Невський проспект (станція метро)
59°56′06″ пн. ш. 30°19′42″ сх. д. / 59.93500° пн. ш. 30.32833° сх. д.Координати: 59°56′06″ пн. ш. 30°19′42″ сх. д. / 59.93500° пн. ш. 30.32833° сх. д.
| Невський проспект | |
|---|---|
 | |
| Загальні дані | |
| Тип | пілонна трисклепінна |
| Глибина закладення | 63 м |
| Кількість | 1 |
| Тип | острівна |
| Форма | пряма |
| Дата відкриття | 1 липня 1963 |
| Архітектор(и) | С. Г. Майофис (рос.) |
| Архітектор(и) вестибюлів | А. К. Андреев (рос.), А. С. Гецкин (рос.), В. П. Шувалова (рос.) |
| Інженер(и)-конструктор(и) | Б. Д. Максимов (рос.) |
| Пересадка на |  Гостинний двір |
| Виходи до | Невський пр., Садова вул., наб. каналу Ґрібоєдова, Міхайлівська вул., Думська вул. |
| Код станції | НВ |
 | |
«Не́вський проспе́кт» (рос. Невский проспект) — станція Московсько-Петроградської лінії Петербурзького метрополітену, розташована між станціями «Сінна площа» і «Горьківська».
Відкрита 1 липня 1963 року в складі ділянки «Технологічний інститут» — «Петроградська». Назва пов'язана з розташуванням під однойменною головною магістраллю міста.
Технічна характеристика[ред. | ред. код]
Конструкція станції — пілонна трисклепінна (глибина закладення — 63 м)
Вестибулі і пересадки[ред. | ред. код]
На момент відкриття у станції був всього один підземний вестибюль (вихід на Михайлівську вулицю), розташований у підземному переході під Невським проспектом, який є найстарішим у Петербурзі («Тепла труба»). «Невський проспект» — перша станція в Санкт-Петербурзі з вестибюлем такого роду. Склепіння похилого ходу було вперше оздоблено металопластиком.
Другий вестибюль наземний, є унійним для станцій «Гостинний двір» і «Невський проспект», було відкрито 30 квітня 1967, за півроку до пуску Невсько-Василеострівської лінії. Для його спорудження знадобилося повністю розібрати, а потім відновити Будинок Енгельгардта — на середину 2010-х Малий зал Філармонії.
У південному торці станції розташовані сходи (вони до реконструкції 1998 року були малим тристрічковим нахилом), що ведуть до тристрічкового похилого ходу: це власний вихід станції на розі Невського проспекту з Михайлівською та Думською вулицями. У північному торці сходи ведуть у нижній ескалаторний зал малого нахилу: два чотиристрічкових ескалатори піднімають пасажирів до великого нахилу (вихід на набережну Каналу Грибоєдова) і на станцію «Гостиний двір». Спочатку ескалатори були тристрічковими, їх кількість було збільшено під час реконструкції 1996 року.
У середину центрального залу виходять сходи, по яким пасажири потрапляють зі станції «Гостинний двір» на станцію «Невський проспект». Знизу сходів знаходяться турнікети, що перешкоджають здійсненню пересадки в зворотному напрямку.
Колійний розвиток[ред. | ред. код]
За станцією розташований колишній оборотний тупик, що переходить у міжлінійник зі станцією «Садова», якою потяги потрапляють з депо «Виборзьке» на Фрунзенсько-Приморську лінію, яку обслуговує депо. Потяги з цього міжлінійника прямують з пасажирами.
При прокладанні тунелю між станціями «Невський проспект» і «Горьківська» під Невою прохідники виявили в районі Марсового поля раніше не виявлену западину в дні. Довелося заглиблювати тунель з максимально допустимим ухилом. Хоча, проїжджаючи цю ділянку, пасажири нічого особливого не відчувають, на цьому відрізку перший вагон виявляється на шість метрів нижче останнього.
Оздоблення[ред. | ред. код]
Форма пілонів у композиції з оздобленням середнього залу нагадує обриси тунелю. Склепіння і пілони, нижні частини яких оздоблені горизонтальними ребрами з полірованого алюмінію, оштукатурені. Спочатку колійні стіни були покриті червоною скляною плиткою, яка в 2006 році була замінена на камінь того ж кольору. У 2007 році асфальтову підлогу замінено на граніт. Навпроти переходу зі станції «Гостинний двір» на стіні розташований указ про нагородження Ленінградського метрополітену орденом Леніна. У 2004 році стандартне ртутне освітлення було замінено на натрієве. У 2009 році були прибрані назви станції з колійних стін, а по всій довжині наклеєна синя смуга з багаторазово повторюваними назвами станції в рамках т. з. «Нового інформаційного простору».
Ресурси Інтернету[ред. | ред. код]
- «Невський проспект» на metro.vpeterburge.ru [Архівовано 23 жовтня 2013 у Wayback Machine.](рос.)
- «Невський проспект» на metrowalks.ru [Архівовано 8 жовтня 2014 у Wayback Machine.](рос.)
- Санкт-Петербург. Петроград. Ленінград: Енциклопедичний довідник. «Невський проспект»(рос.)