Звичайні диференціальні рівняння

Диференціальні рівняння
Види рівнянь Звичайні З частинними похідними Лінійні Нелінійні Автономні Алгебраїчні[en] Диференціально-алгебраїчні[en] Інтегро-диференціальні[en] Однорідні Рівняння в повних диференціалах Стохастичні З запізненням[en]
Загальні теми Фазовий простір Інтегральна крива Теорема Пікара — Лінделефа Фазовий портрет Диференціальний оператор Визначник Вронського Стійкість Чисельне інтегрування Фундаментальна матриця
Методи розв'язання Метод характеристик Розділення змінних Знижування порядку Інтегрувальний множник Метод невизначених коефіцієнтів Метод варіації параметрів Метод Ейлера Метод Рунге — Кутти Метод Адамса Метод скінченних різниць Метод Кранка-Ніколсон Метод скінченних елементів Метод Гальоркіна Інтегральне перетворення Теорія збурень
Відомі рівняння Рівняння Лотки-Вольтерри Дивний атрактор Лоренца Рівняння Дуффінга Осцилятор Ван дер Поля Система Хенона-Гейлса Рівняння Ріккаті Хвильове рівняння Рівняння Лапласа Рівняння дифузії Рівняння Бюргерса Рівняння Нав'є — Стокса Рівняння Гамільтона — Якобі Рівняння Коші-Ейлера Рівняння Бернуллі Модель Годжкіна — Гакслі Схема Чуа Атрактор Рьослера[en] Модель Курамото[en]
Математики Ісаак Ньютон Ґотфрід Лейбніц Леонард Ейлер П'єр-Симон Лаплас Жозеф Ліувілль Жозеф-Луї Лагранж Анрі Пуанкаре Рудольф Ліпшиц Олександр Ляпунов Еміль Пікар Карл Рунге Джон Кранк
п о р

Звичайні диференціальні рівняння — диференціальні рівняння вигляду

${\displaystyle F\left(x,y,y',y'',...,y^{(n)}\right)=0,}$

де ${\displaystyle y=y(x)}$ — невідома функція (можливо, вектор-функція; в такому випадку часто говорять про систему диференціальних рівнянь), що залежить від змінної ${\displaystyle x}$, штрих означає диференціювання по ${\displaystyle x}$. Число ${\displaystyle n}$ називається порядком диференціального рівняння.

Розв'язування диференціального рівняння називають інтегруванням, а його розв'язок інтегралом диференціального рівняння. Якщо розв'язок диференціального рівняння можна задати у вигляді аналітичного рівняння

${\displaystyle G(x,y)=0}$,

то говорять, що диференціальне рівняння розв'язується в квадратурах.

Задача розв'язування звичайного диференціального рівняння є знаходження невідомої функції. Загалом ця задача має нескінченно багато розв'язків. Кількість розв'язків обмежується накладанням на невідому функцію додаткових початкових або граничних умов.

Звича́йним диференціальним рівня́нням пе́ршого поря́дку називають рівняння вигляду

${\displaystyle F(x,y,y')=0,}$

де ${\displaystyle x}$ — незалежна змінна, ${\displaystyle y}$ — невідома функція від змінної ${\displaystyle x}$, ${\displaystyle y'}$ — похідна функції${\displaystyle y(x)}$, а ${\textstyle F}$ — задана функція, яка визначена в деякій області ${\textstyle \Omega }$ простору ${\textstyle \mathbb {R} ^{3}}$.

Розв'язком звичайного диференціального рівняння першого порядку називають функцію ${\displaystyle y=\varphi (x)}$, ${\displaystyle x\in \langle a,b\rangle }$, яка задовольняє такі умови:

1. ${\displaystyle \varphi \in C^{1}(\langle a,b\rangle )}$ (${\textstyle \varphi }$ неперервно диференційована на ${\displaystyle \langle a,b\rangle }$);
2. ${\displaystyle (x,\varphi (x),\varphi '(x))\in \Omega ,\quad \forall x\in \langle a,b\rangle }$;
3. ${\displaystyle F(x,\varphi (x),\varphi '(x))=0,\quad \forall x\in \langle a,b\rangle }$.

Загальним розв'язком звичайного диференціального рівняння першого порядку називають функцію ${\displaystyle y=\psi (x,C)}$ від незалежної змінної ${\displaystyle x}$ та параметра ${\textstyle C}$, яка задовольняє умову:

• для будь-якого конкретного (допустимого) значення ${\displaystyle C_{0}}$ параметра ${\displaystyle C}$ функція ${\displaystyle y=\psi (x,C_{0})}$ від змінної ${\displaystyle x}$, що пробігає допустимі значення з деякого числового проміжку (тобто, ${\displaystyle x\in \langle c,d\rangle }$), є розв'язком звичайного диференціального рівняння першого порядку.

Якщо загальний розв'язок звичайного диференціального рівняння першого порядку ${\displaystyle y=\psi (x,C)}$ має таку властивість:

• який би не був розв'язок ${\displaystyle y=\varphi (x)}$, ${\displaystyle x\in \langle a,b\rangle }$, звичайного диференційного рівняння першого порядку знайдеться значення ${\displaystyle C_{\varphi }}$ параметра ${\displaystyle C}$ таке, що ${\displaystyle \varphi (t)=\psi (x,C_{\varphi })}$, ${\displaystyle x\in \langle a,b\rangle }$,

то цей загальний розв'язок називають повним загальним розв'язком (у протилежному разі його ще називають неповним загальним розв'язком).

Інтегралом звичайного диференціального рівняння першого порядку називають співвідношення вигляду ${\displaystyle \Phi (x,y)=0}$, якщо будь-яка неявно задана ним неперервно диференційовна функція є розв'язком звичайного диференціального рівняння першого порядку.

Диференціальне рівняння записане у вигляді у загальному вигляді ${\displaystyle F(x,y,y')=0,}$ ще називають неявним диференціальним рівнянням першого порядку. Якщо ж у виразі, що задає рівняння явно виділено похідну ${\displaystyle x'}$, тобто рівняння записане як ${\displaystyle y'=f(x,y)}$, то таке рівняння називають явним. Диференціальне рівняння першого порядку записане у вигляді

${\displaystyle M(x,y)dx+N(x,y)dy=0,}$

де ${\displaystyle M(x,y),N(x,y)}$ задані неперервні функції двох змінних, які одночасно не тотожні нулю, називається диференціальним рівнянням записаним у симетричні формі.

Найпоширенішими типами диференціальних рівнянь першого порядку, які інтегруються у квадратурах є наступні:

Рівняння у симетричній формі або явне диференціальне рівняння першого порядку називається рівнянням з відокремлюваними змінними, якщо воно може бути представлене у вигляді:

${\displaystyle M_{1}(x)N_{1}(y)dx+M_{2}(x)N_{2}(y)dy=0\quad {\text{або}}\quad y'=f(x)g(y)}$

відповідно. Такі рівняння завжди можна розв'язати у квадратурах.

Поняття однорідного диференціального рівняння першого порядку пов'язане з однорідними функціями. Рівняння у симетричній формі у випадку, коли функції ${\displaystyle M(x,y),N(x,y)}$ є однорідними функціями одного порядку, та явне рівняння у випадку, коли ${\displaystyle f(x,y)}$ є однорідною функцією нульового порядку називаються однорідними диференціальними рівняннями.

Такі рівняння заміною змінних ${\displaystyle y(x)=x\cdot u(x)}$ зводяться до рівняння з відокремлюваними змінними відносно невідомої функції ${\displaystyle u(x)}$

Диференціальне рівняння першого порядку у випадку коли ${\displaystyle F(x,y,y')}$ є лінійною функцією за сукупністю змінних ${\displaystyle y,y'}$ називається лінійним однорідним рівнянням і може бути записане у вигляді

${\displaystyle y'+p(x)y=0.}$

Поряд з лінійним однорідним рівнянням розглядається також лінійне неоднорідне рівняння, яке має вигляд

${\displaystyle y'+p(x)y=f(x)}$

Загальний розв'язок лінійного неоднорідного рівняння записується формулою

${\displaystyle y(x)=Ce^{-\int p(x)dx}+e^{-\int p(x)dx}\int f(x)e^{\int p(x)dx}dx,}$

з якої, поклавши ${\displaystyle f(x)=0}$, отримуємо у загальний розв'язок лінійного однорідного рівняння.

Явне диференціальне рівняння, записане у вигляді

${\displaystyle y'+p(x)y=f(x)y^{n},\quad n\neq 0,1,}$

називається рівнянням Бернуллі. Заміною змінних ${\displaystyle u=y^{1-n}}$ рівняння Бернуллі зводиться до лінійного рівняння відносно ${\displaystyle u=u(x)}$.

Цей розділ потребує доповнення. (січень 2022)

Часто диференціальне рівняння високого порядку може бути розв'язане шляхом пониження порядку рівняння, зокрема і до рівняння першого порядку.

Вводячи змінні ${\displaystyle y_{1}=y'}$, ${\displaystyle y_{2}=y''}$, ${\displaystyle y^{(n-1)}=y_{n-1}}$, звичайне диференціальне рівняння можна записати у вигляді системи звичайних диференціальних рівнянь першого порядку

${\displaystyle \left\{{\begin{matrix}F\left(x,y,y_{1},y_{2},\ldots ,y_{n-1},y_{n-1}^{\prime }\right)=0,\\y^{\prime }=y_{1},\\y_{1}^{\prime }=y_{2},\\\ldots \\y_{n-2}^{\prime }=y_{n-1}.\end{matrix}}\right.}$

Цей розділ потребує доповнення. (вересень 2010)

• Метод Ейлера
• Метод Рунге-Кутти
• Метод Адамса

• Задача Коші
• Крайова задача

• Самойленко А. М.; Перестюк М. О.; Парасюк I.О. (2003). Диференціальні рівняння (PDF). Київ: Либідь. с. 600. ISBN 966-06-0249-9.(укр.)
• Кривошея С.А.; Перестюк М.О.; Бурим В.М. (2004). Диференціальні та інтегральні рівняння (PDF). Київ: Либідь. с. 407. ISBN 966-06-0348-7.(укр.)
• Шкіль М. І.; Сотніченко М. А. (1992). Звичайні диференціальні рівняння: Навчальний посібник для вузів. Київ: Вища школа.(укр.)
• Pontryagin, Lev (1962). Ordinary Differential Equations (PDF). Adiwes International Series in Mathematics. Pergamon Press. Архів оригіналу (PDF) за 13 липня 2020. Процитовано 13 липня 2020. (англ.)
• Понтрягін Л. С. (1974). Обыкновенные дифференциальные уравнения (PDF). М. с. 331.(рос.)
• Арнольд В. И. (2014). Обыкновенные дифференциальные уравнения (PDF). М: МЦНМО. с. 341. ISBN 978-5-4439-2007-8.(рос.)
• Гантмахер Ф. Р. Теорія матриць. — 2024. — 400+ с.(укр.)

Це незавершена стаття з математики. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.