Династія Західна Цінь

Західна Цінь
Князівство
385 – 431
Західна Цінь (позначена синім кольором)
Столиця	Юншішен (385—386) Ваньчуань (386—388, 400, 410—412) Цзіньчен (388—395) Січен (395—400) Дуцзяньшань (409—410) Таньцзяо (412) Фушань (412—429) Дінлян (429—430) Нан'ань (430—431)
Мови	Монгольська
Форма правління	Монархія
Історія
- Заснування	385
- Падіння	431
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Династія Західна Цінь

Дина́стія Західна Цінь (спрощ.: 西秦; кит. трад.: 西秦; піньїнь: Xī Qín) — династія, що правила частиною північного Китаю після занепаду династії Рання Цінь. Ця династія керувалася ванами (князями) з роду Ціфу, першим з яких був Ціфу Гожень. У 431 році була підкорена державою Ся.

Після поразки у 383 році від Східної Цзінь відбулося послаблення держави Рання Цінь. Цим скористався один з вождів сяньбійців (одні з предків монголів) Ціфу Гожень, який у 385 році зміг здобути незалежність та утворити власну державу. Володарі Західної Цінь носили титул вана.

Політична ситуація не відзначалася стабільністю. Доводилося боротися проти тибетців, хунну, а також проти Східної Цзінь й Пізньої Цінь. Остання у 400 році підкорила Західну Цінь, проте ван Ціфу Ганьгуй у 409 році зумів повернути незалежність. У 414 році було підкорено ванство Південна Лян. Водночас Західна Лян стикнулася з жужанями, з яким довелося вести запеклу боротьбу. У 431 році її було підкорено державою Ся.

• Li Bo, Zheng Yin, «5000 years of Chinese history», Inner Mongolian People's publishing corp, ISBN 7-204-04420-7, 2001.