Сідні Олтмен

Сідні Олтмен
Sidney Altman
Народився7 травня 1939(1939-05-07)
Монреаль, Канада
Помер5 квітня 2022(2022-04-05) (82 роки)
Роклі, Берген, Нью-Джерсі, США
ПохованняCongregation Mishkan Israel Cemeteryd[1]
КраїнаКанада Канада
Діяльністьбіолог, хімік, молекулярний біолог, біохімік, науково-педагогічний працівник, фізик, викладач університету, біофізик
Alma materМассачусетський технологічний інститут
ГалузьМолекулярна біологія
ЗакладГарвардський університет
Аспіранти, докторантиBenjamin C. Starkd
ЧленствоНаціональна академія наук США
Американська академія мистецтв і наук
Американське філософське товариство[2]
AAAS[2]
Відомий завдяки:відкрив каталітичну активність РНК
У шлюбі зAnn M. Altmand
Нагороди Нобелівська премія з хімії (1989)

Сідні Олтмен (7 травня 1939(19390507), Монреаль, Канада — 5 квітня 2022) — канадський молекулярний біолог, лауреат Нобелівської премії з хімії 1989 року, яку він розділив з Томасом Чеком. Професор Єльського університету.

Біографія і наукова робота

[ред. | ред. код]

Сідні Олтмен народився в Монреалі. Здобув ступінь бакалавра з фізики в Массачусетському технологічному інституті в 1960 році, в 1967 році захистив дисертацію в Університеті Колорадо.

Наукова робота

[ред. | ред. код]

Олтмен вивчав каталітичні властивості рибозима рибонуклеаза P. Рибонуклеза P являє собою комплексну частку, що складається зі структурної молекули РНК й одного (у прокаріотів) або декількох (в еукаріотів) білків. Вважалося, що каталітична активність бактеріальної рибонуклеази, що бере участь в процесі дозрівання транспортних РНК, визначається білковою субодиницею. Однак Олтмен і його лабораторія виявили, що однієї молекули РНК, що входить до складу рибонуклеази, достатньо для здійснення каталітичної активності. Таким чином, виявлено, що не тільки ферменти, але і молекули РНК можуть каталізувати хімічні реакції. Цікаво, що пізніше він виявив, що на відміну від бактеріальної рибонуклеази в еукаріотичному комплексі рибонуклези P білкова частина необхідна для каталізу.

У 1989 році Олтмен отримав за дослідження каталітичної активності РНК Нобелівську премію з хімії, розділивши її з Томасом Чеком.

Публікації

[ред. | ред. код]
  • Altman, Sidney (2007). A view of RNase P. Molecular BioSystems (англ.). Т. 3, № 9. с. 604. doi:10.1039/b707850c. ISSN 1742-206X. Процитовано 21 вересня 2024.
  • Altman, S.; Baer, M.F.; Bartkiewicz, M.; Gold, H.; Guerrier-Takada, C.; Kirsebom, L.A.; Lumelsky, N.; Peck, K. (1989-10). Catalysis by the RNA subunit of RNase P — a minireview. Gene (англ.). Т. 82, № 1. с. 63—64. doi:10.1016/0378-1119(89)90030-9. Процитовано 21 вересня 2024.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Find a Grave — 1996.
  2. а б NNDB — 2002.

Посилання

[ред. | ред. код]