Припруття

село Припруття
Країна Україна Україна
Область Чернівецька область
Район Чернівецький район
Громада Боянська сільська громада
Основні дані
Населення 2206 осіб
Поштовий індекс 60325
Телефонний код +380 3733
Географічні дані
Географічні координати 48°15′21″ пн. ш. 26°10′00″ сх. д. / 48.25583° пн. ш. 26.16667° сх. д. / 48.25583; 26.16667Координати: 48°15′21″ пн. ш. 26°10′00″ сх. д. / 48.25583° пн. ш. 26.16667° сх. д. / 48.25583; 26.16667
Середня висота
над рівнем моря
142 м
Місцева влада
Адреса ради 60321, Чернівецька обл., Новоселицький р-н, с. Припруття, вул. Буковинська, 2-а
Карта
Припруття. Карта розташування: Україна
Припруття
Припруття
Припруття. Карта розташування: Чернівецька область
Припруття
Припруття
Мапа
Мапа

Припру́ття — село в Україні, у Боянській сільській громаді Чернівецького району Чернівецької області.

Історія

[ред. | ред. код]

На австрійських картах кінця XVIII століття, коли Буковина увійшла до складу Австрії, зустрічаються різні варіанти назви села.

На мапі фон Міґа 1773-1775 років село позначене як Bojan Lehestienij (буквально – Бояни-Легестєні або Бояни-Легестєни), а карті дистрикту Буковина 1773-1776 років як LehetschenyЛегечени. Найбільш поширена історична назва села румунською мовою – Lehăcenii (Легечені), українською – Легучени.

Ім’я населеного пункту могло утворитися від особової назви "Легет" — "Лєгєт(ишь)", що зафіксована наприкінці XV століття в одній із грамот молдовського воєводи Штефана Великого.[1]

У період австрійського, а згодом і румунського правління поселення розвивалося у складі громади Бояни. З приходом радянської влади стало самостійним поселенням зі своєю сільрадою.

Припруття (Легучені) у складі торгового містечка Бояни на австрійській військовій мапі 1861-1864 років.

У 1946 році село Бояни-Легучини було перейменовано на Припруття. Як зазначається в указі президії Верховної Ради УРСР від 7.9.1946 року, з метою збереження історичних найменувань та уточнення і впорядкування існуючих назв сільських Рад і населених пунктів Чернівецької області «село Бояни-Легучини іменувати село Припруття і Бояно-Легучинівську сільську Раду — Припрутянська». [2].

Також село Коту-Боян було перейменовано на Боянівку, а Коту-Боянську сільську Раду – на Боянівську. Тепер село Боянівка перебуває у підпорядкуванні Припрутської сільської ради.

Населення

[ред. | ред. код]

У минулому Легучені, як і Бояни загалом, були значною мірою поліетнічним населеним пунктом, у якому безперечну перевагу мали румуни. Під час переписів населення в австрійський і румунський періоди дані по Легученах враховувалися в загальних показниках по Боянах.

Пропонована нижче статистична вибірка вміщена помилково. Вона стосується близького за назвою сусіднього села Lehăcenii TăutuluiЗеленого Гаю, у якому домінували українці. Споріднена назва стала причиною суперечливого трактування деяких історичних згадок і подій.

Національний склад населення за даними перепису 1930 року у Румунії[3]:

Національність Кількість осіб Відсоток
українці 755 65,14 %
румуни 201 17,34 %
поляки 188 16,22 %
євреї 10 0,86 %
німці 4 0,35 %
чехи, словаки 1 0,09 %

Мовний склад населення за даними перепису 1930 року[3]:

Мова Кількість осіб Відсоток
українська 851 73,43 %
польська 179 15,44 %
румунська 107 9,23 %
німецька 11 0,95 %
їдиш 8 0,69 %
російська 3 0,26 %

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[4]:

Мова Відсоток
румунська 96,6%
українська 2,13%
російська 1,22%

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Словник староукраїнської мови XIV-XV ст. : [у 2 т.] / [АН Української РСР, Ін-т суспіл. наук] ; редкол.: Л. Л. Гумецька (голова) [та ін.]. — Київ : Наук. думка, 1977-1978. — Т. 1.  — С. 542.
  2. Указ Президії Верховної Ради УРСР від 7.9.1946 «Про збереження історичних найменувань та уточнення … назв … Чернівецької області» — Вікіджерела. uk.wikisource.org. Архів оригіналу за 25 жовтня 2020. Процитовано 20 лютого 2020.
  3. а б Recensământul general al populației României din 1930. Процитовано 24 жовтня 2018. (рум.)(фр.)
  4. Рідні мови в об'єднаних територіальних громадах України — Український центр суспільних даних

Посилання

[ред. | ред. код]