Кривче
село Кривче | |||||
---|---|---|---|---|---|
| |||||
Замок село Кривче | |||||
Країна | Україна | ||||
Область | Тернопільська область | ||||
Район | Чортківський район | ||||
Громада | Борщівська міська громада | ||||
Код КАТОТТГ | UA61060050120029316 | ||||
Основні дані | |||||
Населення | 1917 осіб (2003) | ||||
Територія | 7.183 км² | ||||
Густота населення | 259.64 осіб/км² | ||||
Поштовий індекс | 48741 | ||||
Телефонний код | +380 3541 | ||||
Географічні дані | |||||
Географічні координати | 48°41′58″ пн. ш. 26°06′14″ сх. д. / 48.69944° пн. ш. 26.10389° сх. д.Координати: 48°41′58″ пн. ш. 26°06′14″ сх. д. / 48.69944° пн. ш. 26.10389° сх. д. | ||||
Середня висота над рівнем моря | 225 м | ||||
Водойми | річки: Циганка, Рудка | ||||
Відстань до районного центру | 18 км | ||||
Найближча залізнична станція | Гермаківка | ||||
Відстань до залізничної станції | 5 км | ||||
Місцева влада | |||||
Адреса ради | 48702, Тернопільська обл., Чортківський р-н., м. Борщів, вул. Грушевського, 2 | ||||
Карта | |||||
Мапа | |||||
|
Кри́вче — село в Україні, Тернопільська область, Чортківський район, Борщівська міська громада. Розташоване на заході району. До Кривчого (Раніше — Верхнє Кривче і Нижнє Кривче) приєднано хутори Ходусів і Хоми.
Географія[ред. | ред. код]
Село розташоване на відстані 373 км від Києва, 101 км — від обласного центру міста Тернополя, за 12 км від міста Борщів та за 62 км від Кам’янця-Подільського. У селі річка Рудка впадає у річку Циганку.
Клімат[ред. | ред. код]
Кривче знаходяться в межах вологого континентального клімату із теплим літом. Але діяльність людини призводить до поганих змін та глобального потепління.
Історія[ред. | ред. код]
Поблизу Кривча виявлено археологічні пам'ятки культури фракійського гальштату. Також виявлено поселення трипільської культури етапу С, розміщене на північно-східному схилі великого мису в урочищі Вал, поблизу колишнього села Нижнє Кривче, на другій надзаплавній терасі правого берега річки Циганки. Розвідками стверджено багатошаровий характер поселення, виявлено розорані глинобитні майданчики і зібрано уламки кераміки та крем'яні вироби. Розвідки проводилися під керівництвом Свешнікова І. К. (1967 р.) та Ю. М. Малєєва (1973 р.). Матеріал і документація зберігаються в ІСН АН УРСР. розвідки 1973 р. — у Київському державному університеті[1].
Відоме від середини XVI ст. Зокрема, 1563 року власником села був польський шляхтич, кам'янецький гродський суддя Вавжинець Мілєський.[2]
1639 року збудовано замок. Від 1650 року згадують як містечко під назвою «Оплакана». Замок не раз зазнавав нападів турецько-татарських орд, зокрема 1672 його зруйнували загони турецького султана Магомета IV. Згодом фортеця належала Кричинському; її залишки збереглися.
До 1939 року діяли «Просвіта», «Луг», «Сільський господар» та інші товариства, кооператива.
З 1947 року мешканці села зазнали каральної акції операції «Захід».
24 серпня 1991 року село входить до складу незалежної України.
До 19 липня 2020 р. належало до Борщівського району[3].
З 20 листопада 2020 р. належить до Борщівської міської громади[4].
Населення[ред. | ред. код]
За даними перепису населення 2001 року мовний склад населення села був таким[5]:
Мова | Число ос. | Відсоток |
---|---|---|
українська | 99,62 | |
російська | 0,38 |
Символіка[ред. | ред. код]
Герб[ред. | ред. код]
Щит перетятий, у верхньому синьому полі срібна замкова вежа, обабіч неї — по золотій підкові, повернутій вухами вгору, у нижньому чорному полі три срібні кристали, над ними — 4 срібні перекинуті вістря.
Верхня частина щита уособлює Верхнє Кривче, а нижня — Нижнє. Вежа замку є історичним символом з печатки громади ХІХ ст., підкови означають щастя і добробут, 4 геральдичні вістря та 3 кристали вказують на печеру «Кришталеву».
Затверджений в 2007 р. Автор проекту — А. Гречило.
Пам'ятки[ред. | ред. код]
Є церкви Вознесіння Христового (1760, дерев'яна, реставрована 1927) і Покрови Пресвятої Богородиці (1856; кам'яна), дві каплички об'явлення Пресвятої Богородиці (1909) та Пресвятої Богородиці (1991). Також в селі є недіючий костел Непорочного Зачаття Пресвятої Діви Марії.
Споруджено пам'ятник Тарасу Шевченку (1964), встановлено пам'ятник воїнові-афганцю Є. Богачу, хрест на честь скасування панщини (1880), пам'ятний знак полеглим у німецько-радянській війні воїнам-односельцям (1985), насипано символічну могилу полеглим воякам УПА (1992).
Геологічна пам'ятка природи місцевого значення Кривченська травертинова скеля.
- Пам'ятник Т. Шевченку
Пам'ятка монументального мистецтва місцевого значення.
Встановлений 1992 р.
Скульптура — карбована мідь, постамент — граніт.
Скульптура — 2,5 м, постамент — 1,5 м[6][7]
Печери[ред. | ред. код]
Є печери: Глинка-1 та Глинка-2, Кришталева, На Хомах, Печера Двох озер, Середня, Славка, Тимкова скала та інші, менші печери. Серед них — Замкова (35 м.), що знаходиться нижче руїн замку Контських.
Геологічна пам'ятка природи[ред. | ред. код]
Соціальна сфера[ред. | ред. код]
Діють загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів, Будинок культури, бібліотека, ФАП, відділення зв'язку, торговельний заклад.
У жовтні 2016 року в селі завершено проведення газогону в село, який розпочали будувати ще у 2005 році, а потім заморозили на 8 років.[8]
Відомі люди[ред. | ред. код]
Народилися[ред. | ред. код]
- Ільницький Роман (1915—2000) — педагог, магістр бібліотечної справи, редактор, публіцист, історик, громадсько-політичний діяч, заступник міністра народного господарства в УДП, голова Політради ОУНЗ.
- Криворучка П. — релігійний і громадський діяч.
- Мандзюк М. — громадсько-політичний діяч.
Проживали, перебували[ред. | ред. код]
- Гутковський Клим — громадський діяч, активіст спортово-патріотичних товариств «Січ» та «Сокіл-Батько», командант Гуцульської сотні УСС, редактор часопису «Праця». У 1908-му відкрив сталактитові печери в Кривче, уперше зробив фотографії печери та склав топографічний план привхідної ділянки.
- Ельгорт Бума Борисович — український історик, музейник, краєзнавець, автор буклета про печеру Кришталеву.
- Авагян Олександр Беніамінович — український археолог, спелеолог, організував експедиції для дослідження печер «Озерна» та «Оптимістична», в результаті чого було виявлено, що вони — одні з найбільших у світі.
Світлини[ред. | ред. код]
- Будинок культури
- Церква Покрови Пресвятої Богородиці 1856
- Школа
- Церква Вознесіння Христового 1760
- Церква Вознесіння Христового 1760 (дзвіниця)
- Церква Вознесіння Христового 1760
- Церква Вознесіння Христового 1760 (дзвіниця)
Див. також[ред. | ред. код]
- Поділля — історико-географічна область.
- Подоляни — етнографічна група українців, населення Поділля.
- Подільський говір — різновид говорів української мови.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Археологічні пам'ятки Прикарпаття і Волині кам'яної доби. — К., Наукова думка, 1981. — стор. 233
- ↑ Witalij Michałowski. Nużny człowiek. Szkic do dziejów starostwa Kamienieckiego w drugiej połowie XVI wieku [Архівовано 4 березня 2016 у Wayback Machine.].— Kraków, 2008.— S. 531. (пол.)
- ↑ Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
- ↑ Перша сесія Борщівської міської ради VIII скликання [Архівовано 12 січня 2021 у Wayback Machine.] // Борщівська міська рада, 25 листопада 2020 р.
- ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Тернопільська область. Архів оригіналу за 6 березня 2016. Процитовано 22 червня 2022.
- ↑ У камені, бронзі, граніті (ілюстрований альманах). — Тернопіль: ТзОВ «Терно-граф», 2014. — С. 30. : іл. — ISBN 978-966-457-202-3
- ↑ Рішення виконкому Тернопільської обласної ради від 22 березня 1971 року № 147.
- ↑ Мешканці села Кривче Борщівського району відтепер мають можливість підвести газ до своїх осель на YouTube // Телекомпанія TV-4. — 2016. — 28 жовтня.
Джерела та література[ред. | ред. код]
- Б. Мельничук, Л. Навудило. Кривче // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2005. — Т. 2 : К — О. — С. 237—238. — ISBN 966-528-199-2.
- Шот Микола. Село, де з'явилася Богородиця // Урядовий кур'єр. — 2008. — 29 листопада;
- Галагодза Наталія, Недря Тетяна. Кривче: Замок. Печера Кришталева. — Кам'янець-Подільський: Рута, 2010. — 24 с. — (Серія «Тур вихідного дня»).
- Шот Микола. На пагорбі долі / Микола Шот. — Тернопіль: Укрмедкнига, 2013. — С. 140–143.
Посилання[ред. | ред. код]
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Кривче |
У Вікісловнику є сторінка Кривче. |
- Скала-Подольская -Кривче
- Krzywcze // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1883. — Т. IV. — S. 802. (пол.) — S. 802. (пол.)
- Кривче — фото печери і замку [Архівовано 11 серпня 2020 у Wayback Machine.]
- http://www.castles.com.ua/kr.html [Архівовано 23 жовтня 2020 у Wayback Machine.]
- http://ukraine.kingdom.kiev.ua/region/19/kryvche.php [Архівовано 27 лютого 2020 у Wayback Machine.]
- http://ua.vlasenko.net/kryvche/index.html [Архівовано 21 серпня 2018 у Wayback Machine.]
- Verkhneye Krivche, Ukraine (англ.)
- печера Замкова під руїнами замку в Кривче
|