Хелловін

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Хелловін (значення).
Хелловін
Хелловін
Хелловін
Ліхтар Джека
Інші назвиВідьо́мська ніч, словен. Noč čarovnic, серб. Ноћ вештица, хорв. Noć vještica
МісцеВелика Британія Велика Британія,
Ірландія Ірландія,
США США,
Канада Канада,
Австралія Австралія,
Європейський Союз Європейський Союз та в інших країнах світу
ЗаснованоЗа початком нового календарного циклу в кельтському язичницькому календарі
Дата31 жовтня
Святкуваннявипрошування цукерок «Частування чи шкода», костюмовані вечірки, святкові багаття, світильник Джека, ловлення яблук, святкові столи, вогнеграї
ТрадиціїВважається тим днем, коли духи всіх померлих повертаються на землю.
Перевдягання у страхітливі костюми, вечірки з убраннями, випрошування солодощів[1][2][3][4]
Пов'язаний зДень усіх святих, «Савань»
CMNS: Хелловін у Вікісховищі

Хеллові́н, або Геллові́н[5] (англ. Halloween, англ. вимова: [ˌhæl.əʊˈiːn]; скорочено від «All Hallows' Eve») — святкується в ніч проти 1 листопада. У ХІХ ст. поширилась думка про язичницькі корені цього свята, зокрема про походження його від кельтського Саваня[6], однак останні дослідження доводять його католицькі корені[7][8].

Найгучніше відзначається у США, Канаді, Ірландії та Великій Британії. Хоч у цих країнах Хелловін не є державним святом, та за популярністю поступається лише Різдву[9]. В Україні набуває поширення після здобуття незалежності, разом з пожвавленням у світі процесів американізації наприкінці XX ст.

Під час святкування Хелловіну відбувається традиційне випрошування цукерок дітьми, відвідування тематичних костюмованих вечірок[en], прикрашання оселі та будівель, вирізання ліхтаря з гарбуза, цукрування яблук[en], розведення вогнищ, виловлювання яблук з відра, розігрування, розповідання моторошних оповідок, перегляд фільмів жахів тощо. Символом свята є ліхтар з гарбуза у вигляді людської голови (Ліхтар Джека).

Походження слова

Уперше назва Хелловіну (Halloween) згадується у 1745 році[10]. Слово походить від англійського Hallowe'en — скорочення виразу All Hallow's Eve — Вечір усіх святих, яке своєю чергою розшифровується як All Hallowed Souls Eve — дослівно: Вечір усіх святих душ.[11][12] У рівнинній шотландській, вечір — це even, що видозмінилося до e'en або een.

Хоча раніше, у давньоанглійській мові трапляється вислів All Hallows (ealra hālgena mæssedæg, день повернення усіх святих), власне «переддень» All Hallows' Eve згадується лиш у 1556.[12][13]

Історія

Традиційна ірландська маска для гайзінга (початок XX століття) та прикрашення будинку світильниками Джека 1919 року

На зламі епох Античності та Середньовіччя 13 травня католицька церква відзначала свято Всіх святих (православні відзначають це свято в першу неділю після Зіслання Святого Духа). Однак у VIII ст. папа Григорій ІІІ освятив у Римі каплицю в базиліці св. Петра на честь Всіх Святих саме 1 листопада, і переніс на день освячення цієї каплиці також святкування цього свята в Римі. У наступному, IX столітті, папа Григорій IV постановив, що 1-е листопада буде днем Всіх Святих у цілій Церкві. У цій традиції свято потрапило й до Ірландії, а не навпаки, попри поширену думку, що воно нібито трансформувалося з передхристиянського язичницького шабашу. А день перед празником, як і перед кожним великим святом, проводилося передпразденство (вігілія, навечір'я). Звідси назва «All Hallows Even», «Вечір усіх святих», скорочено «Hallowe'en». Натомість під кінець Х століття, у Франції, під впливом Клюнійського абатства, 2 листопада починають відзначати День Всіх Померлих вірних. З Франції цей день помину померлих поширився по всьому католицькому світу[8].

Опис кельтського язичницького свята Савань[14], яке іноді вважають прообразом Хелловіну, з'являється в староірландській літературі починаючи з X століття[15]. Згідно з Оксфордським словником фольклору, Савань був святом одночасно для всіх народів Британських островів та міцно асоціювався зі смертю та надприродним. Водночас немає жодних доказів того, що в язичницькі часи свято мало якесь особливе значення, крім сільськогосподарського та сезонного. Древні кельти, які жили на території сучасної Великої Британії, ділили рік на дві частини — світлу і темну (літо і зиму). Коли темна частина змінювала світлу (наприкінці жовтня), у кельтів починалися урочисті святкування[16].

Традиційно вважається, що сприйняття Саваня як темного язичницького свята, пов'язаного з мертвими, зобов'язане своєю появою християнським ченцям X—XI століть, які писали про нього через приблизно два сторіччя після затвердження Дня всіх святих та приблизно через чотириста років після прийняття Ірландією християнства[17]. Водночас, уже в VIII столітті День усіх святих починає поступово заміщати Савань; завдяки взаємопроникненню гельських традицій та католицьких обрядів, починають формуватися перші зачатки майбутнього Хелловіну[18].

З цього моменту починається спадкоємний розвиток двох свят. Як і Савань, Хелловін традиційно відзначається в ніч на 1 листопада. В Шотландії та Ірландії Савань носив назву Oidhche Samhna і Oíche Samhna (шотландською та ірландською відповідно), і сучасні носії гельських мов і досі позначають Хелловін словами Oíche/Oidhche Samhna, зокрема таку назву збережено у Вікіпедії ірландською мовою. Досі на півночі Шотландії та Ірландії прийнято проводити ритуали для заспокоєння мертвих та розповідати вночі 31 жовтня легенди про предків[19][20].

Оскільки 1 листопада церква молиться до святих у небі, 2 листопада поминає душі в чистилищі, то в середовищі деяких ірландських селян почалися роздуми над ситуацією «нещасних грішників» ще в одному «місці» — у пеклі. Прокляті, на думку простих ірландських католиків, мають бути ще більш нещасними, якщо тут на землі про них геть забули. Тому зародився звичай стукати в каструлі та сковорідки напередодні «Всіх Святих», тобто на «Hallowe'en», щоб прокляті в пеклі знали: про них теж пам'ятають! Таким чином, в Ірландії з'явився «День Всіх Померлих» — 31 жовтня, а не лише «померлих вірних», який відмічали 2 листопада. До церковного календаря цей день, звичайно, не потрапив[8]

Проте нинішній вигляд свята Хелловін, з усіма перебираннями та іншими звичаями, з'явився пізніше і не має ірландського коріння. Радше звичай почав зароджуватися у Франції приблизно в XIV або в XV столітті, у часи страшних катаклізмів (один з них — пандемія чуми «Чорна смерть», забрала життя майже третини європейського населення). Це активно сприяло замисленню про життя після смерті. Різні театралізовані вистави мали у своєму репертуарі постановки про смерть, про чистилище і про пекло, щоб нагадувати кожному про його смертність та про марноту і швидкоплинність життя. Тодішні вистави мали такі назви як «Танець Смерті» чи «Танець Жаху». Нагадування про плинність земного життя та рівність усіх перед смертю часто залишалася на стінах цвинтарів: диявол на ланцюгу веде до могили чи то короля, чи то папу, чи то знатну даму, чи то монаха, чи то селянина. Часто відбувалися театралізовані вистави «танців смерті» в сам день Всіх Святих, і там виступали актори, одягнені в одяг різних соціальних груп та станів, від короля до бідняка. Закономірно, у виставі також брали участь такі персонажі, як «Диявол» чи «Смерть». Деколи такі вистави відбувалися не лише в містах, і з часом стали досить розповсюдженими і традиційними. Отож, у Франції ці вистави відбувалися в День Всіх Святих, тобто 1 листопада. Натомість в Ірландії, в переддень Всіх Святих, на «Hallowe'en», тобто 31 жовтня, таких вистав і відповідно перевдягання не було.

Уперше перевдягання і театралізовані виступи саме 31 жовтня зустрічаються у XVIII столітті в англійських колоніях Північної Америки, де французькі та ірландські католики споріднювалися у шлюбах та поєднували свої традиції. Таким чином, гібрид ірландського акцентування на пеклі в поєднанні з французьким маскарадом створив досить специфічне та колоритне свято[8].

В Америці досить швидко перевдягання на Хелловін перестало бути ціллю, а стало засобом назбирати побільше солодощів від сусідів. У цьому брали участь зазвичай діти, які ходили по домівках, стукали до дверей і говорили: «Trick or treat», «Відкупись, або зачарую» (дослівно: «зроблю фокус або пригощай»), тобто «погрожуючи» наробити всіляких «магічних неприємностей» мешканцям дому, якщо ті не дадуть чогось «хелловінським колядникам». Цей досить дивний звичай, ніяк не пов'язаний з «днем померлих», став своєрідним американським додатком до  Хелловіну. Походив він з Англії, де з настанням англіканства в XVI столітті, почалися переслідування католиків. На початку XVII століття сталася змова деяких католиків і запланували вбити короля Якова І та весь Парламент вибухом. Проте порох у Парламенті виявили, а організатора, Гая Фокса, знайшли і повісили 5 листопада 1605 року. Цей день, «День Гая Фокса» (Guy Fawkes’ Day), став народним святом в Англії і залишився ним дотепер. Тоді підпиті гуляки в масках ходили вже в глуху ніч проти 5 листопада по домах католиків і просили пива чи солодощів для продовження святкування. При цьому часто виговорювали «Trick or treat», «пригощай або буде фокус». Традиція святкувати цей день переїхала до Америки разом з англійськими переселенцями. Та після Американської революції в другій половині XVIII століття вона була занехаяна, разом з іншими англійськими національними святами. Проте ходіння по домівках з промовлянням «trick or treat» стало вже досить популярним і його перенесли на іншу ніч, а саме на католицький франко-ірландський «Hallowe'en» 31 жовтня. Таким чином до католиків долучилися теж протестанти і свято Хелловін стало загальнонаціональним[8].

Північноамериканські альманахи кінця XVIII та початку XIX століття не подають ніяких відомостей про святкування Хелловіну там[21]. Але у ХІХ ст. свято отримує бурхливе поширення і перестає обмежуватися лише емігрантськими громадами. У суспільстві воно починає сприйматися як «понуре» і «моторошне», хоч і веселе, а ніяк не релігійно-поминальне. Саме тому пуритани Нової Англії його не схвалювали[21].

У ХІХ ст. були популярні листівки-запрошення, на яких для більшого ефекту «моторошності» почали поміщати у різних колажах відьом. Під кінець XIX століття недоінформовані фольклористи, не знаючи звідки взялася відьма, та й взагалі інші «страшні» персонажі, а лише чули, що це принесли ірландці, впровадили до свята «jack-o’-lantern», «блукаючий вогник» (тобто ліхтар). Вони були переконані, що Хелловін має кельтське та поганське походження, тому належить додати якісь «призабуті», на їх думку, елементи з культури друїдів. Вибрали ріпу та ліхтар, який був частиною древніх кельтських свят врожаю. Гарбуз усталився як поширений елемент Хелловіну в XX столітті, тому що його легше робити порожнистим та поміщати всередині нього ліхтар[8]

До середини XX століття Хелловін святкувався всіма американцями від узбережжя до узбережжя, незалежно від походження, суспільного чи статків[22].

Святкування різними народами

Поштова картка 1904 року до Хелловіну

Після того, як Хелловін почав активно відзначатися з XIX століття в США і Канаді, він поширився у всьому світі завдяки впливу американської культури, при цьому існує ряд регіональних відмінностей. Наприклад, в Ірландії прийнято влаштовувати великомасштабні піротехнічні дійства та багаття, а в Шотландії цей звичай відсутній[23][24]. За межами країн, де живуть нащадки кельтів, свято носить скоріше комерційний характер, ніж культурний або ритуальний[25]. В Японії на честь свята проводяться щорічні паради, що іноді досягають величезної кількості учасників і створюють великі проблеми міським службам[26]. Найвідоміший захід такого роду проходить в місті Кавасакі, вважається, що воно — найстаріше місце святкування Хелловіну в Японії[27].

У Європі особливо популярні вечірки Хелловіну в стародавніх замках, відомих за переказами про привидів. Німці влаштовують жахо-карнавал у замку Франкенштайна, що неподалік Дармштадта. За язичницькими віруваннями західних європейців у ніч Хелловіну відчиняються двері в потойбічний світ, і духи померлих приходять на землю, щоб знайти собі відповідне тіло. Тому для відкупу від усіляких скелетів, вампірів та привидів, що можуть постукати у двері, слугує відкуп — насипати торбу гостинців-ласощів.

У США та Великій Британії святкування починають заздалегідь: вечір напередодні Хелловіну, 30 жовтня, називають Ніч пустощів (Mischief Night). У цей вечір діти й підлітки мають право розіграти своїх знайомих і сусідів. Типові пустощі включають намазування вікон автомобілів милом, закидання будинків яйцями і гнилою городиною. Діти можуть обмотувати дерева туалетним папером або дзвонити в двері, а тоді тікати. Нерідко такі жарти межують з вандалізмом, тому часто крамниці не продають дітям яйця в період святкування Хелловіну.

Символи

Більшість символів свята мають довгу історію. Наприклад, традиція виготовлення гарбузів-світильників пішла від кельтського звичаю створювати ліхтарі, які допомагають душам знайти шлях у чистилище[28]. У Шотландії символом Хелловіну виступала ріпа[29][30], але в Північній Америці її швидко замінив гарбуз, як дешевший та доступніший овоч[29]. Вперше створення гарбузів-світильників в Америці було зафіксовано в 1837[31]; цей ритуал, що проводився під час збору врожаю, не мав ніякого стосунку до Хелловіну аж до другої половини XIX століття[32].

Популярними є костюми персонажів класичних фільмів жахів, наприклад, Мумії та чудовиська Франкентштейна. У святковому оздобленні будинків велику роль відіграють символи осені, наприклад, сільські лякала[28]. Основними темами Хелловіну є смерть, зло, окультизм та монстри. Традиційними кольорами є чорний та помаранчевий[33].

Ліхтар Джека

Вирізаний з турнепсу світильник Джека, початок XX століття. Музей традиційного життя, Ірландія

Головним символом свята є так званий Ліхтар Джека (англ. Jack-o'-lantern — Джек-Ліхтар). Він являє собою гарбуз, на якому вирізано зловісно усміхнене обличчя; всередину гарбуза кладуть запалену свічку. Вперше «світильники Джека» з'явилися у Великій Британії, але спочатку для їх виготовлення використовували брукву або ріпу[29]. Вважалося, що подібний плід, залишений в День всіх святих біля будинку, буде відганяти від нього злих духів[34]. Коли традиція святкування Хелловіну поширилася в США, світильники стали робитися з гарбузів, більш доступних та дешевих[29].

Витоки цього звичаю можна знайти в стародавніх ірландських та британських традиціях вирізання на овочах елементів обличчя під час проведення різних ритуалів[35]. Сучасний вигляд «світильник Джека» отримав приблизно в 1837, тоді ж він і отримав цю назву[36]. В 1866 він уже міцно асоціювався з Хелловіном[37]. Втім, у США різьблений гарбуз ще задовго до популяризації Хелловіну використовувався як один із символів збору врожаю[38]. В 1900 його використання під час цього свята поступово увійшло в побут.

Музика

Як і інші свята, Хелловін має свої відомі пісні та тематичну музику. Широко відома пісня «Monster Mash» поп-музиканта Боббі Пікетта стала, на думку ряду музичних критиків, своєрідним гімном Хелловіну[39]. Іншою дуже популярною піснею є композиція «This Is Halloween[en]», написана Денні Ельфманом. Вона увійшла до саундтреку анімаційного фільму «Жах перед Різдвом» і неодноразово була переспівана різними не лише американськими, але і японськими виконавцями[40][41][42].

Також часто зі святом асоціюється група «Midnight Syndicate», творчість якої, за словами деяких авторів, стала синонімом цього свята. Творчість колективу фактично визначила основні риси «музики Хелловіну», визначило її стандарти та зробило вплив на інші подібні проекти[43][44][45][46]. 11 вересня 2009 AOL Radio опублікувало рейтинг «10 найкращих альбомів у жанрі „Хелловін“»; Midnight Syndicate зайняли в ньому одразу три місця — третє, четверте та восьме[47]. 2010 року група випустила окремий збірник «Halloween Music Collection[en]».

Часто для лякальних атракціонів під час святкування Хелловіну використовують атмосферні композиції в жанрі ембієнт, що складаються з лякальних елементів на зразок скрипів, виття вовків і тому подібного. Найпопулярніша в цьому плані музика тієї ж групи «Midnight Syndicate», яка задає стандарти для цієї індустрії[43][48]. Відома група «Nox Arcana», чий альбом «Grimm Tales» став джерелом натхнення для створення парку «Scary Tales: Once Upon A Nightmare» на студії «Universal Studios Halloween Horror Nights»[49][50][51]. На вечірках використовується танцювальна музика, написана в жартівливо-лякаючому стилі, або композиції з саундтреків до фільмів жахів[52]. Відомою композицією стала пісня «Let's Get Tricky» котра була виконана Белою Торн і Рошоном Феганом. Вона звучала у відомому ТВ-серіалі на каналі Дісней — «Танцювальній лихоманці».

Традиції

Костюми

Одягання в карнавальні костюми — порівняно недавній елемент свята. Вперше як повноцінний звичай воно зафіксовано на початку XX століття та сходить до американських традицій костюмованих вечірок[53]. Вперше носіння маскарадних костюмів на Хелловін зареєстровано в 1895 в Шотландії[54], коли діти в масках ходили по домівках та отримували цукерки, тістечка, фрукти та гроші[54]. Немає жодної згадки про подібні традиції в США, Ірландії або Англії до 1900 року[55]. В Шотландії дітей, які, одягнувшись у карнавальні костюми, зображують різних монстрів або інших персонажів, ходять від будинку до будинку та випрошують солодощі, називають guisers, а сам звичай —Guising («гайзінг», від англ. guise — носіння маски, наряду, жартівливе перевдягання)[56][57]. Костюми для Хелловіну, зазвичай, починають продавати ще в серпні[58].

Самі костюми на Хелловін значно еволюціювали за минуле століття. Спочатку костюми були образами потворних схудлих людей. Це виглядало далеко не святково та достатньо лякаюче. Але вже до початку 2000 костюми все більше набували яскраві образи і саме свято перетворювалося на шоу[59].

Дослідження, проведене Інститутом роздрібної торгівлі США, показало, що 2005 року 53,3 % американців планували купити маскарадний костюм на Хелловін і мали намір витратити на це в середньому 38 доларів 11 центів. Загальні доходи від продажу костюмів склали $3,3 млн в 2005 і $4,96 млн — в 2006[60]. В 2009, під час економічної кризи, середня сума витрат на придбання хелловінської атрибутики громадянами США зменшилася на 15 % у порівнянні з 2008 роком та склала 56 доларів 31 цент[61].

Основна тема костюмів на Хелловін — це різна нечисть або надприродні персонажі, проте популярні й костюми на абсолютно довільну тематику, хоча основний мотив продовжує залишатися найпоширенішим[62]. Так, в 2000-х серед костюмів на Хелловін можна було зустріти не лише костюми вампірів, перевертнів або відьом, а й фей, королев, діячів поп-культури та навіть рольові костюми сексуальної тематики[63].

Прикрашені до свята будинки в Оттаві. Прикрашення будинку на Хелловін повідомляє, що тут чекають на дітей аби дати їм солодощі

Випрошування солодощів (Trick-or-treat)

Докладніше: Випрошування солодощів

Традиція вбиратися в костюми та ходити від хати до хати, випрошуючи солодощі, з'явилася ще в Середньовіччі та спочатку була пов'язана з Різдвом. В Англії та Ірландії бідняки здавна ходили по домівках та випрошували так звані «духовні тістечка» в День всіх святих (1 листопада), обіцяючи в обмін молитися за душі померлих родичів господарів. Хоча цей звичай вважається споконвічно британським[64], дослідники також знаходили згадки про нього на півдні Італії[65]. Один з персонажів комедії Вільяма Шекспіра «Два веронці» вимовляє фразу «Ти скиглиш, як жебрак на День всіх святих», що свідчить про значне поширення цього звичаю вже наприкінці XVI століття[66].

Термін Trick-or-treat вперше став використовуватися в США[67], вперше його використання зафіксовано 1934 року[68], а активно поширюватися він став лише з 1939 року[69]. Літературно його можна перекласти як жарт або частування (поширені варіанти — частування чи капость, цукерки або смерть та ін.), що вказує на жартівливу загрозу нанести шкоду, якщо господар не принесе дітям частування. Але усталеного перекладу терміну в українській мові немає та зазвичай він надається в оригіналі, або з заміною на фразу гаманець або життя. Хоча термін спочатку згадувався лише на заході Північної Америки, до 1940-років відзначено вже широке поширення по всій країні[70]. В нинішні часи фраза носить виразно жартівливий відтінок і її часто використовують за межами США, наприклад, в Ірландії[67] та Японії[71], не боячись отримати звинувачення в здирництві.

Ігри та інші традиції

Окрім випрошування солодощів та носіння різноманітних костюмів, святкування Хелловіну також пов'язано з деякими специфічними іграми та ворожіннями. Наприклад, можна зустріти згадки про ворожіння за допомогою шкірки: шотландські дівчата зрізали шкірку з яблук, намагаючись зробити її якомога довшою, і кидали через плече. Вважалося, що впала шкірка набувала вигляду першої літери прізвища судженого[20]. Інший звичай ґрунтувався на відомому повір'ї про Криваву Мері, який в наші дні перетворився в популярну міську легенду. Це ворожіння полягало в тому, що молоді дівчата мали в темному домі піднятися по сходах спиною вперед та провести свічкою перед дзеркалом. Після цього в дзеркалі нібито мало показатися обличчя майбутнього чоловіка, але дівчина могла побачити в дзеркалі й череп — це означало, що вона помре, так і не вийшовши заміж[72][73][74].

Атракціони

Важливою традицією святкування Хелловіну є організація так званих Haunted attractions (укр. Атракціони, населені примарами), головна мета яких — приємно налякати відвідувачів[75]. Найстаршим подібним атракціоном вважається «Населений примарами будинок Ортона та Спунера», відкритий 1915 року[76]. У більшості випадків цей бізнес має чіткі сезонні рамки. Від звичайних «будинків з привидами» ці атракціони відрізняються використанням стогів сіна і кукурудзяних лабіринтів в символіці[77]. Подібні заходи приносять США приблизно 300—500 мільйонів доларів на рік і залучали до 400 000 клієнтів під час піку цієї індустрії 2005 року[75]. Технічний рівень подібних проектів постійно зростає, аж до голлівудського рівня[78].

У США до цих атракціонів пред'являється ряд вимог. Крім стандартного дотримання правил безпеки, вони повинні бути обладнані знаками, що попереджають про густий туман, гучні звуки тощо. Зазвичай відвідування цих атракціонів заборонено для вагітних жінок та людей зі слабким серцем. Відповідно до закону, перед відкриттям атракціон повинен отримати спеціальний дозвіл перевірників[79].

Корпорація Дісней щорічно відзначає Хелловін у всіх своїх тематичних парках. В атракціоні Примарний маєток (тільки Каліфорнія та Токіо) міняють все досконально і за основу свята в Переддень Дня всіх святих царює обстановка «Жаху перед Різдвом» Тіма Бертона, де головним персонажем мультфільму є Джек Скеллінгтон.

Святковий стіл

Продаж гарбузів

Через те, що у Північній півкулі Хелловін припадає на пору осіннього врожаю яблук, одне з чільних місць на святковому столі посідають яблука, які вкривають поливкою, цукрують[en], карамелізують[en] або викачуюють у цукровому сиропі та горіхах. Спочатку існувала традиція роздавати дітям яблука-цукерки, але вона швидко зійшла нанівець через міську легенду, яка свідчила, що в подібні цукерки злі люди кладуть шпильки та голки[80]. Хоча подібні випадки були зареєстровані кілька разів, вони ніколи не призводили до серйозних травм[81]. Багато батьків були впевнені, що ці випадки були спровоковані ЗМІ, які зрощували істерію на тлі неправдивих чуток[82].

У свою чергу, в Північній Америці популярні кенді корни та кенді пампкіни, цукерки у вигляді кукурудзи та гарбуза відповідно. Кенді корн являє собою цукерки з цукру, кукурудзяного сиропу, штучних барвників та сполучних речовин[83]. Рецепт та спосіб їхнього приготування практично не змінився, виробництво кенді корнів досі базується на ручній роботі[84]. Незважаючи на свою назву, кенді пампкін являє собою лише варіацію кенді корну[85]. Головна відмінність «гарбузів» від «кукурудзи» це використання меду, більш рясне додавання зефіру і, нарешті, часто використовуваний особливий нежирний крем[86][87].

Донині, у сучасній Ірландії до свята випікають (або тепер, купують) Бармбрек (ірл. гел. báirín breac), легкий плодовий пиріг, у який закладають горох, дерев'яну тріску, шматок тканини, монету та кільце. Предмет, що попався їдцю пророкував майбутнє: горох — не чекати швидкого весілля, тріска — неприємності в сімейному житті, шматок тканини — бідність, монета — багатство, кільце — швидке весілля. Відповідно до цієї традиції зараз продаються бармбреки з іграшковими кільцями всередині[88]. Ця традиція є подібною до звичаю готування Торту (Трьох) Королів під час Богоявлення, найпоширенішої у романських країнах.

хелловінські солодощі

Деякі приклади «хелловінської» кухні:

Зв'язок з релігією

Християнство

Представники різних християнських конфесій по-різному ставляться до святкування Хелловіну. Деякі парафії англіканської церкви підтримують свято, вважаючи його проведення частиною християнських традицій Дня всіх Святих[90][91]

Найчастіше християни не сприймають свято нейтрально через зображенням під час нього магії й демонізму. Римо-Католицька Церква не вважає свято релігійним і не визнає його стосунок до християнства[92], у зв'язку з чим забороняє відзначати його в будь-яких церковно-парафіяльних школах[93].

Водночас деякі християни критикують та відкидають святкування Хелловіну, вважаючи, що його традиції сягають до язичництва та деяких напрямків окультизму, що суперечить християнським ідеалам[94]. Окремі фундаменталістські та консервативні євангелічні церкви приурочують до дня Хелловіну випуск брошур, що описують муки грішників у пеклі[95], і протестують проти проведення свята, мотивуючи це тим, що воно розвинулося з язичницького дня мертвих[96]. Соціолог Джеффрі Віктор та культуролог Джек Сантіно стверджують, що в США напередодні Хелловіну зростає кількість «сенсаційних» газетних публікацій і в цілому посилюється «сатанинська паніка»[97][98].

У країнах Східної Європи багато представників православної церкви виступають різко проти святкування Хелловіну, вважаючи, що це «свято внутрішньої порожнечі та побічна ознака глобалізації». Незважаючи на зростаючу популярність цього свята в Україні, ПЦУ негативно відносяться до святкування Хелловіну.

Неоязичництво

Прихильники Вікки ототожнюють Хелловін з Саванем та відзначають його як священний день року[99]. Серед вікан Савань та Хелловін вважаються одним святом, вони називають його «sow-en». Цей підхід базується на культі «бога Саваня» (або «Самайна»), якого віккани, слідом за рядом фольклористів XIX століття, вважали кельтським богом Смерті. Одночасно з цим деякі християнські фундаменталісти вважали слово «Савань» похідним від імені Сатани. Обидві ці точки зору сучасним науковим співтовариством спростовуються, оскільки насправді слово «Савань» дослівно перекладається зі староірландської як «листопад», і те ж саме значення слова збереглося в сучасній мові[100].

Реконструктори життя кельтських народів роблять в цей день підношення богам та своїм предкам[99].

Хелловін у популярній культурі

Виступ групи «Helloween» в 2009 на фестивалі Rockin' field festival

У кінематографі стало традицією випускати з нагоди Хелловіну спеціальні епізоди серіалів, які часто присвячені самому святу чи які виконані на тему жахів[101]. З хелловінських епізодів широко відомі «Treehouse of Horror» (укр. «Будинок жахів») — епізоди американського мультсеріалу «Сімпсони», які, виходячи під час свята, бувши виконані в традиційній для фільмів жахів манері[102]. Кожний такий епізод складається з трьох мініісторій, що пародіюють різноманітні міські легенди, відомі фільми жахів або просто об'єкти поп-культури. Вважається, що подібні епізоди є найбільш рейтинговими в кожному сезоні[103], наприклад, 1996 року п'ятий випуск цього циклу отримав головну нагороду Інтернаціонально анімаційного фестивалю в Оттаві[104]. В багатокористувацьких відеоіграх проводяться тематичні хелловінські заходи, коли ігрові локації та персонажі змінюють вигляд на пов'язаний з фільмами жахів або традицій Хелловіну[105].

У декораціях свята проходить дія культового фільму режисера Джона Карпентера «Хелловін», однією з найбільш значущих картин в жанрі слешер. Історія маніяка Майкла Майєрса пізніше була продовжена, і до 2009 року в рамках франшизи зняли ще дев'ять фільмів. Оригінальні творчі знахідки Карпентера справили величезний вплив на розвиток жанру, а також принесли Карпентеру славу одного з найкращих режисерів фільмів жахів[106]. Майкл Майєрс став культовим та відомим персонажем, що вплинув на багатьох наступних кіноманіяків[107][108].

Одним з родоначальників спід-металу та павер-металу вважається німецький гурт «Helloween». Засновник гурту Кай Гансен вибрав їй цю назву саме в честь свята та зробив ліхтар Джека талісманом гурту. Назва гурту пишеться через e, а не a, щоб зробити відсилання до пекла (англ. hell)[109]. Назву «Trick or Treat» носить італійський пародійний павер-метал-гурт з Модени, пісні якого присвячені дитинству та супутній тематиці, на кшталт олов'яних солдатиків та діснеївських персонажів.

Хелловіну присвячено твір відомого письменника Роджера Желязни «Ніч у самотньому жовтні». У книзі розповідається про Велику Гру, яка проходить у жовтні раз на кілька десятиліть, щоразу в новому місці. В ніч на Хелловін, коли межа між світами слабшає, можуть бути відкриті ворота між нашим світом та світом в якому живуть Древні боги. Відкриття брами між світами, або утримання її в замкненому стані є перемогою і фіналом Гри.

Хелловін, його історію і дух цього свята в американському містечку описав Рей Бредбері у повісті «Переддень всіх святих».

Див. також

Примітки

  1. ↑ BBC - Religions - Christianity: All Hallows' Eve. British Broadcasting Corporation (BBC). 2010. Архів оригіналу за 20 травня 2012. Процитовано 1 листопада 2011. All Hallows' Eve falls on 31st October each year, and is the day before All Hallows' Day, also known as All Saints' Day in the Christian calendar. The Church traditionally held a vigil on All Hallows' Eve when worshippers would prepare themselves with prayers and fasting prior to the feast day itself. The name derives from the Old English 'hallowed' meaning holy or sanctified and is now usually contracted to the more familiar word Hallowe'en.
  2. ↑ Anne E. Kitch (2004). The Anglican Family Prayer Book. Church Publishing, Inc. Процитовано 31 жоатня 2011. All Hallow's Eve, which later became known as Halloween, is celebrated on the night before All Saints' Day, November 1. Use this simple prayer service in conjunction with Halloween festivities to mark the Christian roots of this festival.
  3. ↑ The Book of Occasional Services 2003. Church Publishing, Inc. 2004. Процитовано 31 жовтня 2011. Service for All Hallows' Eve: This service may be used on the evening of October 31, known as All Hallows' Eve. Suitable festivities and entertainments may take place before or after this service, and a visit may be made to a cemetery or burial place.
  4. ↑ The Paulist Liturgy Planning Guide. Paulist Press. 2006. Процитовано 31 жовтня 2011. Rather than comete, liturgy planners would do well to consider ways of including children in the celebration of these vigil Masses. For example, children might be encouraged to wear Halloween costumes representing their patron saint or their favorite saint, clearly adding a new level of meaning to the Halloween celebrations and the celebration of All Saints' Day.
  5. ↑ Також зустрічається варіант Хеллоуїн.
  6. ↑ Austrian information. 1965. Процитовано 31 жовтня 2011. The feasts of Hallowe'en, or All Hallows Eve and the devotions to the dead on All Saints' and All Souls' Day are both mixtures of old Celtic, Druid and other heathen customs intertwined with Christian practice.
  7. ↑ BBC - Religions - Christianity: All Hallows' Eve. www.bbc.co.uk (брит.). Процитовано 27 січня 2021.
  8. ↑ а б в г д е Балог Петро, ГЕЛЛОВІН: ІСТОРІЯ ОДНОГО НЕПОРОЗУМІННЯ. RISU. Процитовано 1 листопада 2019.
  9. ↑ Halloween — celtyckie straszne święto [Архівовано 3 листопада 2009 у Wayback Machine.].
  10. ↑ Online Etymology Dictionary: Halloween. Etymonline.com. Процитовано 13 жовтня 2013.
  11. ↑ SND: Hallow. Dsl.ac.uk. Архів оригіналу за 29 квітня 2014. Процитовано 13 жовтня 2013.
  12. ↑ а б The Oxford English Dictionary (вид. 2nd). Oxford: Oxford Univ. Press. 1989. ISBN 0-19-861186-2.
  13. ↑ DOST: Hallow Evin. Dsl.ac.uk. Архів оригіналу за 29 квітня 2014. Процитовано 13 жовтня 2013.
  14. ↑ Rogers, Nicholas (2002). «Samhain and the Celtic Origins of Halloween». Halloween: From Pagan Ritual to Party Night, pp. 11 — 21. New York: Oxford Univ. Press. ISBN 0-19-516896-8.
  15. ↑ Hutton, Ronald. Stations of the Sun: A History of the Ritual Year in Britain. — Oxford : Oxford University Press, 1996. — С. 361. — ISBN 0-19-288045-4.
  16. ↑ Хелловін 2018: дата в Україні - коли Хелловін і як святкують. 24 Канал. Процитовано 5 листопада 2018.
  17. ↑ HUTTON, RONALD, The Stations of the Sun: A History of the Ritual Year in Britain (Oxford: Oxford University Press, 1996)
  18. ↑ Simpson, John; Weiner, Edmund (1989). Oxford English Dictionary (вид. second). London: Oxford University Press. ISBN 0-19-861186-2. OCLC 17648714.
  19. ↑ O'Driscoll, Robert (ed.) (1981) The Celtic Consciousness New York, Braziller ISBN 0-8076-1136-0 pp. 197—216: Ross, Anne «Material Culture, Myth and Folk Memory» (on modern survivals); pp.217-242: Danaher, Kevin «Irish Folk Tradition and the Celtic Calendar» (on specific customs and rituals)
  20. ↑ а б McNeill, F. Marian (1961, 1990) The Silver Bough, Vol. 3. William MacLellan, Glasgow ISBN 0-948474-04-1 pp. 11 — 46
  21. ↑ а б Rogers, Nicholas (2002). Halloween: From Pagan Ritual to Party Night, pp. 49-50. New York: Oxford Univ. Press. ISBN 0-19-516896-8.
  22. ↑ Rogers, Nicholas (2002). Halloween: From Pagan Ritual to Party Night, p. 74. New York: Oxford Univ. Press. ISBN 0-19-516896-8.
  23. ↑ Halloween fire calls 'every 90 seconds' [Архівовано 2 листопада 2010 у Wayback Machine.] UTV News Retrieved 22 November 2010
  24. ↑ McCann, Chris (28 жовтня 2010). Halloween firework injuries are on the increase. Belfast Telegraph. Архів оригіналу за 20 травня 2012. Процитовано 22 листопада 2010.
  25. ↑ Rogers, Nicholas (2002). Halloween: From Pagan Ritual to Party Night, p.164. New York: Oxford University Press. ISBN 0-19-516896-8.
  26. ↑ 今夜、山手線を厳重警戒せよ！　ハロウィーンでＪＲ. MSN産経ニュース. 産経新聞. 31 жовтня 2008. Архів оригіналу за 4 листопада 2008. Процитовано 31 жовтня 2011.
  27. ↑ カワサキ　ハロウィン　写真特集. 時事ドットコム. 時事通信社. 31 жовтня 2009. Архів оригіналу за 21 січня 2014. Процитовано 1 листопада 2011.
  28. ↑ а б Rogers, Nicholas (2002). Halloween: From Pagan Ritual to Party Night, pp. 29, 57. New York: Oxford University Press. ISBN 0-19-516896-8.
  29. ↑ а б в г The Oxford companion to American food and drink p.269. Oxford University Press, 2007. Retrieved February 17, 2011
  30. ↑ Frank Leslie's popular monthly, Volume 40, November 1895, p. 540 — 543. Books.google.com. 5 лютого 2009. Процитовано 23 жовтня 2011.
  31. ↑ Nathaniel Hawthorne, «The Great Carbuncle» in «Twice-Told Tales», 1837: Hide it [the great carbuncle] under thy cloak, say'st thou? Why, it will gleam through the holes, and make thee look like a jack-o'-lantern!
  32. ↑ As late as 1900, an article on Thanksgiving entertaining recommended a lit jack-o'-lantern as part of the festivities. «The Day We Celebrate: Thanksgiving Treated Gastronomically and Socially», The New York Times, November 24, 1895, p. 27. «Odd Ornaments for Table», The New York Times, October 21, 1900, p. 12.
  33. ↑ Simpson, Jacqueline All Saints' Day in Encyclopedia of Death and Dying, Howarth, G and Leeman, O (2001)London Routledge ISBN 0-415-18825-3, p.14 Halloween is closely associated in folklore with death and the supernatural.
  34. ↑ Arnold, Bettina (31 жовтня 2001). Bettina Arnold – Halloween Lecture: Halloween Customs in the Celtic World. Halloween Inaugural Celebration. University of Wisconsin–Milwaukee: Center for Celtic Studies. Архів оригіналу за 24 червня 2011. Процитовано 16 жовтня 2007.
  35. ↑ They continue to be popular choices today as carved lanterns in Scotland and Northern Ireland, although the British purchased a million pumpkins for Halloween in 2004. «Pumpkins Passions», BBC, 31 October 2005. Retrieved on 19 October 2006. «Turnip battles with pumpkin for Hallowe'en», BBC, 28 October 2005. Retrieved 23 September 2007.
  36. ↑ Nathaniel Hawthorne, «The Great Carbuncle», in Twice-Told Tales, 1837:Hide it [the great carbuncle] under thy cloak, say'st thou? Why, it will gleam through the holes, and make thee look like a jack-o'-lantern!
  37. ↑ Daily News (Kingston, Ontario), November 1, 1866: The old time custom of keeping up Hallowe'en was not forgotten last night by the youngsters of the city. They had their maskings and their merry-makings, and perambulated the streets after dark in a way which was no doubt amusing to themselves. There was a great sacrifice of pumpkins from which to make transparent heads and face, lighted up by the unfailing two inches of tallow candle. Agnes Carr Sage, «Halloween Sports and Customs», Harper's Young People, October 27, 1885, p. 828:
    It is an ancient Scottish custom to light great bonfires on Halloween, and carry blazing fagots about on long poles; but in place of this American boys delight in the funny grinning jack-o'-lanterns made of huge yellow pumpkins with a candle inside.
  38. ↑ «The Day We Celebrate: Thanksgiving Treated Gastronomically and Socially», The New York Times, November 24, 1895, p. 27. «Odd Ornaments for Table», The New York Times, October 21, 1900, p. 12.
  39. ↑ Learn more about "Monster Mash"--Monster Mash song trivia and information--All about "Monster Mash". Архів оригіналу за 20 травня 2012. Процитовано 11 липня 2010.Sound effects used on Monster Mash
  40. ↑ Nagy, Evie (11 жовтня 2006). Manson, Fiona, Fall Out Boy Revisit 'Nightmare'. Billboard. Процитовано 4 грудня 2008.
  41. ↑ Montgomery, James (28 серпня 2008). Fall Out Boy, Panic, Marilyn Manson Add To New 'Nightmare Before Christmas' Soundtrack. MTV. Архів оригіналу за 10 червня 2010. Процитовано 4 грудня 2008.
  42. ↑ Visual kei bands to take on Disney songs for 'V-ROCK Disney'!. tokyohive.com. Архів оригіналу за 20 травня 2012. Процитовано 16 вересня 2011.
  43. ↑ а б Cover story on Midnight Syndicate [Архівовано 15 лютого 2011 у Wayback Machine.] Leonard Pickel, «Midnight Syndicate: Setting the Mood for an Industry», Haunted Attraction Magazine (Charlotte, NC), June 2006, Pg. 24 — 28, 38 — 41
  44. ↑ Heather Adler, «Haunted Harmonies», Rue Morgue (Toronto, ON), Issue 50, Pg. 131
  45. ↑ Scream Kings Jason Bracelin, Scene Magazine (Cleveland, OH), May 25, 2005, Pg. 10 — 13.
  46. ↑ Trevor Tuminski, «Hymns from the House of Horror», Rue Morgue (Toronto, ON), Issue 100, Pg.49.
  47. ↑ Best Halloween Music CDs Sara Anderson, AOL Radio Blog
  48. ↑ John Horton, «Scary Music Writers Accomplish Their Ghouls», The Plain Dealer (Cleveland, OH), October 17, 2006, Sec. A, Pg. A1.
  49. ↑ "Scary Tales: Once Upon A Nightmare." Universal Studios's 2008 Haunted Attraction, Flames Rising, Halloween season 2008, архів оригіналу за 13 вересня 2008, процитовано 15 вересня 2008
  50. ↑ Koster, Rick (7 жовтня 2008), Nox Arcana, The Day, New London, CT., процитовано 12 жовтня 2008
  51. ↑ Teresenza, Serena (October 2008), Interview with Joseph Vargo, Gothic Gateways, процитовано 26 серпня 2009
  52. ↑ Halloween Kid's Party Music Ideas. eHOW.com. 24 лютого 2011. Архів оригіналу за 20 травня 2012. Процитовано 31 жовтня 2014.
  53. ↑ «Halloween», 2008, p. 63 — 64.
  54. ↑ а б Addis, November 1895, p. 540—543.
  55. ↑ Dunwich, 2007, p. 17.
  56. ↑ Bannatyne, Lesley Pratt (1998) Forerunners to Halloween Pelican Publishing Company. ISBN 1-56554-346-7 p. 44
  57. ↑ Rogers, Nicholas. (2002) «Festive Rights: Halloween in the British Isles». Halloween: From Pagan Ritual to Party Night. p.48. Oxford University Press. ISBN 0-19-514691-3
  58. ↑ Shellenbarger, Sue. «Saying Boo to Halloween». Wall Street Journal. Retrieved November 14, 2010.
  59. ↑ История костюмов на Хэллоуин. Архів оригіналу за 27 жовтня 2013. Процитовано 31 жовтня 2014.
  60. ↑ Grannis, Kathy; Scott Krugman (20 вересня 2006). As Halloween Shifts to Seasonal Celebration, Retailers Not Spooked by Surge in Spending. National Retail Federation. Архів оригіналу за 27 грудня 2006. Процитовано 31 жовтня 2006.
  61. ↑ Halloween — Retail Horror Story?. Orlando Sentinel. 29 жовтня 2009. Архів оригіналу за 3 листопада 2010. Процитовано 31 жовтня 2014.
  62. ↑ Rook, Dennis W. (Dec 1985). «The Ritual Dimension of Consumer Behavior». Journal of Consumer Research (Univ. of Chicago Press) 12 (3): 251—264. Accessed November 14, 2010.
  63. ↑ "Halloween, " 2008, p. 63 — 64.
  64. ↑ Rogers, Nicholas (2001). Halloween: From Pagan Ritual to Party Nightkl. Oxford University Press. с. 28—30. ISBN 0-19-514691-3.
  65. ↑ «Ask Anne», Washington Post, Nov. 21, 1948, p. S11.
  66. ↑ Act 2, Scene 1.
  67. ↑ а б Stuart Christie (2002) The cultural and political formation of a west of Scotland «baby-boomer», Volume 1 Retrieved 2010-11-11
  68. ↑ "Halloween Pranks Keep Police on Hop, "Oregon Journal (Portland, Oregon), November 1, 1934:

    Other young goblins and ghosts, employing modern shakedown methods, successfully worked the «trick or treat» system in all parts of the city.

    «The Gangsters of Tomorrow»,The Helena Independent (Helena, Montana), November 2, 1934, p. 4:

    Pretty Boy John Doe rang the door bells and his gang waited his signal. It was his plan to proceed cautiously at first and give a citizen every opportunity to comply with his demands before pulling any rough stuff. «Madam, we are here for the usual purpose, 'trick or treat.'» This is the old demand of the little people who go out to have some innocent fun. Many women have some apples, cookies or doughnuts for them, but they call rather early and the «treat» is given out gladly.

    The Chicago Tribunealso mentioned door-to-door begging in Aurora, Illinois on Halloween in 1934, although not by the term «trick-or-treating.» «Front Views and Profiles» (column),Chicago Tribune, Nov. 3, 1934, p. 17.
  69. ↑ Doris Hudson Moss, «A Victim of the Window-Soaping Brigade?» The American Home, November 1939, p. 48. Moss was a California-based writer.
  70. ↑ «One Lump Please» [Архівовано 25 серпня 2013 у Wayback Machine.], Time, March 30, 1942. «Decontrolled» [Архівовано 28 серпня 2013 у Wayback Machine.], Time, June 23, 1947.
  71. ↑ Sean Coughlan, «The Japanese knotweed of festivals», BBC News Magazine, 31 October 2007.
  72. ↑ Urban Legends Reference Pages: Bloody Mary. Snopes. Архів оригіналу за 20 травня 2012. Процитовано 31 жовтня 2014.
  73. ↑ Bloody Mary, Mary Worth and other variants of a modern legend. MythologyWeb. Архів оригіналу за 27 вересня 2007. Процитовано 31 жовтня 2014.
  74. ↑ Hutton, Ronald (2001). Stations of the Sun: A History of the Ritual Year in Britain. Oxford University Press. ISBN 0-19-285448-8.
  75. ↑ а б Associated Press (30 жовтня 2005). Haunted house business getting frightfully hard. MSNBC.com. MSNBC. Архів оригіналу за 20 травня 2012. Процитовано 18 листопада 2008.
  76. ↑ Haunted House (1915). Hollycombe Working Steam Museum. Архів оригіналу за 25 квітня 2011. Процитовано 29 березня 2011.
  77. ↑ Greg Ryan (17 вересня 2008). A Model of Mayhem. Hudson Valley Magazine. Архів оригіналу за 20 травня 2012. Процитовано 6 жовтня 2008.
  78. ↑ Wilson, Craig (12 жовтня 2006). Haunted houses get really scary. USAToday.com. Архів оригіналу за 20 травня 2012. Процитовано 31 жовтня 2014.
  79. ↑ Fire Departments Clamp Down On Unsprinklered Haunts!, HauntedAttraction.com, August 5, 2007, accessed November 2, 2007 at 01:25
  80. ↑ Rogers, Nicholas (2002). «Razor in the Apple: Struggle for Safe and Sane Halloween, c. 1920—1990,» Halloween: From Pagan Ritual to Party Night, pp. 78-102. New York: Oxford University Press. ISBN 0-19-516896-8.
  81. ↑ Urban Legends Reference Pages: Pins and Needles in Halloween Candy. Snopes.com. Архів оригіналу за 20 травня 2012. Процитовано 31 жовтня 2008.
  82. ↑ Nixon, Robin (27 жовтня 2010). Poisoned Halloween Candy: Trick, Treat or Myth? — LiveScience. LiveScience.com. Архів оригіналу за 20 травня 2012. Процитовано 23 січня 2011.
  83. ↑ Unwrapped Bulk Candy Ingredients. rites.com. Архів оригіналу за 20 травня 2012. Процитовано 4 жовтня 2009.
  84. ↑ TLC Cooking "What is Candy Corn and How is it Made?". howstuffworks.com. Процитовано 15 жовтня 2009.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання)
  85. ↑ Flanigan, Kathy (21 вересня 2001). Pieces of Autumn — Raking Up A Pile of Ideas for the Season. Milwaukee Journal Sentinel. с. 16. Процитовано 29 жовтня 2008. {{cite news}}: Проігноровано |section= (довідка)
  86. ↑ Blachford, Stacey L. (20 жовтня 2008). "Candy Corn." How Products are Made. Архів оригіналу за 24 вересня 2009. Процитовано 29 жовтня 2008.
  87. ↑ Sulon, Bill (13 серпня 2000). Area Retailers Start Early with Seasonal Candy Displays. The Patriot-News. Архів оригіналу за липень 17, 2012. Процитовано 29 жовтня 2008. {{cite news}}: Вказано більш, ніж один |deadlink= та |deadurl= (довідка)
  88. ↑ BarmBrak Bread, a Halloween Tradition of Irish Origin. 27 жовтня 2010. Архів оригіналу за 20 травня 2012. Процитовано 31 жовтня 2014.
  89. ↑ Halloween Recipes - List of Recipes to the Halloween Festival.
  90. ↑ Bishop Challenges Supermarkets to Lighten up Halloween. The Church of England. Архів оригіналу за 20 травня 2012. Процитовано 28 жовтня 2009.
  91. ↑ Halloween and All Saints Day. newadvent.org. n.d. Архів оригіналу за 20 травня 2012. Процитовано 22 жовтня 2006.
  92. ↑ Feast of Samhain/Celtic New Year/Celebration of All Celtic Saints November 1. All Saints Parish. n.d. Архів оригіналу за 20 травня 2012. Процитовано 22 листопада 2006.
  93. ↑ Позиція душпастирів в Україні стосовно святкування Геловіну | CREDO. credo.pro (англ.). Процитовано 31 жовтня 2017.
  94. ↑ Halloween: What's a Christian to Do? (1998) by Steve Russo.
  95. ↑ Salem 'Saint Fest' restores Christian message to Halloween. www.rcab.org. n.d. Архів оригіналу за 29 вересня 2006. Процитовано 22 жовтня 2006.
  96. ↑ "Trick?" or "Treat?" — Unmasking Halloween. The Restored Church of God. n.d. Архів оригіналу за 20 травня 2012. Процитовано 21 вересня 2007.
  97. ↑ Jeffry Victor. Satanic panic: the creation of a contemporary legend. — Open Court Publishing, 1993. — P. 2. — ISBN 081269192X.
  98. ↑ Jack Santino. Halloween and other festivals of death and life. — Univ. of Tennessee Press, 1994. — P. 41. — ISBN 0870498134.
  99. ↑ а б A to Z of Halloween. The Limerick Leader. 29 жовтня 2009. Архів оригіналу за 2 листопада 2009. Процитовано 29 жовтня 2009.
  100. ↑ Wicca for beginners: fundamentals of philosophy & practice. Llewellyn Worldwide. 2006 год.
  101. ↑ Weaver, Hilary; Carey, Emma; Carson, Lexi (29 липня 2022). The 31 Best Halloween TV Episodes of All Time. Esquire (амер.). Процитовано 29 вересня 2022.
  102. ↑ Mirkin, David (2005). The Simpsons season 6 DVD commentary for the episode "Treehouse of Horror VI" (DVD). 20th Century Fox.
  103. ↑ Jean, Al (2004). The Simpsons season 4 DVD commentary for the episode "Treehouse of Horror" (DVD). 20th Century Fox.
  104. ↑ Past Award Winners. Оттawa International Animation Festival. Архів оригіналу за 2 грудня 2008. Процитовано 18 жовтня 2007.
  105. ↑ published, Tyler Wilde (23 жовтня 2021). The best and worst in-game Halloween events we're playing this year. PC Gamer (англ.). Процитовано 29 вересня 2022.
  106. ↑ John Carpenter to Receive Lifetime Achievement Award from the Freak Show Horror Film. DreadCentral. Архів оригіналу за 20 травня 2012. Процитовано 31 жовтня 2014.
  107. ↑ John Carpenter, Jamie Lee Curtis, Josh Hartnett, Adam Arkin, Steve Miner, and Richard Schickel (1998). Unmasking the Horror (Halloween H20 DVD Special Features) (DVD (Region 2)). United States: Dimension Films.
  108. ↑ Stuart Fischoff, Alexandra Dimopoulos, François Nguyen, and Rachel Gordon (25 серпня 2005). The Psychological Appeal of Movie Monsters (PDF). Journal of Media Psychology. 10 (3). Архів оригіналу (PDF) за 19 серпня 2007. Процитовано 11 липня 2007.
  109. ↑ Interview TV-Musicbox, 1987

Джерела

  • Diane C. Arkins, Halloween: Romantic Art and Customs of Yesteryear, Pelican Publishing Company (2000). 96 pages. ISBN 1-56554-712-8
  • Diane C. Arkins, Halloween Merrymaking: An Illustrated Celebration Of Fun, Food, And Frolics From Halloweens Past, Pelican Publishing Company (2004). 112 pages. ISBN 1-58980-113-X
  • Lesley Bannatyne, Halloween: An American Holiday, An American History, Facts on File (1990, Pelican Publishing Company, 1998). 180 pages. ISBN 1-56554-346-7
  • Lesley Bannatyne, A Halloween Reader. Stories, Poems and Plays from Halloweens Past, Pelican Publishing Company (2004). 272 pages. ISBN 1-58980-176-8
  • Phyllis Galembo, Dressed for Thrills: 100 Years of Halloween Costumes and Masquerade, Harry N. Abrams, Inc. (2002). 128 pages. ISBN 0-8109-3291-1
  • Editha Hörandner (ed.), Halloween in der Steiermark und anderswo, Volkskunde (Münster in Westfalen), LIT Verlag Münster (2005). 308 pages. ISBN 3-8258-8889-4
  • Lisa Morton, The Halloween Encyclopedia, McFarland & Company (2003). 240 pages. ISBN 0-7864-1524-X
  • Nicholas Rogers, Halloween: From Pagan Ritual to Party Night, Oxford University Press, USA (2002). ISBN 0-19-514691-3
  • Jack Santino (ed.), Halloween and Other Festivals of Death and Life, University of Tennessee Press (1994). 280 pages. ISBN 0-87049-813-4
  • Addis, M.E. Leicester. «Allhallowtide.» Frank Leslie's Popular Monthly. 40:5 (November 1895).
  • Dunwich, Gerina. A Witch's Halloween. Avon, Mass.: Adams Media, 2007.
  • «Halloween.» In Encyclopedia of the End: Mysterious Death in Fact, Fancy, Folklore, and More. Deborah Noyes, ed. Boston: Houghton Mifflin Co., 2008.
  • Lherm, Adrien. «Halloween — A 'Reinvented' Holiday.» In Celebrating Ethnicity and Nation: American Festive Culture From the Revolution to the Early Twentieth Century. Geneviève Fabre, ed. New York: Berghahn Books, 2001.
  • Northrup, Lesley A. Women and Religious Ritual. Washington, D.C.: Pastoral Press, 1993.
  • Rogers, Nicholas. Halloween: From Pagan Ritual to Party Night. New York: Oxford University Press, 2002.

Посилання

Вікіцитати містять висловлювання на тему: Хелловін
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Хелловін
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Хелловін&oldid=43792539