Матюші

село Матюші
Герб	Прапор
Країна	Україна
Область	Київська область
Район	Білоцерківський район
Громада	Фурсівська сільська громада
Основні дані
Перша згадка	XVI
Населення	1270
Поштовий індекс	09151
Телефонний код	+380 04563
Географічні дані
Географічні координати	49°46′16″ пн. ш. 29°53′39″ сх. д. / 49.77111° пн. ш. 29.89417° сх. д.Координати: 49°46′16″ пн. ш. 29°53′39″ сх. д. / 49.77111° пн. ш. 29.89417° сх. д.
Місцева влада
Адреса ради	09151, Київська обл., Білоцерківський р-н, с. Матюші, вул. Ярослава Мудрого, 1
Карта
	Матюші
	Матюші
Мапа
	Матюші у Вікісховищі

Матюші́ — село в Білоцерківському районі Київської області, до 2017 року — центр сільської ради. Розташоване над річкою Роставиця. На північ і на південь від села простяглися господарчі поля. За 2 км на схід — село Трушки, на заході за 1 км — село Шамраївка.

Історія[ред. | ред. код]

Легенда говорить, що в сиву давнину на місці села було поселення хліборобів і скотарів, але в XII столітті його дощенту знищили монгольські завойовники. Інша легенда говорить, що в XV столітті на спустошеному селищі заснував хутір козак Матюха.^{[джерело?]} Проте згодом хутір зруйнувала татарська орда, а Матюху захопили в полон. Повернувшись з неволі, козак знову поселився на своїй зруйнованій садибі, але змушений був тікати з обжитого місця від польських феодалів. Зібравши ватагу козаків, він нападав на панські фільварки і купецькі каравани, загрожував гарнізону Білоцерківської фортеці. Польські феодали переманили Матюху до себе на службу, наділили його землею і з того часу місце, де нині стоїть село, стали називати «Матюшин хутір». В польських історичних джерелах XVII століття село мало назву «Матюше».

У 1729—1740 роках у селі було 20 дворів і 200 осіб населення. У 1765 році в селі було 80 халуп, з яких стягували 682 польських злотих і 12 грошів чиншу, 80 золотих подорожнього, 52 ставщизни, 40 золотих поколісного.^{[джерело?]} Своє нерозрадне горе, нещастя і злидні селяни прагнули втопити в горілці. На цьому наживалися корчмарі. Польська конституція давала шляхті право не тільки визискувати селян, а й втручатися в їх особисте життя, забороняти дотримувати українських звичаїв, релігійних православних обрядів. З метою посилення ще більшого гноблення польські феодали мали намір покатоличити українців. Сільський піп з 1729 року ревно проводив у Матюшах політику Ватикану. Більше 30 років селяни терпіли утисків уніатів. У 1773 році в селі встановлено православну віру, а в 1775 році село знову захоплено до унії.

Метричні книги, клірові відомості, сповідні розписи церкви св. Михаїла с. Матюші Трушківської волості Васильківського пов. Київської губернії перебувають на збереженні в ЦДІАК України.^[1]

В 1925 р. виникло товариство спільного обробітку землі, яке в 1929 р. у примусовому порядку перетворено в колгосп ім. Ворошилова.

В 1930 році в селі утворилось два колгоспи.^[2] Голодомор 1932-1933 рр. забрав життя багатьох матюшан. Відомо, що родина Блажея Лакомця та його дружини Марії Лакомець (до шлюбу — Голубенко) вижили завдяки тому, що господар навідував старшу доньку Ганну в Києві, котра працювала в буфеті і передавала батькові мішки картопляних лушпайок.

Від 2017 року входить до Фурсівської об'єднаної територіальної громади.

Відомі люди[ред. | ред. код]

У Матюшах народилися:

відомий український журналіст і літератор Леонід Бровченко^[3], автор низки цікавих художніх творів, до виходу на пенсію — заступник головного редактора парламентської газети «Голос України». Основні свої твори він написав серед чарівної природи у рідному селі, де проводить кожне своє літо. Л. Ф. Бровченко — Заслужений журналіст України.
Березовський Андрій Володимирович — професор кафедри ветсанекспертизи, мікробіології, зоогігієни та безпеки якості продуктів тваринництва Сумського національного аграрного університету, доктор ветеринарних наук.

Джерело[ред. | ред. код]

Матюші — Інформаційно-пізнавальний портал | Київська область у складі УРСР [Архівовано 5 квітня 2013 у Wayback Machine.] (На основі матеріалів енциклопедичного видання про історію міст та сіл України, тому — Історія міст і сіл Української РСР: Київ. — К.: Гол. ред. УРЕ АН УРСР, 1968., Історія міст і сіл Української РСР. Київська область / Ф. М. Рудич (голова ред. колегії) та ін. — К.: Гол. ред. УРЕ, 1971. — 792 с.)
Облікова картка на сайті ВРУ^{[недоступне посилання з липня 2019]}

Примітки[ред. | ред. код]

↑ Центральний державний історичний архів України, м. Київ (ЦДІАК України). Архів оригіналу за 3 січня 2019.
↑ Ульянченко В.І., Сергійчук В.І., Гай А.І., Шевченко С.В., Василинець Р.Д. Упорядкування Гая А.І. Київський обласний том Національної книги пам’яті жертв Голодомору 1932-1933 років. — «Буква», 2008. — С. 97. — 1376 с. — ISBN 978-966-7195-95-3. Архівовано з джерела 25 вересня 2013
↑ Бровченко Леонід Федорович. static.rada.gov.ua. Архів оригіналу за 20 червня 2021. Процитовано 1 жовтня 2020.

Посилання[ред. | ред. код]

Олександр Горобець Матюшівські билиці Леоніда Бровченка [Архівовано 26 жовтня 2020 у Wayback Machine.]
ГЕНЕО-родоводи [Архівовано 2 лютого 2015 у Wayback Machine.]

[1] Центральний державний історичний архів України, м. Київ (ЦДІАК України). Архів оригіналу за 3 січня 2019.

[2] Ульянченко В.І., Сергійчук В.І., Гай А.І., Шевченко С.В., Василинець Р.Д. Упорядкування Гая А.І. Київський обласний том Національної книги пам’яті жертв Голодомору 1932-1933 років. — «Буква», 2008. — С. 97. — 1376 с. — ISBN 978-966-7195-95-3. Архівовано з джерела 25 вересня 2013

[3] Бровченко Леонід Федорович. static.rada.gov.ua. Архів оригіналу за 20 червня 2021. Процитовано 1 жовтня 2020.

[1]

[2]

[3]