слов'янська, повертаючись з району гори Карачун, був обстріляний з лісосмуги та підбитий терористами з ПЗРК гелікоптер Мі-8МТ (борт «16») НГУ. На борту загинули 12 військовослужбовців. Похований у Павлограді, в грудні 2015 перепохований в Тернополі[40]. |
| 69 |  | Бульдович Сергій Іванович | 4 серпня 1973, Кропивницький. Гвардії полковник, командир екіпажу Мі-8МТ, заступник командира з льотної підготовки Гвардійської авіаційної бази НГУ, в/ч 2269. Випускник Сизранського ВВАУЛ (1994). У 1990-х почав службу у військовій авіації України в Білій Церкви та Олександрії. Залишились дружина та син. | 29 травня 2014 | Близько 12:30, поблизу Слов'янська, повертаючись з району гори Карачун, був обстріляний з лісосмуги та підбитий терористами з ПЗРК гелікоптер Мі-8МТ (борт «16») НГУ. На борту загинули 12 військовослужбовців. Похований у Кропивгицькому[40]. |
| 70 | | Кравченко Сергій Миколайович | 16 березня 1975, Олександрія, Кіровоградська область. Гвардії капітан, старший бортовий технік — інструктор екіпажа гелікоптера Мі-8МТ вертолітної ескадрильї Гвардійської авіаційної бази НГУ, в/ч 2269. Випускник Київського інституту ВПС. Залишились дружина та двоє синів. | 29 травня 2014 | Близько 12:30, поблизу Слов'янська, повертаючись з району гори Карачун, був обстріляний з лісосмуги та підбитий терористами з ПЗРК гелікоптер Мі-8МТ (борт «16») НГУ. На борту загинули 12 військовослужбовців. Похований в Олександрії[40]. |
| 71 | | Білошкурський Валентин Васильович | 17 грудня 1979, Вінниця. Прапорщик, інструктор (старший кулеметник) відділення кулеметників взводу вогневої підтримки 2-ї роти спецпризначення 8-го ПОП НГУ («Ягуар»), в/ч 3028. Служив за контрактом близько 13 років. Залишились дружина та донька. | 29 травня 2014 | Близько 12:30, поблизу Слов'янська, повертаючись з району гори Карачун, був обстріляний з лісосмуги та підбитий терористами з ПЗРК гелікоптер Мі-8МТ (борт «16») НГУ. На борту загинули 12 військовослужбовців. Похований у Вінниці[40]. |
| 72 | | Ліпський Віктор Володимирович | 11 січня 1983, Малі Кутища Калинівський район Вінницька область. Прапорщик, інструктор (старший кулеметник) відділення кулеметників взводу вогневої підтримки 2-ї роти спецпризначення 8-го ПОП НГУ («Ягуар»), в/ч 3028. Випускник ВДПУ (вчитель фізкультури). Служив за контрактом майже 12 років. Залишилась дружина і син. | 29 травня 2014 | Близько 12:30, поблизу Слов'янська, повертаючись з району гори Карачун, був обстріляний з лісосмуги та підбитий терористами з ПЗРК гелікоптер Мі-8МТ (борт «16») НГУ. На борту загинули 12 військовослужбовців. Похований в Малих Кутищах[40]. |
| 73 |  | Безпалько Петро Васильович | 25 жовтня 1980, Поточище Городенківський район Івано-Франківська область. Мешкав в Івано-Франківську. Старший лейтенант міліції, заступник командира взводу спецроти міліції УМВС України в Івано-Франківській області (колишній «Беркут»). З 2001 року служив у спецпідрозділі «Беркут». Миротворець (Косово, 2004—2005). Випускник НАВС (2011). Залишились дружина, двоє маленьких дітей і син від першого шлюбу. | 29 травня 2014 | Близько 12:30, поблизу Слов'янська, повертаючись з району гори Карачун, був обстріляний з лісосмуги та підбитий терористами з ПЗРК гелікоптер Мі-8МТ (борт «16») НГУ. Загинули 6 військовослужбовців Націгвардії та 6 представників спецпідрозділу МВС. Похований в Івано-Франківську[40]. |
| 74 | | Семанюк Василь Васильович | 5 жовтня 1980, Нижня Велесниця Коломийський район Івано-Франківська область. Мешкав в Івано-Франківську. Старший лейтенант міліції, черговий чергової частини спецроти міліції УМВС України в Івано-Франківській області (колишній «Беркут»). Строкову службу проходив у Криму в морській піхоті. З 2001 служив у спецпідрозділі «Беркут». Випускник Галицької академії (2010). Захоплювався різьбою по дереву, майстрував меблі. Залишились дружина та донька. | 29 травня 2014 | Близько 12:30, поблизу Слов'янська, повертаючись з району гори Карачун, був обстріляний з лісосмуги та підбитий терористами з ПЗРК гелікоптер Мі-8МТ (борт «16») НГУ. На борту загинули 12 військовослужбовців. Похований в Івано-Франківську[40]. |
| 75 | | Шарабуряк Володимир Богданович | 9 жовтня 1976, Івано-Франківськ. Старший прапорщик міліції, командир відділення спецроти міліції УМВС України в Івано-Франківській області (колишній «Беркут»). Закінчив ІФКФВ. З 1998 служив у спецпідрозділі «Беркут». Залишились мати і брат. | 29 травня 2014 | Близько 12:30, поблизу Слов'янська, повертаючись з району гори Карачун, був обстріляний з лісосмуги та підбитий терористами з ПЗРК гелікоптер Мі-8МТ (борт «16») НГУ. На борту загинули 12 військовослужбовців. Похований в Івано-Франківську[40]. |
| 76 | | Лисенчук Володимир Васильович | 10 червня 1984, Лісний Хлібичин Коломийський район Івано-Франківська область. Прапорщик міліції, міліціонер спецроти міліції УМВС України в Івано-Франківській області (колишній «Беркут»). Строкову службу проходив в Кінологічному НЦ ДПСУ. У правоохоронних органах з 2005 року, в «Беркуті» — з 2008. Залишились дружина та двоє маленьких дітей. | 29 травня 2014 | Близько 12:30, поблизу Слов'янська, повертаючись з району гори Карачун, був обстріляний з лісосмуги та підбитий терористами з ПЗРК гелікоптер Мі-8МТ (борт «16») НГУ. На борту загинули 12 військовослужбовців. Похований в с. Лісний Хлібичин[40]. |
| 77 | | Яков'як Віктор Петрович | 9 серпня 1988, Голосків (Коломийський район) Івано-Франківська область. Старший сержант міліції, міліціонер спецроти міліції УМВС України в Івано-Франківській області (колишній «Беркут»). З багатодітної сім'ї. Строкову службу проходив у ВВ МВС. В «Беркуті» — з 2009. Залишились батьки, брати й сестри. | 29 травня 2014 | Близько 12:30, поблизу Слов'янська, повертаючись з району гори Карачун, був обстріляний з лісосмуги та підбитий терористами з ПЗРК гелікоптер Мі-8МТ (борт «16») НГУ. На борту загинули 12 військовослужбовців. Похований в с. Голосків[40]. |
| 78 | | Остап'юк Петро Володимирович | 16 червня 1988, Торговиця (Коломийський район), Івано-Франківська область. Старшина міліції, міліціонер спецроти міліції УМВС України в Івано-Франківській області (колишній «Беркут»). Закінчив ІФКФВ (2009). В «Беркуті» — з 2009. Залишились батьки, брати й сестра. | 29 травня 2014 | Близько 12:30, поблизу Слов'янська, повертаючись з району гори Карачун, був обстріляний з лісосмуги та підбитий терористами з ПЗРК гелікоптер Мі-8МТ (борт «16») НГУ. На борту загинули 12 військовослужбовців. Похований в с. Торговиця[40]. |
| 79 | | Ісадченко Володимир Олександрович | 29 вересня 1994, 19 років, Липецьке Котовськ. Старший солдат, стрілець 2-ї патрульної роти 1-го патрульного батальйону 16 ПОГП НГУ, в/ч 3036. Закінчив Одеський залізничний технікум. Проходив строкову службу з травня 2013. Залишились батьки і сестра. | 29 травня 2014 | Загинув під час нападу терористів на військову автоколону, що поверталась зі Слов'янська, за 20 км від Ізюму (Харківська область), поблизу Кам'янки. Похований в с. Липецьке[41]. |
| 80 | | Шелємін Дмитро Михайлович | 21 лютого 1992, Киселеве (Свердловська міськрада) Луганська область. Сержант, заступник командира 1-го стрілецького взводу 1-ї стрілецької роти 15-го окремого полку НГУ, в/ч 3035. Після року строкової служби 28.02.2012 вступив на контракт. Заочно навчався в ЛДУ ВС. Залишилися мати і брат. | 30 травня 2014 | 28 травня, під час штурму озброєними терористами військової частини в Луганську (військове містечко ВВАУШ), дістав осколкові поранення голови та грудей. 30 травня помер в реанімаційному відділенні луганської лікарні. Похований в с. Киселеве[42]. |
Червень[ред. | ред. код] | |||||
| 81 | | Сенюк Тарас Михайлович | 22 червня 1980, Коломия Івано-Франківська область. Мешкав у Житомирі. Полковник (посмертно), командир 1-го АеМДБ 95 ОАеМБр. В ЗС з 1997. Випускник ОІСВ (2001, з відзнакою). Миротворець (2003 — Ірак, 2007 — Косово). Залишились дружина та донька. Герой України (посмертно). | 3 червня 2014 | Загинув у бою від кулі снайпера, під час виконання бойового завдання зі знищення опорного пункту терористів у Семенівці, на околиці Слов'янська. Похований в Коломиї[43]. |
| 82 |  | Власенко Юрій Олександрович | 3 лютого 1985, Кропивницький. Солдат, телефоніст взводу управління 1-ї мінометної батареї 1-го АеМДБ 79 ОАеМБр. Закінчив машинобудівний технікум (2005). Таксист. На фронт пішов добровольцем. Залишились батьки, брат. | 3 червня 2014 | Загинув, прикриваючи своїх бойових побратимів, під час нападу терористів на колону в ході бойових дій у Красному Лимані. Похований в Кропивницькому[44]. |
| 83 | | Шемегінський-Нестерук Михайло Михайлович | 23 листопада 1983, Гарасимів Тлумацький район Івано-Франківська область. Мешкав в Івано-Франківську. Старший сержант міліції, міліціонер спецроти міліції УМВС України в Івано-Франківській області (колишній «Беркут»). З багатодітної родини (10 дітей). Строкову службу проходив у ВВ МВС. В «Беркуті» — з 2011. МСУ з пауерліфтингу. Заочно навчався в ЛДУВС. Залишилась дружина та син. | 6 червня 2014 | Загинув внаслідок мінометного обстрілу терористами з території церкви блокпосту на околиці Слов'янська. Похований в Івано-Франківську[45]. |
| 84 |  | Могилко Костянтин Вікторович | 27 травня 1978, Вінниця. Полковник (посмертно), командир ескадрильї «Блакитна стежа» 15 БрТрА (авіабаза Бориспіль). Командир екіпажу літака-фоторозвідника Ан-30Б (борт № 80). Випускник ХІЛ ВПС (1999), КЛА НАУ (2003). З 1999 служив у Львові, з 2003 в Борисполі, з жовтня 2011 — командир ескадрильї. Залишились дружина і двоє дітей. Герой України (посмертно). | 6 червня 2014 | Близько 17:00 терористи з ПЗРК збили Ан-30Б (борт № 80), що здійснював спостережний політ над Слов'янськом на висоті 4050 м. Командир екіпажу підполковник Могилко, ціною власного життя, скерував літак за межі міста й запобіг жертвам серед мирного населення. Загинув при падінні літака за селом Пришиб. Похований у Вінниці[46]. |
| 85 | | Камінський Сергій Васильович | 30 квітня 1975, Гальжбіївка Ямпільський район (Вінницька область). Підполковник (посмертно), заступник командира ескадрильї «Блакитна стежа» з виховної роботи 15 БрТрА (авіабаза Бориспіль). Бортовий оператор аерофотозйомки літака-фоторозвідника Ан-30Б (борт № 80). Випускник Київського інституту ВПС (1997). З 1997 служив у Борисполі, з 2009 — заступник командира ескадрильї. Залишились дружина та дві доньки. | 6 червня 2014 | Близько 17:00 терористи з ПЗРК збили Ан-30Б (борт № 80), що здійснював спостережний політ над Слов'янськом на висоті 4050 м. Оператор майор Камінський загинув одразу від вибуху ракети. Похований у Борисполі[46]. |
| 86 | | Момот Володимир Миколайович | 21 липня 1974, Бориспіль Київська область. Прапорщик, старший повітряний радист авіаційного загону ескадрильї «Блакитна стежа» 15 БрТрА (авіабаза Бориспіль). Бортовий радист літака-фоторозвідника Ан-30Б (борт № 80). З 1992 служив у Борисполі, 1994 закінчив школу прапорщиків (навчальна рота зв'язку). Залишились дружина та троє дітей. | 6 червня 2014 | Близько 17:00 терористи з ПЗРК збили Ан-30Б (борт № 80), що здійснював спостережний політ над Слов'янськом на висоті 4050 м. Радист Момот зістрибнув з парашутом четверним, пропустивши уперед двох молодих лейтенантів і штурмана; впав в озеро і не зміг вибратись. Похований у Борисполі[46]. |
| 87 | | Потапенко Олексій Володимирович | 31 січня 1978, Чорнобиль Київська область. Виріс в смт Макарів. Старший прапорщик (посмертно), старший бортовий механік авіаційного загону транспортної авіаційної ескадрильї «Блакитна стежа» 15 БрТрА (авіабаза Бориспіль). Бортовий механік літака-фоторозвідника Ан-30Б (борт № 80). Залишилась дружина та син. | 6 червня 2014 | Близько 17:00 терористи з ПЗРК збили Ан-30Б (борт № 80), що здійснював спостережний політ над Слов'янськом на висоті 4050 м. Бортмеханік Потапенко допоміг зістрибнути з парашутом двом молодим лейтенантам, а сам залишився у літаку. Екіпаж, ціною власного життя, скерував літак за межі міста й запобіг жертвам серед мирного населення. Загинув при падінні літака за селом Пришиб. Похований в смт Макарів[46]. |
| 88 | | Дришлюк Павло В'ячеславович | 24 квітня 1973, Легниця Польща. З 1984 мешкав у м. Київ. Майор (посмертно), старший бортовий авіаційний технік — інструктор авіаційного загону транспортної авіаційної ескадрильї «Блакитна стежа» 15 БрТрА (авіабаза Бориспіль). Бортовий технік літака-фоторозвідника Ан-30Б (борт № 80). Випускник ХВВАІУ (1995). З 1995 служив у Борисполі. Залишилась дружина та син. | 6 червня 2014 | Близько 17:00 терористи з ПЗРК збили Ан-30Б (борт № 80), що здійснював спостережний політ над Слов'янськом на висоті 4050 м. Борттехнік Дришлюк допоміг зістрибнути з парашутом двом молодим лейтенантам, а сам залишився у літаку. Екіпаж, ціною власного життя, скерував літак за межі міста й запобіг жертвам серед мирного населення. Загинув при падінні літака за селом Пришиб. 06.01.2015 був визнаний таким, що загинув[46]. |
| 89 |  | Щокін Сергій Григорович | 15 січня 1986, Луганськ. Старшина міліції, помічник чергового чергової частини Управління оперативної служби ГУ МВС України в Луганській області. Залишилися дружина та син. | 9 червня 2014 | Вбитий у ніч на 10 червня в Луганську під час нападу терористів на співробітників міліції. Ще один міліціонер був важко поранений, та двох взято в заручники[47]. |
| 90 | | Дерило Андрій Борисович | 22 жовтня 1977, Миролюбівка (Новомосковський район) Дніпропетровська область. Старший сержант, кулеметник механізованого відділення 93 ОМБр. Працював водієм. Мобілізований у квітні 2014. Залишились дружина та двоє дітей. | 9 червня 2014 | 23 травня в бою на блокпості біля с. Золотий Колодязь, на трасі Добропілля — Краматорськ, дістав кульові поранення голови та шиї, але прикривав вогнем своїх товаришів, поки не знепритомнів. Російські терористи добивали його ногами. Після понад двох тижнів боротьби за життя помер у київському шпиталі. Похований в Миролюбівці[48]. |
| 91 |  | Пелехатий В'ячеслав Максимович | 5 червня 1974, Ярівка (Хотинський район) Чернівецька область. Мешкав у м. Чернівці. Старший прапорщик, технік роти 87-го ОАеМБ 80 ОАеМБр. Строкову службу проходив у прикордонних військах в Криму, м. Керч. В ЗСУ з початку 1990-х, закінчив школу прапорщиків (201 НЦ). Служив у Чернівцях, 300 ОМП, 87 ОАеМБ. Залишились дружина та двоє дітей. | 10 червня 2014 | 9 червня підірвався на вибуховому пристрої з «розтяжкою» в зоні АТО. Помер від поранень о 9-ій ранку наступного дня в Харківському військовому шпиталі. Похований у Чернівцях[49]. |
| 92 |  | Коновалов Олексій Ігорович | 31 січня 1970, Чернігів. Капітан, командир 2-го стрілецького взводу стрілецької роти 13 БТО «Чернігів-1». Випускник КВВІУЗ (1992). 16 років в армії, у 2003 звільнився в запас. Підприємець, інженер, знав три іноземні мови. Активний учасник Революції Гідності, Чернігівської «Самооборони», член ВО «Свобода». Мобілізований як доброволець 24.04.2014. Залишились донька та син. | 12 червня 2014 | Був командиром блокпосту біля с. Велика Чернігівка (Станично-Луганський район). Загинув від удару струмом під час проведення електропроводки. Похований в Чернігові[50]. |
| 93 | | Татарінов Сергій Петрович | 28 листопада 1978, Миколаїв. Сержант, головний сержант взводу — командир відділення АеМДВз АеМДР 2-го АеМДБ 79 ОАеМБр. Строкову службу проходив у десантних військах. Мобілізований 11.03.2014. Залишились дружина та двоє дітей. | 12 червня 2014 | Дістав кілька кульових поранень, зокрема в область серця, біля села Степанівка (Шахтарський район) в ході бою за висоту Савур-могила, помер в гелікоптері під час евакуації. Похований в Миколаєві[51]. Див. Бій під Савур-Могилою 12 червня 2014. |
| 94 | | Шерстньов Сергій Андрійович | 20 жовтня 1988, Бердянськ, Запорізька область. Солдат, старший розвідник розвідроти 79 ОАеМБр. З 2007 відслужив 1,5 роки за контрактом. Працював інспектором у Бердянській виправній колонії. Мобілізований 25.03.2014 як доброволець. Залишились батьки і брат. | 12 червня 2014 | Загинув близько 10:00 від кулі снайпера в серце, під час бою біля висоти Савур-могила, прикриваючи вогнем з гранатомету своїх товаришів, які витягували поранених. Похований в Бердянську[51]. Див. Бій під Савур-Могилою 12 червня 2014. |
| 95 | | Бурко Євген Володимирович | 8 липня 1991, Вільне (Кіровоградський район) Кіровоградська область. Сержант, заступник командира розвідувальної групи 3 ОПСпП. Військовослужбовець за контрактом, в полку з 2009. Залишились дружина та дві маленькі доньки. | 12 червня 2014 | Загинув біля села Степанівка (Шахтарський район) в ході бою за висоту Савур-могила. Похований в с. Вільному[52]. Див. Бій під Савур-Могилою 12 червня 2014. |
| 96 | |
| |||