Пауль Крутцен

Пауль Йозеф Крутцен
Пауль Йозеф Крутцен
нід. Paul Jozef Crutzen
Народився	3 грудня 1933[…]; Амстердам, Нідерланди
Помер	28 січня 2021 (87 років); Майнц, Німеччина
Країна	Нідерланди
Діяльність	хімік, інженер, викладач університету, кліматолог, адміністратор освіти, метеоролог, дослідник
Alma mater	Оксфордський університет
Галузь	хімія
Заклад	Утрехтський університет; Технологічний інститут Джорджії; Майнцький університет; Амстердам[d]; Стокгольмський університет; Max Planck Institute for Chemistryd
Науковий керівник	Берт Болін
Аспіранти, докторанти	Johannes Lelieveldd; Deliang Chend
Членство	Лондонське королівське товариство; Леопольдина; Шведська королівська академія наук; Папська академія наук; Національна академія наук США; Російська академія наук; Європейська академія; Нідерландська королівська академія наук; Національна академія дей-Лінчей; Шведська королівська академія інженерних наук; Американська академія мистецтв і наук; Американське філософське товариство
Відомий завдяки:	дослідник озонового шару атмосфери
Нагороди	; Премія Тайлера за досягнення у сфері охорони навколишнього середовища (1989) Volvo Environment Prized (1991) стипендія Александера фон Гумбольдтаd премія Макса Планкаd (1994) премія Лео Сіларда (1985) почесний доктор Тель-Авівського університетуd Honorary doctor of the University of Lièged почесний доктор Католицького університету Лувенаd почесний доктор Афінського університетуd премія Гумбольдта Fellow of the American Geophysical Uniond Велика золота медаль імені М. В. Ломоносова (2019) honorary doctor of Ca' Foscari University of Veniced (2010) German Environmental Prized (1994) іноземний член Лондонського королівського товариства[d] (2006) Q117250955? (17 липня 1997, 24 жовтня 1997) honorary doctorate from Joseph Fourier Universityd (1 січня 2005)
	Пауль Крутцен у Вікісховищі

Пауль Йозеф Крутцен (нід. Paul Jozef Crutzen; 3 грудня 1933, Амстердам, Нідерланди — 28 січня 2021) — голландський хімік, фахівець в хімії атмосфери, лауреат Нобелівської премії з хімії за дослідження озонових дір в атмосфері.

Наукові напрями

Основний напрямок його досліджень — це хімія стратосфери і тропосфери та її роль в біогеохімічних циклах і формуванні клімату. В наш час^[коли?] працює у відділі хімії атмосфери в Інституті Макса Планка з хімії (Майнц, Німеччина).

Крутцен став одним з найвідоміших вчених, які вивчають глобальне потепління і залучили світ до цього явища. Він також є автором теорії ядерної зими, ймовірного стану клімату Землі в разі глобальної ядерної війни. Крутцен є активним прихильником геоінженерії — концепції активного втручання в природу з метою зміни властивостей клімату, які уповільнюють або запобігають згубним його змінам. Зокрема, підтримує ідею масованого викиду різних аерозольних частинок (насамперед двоокису сірки) в земну стратосферу для відбивання сонячного випромінювання.^[13]

У 2000 році Крутцен разом з Штормером запропонували термін «антропоцен» для опису сучасної геологічної епохи.

Примітки

↑ ^а ^б Deutsche Nationalbibliothek Record #124174256 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
d:Track:Q27302 d:Track:Q36578
↑ SNAC — 2010.
d:Track:Q29861311
↑ Енциклопедія Брокгауз
d:Track:Q237227
↑ ^а ^б https://nos.nl/artikel/2366382-nobelprijswinnaar-scheikunde-paul-crutzen-overleden.html
↑ ^а ^б Чеська національна авторитетна база даних
d:Track:Q13550863
↑ The Max Planck Institute for Chemistry mourns the loss of its former director and Nobel Laureate Paul J. Crutzen — Max Planck Institute for Chemistry, 2021.
d:Track:Q832808
↑ Find a Grave — 1996.
d:Track:Q63056
↑ ^а ^б Nobelprijswinnaar scheikunde Paul Crutzen overleden
d:Track:Q56659957
↑ https://www.mpic.de/4677594/trauer-um-paul-crutzen
↑ https://www.ae-info.org/ae/User/Crutzen_Paul
↑ https://www.lincei.it/it/content/crutzen-paul-josef
↑ NNDB — 2002.
d:Track:Q1373513
↑ Проекти геоінженерії. Архів оригіналу за 23 квітня 2009. Процитовано 20 травня 2011.

Джерела

Помер нобелівський лауреат з хімії Пауль Крутцен /Укрінформ, 29.1.2021/

Посилання

Автобіографія Пауля Крутцена на сайті Нобелівського комітету (англ.)

Це незавершена стаття про хіміка.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.

Природничі науки Науки про Землю Географія Метеорологія та кліматологія Хімія

[<span_class="wikidata_cite_citetype_Q36524_citetype_Q17152639_citetype_Q1172284"_data-entity-id="Q36578"><i_class="wef_low_priority_links">[[:Німецька_національна_бібліотека|Deutsche_Nationalbibliothek]]</i>_[http://d-nb.info/gnd/124174256/_Record_#124174256]_//_Gemeinsame_Normdatei<span_class="wef_low_priority_links">_—_2012—2016.</span></span><div_style="display:none">[[d:Track:Q27302]][[d:Track:Q36578]]</div>-1] а ^б Deutsche Nationalbibliothek Record #124174256 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
d:Track:Q27302 d:Track:Q36578

[<span_class="wikidata_cite_citetype_Q8513_citetype_Q35127_citetype_Q36524_citetype_Q194166"_data-entity-id="Q29861311">SNAC<span_class="wef_low_priority_links">_—_2010.</span></span><div_style="display:none">[[d:Track:Q29861311]]</div>-2] SNAC — 2010.
d:Track:Q29861311

[<span_class="wikidata_cite_citetype_Q13136"_data-entity-id="Q237227">[[:de:s:Brockhaus_Enzyklopädie|Енциклопедія_Брокгауз]]<span_class="wef_low_priority_links"></span></span><div_style="display:none">[[d:Track:Q237227]]</div>-3] Енциклопедія Брокгауз
d:Track:Q237227

[[https://nos.nl/artikel/2366382-nobelprijswinnaar-scheikunde-paul-crutzen-overleden.html_https://nos.nl/artikel/2366382-nobelprijswinnaar-scheikunde-paul-crutzen-overleden.html]<span_class="wef_low_priority_links"></span><div_style="display:none"></div>-4] а ^б https://nos.nl/artikel/2366382-nobelprijswinnaar-scheikunde-paul-crutzen-overleden.html

[<span_class="wikidata_cite_citetype_Q856638_citetype_Q1982918_citetype_Q36524"_data-entity-id="Q13550863">Чеська_національна_авторитетна_база_даних<span_class="wef_low_priority_links"></span></span><div_style="display:none">[[d:Track:Q13550863]]</div>-5] а ^б Чеська національна авторитетна база даних
d:Track:Q13550863

[[https://www.mpic.de/4677594/trauer-um-paul-crutzen_The_Max_Planck_Institute_for_Chemistry_mourns_the_loss_of_its_former_director_and_Nobel_Laureate_Paul_J._Crutzen]<span_class="wef_low_priority_links">_—_[[:d:Q832808|Max_Planck_Institute_for_Chemistry]],_2021.</span><div_style="display:none">[[d:Track:Q832808]]</div>-6] The Max Planck Institute for Chemistry mourns the loss of its former director and Nobel Laureate Paul J. Crutzen — Max Planck Institute for Chemistry, 2021.
d:Track:Q832808

[<span_class="wikidata_cite_citetype_Q7094076_citetype_Q5535082_citetype_Q33270056_citetype_Q43229_citetype_Q107553922"_data-entity-id="Q63056">[http://www.findagrave.com/cgi-bin/fg.cgi?page=gr&GRid=221831680_Find_a_Grave]<span_class="wef_low_priority_links">_—_1996.</span></span><div_style="display:none">[[d:Track:Q63056]]</div>-7] Find a Grave — 1996.
d:Track:Q63056

[<span_class="wikidata_cite_citetype_Q17232649"_data-entity-id="Q56659957">[https://nos.nl/artikel/2366382-nobelprijswinnaar-scheikunde-paul-crutzen-overleden.html_Nobelprijswinnaar_scheikunde_Paul_Crutzen_overleden]<span_class="wef_low_priority_links"></span></span><div_style="display:none">[[d:Track:Q56659957]]</div>-8] а ^б Nobelprijswinnaar scheikunde Paul Crutzen overleden
d:Track:Q56659957

[[https://www.mpic.de/4677594/trauer-um-paul-crutzen_https://www.mpic.de/4677594/trauer-um-paul-crutzen]<span_class="wef_low_priority_links"></span><div_style="display:none"></div>-9] ttps://www.mpic.de/4677594/trauer-um-paul-crutzen

[[https://www.ae-info.org/ae/User/Crutzen_Paul_https://www.ae-info.org/ae/User/Crutzen_Paul]<span_class="wef_low_priority_links"></span><div_style="display:none"></div>-10] ttps://www.ae-info.org/ae/User/Crutzen_Paul

[[https://www.lincei.it/it/content/crutzen-paul-josef_https://www.lincei.it/it/content/crutzen-paul-josef]<span_class="wef_low_priority_links"></span><div_style="display:none"></div>-11] ttps://www.lincei.it/it/content/crutzen-paul-josef

[<span_class="wikidata_cite_citetype_Q7094076_citetype_Q35127_citetype_Q36524_citetype_Q43229"_data-entity-id="Q1373513">NNDB<span_class="wef_low_priority_links">_—_2002.</span></span><div_style="display:none">[[d:Track:Q1373513]]</div>-12] NNDB — 2002.
d:Track:Q1373513

[expert.ru-13] Проекти геоінженерії. Архів оригіналу за 23 квітня 2009. Процитовано 20 травня 2011.

[1]

[2]

[4]

[5]

[6]

[7]

[8]

[9]

[10]

[11]

[12]

[13]

Генеалогія та некрополістика	Find a Grave · Geni.com · The Academic Family Tree · WikiTree
Література та бібліографія	Digitale Bibliotheek voor de Nederlandse Letteren
Наука	Google Scholar · NobelPrize.org · Scopus · Національна академія наук США
Тематичні сайти	SNAC · Німецький літературний архів Марбах
Словники та енциклопедії	Велика данська енциклопедія · Велика каталанська енциклопедія · Велика норвезька енциклопедія · Хорватська енциклопедія · Шведська національна енциклопедія · Энциклопедия Кругосвет · Brockhaus Enzyklopädie · Encyclopedia Treccani · Encyclopædia Britannica · Encyclopædia Universalis · Internetowa encyklopedia PWN · Lur Hiztegi Entziklopedikoan · Prabook · Proleksis Encyclopedia
Довідкові видання	Deutsche Biographie · Munzinger IBA · NNDB · SNAC
Нормативний контроль	BIBSYS: 90669288 · BNB: CrutzenPaulJ1933- · BNF: 12418538b · CiNii: DA07471956 · FAST: 228541 · Freebase: /m/043_0c · GND: 124174256 · GTAA: 86669 · ISNI: 0000000109237520 · J9U: 987007440474905171 · KRNLK: KAC2018O6996 · LCCN: n88060471 · LIBRIS: ljx00vz43q703pc · LNB: 000306715 · NCF: ncf11255059 · NDL: 00665345 · NKC: xx0259977 · NTA: 071776621 · NUKAT: n01721032 · RERO: 02-A003145838 · SELIBR: 182554 · SKMASNL: vtls010553763 · SNK: 174786 · SUDOC: 033305803 · VIAF: 90722427

п о р Лауреати Нобелівської премії з хімії
1901—1925	Вант-Гофф (1901) • Е. Фішер (1902) • Арреніус (1903) • Ремзі (1904) • Беєр (1905) • Муассан (1906) • Бухнер (1907) • Резерфорд (1908) • Оствальд (1909) • Валлах (1910) • Кюрі (1911) • Гріньяр / Сабатьє (1912) • Вернер (1913) • Річардс (1914) • Вільштеттер (1915) • Габер (1918) • Нернст (1920) • Содді (1921) • Астон (1922) • Прегль (1923) • Зігмонді (1925)
1926—1950	Сведберг (1926) • Віланд (1927) • Віндаус (1928) • Гарден / фон Ейлер-Хельпін (1929) • Фішер (1930) • Бош / Бергіус (1931) • Ленгмюр (1932) • Юрі (1934) • Фредерік / Ірен Жоліо-Кюрі (1935) • Дебай (1936) • Говорт / Каррер (1937) • Кун (1938) • Бутенандт / Ружичка (1939) • де Гевеші (1943) • Ган (1944) • Віртанен (1945) • Самнер / Нортроп / Стенлі (1946) • Робінсон (1947) • Тіселіус (1948) • Джіок (1949) • Дільс / Альдер (1950)
1951—1975	Макміллан / Сіборг (1951) • Мартін / Сінг (1952) • Штаудінгер (1953) • Полінг (1954) • дю Віньо (1955) • Гіншелвуд / Семенов (1956) • Тодд (1957) • Сенгер (1958) • Гейровський (1959) • Ліббі (1960) • Калвін (1961) • Перуц / Кендрю (1962) • Ціглер / Натта (1963) • Годжкін (1964) • Вудворд (1965) • Маллікен (1966) • Ейген / Норріш / Портер (1967) • Онсагер (1968) • Бартон / Гассель (1969) • Лелуар (1970) • Герцберґ (1971) • Анфінсен / Мур / Стайн (1972) • Е.О. Фішер / Вілкінсон (1973) • Флорі (1974) • Корнфорт / Прелог (1975)
1976—2000	Ліпском (1976) • Пригожин (1977) • Мітчелл (1978) • Браун / Віттіг (1979) • Берг / Гілберт / Сенгер (1980) • Фукуї / Гофман (1981) • Клуг (1982) • Таубе (1983) • Мерріфілд (1984) • Гауптман / Карлі (1985) • Гершбах / Лі Ян / Полані (1986) • Крам / Лен / Педерсен (1987) • Дайзенгофер / Губер / Міхель (1988) • Олтмен / Чек (1989) • Корі (1990) • Ернст (1991) • Рудольф Маркус (1992) • Малліс / М. Сміт (1993) • Ола (1994) • Крутцен / Моліна / Роуленд (1995) • Керл / Крото / Смолі (1996) • Бойєр / Вокер / Скоу (1997) • Кон / Попл (1998) • Зевейл (1999) • Гігер / Макдіармід / Сіракава (2000)
2001—дотепер	Ноулз / Нойорі / Шарплесс (2001) • Фенн / Танака / Вютріх (2002) • Егр / Маккінон (2003) • Чехановер / Гершко / Роуз (2004) • Граббс / Шрок / Шовен (2005) • Корнберг (2006) • Ертль (2007) • Чалфі / Сімомура / Цянь (2008) • Рамакрішнан / Стейц / Йонат (2009) • Гек / Негісі / Судзукі (2010) • Шехтман (2011) • Лефковіц / Кобилка (2012) • Карплус / Левітт / Варшель (2013) • Гелль / Бетциг / Мернер (2014) • Ліндаль / Модрич / Санджар (2015) • Соваж / Стоддарт / Ферінга (2016) • Дюбоше / Франк / Гендерсон (2017) • Арнольд / Дж. Сміт / Вінтер (2018) • Гудінаф / Віттінгем / Йосіно (2019) • Шарпантьє / Даудна (2020) • Макміллан / Ліст (2021) • Бертоцці / Мелдал / Шарплесс (2022) • Бавенді / Брюс / Єкімов (2023) • Бейкер / Гассабіс / Джампер (2024)

п о р Нагороджені Великою золотою медаллю імені М. В. Ломоносова
1950-і	1959: Петро Капиця ( СРСР)
1960-і	1961: Олександр Несмєянов ( СРСР) · 1963: Томонага Синітіро ( Японія) / Хідекі Юкава ( Японія) · 1964: Говард Волтер Флорі ( Велика Британія) · 1965: Микола Бєлов ( СРСР) · 1967: Ігор Тамм ( СРСР) / Сесіль Френк Павелл ( Велика Британія) · 1968: Володимир Енгельгардт ( СРСР) / Іштван Русняк ( Угорщина) · 1969: Микола Семенов ( СРСР) / Джуліо Натта ( Італія)
1970-і	1970: Іван Виноградов ( СРСР) / Арно Данжуа ( Франція) · 1971: Віктор Амбарцумян ( СРСР) / Ганнес Альвен ( Швеція) · 1972: Ніколоз Мусхелішвілі ( СРСР) / Макс Штеенбек (НДР) · 1973: Олександр Виноградов ( СРСР) / Владімір Зоубек (Чехословаччина) · 1974: Олександр Целіков ( СРСР) / Ангел Балевський ( Народна Республіка Болгарія) · 1975: Мстислав Келдиш ( СРСР) / Моріс Руа ( Франція) · 1976: Семен Вольфковіч ( СРСР) / Герман Кларі (НДР) · 1977: Михайло Лаврентьєв ( СРСР) / Лайнус Полінг ( США) · 1978: Анатолій Александров ( СРСР) / Александер Тодд ( Велика Британія) · 1979: Олександр Опарін ( СРСР) / Бела Сьокефальві-Надь ( Угорщина)
1980-і	1980: Ярослав Кожешник ( Чехословаччина) / Борис Патон ( СРСР) · 1981: Володимир Котельников ( СРСР) / Павле Савіч ( СФРЮ) · 1982: Юлій Харитон ( СРСР) / Дороті Кроуфут Годжкін ( Велика Британія) · 1983: Андрій Курсанов ( СРСР) / Абдус Салам ( Пакистан) · 1984: Микола Боголюбов ( СРСР) / Рудольф Людвіг Мессбауер ( Німеччина) · 1985: Гільєрмо Аро ( Мексика) / Михайло Садовський ( СРСР) · 1986: Йозеф Ржиман (Чехословаччина) / Святослав Федоров ( СРСР) · 1987: Джон Бардін ( США) / Олександр Прохоров ( СРСР) · 1988: Жан Лере ( Франція) / Сергій Соболєв ( СРСР) · 1989: Микола Басов ( СРСР) / Ганс Бете ( США)
1990-і	1993: Джон Кеннет Гелбрейт ( США) / Дмитро Лихачов ( Росія) · 1994: Микола Кочетков ( Росія) / Джеймс Ватсон ( США) · 1995: Анатоль Абраґам ( Франція) / Віталій Гінзбург ( Росія) · 1996: Микола Красовський ( Росія) / Фрідріх Хірцебрух ( Німеччина) · 1997: Франк Пресс ( США) / Борис Соколов ( Росія) · 1998: Олександр Солженіцин ( Росія) / Йосікадзу Накамура ( Японія) · 1999: Валентин Янін ( Росія) / Міхаель Мюллер-Вілле ( Німеччина)
2000-і	2000: Андрій Гапонов-Грехов ( Росія) / Чарлз Гард Таунс ( США) · 2001: Олександр Спірін ( Росія) / Александр Річ ( США) · 2002: Ольга Ладиженська ( Росія) / Леннарт Карлесон ( Швеція) · 2003: Євгеній Чазов ( Росія) / Майкл Елліс ДеБейкі ( США) · 2004: Гурій Марчук ( Росія) / Едвард Лоренц ( США) · 2005: Юрій Осипян ( Росія) / Пітер Гірш ( Велика Британія) · 2006: Микола Лавьоров ( Росія) / Родні Чарльз Юінг ( США) · 2007: Андрій Залізняк ( Росія) / Саймон Франклін ( Велика Британія) · 2008: Євген Примаков ( Росія) / Елен Каррер д'Анкосс ( Франція) · 2009: Вадим Іванов ( Росія) / Рьодзі Нойорі ( Японія)
2010-і	2010: Спартак Беляєв ( Росія) / Герард 'т Гофт ( Нідерланди) · 2011: Володимир Тартаковський ( Росія) / Роалд Гоффман ( США) · 2012: Глеб Добровольський ( Росія) / Річард У. Арнольд ( США) · 2013: Людвіг Фадєєв ( Росія) / Пітер Лакс ( США) · 2014: Анатолій Дерев'янко ( Росія) / Сванте Паабо ( Швеція) · 2015: Леонід Келдиш ( Росія) / Пол Коркум ( Канада) · 2016: Дмитро Кнорре ( Росія) / Сідні Олтмен ( США) · 2017: Юрій Оганесян ( Росія) / Бйорн Йонсон ( Швеція) · 2018: Йосип Гітельзон ( Росія) / Мартін Чалфі ( США) · 2019: Георгій Голіцин ( Росія) / Пауль Крутцен ( Нідерланди)
2020-і	2020: Сергій Новиков ( Росія) / Джон Мілнор ( США)

п о р Лауреати Нобелівської премії з Нідерландів
Нобелівська премія миру	1911 Тобіас Ассер
Нобелівська премія з фізики	1902 Пітер Зееман 1902 Гендрік Антон Лоренц 1910 Ян Дидерик ван дер Ваальс 1913 Гейке Камерлінг-Оннес 1953 Фріц Церніке 1981 Ніколас Бломберген 1984 Симон ван дер Мер 1999 Мартінус Велтман 1999 Герард 'т Гофт 2010 Гейм Андрій Костянтинович
Нобелівська премія з хімії	1901 Якоб Гендрік Вант-Гофф 1936 Петер Дебай 1995 Пауль Крутцен 2017 Бернард Ферінга
Премія імені Нобеля з економіки	1969 Ян Тінберген 1975 Тьялінг Купманс
Нобелівська премія з фізіології або медицини	1924 Віллем Ейнтговен 1929 Христіан Ейкман 1973 Ніколас Тінберген

Пауль Йозеф Крутцен
нід. Paul Jozef Crutzen

Народився	3 грудня 1933(1933-12-03)^[1]^[2]^[…] Амстердам, Нідерланди^[1]^[4]^[5]
Помер	28 січня 2021(2021-01-28)^[6]^[7] (87 років) Майнц, Німеччина^[4]^[5]
Країна	Нідерланди
Діяльність	хімік, інженер, викладач університету, кліматолог, адміністратор освіти, метеоролог, дослідник
Alma mater	Оксфордський університет
Галузь	хімія
Заклад	Утрехтський університет Технологічний інститут Джорджії Майнцький університет Амстердам^[d]^[8] Стокгольмський університет^[8] Max Planck Institute for Chemistry^d^[9]
Науковий керівник	Берт Болін
Аспіранти, докторанти	Johannes Lelieveld^d Deliang Chen^d
Членство	Лондонське королівське товариство Леопольдина Шведська королівська академія наук Папська академія наук Національна академія наук США Російська академія наук Європейська академія^[10] Нідерландська королівська академія наук Національна академія дей-Лінчей^[11] Шведська королівська академія інженерних наук Американська академія мистецтв і наук Американське філософське товариство^[12]
Відомий завдяки:	дослідник озонового шару атмосфери
Нагороди	Премія Тайлера за досягнення у сфері охорони навколишнього середовища (1989) Volvo Environment Prize^d (1991) стипендія Александера фон Гумбольдта^d премія Макса Планка^d (1994) премія Лео Сіларда (1985) почесний доктор Тель-Авівського університету^d Honorary doctor of the University of Liège^d почесний доктор Католицького університету Лувена^d почесний доктор Афінського університету^d премія Гумбольдта Fellow of the American Geophysical Union^d Велика золота медаль імені М. В. Ломоносова (2019) honorary doctor of Ca' Foscari University of Venice^d (2010) German Environmental Prize^d (1994) іноземний член Лондонського королівського товариства^[d] (2006) Q117250955? (17 липня 1997, 24 жовтня 1997) honorary doctorate from Joseph Fourier University^d (1 січня 2005)
Пауль Крутцен у Вікісховищі

Пауль Крутцен

Наукові напрями

Примітки

Джерела

Посилання

€4.95